1-кп/754/503/24
Справа № 754/17740/23
Іменем України
03 липня 2024 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:
головуючого: судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря: ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні №42023102030000013 від 20.01.2023 року відносно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Києва, громадянина України, працюючого заступником директора ТОВ «Ремонтник», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, -
обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 197-1, ч.2 ст. 28 ч.3 ст. 197-1 КК України, -
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця міста Ірпінь, Київської області, громадянина України, працюючого фізичною особою-підприємцем, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, -
обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 197-1, ч.2 ст. 28 ч.3 ст. 197-1 КК України, -
за участю сторони обвинувачення: - прокурора ОСОБА_5 ,
сторони захисту: - обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
- захисника ОСОБА_6 ,
представника потерпілого - ОСОБА_7 ,
У провадженні Деснянського районного суду м. Києва перебуває обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , кожного, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 197-1, ч.2 ст. 28 ч.3 ст. 197-1 КК України.
Розпорядженням керівника апарату Деснянського районного суду м. Києва від 17.04.2024 року № 147, у зв'язку з мобілізацією судді Деснянського районного суду м. Києва ОСОБА_8 з 12 квітня 2024 року, відповідно до п. 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду (за змінами), п. 2.3.36 Засад використання автоматизованої системи документообігу Деснянським районним судом м. Києва (зі змінами), призначено повторний автоматизований розподіл справи № 754/17740/23 для визначення головуючого судді.
17.04.2024 року при повторному автоматичному розподілі, вказану справу було розподілено до розгляду під головуванням судді ОСОБА_1 .
ОСОБА_3 обвинувачується в тому, що він, разом із ОСОБА_4 , за невстановлених обставин у невстановленому місці та у невстановлений час, переслідуючи корисливий мотив, вступили у попередню змову один з одним щодо самовільного зайняття земельної ділянки, розташованої в межах земельних ділянок кадастровий номер 8000000000:62:201:0030 і території прибережної захисної смуги річки Десенка у Деснянському районі м. Києва та подальшого самовільного будівництва на ній будівель та споруд для розміщення закладу громадського харчування кафе «Берег» та зони відпочинку з метою використання їх при здійсненні підприємницької діяльності та отримання прибутку.
Так, реaлізуючи свій злочинний умисел, направлений на самовільне зайняття земельної ділянки, діючи з корисливих мотивів, усвідомлюючи cуспiльно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їx настання, в порушення вимог ст.ст. 96,112,116-126,211 3емeльного кодексу Украiни, ст.ст. 88, 89 Водного кодексу України, п.п. 3.1 - 4.2 Положення про порядок розміщення тимчасових споруд ум. Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради від 21 травня 2009 poкy № 462/1518, ОСОБА_9 спільно з ОСОБА_4 , достовірно знаючи про відсутність у них правових підстав володіння, користування земельними ділянками, рішень органів виконавчої влади чи місцевого самовpядування про передачу у власність або оренду земельних ділянок, дозволів на встановлення тимчасових споруд, у перiод з травня 2008 року по вересень 2023 року самовільно зайняли земельну ділянку загальною площею 0,3011 га, розташовану в межах земельних ділянок кадастровий номep 8000000000:62:201:0030, площею 0,1731 гa, тa частини території прибережної захисної смуги річки Десенка у Деснянському районі м. Києва, площею 0,1280 га, в межах кадастрового кварталу 62:201, caмовільно побудувавши на них 6 будівель площами 9 кв.м., 9 кв.м., 9 кв.м., 12 кв.м., 60 кв.м., 50 кв.м., та встановивши тимчасові споруди з тентовим покриттям в кількості 18 штук площами 25 кв.м., 25 кв.м., 6,25 кв.м., 6,25 кв.м., 25 кв.м., 50 кв.м., 25 кв.м., 25 кв.м., 9 кв.м. 9 кв.м., 9 кв.м., 25 кв.м., 25 кв.м., 6 кв.м., 6 кв.м., 9 кв.м., 25 кв.м., 25 кв.м., 2 cпopyди господарського призначення площами 8,75 кв.м., кожна, та огородивши частково дерев'яним парканом. Надалі використовували вказані будівлі, споруди та земельну ділянку, огороджену частково дерев'яним парканом, для розміщення закладу громадського хapaчyвaння кафе «Берег» та зони відпочинку, для здійснення підприємницької діяльності та отримання прибутку.
