Справа №:755/2750/24
Провадження №: 1-кс/755/2188/24
"02" липня 2024 р. слідчий суддя Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суді в м. Києві скаргу захисника- адвоката ОСОБА_3 на бездіяльність прокурора- керівника Київської міської прокуратури, яка полягає у нерозгляді клопотання, поданого в межах кримінального провадження №12024100040000305 від 25.01.2024 року,
17 червня 2024 року захисник- адвокат ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді зі скаргою на бездіяльність прокурора- керівника Київської міської прокуратури, що полягає у нерозгляді клопотання, поданого в межах кримінального провадження №12024100040000305 від 25.01.2024 року.
Скарга мотивована тим, що слідчим відділом Дніпровського УП ГУНП в м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024100040000305, відомості про яке 25 січня 2024 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 305 КК України. Процесуальне керівництво у зазначеному кримінальному провадженні здійснюється групою прокурорів Дніпровської окружної прокуратури. 25 квітня 2024 року його підзахисному ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України. Оскільки всі три епізоди, які викладені у повідомленні про підозру є розпочатими та завершеними на території населеного пункту с. Святопетрівське, Бучанського району, Київської області, то фактично місцем вчинення інкримінованих органом досудового розслідування ОСОБА_4 кримінальних правопорушень не знаходиться під територіальною юрисдикцією Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві. 23 травня 2024 року прокурором Дніпровської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_5 винесено постанову про визначення територіальної підслідності досудового розслідування у кримінальному провадженні №12024100040000305 від 25.01.2024 року за Бучанським районним управлінням Головного управління Національної поліції в Київський області. Проте, 23 травня 2024 року керівником Дніпровської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_6 винесено постанову про скасування постанови прокурора Дніпровської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_5 про визначення територіальної підслідності. У зв'язку із чим, не погоджуючись із вказаним рішенням, 03 червня 2024 року він звернувся із клопотанням до Київської міської прокуратури про скасування зазначеної постанови. Вказане клопотання отримано канцелярією Київської міської прокуратури 03.06.2024 року та зареєстровано за вхідним № 37010-24. Однак, у визначений положеннями 220 КПК України 3-х денний строк клопотання сторони захисту не розглянуто. Враховуючи наведене, просив зобов'язати керівника Київської міської прокуратури розглянути зазначене клопотання в порядку ст. 220 КПК України.
В судовому засіданні захисник- адвокат ОСОБА_3 скаргу підтримав, наполягав на її задоволенні.
Прокурор Дніпровської окружної прокуратури ОСОБА_5 відносно скарги заперечував, та вважав, що відповідно до порядку звернення громадян, строки не пройшли, а тому підстав для задоволення скарги не має, у зв'язку із чим просив відмовити.
Прокурор Київської міської прокуратури у судове засідання не з'явився.
Разом з тим, згідно з ч. 3 ст. 306 КПК України відсутність прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
У відповідності до положень ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, слідчий суддя визнав можливим прийняти рішення по суті скарги у відсутність не з'явившихся осіб, на підставі наданих доказів.
Дослідивши доводи клопотання, вивчивши надані на їх підтвердження матеріали, слідчий суддя дійшов наступних висновків.
За матеріалами скарги слідчим суддею встановлено, що у провадженні СВ Дніпровського УП ГУНП в м. Києві перебуває кримінальне провадження №12024100040000305, відомості про яке 25 січня 2024 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 305 КК України.
25 квітня 2024 року у рамках зазначеного кримінального провадження ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
23 травня 2024 року прокурором Дніпровської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_5 винесено постанову про визначення територіальної підслідності досудового розслідування у кримінальному провадженні №12024100040000305 від 25.01.2024 року за Бучанським районним управлінням Головного управління Національної поліції в Київський області.
