Справа №:755/11241/24
Провадження №: 2-о/755/453/24
"01" липня 2024 р. Суддя Дніпровського районного суду міста Києва Яровенко Н.О., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа: Дніпровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві ЦМУ Міністерства юстиції (м. Київ) про встановлення факту смерті в порядку ст. 317 ЦПК України, -
ОСОБА_1 звернувся до Дніпровського районного суду міста Києва із заявою про встановлення факту смерті в порядку ст. 317 ЦПК України.
Дослідивши матеріали заяви ОСОБА_1 , суд вважає за необхідне залишити заяву без руху та надати заявнику строк для усунення недоліків, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.
Згідно п. 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.
Відповідно до ст. 318 ЦПК України, у заяві повинно бути зазначено: 1) який факт заявник просить встановити та з якою метою; 2) причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; 3) докази, що підтверджують факт.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров'я або судово-медичною установою; рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.
Пунктом 1 глави 5 розділу ІІІ Правил державної реєстрації актів цивільного стану, затверджених наказом Міністерства юстиції України №52/2 від 18 жовтня 2000 року, передбачено, що підставою для державної реєстрації смерті є: лікарське свідоцтво про смерть (форма №106/о), форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.08.2006 № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за №1150/13024; фельдшерська довідка про смерть (форма №106-1/о), форма якої затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.08.2006 №545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за №1150/13024; лікарське свідоцтво про перинатальну смерть; рішення суду про оголошення особи померлою; рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час; повідомлення державного архіву або органів Служби безпеки України у разі реєстрації смерті осіб, репресованих за рішенням несудових та судових органів; повідомлення установи виконання покарань або слідчого ізолятора, надіслане разом з лікарським свідоцтвом про смерть. Ці документи додаються до другого примірника актового запису про смерть.
Відповідно до Інструкції щодо заповнення та видачі лікарського свідоцтва про смерть (форма №106-о), затвердженої Наказом МОЗ України від 8 серпня 2006 року №545, для забезпечення реєстрації смерті в органах реєстрації актів цивільного стану закладом охорони здоров'я або ФОП видається лікарське свідоцтво про смерть (форма №106/о). Перший примірник лікарського свідоцтва про смерть видається родичам померлого чи іншим особам, які зобов'язалися поховати померлого, другий примірник лікарського свідоцтва про смерть залишається в закладі охорони здоров'я або місці провадження медичної практики ФОП. Видача трупа без лікарського свідоцтва про смерть забороняється. У разі поховання померлого закладом охорони здоров'я або ФОП - останній обов'язково заповнює лікарське свідоцтво про смерть і передає його в органи реєстрації актів цивільного стану не пізніше трьох діб з дня смерті. Одночасно при видачі лікарського свідоцтва про смерть лікар заповнює довідку про причини смерті в одному примірнику і видає родичам померлого чи іншим особам для поховання. Номери довідки про причину смерті і лікарського свідоцтва про смерть мають бути ідентичними. Довідка завіряється круглою печаткою закладу.
Заявником до заяви про встановлення факту смерті не додано лікарське свідоцтво про смерть (форма №106/о) ОСОБА_2 . Відсутність же цього доказу унеможливлює встановленню юридичного факту смерті особи (із зазначення причин смерті).
Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 42 ЦПК України у справах окремого провадження учасниками справи є заявники, інші заінтересовані особи.
У відповідності до ч. 4 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.
Заявником не вказано в заяві заінтересовану особу.
Відповідно до частини першої, другої статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання позивачем ухвали.
Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку про неможливість відкриття провадження за заявою про встановлення факту смерті та надає заявнику строку для усунення недоліків.
На підставі викладеного, керуючись статтями 95, 175, 177, 185, 260, 261, 316, 353 ЦПК України, суддя, -
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Дніпровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві ЦМУ Міністерства юстиції (м. Київ) про встановлення факту смерті в порядку ст. 317 ЦПК України залишити без руху.
Надати можливість заявнику виправити недоліки протягом трьох днів з дня отримання заявником ухвали, про що у вказаний термін надати суду документальні підтвердження.
Попередити, що у випадку не виконання вимог цієї ухвали, заява буде вважатися неподаною та підлягає поверненню.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Яровенко Н.О.