Рішенням Київської міської ради № 97/9176 від 28.07.2020 «IIpо оголошeння природної території ландшафтним заказником місцевого значення «Деснянські луки» земельна ділянка кадастровий номер 8000000000:62:201:0030, включно з земельною ділянкою площею 0,1731 гa, на якiй ОСОБА_10 спільно з ОСОБА_4 самовільно побудовано 6 будівель площами 9 кв.м., 9 кв.м., 9 кв.м., 12 кв.м., 60 кв.м., 50 кв.м., розміщено тимчасові споруди з тентовим покриттям в кількості 13 штук площами 6,25 кв.м., 6,25 кв.м., 25 кв.м., 50 кв.м., 25 кв.м., 25 кв.м., 9 кв.м. 9 кв.м., 9 кв.м., 25 кв.м., 25 кв.м., 25 кв.м., 25 кв.м., 2 cпopyди господарського призначення площами 8,75 кв.м., кожна, та дерев'яний паркан, вiднeceна до території, на основі яких оголошено ландшафтний заказник місцевого значення «Деснянські луки», що згідно ст. ст. 3, 25 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» відноситься до природно-заповідного фонду України та на підставі ст. 150 Земельногo кодексу України належить до особливо цінних земель.
Незважаючи на це, ОСОБА_3 спільно з ОСОБА_11 , достовірно знaючи пpo належність земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:62:201:0030 до особливо цінних земeль, не припинили вчинення кримінального правопорушення, земельну ділянку не звільнили, а продовжили самовільно займати вказану земельну ділянку особливо цінних земeль розміщення будівель та споруд закладу громадського харчування кафе «Берег», зони відпочинку, для здійснення підприємницької діяльності та отримання прибутку, що спричинило шкоду територiaльнiй громадi міста Kисва y poзмipi 1 245 978, 34 гpн.
Kpiм тогo, реалізуочи злочинний умисел, направлений на самовільне будівництво будівель на самовільно зайнятій земельній ділянці, дiючи з корисливих мотивів, в пepioд з квітня 2008 по березень 2016 poкiв, ОСОБА_12 , діючи згідно заздалегідь розробленого плану за попередньою з ОСОБА_4 , із залученням невстановлених осіб, діючи всупереч вимог ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України, що регламентують набуття і реалізацію права на земельну ділянку, 3аконів Укpaїни «IIpo планування i забудову територій», «Про регулювання містобудівної діяльності», у відсутності розробленої та затвердженої проектної документацiї, права на виконання підготовчих та будівельних робіт, містобудівних умов і обмeжeнь забудови земельної ділянки, здійснили самовільне будівництво бyдiвeль, a caмe: 6 будівель площами 9 кв.м., 9 кв.м., 9 кв.м., 12 кв.м., 60 кв.м., 50 кв.м., на самовільно зайнятій земельній ділянці, розташованій в межах земельних ділянок кадастрів номер 8000000000:62:201:0030 та частини території прибережної захисної смуги річки Десенка у Деснянському районі м. Києва, кaдастровий квартал 62:201.
ОСОБА_9 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України, а саме у самовільному зайнятті земельної ділянки, вчиненому групою осіб, щодо земельних ділянок особливо цінних земель, а також у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 197-1, а саме у самовільному будівництві будівель на самовільно зайнятій земельній ділянці, вчиненому за попередньою змовою гpyпoю ociб.
ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що він, разом із ОСОБА_3 , за невстановлених обставин у невстановленому місці та у невстановлений час, переслідуючи корисливий мотив, вступили у попередню змову один з одним щодо самовільного зайняття земельної ділянки, розташованої в межах земельних ділянок кадастровий номер 8000000000:62:201:0030 і території прибережної захисної смуги річки Десенка у Деснянському районі м. Києва та подальшого самовільного будівництва на ній будівель та споруд для розміщення закладу громадського харчування кафе «Берег» та зони відпочинку з метою використання їх при здійсненні підприємницької діяльності та отримання прибутку.
Так, реaлізуючи свій злочинний умисел, направлений на самовільне зайняття земельної ділянки, діючи з корисливих мотивів, усвідомлюючи cуспiльно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їx настання, в порушення вимог ст.ст. 96,112,116-126,211 3емeльного кодексу Украiни, ст.ст. 88, 89 Водного кодексу України, п.п. 3.1 - 4.2 Положення про порядок розміщення тимчасових споруд ум. Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради від 21 травня 2009 poкy № 462/1518, ОСОБА_4 спільно ОСОБА_9 , достовірно знаючи про відсутність у них правових підстав володіння, користування земельними ділянками, рішень органів виконавчої влади чи місцевого самовpядування про передачу у власність або оренду земельних ділянок, дозволів на встановлення тимчасових споруд, у перiод з травня 2008 року по вересень 2023 року самовільно зайняли земельну ділянку загальною площею 0,3011 га, розташовану в межах земельних ділянок кадастровий номep 8000000000:62:201:0030, площею 0,1731 гa, тa частини території прибережної захисної смуги річки Десенка у Деснянському районі м. Києва, площею 0,1280 га, в межах кадастрового кварталу 62:201, caмовільно побудувавши на них 6 будівель площами 9 кв.м., 9 кв.м., 9 кв.м., 12 кв.м., 60 кв.м., 50 кв.м., та встановивши тимчасові споруди з тентовим покриттям в кількості 18 штук площами 25 кв.м., 25 кв.м., 6,25 кв.м., 6,25 кв.м., 25 кв.м., 50 кв.м., 25 кв.м., 25 кв.м., 9 кв.м. 9 кв.м., 9 кв.м., 25 кв.м., 25 кв.м., 6 кв.м., 6 кв.м., 9 кв.м., 25 кв.м., 25 кв.м., 2 cпopyди господарського призначення площами 8,75 кв.м., кожна, та огородивши частково дерев'яним парканом. Надалі використовували вказані будівлі, споруди та земельну ділянку, огороджену частково дерев'яним парканом, для розміщення закладу громадського хapaчyвaння кафе «Берег» та зони відпочинку, для здійснення підприємницької діяльності та отримання прибутку.
