Справа №:755/4294/24
Провадження №: 2-о/755/215/24
"27" червня 2024 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючої судді Яровенко Н.О..
при секретарі Локотковій І.С.
з участю сторін:
заявника ОСОБА_1 ,
представника заявника ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, цивільну справу окремого провадження за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві про встановлення факту, що має юридичне значення, -
Заявниця, ОСОБА_1 , звернулася до Дніпровського районного суду м. Києва із заявою, в якій просить суд: встановити факт сумісного проживання ОСОБА_1 разом із чоловіком ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 та факт перебування ОСОБА_1 на утриманні її чоловіка ОСОБА_3 до ІНФОРМАЦІЯ_1.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що 11.09.2023 року вона звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві із заявою про переведення її з пенсії за віком на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, однак було відмовлено. Рішення про відмову мотивовано тим, що факт перебування на утриманні непрацездатних членів сім'ї засвідчують відомості про місце проживання разом з годувальником за однією адресою або документи, видані органами місцевого самоврядування, що підтверджують такий факт. Заявник є пенсіонеркою, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та отримую пенсію за віком довічно за станом на момент звернення до суду у розмірі 3580.46 грн. Із 01 серпня 1971 року була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 . 04 липня 1980 року вона з ОСОБА_3 уклали шлюб, що був зареєстрований у Центральному палаці одружень міста Києва та про що було складено актовий запис №1911 і видане свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 . 01 лютого 1983 року її чоловік ОСОБА_3 зареєстрував своє місце проживання за місцем реєстрації його батьків за адресою: АДРЕСА_1 . З часу одруження вони почали спільно проживати в квартирі за адресою: АДРЕСА_2 . У шлюбі у нас народився спільний син - ОСОБА_4 . У 2000-му році вона з чоловіком та сином переїхали на постійне місце проживання у квартиру за місцем реєстрації мого чоловіка за адресою: АДРЕСА_1 , де постійно проживали разом до дати його смерті, а наразі вона проживає там же одиноко. У квартирі АДРЕСА_2 проживає сім'я сина від першого шлюбу ОСОБА_5 . Після переїзду вона почала отримувати медичні послуги у лікарів в Оболонському районі м. Києва за місцем свого фактичного проживання. Крім іншого, факт нашого спільного проживання із чоловіком у квартирі АДРЕСА_1 також підтверджується нашими сусідами, якими було складено відповідний акт. ІНФОРМАЦІЯ_1 її чоловік ОСОБА_3 помер. Протягом усього спільного життя вона з ОСОБА_3 мешкали разом, вели спільне господарство, мали спільний бюджет, піклувались і підтримували один одного. Проте, основним джерелом сімейного доходу були доходи чоловіка, які становили його переважну частку - розмір його пенсії за станом на ь 2023 року склав 14581,42 грн. (чотирнадцять тисяч п'ятсот вісімдесят одна і 42 копійки) за місяць, що значно перевищує мою пенсію, розмір якої складає 6 грн. (три тисячі п'ятсот вісімдесят гривень 46 копійок) на місяць. Переважна частина витрат нашого бюджету йшла на оплату отриманих комунальних послуг (які фактичних витрат склали за 2023 рік від 2071,22 до 3542,96 грн. в місяць залежно від сезону), придбання ліків, забезпечення витрат на харчування. За весь час о спільного життя, а під час мого перебування на пенсії я фактично перебувала утриманні мого чоловіка і його пенсія була для мене постійним і основним лом засобів до існування. Встановлення факту необхідне останній для реалізації права на отримання пенсії у зв'язку з втратою годувальника згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки у іншій спосіб підтвердити зазначені обставини, у силу закону, остання не може.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 30.04.2024 року відкрито провадження у цій справі, розгляд якої визначено проводити у порядку окремого провадження,
В судовому засіданні заявниця та її представник заяву підтримали та просять суд задовольнити.
10.06.2024 до суду від уповноваженого представника заінтересованої особи Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві надійшла заява про розгляд заяви без участі представника заінтересованої особи.
Суд, вислухавши пояснення представника заявника, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані заявником докази, приходить до таких висновків.