23 травня 2024 року керівником Дніпровської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_6 винесено постанову про скасування постанови прокурора Дніпровської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_5 про визначення територіальної підслідності досудового розслідування у кримінальному провадженні №12024100040000305 від 25.01.2024 року за Бучанським районним управлінням Головного управління Національної поліції в Київський області.
03 червня 2024 року захисник- адвокат ОСОБА_3 звернувся до Київської міської прокуратури про скасування постанови керівника Дніпровської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_6 від 23 травня 2024 року про скасування постанови прокурора Дніпровської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_5 про визначення територіальної підслідності досудового розслідування у кримінальному провадженні №12024100040000305 від 25.01.2024 року за Бучанським районним управлінням Головного управління Національної поліції в Київський області, яке скерував на офіційну електронну пошту Київської міської прокуратури. Зазначене клопотання відповідним прокурором у межах повноважень, передбачених ч. 6 ст. 36 КПК України, не розглянуто, що на думку заявника свідчить про бездіяльність прокурора.
Частиною 6 ст. 36 КПК України передбачено, що генеральний прокурор, керівник обласної прокуратури, керівник окружної прокуратури, їх перші заступники та заступники при здійсненні нагляду за додержанням законів під час проведення досудового розслідування мають право скасовувати незаконні та необґрунтовані постанови слідчих та прокурорів нижчого рівня у межах строків досудового розслідування, передбачених ст. 219 КПК України. Про скасування таких постанов повідомляється прокурор, який здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення відповідного досудового розслідування.
Повноваження прокурора щодо здійснення нагляду за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва, тобто у конкретному кримінальному провадженні, передбачено ч. 2 ст. 36 КПК України та є значно ширшими за повноваження прокурорів вищого рівня, зазначених у ч. 6 цієї норми.
Відповідно до ч. 1 ст. 220 КПК України клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій та у випадках, установлених цим Кодексом, іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представника слідчий, дізнавач, прокурор зобов'язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав.
Аналіз зазначених норм процесуального права дозволяє дійти висновку, що обов'язок, передбачений ч. 1 ст. 220 КПК України покладено на слідчого, дізнавача, якими безпосередньо здійснюється досудове розслідування чи дізнання, та прокурора, яким здійснюється процесуальне керівництво у конкретному кримінальному провадженні відповідно до повноважень, передбачених ч. 2 ст. 36 КПК України.
В той же час, прокурорам, зазначеним у ч. 6 ст. 36 КПК України, надано право скасовувати постанови слідчих та прокурорів нижчого рівня при здійсненні нагляду за додержанням законів під час проведення досудового розслідування. Цією ж нормою передбачено повідомлення про скасування постанови прокурора, який здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення відповідного досудового розслідування. Тобто сам закон розмежовує загальний нагляд прокурора за додержанням законів під час проведення досудового розслідування та такий нагляд у відповідному досудовому розслідуванні.
Отже, на підставі викладеного, суд приходить до висновку про відсутність у керівника Київської міської прокуратури обов'язку, передбаченого ч. 1 ст. 220 КПК України щодо розгляду клопотання у кримінальному провадженні № 12024100040000305 від 25.01.2024 року, оскільки він не є процесуальним керівником у ньому.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність прокурора, яка полягає у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений КПК України строк.
Оскільки судом встановлено, що керівник Київської міської прокуратури не мав обов'язку розглянути клопотання захисника- адвокат ОСОБА_3 взагалі та у визначений законом строк зокрема, такі дії не можуть вважатись бездіяльністю.
За таких обставин підстави для задоволення скарги захисника- адвокат ОСОБА_3 відсутні, у зв'язку з чим необхідно відмовити у її задоволенні.
На підставі викладеного та керуючись статтями 28, 220, 303-307, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя, -
В задоволенні скарги захисника- адвоката ОСОБА_3 на бездіяльність прокурора - керівника Київської міської прокуратури, яка полягає у нерозгляді клопотання, поданого в межах кримінального провадження №12024100040000305 від 25.01.2024 року - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_7