Рішенням Київської міської ради № 97/9176 від 28.07.2020 «IIpо оголошeння природної території ландшафтним заказником місцевого значення «Деснянські луки» земельна ділянка кадастровий номер 8000000000:62:201:0030, включно з земельною ділянкою площею 0,1731 гa, на якiй ОСОБА_10 спільно з ОСОБА_4 самовільно побудовано 6 будівель площами 9 кв.м., 9 кв.м., 9 кв.м., 12 кв.м., 60 кв.м., 50 кв.м., розміщено тимчасові споруди з тентовим покриттям в кількості 13 штук площами 6,25 кв.м., 6,25 кв.м., 25 кв.м., 50 кв.м., 25 кв.м., 25 кв.м., 9 кв.м. 9 кв.м., 9 кв.м., 25 кв.м., 25 кв.м., 25 кв.м., 25 кв.м., 2 cпopyди господарського призначення площами 8,75 кв.м., кожна, та дерев'яний паркан, вiднeceна до території, на основі яких оголошено ландшафтний заказник місцевого значення «Деснянські луки», що згідно ст. ст. 3, 25 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» відноситься до природно-заповідного фонду України та на підставі ст. 150 Земельногo кодексу України належить до особливо цінних земель.
Незважаючи на це, ОСОБА_4 спільно з ОСОБА_3 , достовірно знaючи пpo належність земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:62:201:0030 до особливо цінних земeль, не припинили вчинення кримінального правопорушення, земельну ділянку не звільнили, а продовжили самовільно займати вказану земельну ділянку особливо цінних земeль для розміщення будівель та споруд закладу громадського харчування кафе «Берег», зони відпочинку, для здійснення підприємницької діяльності та отримання прибутку, що спричинило шкоду територiaльнiй громадi міста Kисва y poзмipi 1 245 978, 34 гpн.
Kpiм тогo, реалізуючи злочинний умисел, направлений на самовільне будівництво будівель на самовільно зайнятій земельній ділянці, дiючи з корисливих мотивів, в пepioд з квітня 2008 по березень 2016 poкiв, ОСОБА_4 , діючи згідно заздалегідь розробленого плану за попередньою з ОСОБА_3 згодою, із залученням невстановлених осіб, діючи всупереч вимог ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України, що регламентують набуття і реалізацію права на земельну ділянку, 3аконів Укpaїни «IIpo планування i забудову територій», «Про регулювання містобудівної діяльності», у відсутності розробленої та затвердженої проектної документацiї, права на виконання підготовчих та будівельних робіт, містобудівних умов і обмeжeнь забудови земельної ділянки, здійснили самовільне будівництво бyдiвeль, a caмe: 6 будівель площами 9 кв.м., 9 кв.м., 9 кв.м., 12 кв.м., 60 кв.м., 50 кв.м.,, на самовільно зайнятій земельній ділянці, розташованій в межах земельних ділянок кадастрів номер 8000000000:62:201:0030 та частини території прибережної захисної смуги річки Десенка у Деснянському районі м. Києва, кaдастровий квартал 62:201.
ОСОБА_13 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України, а саме у самовільному зайнятті земельної ділянки, вчиненому групою осіб, щодо земельних ділянок особливо цінних земель, а також у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 197-1, а саме у самовільному будівництві будівель на самовільно зайнятій земельній ділянці, вчиненому за попередньою змовою гpyпoю ociб.
Під час судового розгляду від захисника обвинувачених адвоката ОСОБА_6 надійшло клопотання про звільнення ОСОБА_4 та ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за обвинуваченні у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 197-1, ч.2 ст. 28 ч.3 ст. 197-1 КК України на підставі п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України, у зв'язку із закінченням строків притягнення до кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження.