Як убачається з матеріалів справи та підтверджується паспортом громадянина України серія НОМЕР_2 , виданим Дніпровським РВ ГУДМС України в м. Києві, заявницею у справі є ОСОБА_1 .
04.07.1980 року ОСОБА_3 та ОСОБА_6 уклали шлюб, про що 04.07.1980 року Центральним палацом одруження було зроблено запис № 1911. Після укладення шлюбу дружині присвоєно прізвище ОСОБА_7 .
ОСОБА_1 1 має зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 .
ОСОБА_3 мав зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , про що зроблений відповідний актовий запис № 399, що підтверджується копією свідоцтва про смерть видане 02.05.2023 року Оболонським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві ЦМУ МЮ (м.Київ).
Згідно акту від 20.01.2024 року ОСОБА_1 дійсно проживала з 2000 року за адресою АДРЕСА_1 разом із своїм чоловіком ОСОБА_3 .. Після смерті чоловіка ОСОБА_1 залишилась проживали за цією ж адресою.
Згідно акту від 07.02.2024 року ОСОБА_1 фактично не проживає за адресою: АДРЕСА_2 з 2000 року.
З копії медичної документації вбачається, що ОСОБА_1 отримувала медичну допомогу за адресою: АДРЕСА_1 .
В судовому засіданні допитані свідки ОСОБА_8 , яка є сусідкою за початку 2000 років за адресою: АДРЕСА_1 , та ОСОБА_9 , яка є невісткою заявниці, в судовому засіданні підтвердили факт сумсного проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_3 разом за адресою: АДРЕСА_1 .
18.05.2010 року ОСОБА_1 було видано пенсійне посвідчення НОМЕР_3 .
Згідно довідки Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (Дніпровський район) № 2772 6049 6077 1718 ОСОБА_1 перебуває на обліку та отримує пенсію за віком в розмірі 3580,46 грн.
Згідно довідки Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (Дніпровський район) № 8847 від 31.01.2024 року ОСОБА_3 перебував на обліку та отримує пенсію за віком в розмірі 14581,42 грн.
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 20.10.2023 року, ОСОБА_1 було повідомлено про прийняте рішення від 17.10.2023 про відмову у переведенні на пенсію у зв'язку з втратою годувальника відповідно до Закону у зв'язку з тим, що ОСОБА_1 та померлий ОСОБА_3 зареєстровані за різними адресами.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту: родинних відносин між фізичними особами.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про, зокрема, встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні.
Згідно пункту 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 №5 «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», де передбачено, що встановлення факту перебування особи на утриманні померлого має значення для одержання спадщини, призначення пенсії або відшкодування шкоди, якщо допомога, яка надавалась, була для заявника постійним і основним джерелом засобів до існування.
Одержання заявником заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів не є підставою для відмови у встановленні факту перебування на утриманні, коли суд встановить, що основним і постійним джерелом засобів до існування була для заявника допомога з боку особи, яка надавала йому утримання.
Згідно положень ст. 3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Відповідно до положень ст. 21 СК України, шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану.
Згідно ч. 1 ст.29 ЦК України, місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», громадянам України, а також іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, гарантуються свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території, за винятком обмежень, які встановлені законом. Реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.
Аналіз викладених вище норм чинного законодавства України та встановлених у ході судового розгляду справи обставин, досліджених доказів, дає суду підстави для висновку про те, що заявниця, яка перебувала у зареєстрованому шлюбі з покійним чоловіком - ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , постійно проживала з ним з 2000 року по 02.05.2023 року за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується письмовими доказами та перебувала на повному його утримання.
Згідно п. 2.3 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (далі- Порядку), до заяви про призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника подаються документи померлого годувальника, перелічені в підпунктах 2, 3 пункту 2.1 цього розділу, а також надається документ про перебування членів сім'ї (крім дітей) на утриманні померлого годувальника.
У відповідності до п. 2.11 Порядку, за документ, що засвідчує факт перебування на утриманні непрацездатних членів сім'ї, приймаються довідки житлово-експлуатаційних або інших організацій з місця проживання (реєстрації) або довідки органів місцевого самоврядування: для призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника - довідка про перебування на повному утриманні померлого годувальника чи одержання від померлого годувальника допомоги, яка була постійним і основним джерелом засобів до існування, або про спільне проживання з годувальником на момент його смерті. У разі неможливості надати такі документи факт перебування на утриманні померлого годувальника встановлюється у судовому порядку.
Відповідно до ч. 1 ст. 37 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію в разі втрати годувальника мають непрацездатні члени сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні.
Згідно ст. 38 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» члени сім'ї померлого вважаються такими, що були на його утриманні, якщо вони були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування. Члени сім'ї померлого, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували яку-небудь пенсію, мають право перейти на нову пенсію.
Отже, факт перебування фізичної особи на утриманні померлого, має значення для переходу на пенсію в разі втрати годувальника, яку може бути призначено за умови, що утримання було повним або допомога, яка надавалась утриманцю, була постійним і основним джерелом засобів до існування навіть, коли утриманець (заявник) мав заробіток, одержував пенсію, стипендію тощо.
Якщо крім допомоги, що надавалася померлим, особа мала інші джерела доходів, то необхідно встановити, чи була допомога годувальника постійним і основним джерелом засобів до існування. Постійний характер допомоги означає, що вона була не одноразовою, а надавалася систематично, протягом певного періоду часу і що померлий виконував обов'язок щодо утримання цього члена сім'ї. Основне значення допомоги необхідно з'ясовувати шляхом порівняння розміру допомоги з боку померлого та інших доходів. Вирішення питання залежить від співвідношення розмірів допомоги та інших одержуваних доходів.
Дана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 22.05.2019 у справі №520/6518/17.
Колегія суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 22.10.2020 у цивільній справі № 210/343/19 дійшла наступних висновків: «Встановивши, що допомога яка надавалась ОСОБА_1 померлим чоловіком, була для неї хоч і не єдиним, проте постійним та основним джерелом засобів до існування суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для встановлення факту перебування ОСОБА_1 на утриманні померлого чоловіка. Доводи касаційної скарги стосовно того, що ОСОБА_1 отримує пенсію за віком, яка забезпечує її прожитковий мінімум встановлений законом, не приймаються Верховним Судом до уваги, оскільки судами попередніх інстанцій зроблено правильний висновок, що сам по собі факт отримання позивачем пенсії, який забезпечував її прожитковий мінімум, не має правового значення для вирішення даного спору.»
Таким чином, в ході розгляду справи встановлено, що заявниця на момент смерті чоловіка ОСОБА_3 отримувала пенсію за віком, яку отримує наразі, однак розмір пенсії є значно меншим за розмір пенсії за її померлого чоловіка. Інших джерел доходів заявниця не мала, не працювала і спільно проживала зі своїм чоловіком на момент його смерті. Пенсія померлого чоловіка загалом була єдиним джерелом до існування, зважаючий на малий розмір пенсії заявниці, що підтверджується наданими до суду доказами.
Рішенням Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 592/17552/18 визначено, що одержання заявником заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів чи окреме проживання від померлого не є підставою для відмови у встановленні факту перебування на утриманні, коли суд встановить, що основним і постійним джерелом засобів до існування була для заявника допомога з боку особи, яка надавала йому утримання.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що дійсно основним джерелом засобів до існування заявниці у період спільного проживання у шлюбі, який передував смерті її чоловіка, була допомога з боку чоловіка, оскільки останній за життя отримував значно більшу за неї пенсію, та таким чином дохід чоловіка заявниці за життя до дня його смерті був основним джерелом існування родини, що вказує та доводить те, що вона перебувала на його утриманні.
Встановлення факту перебування на утриманні має юридичне значення для заявника, так як дозволить їй використати своє право на призначення пенсії у зв'язку із втратою годувальника.
Аналізуючи вищевикладені доводи, суд доходить висновку про задоволення заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа Головне управління Пенсійного фонду України в м.Києві про встановлення факту, що має юридичне значення.
Згідно з ч. 1 ст. 319 ЦПК України у рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 265, 315, 319, 354 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві про встановлення факту, що має юридичне значення задовольнити.
Встановити факт сумісного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом із чоловіком ОСОБА_3 , що помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 .
Встановити факт перебування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на утриманні її чоловіка ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Суддя Н.О.Яровенко