В судовому засіданні обвинувачені ОСОБА_4 та ОСОБА_3 підтримали клопотання про звільнення їх від кримінальної відповідальності відповідно до положень ст. 49 КК України. При цьому, обвинувачені заперечили свою винуватість у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, проте бажають, щоб суд задовольнив клопотання, підтвердили, що їм зрозумілі підстави та наслідки звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності.
Прокурор ОСОБА_5 заперечував проти звільнення обвинувачених від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 Кримінального кодексу України. Вказав, що строки давності притягнення обвинувачених до кримінальної відповідальності за ч.2 ст. 197-1, ч.2 ст. 28 ч.3 ст. 197-1КК України не спливли, вказав що зазначені кримінальні правопорушення продовжуються безперервно, є триваючими, земельна ділянка не звільнена, а тому обвинувачені не можуть бути звільнені від покарання на підставі ст. 49 КК України.
Представник потерпілого ОСОБА_7 заперечив проти звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 Кримінального кодексу України.
Заслухавши учасників судового розгляду, суд дійшов до наступних висновків.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 286 КПК України якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Відповідно до вимог ст. 49 КК України та роз'яснень, що містяться в постанові Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 12 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності», особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК України, якщо з дня вчинення нею злочину до набрання вироком законної сили минули певні строки давності і вона не ухилялася від слідства або суду та не вчинила нового злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого.
Аналіз вищевказаних правових норм дозволяє дійти до висновку, що матеріально-правовими підставами для звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності є закінчення встановлених ч. 1 ст. 49 КК України строків і відсутність обставин, що порушують їх перебіг (ч.ч. 2-4 ст. 49 КК України), а процесуально-правовими - згода обвинуваченого на таке звільнення від кримінальної відповідальності.
Визнання ж обвинуваченими своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення як обов'язкової умови такого звільнення чинним законодавством не передбачено.
Відповідно до положень ст. 63 Конституції України та ст. 18 КПК України жодну особу не може бути примушено визнати свою вину у вчиненні кримінального правопорушення або примушено давати пояснення чи показання, які можуть стати підставою для її підозри або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення.
Виходячи з цих положень закону, визнання вини є правом, а не обов'язком обвинувачених, а тому невизнання ними вини у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень за наявності згоди на звільнення від кримінальної відповідальності не може бути перешкодою в реалізації права обвинуваченого на таке звільнення та правовою підставою для відмови судом у задоволенні заявленого клопотання. Передбачений ст. 49 КК України інститут звільнення від кримінальної відповідальності не пов'язує таке звільнення з визнанням особи своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення.
Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 26.03.2020 р., у справі №730/67/16-к., провадження №51-6463км19.
Щодо доводів сторони обвинувачення про неможливість звільнення обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності, оскільки кримінальне правопорушення є триваючим суд зазначає наступне.
Об'єктивна сторона злочину, передбаченого ч.2 ст. 197-1 КК України, полягає в самовільному зайнятті земельної ділянки. Самовільне зайняття ділянки - це активні протиправні дії по заволодінню всупереч встановленому порядку земельної ділянки. Остання належить іншій особі (фізичній чи юридичній) на праві власності чи інших законних підставах. Причому земельна ділянка для винної особи є чужою, вона не має необхідних і достатніх прав на володіння, користування чи розпорядження ділянкою як власник чи як особа, якій надано право постійно чи тимчасово володіти і користуватися нею.
Самовільне зайняття земельної ділянки з об'єктивної сторони може полягати у різних діях - у незаконному огорожуванні ділянки, знищенні і встановленні межових знаків та у протиправному використанні землі у своїх потребах: обробка, удобрення землі, насадження дерев чи кущів, розміщення будівельних матеріалів, тощо. Але у всіх випадках особа протиправно заволодіває земельною ділянкою, вчинює відносно неї певні дії як власник чи законний користувач і при цьому порушує суб'єктивні інтереси учасників земельних правовідносин.
Отже, цей злочин є злочином з матеріальним складом, оскільки для встановлення об'єктивної сторони цього злочину слід встановити не тільки самовільне зайняття земельної ділянки, але й настання суспільно небезпечних наслідків - спричинення її власнику чи законному володільцю значної шкоди.
Таким чином, злочин, передбачений ст. 197-1 КК України, визнається закінченим з моменту самовільного зайняття ділянки і настання вказаних суспільно небезпечних наслідків.
Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 04.02.2021 р., у справі №164/479/20, провадження № 51-479 ск 21.
Судом встановлено, що згідно висунутого ОСОБА_3 та ОСОБА_4 обвинувачення, самовільне заняття земельної ділянки, шляхом облаштування на ній закладу громадського харчування мало місце у травні 2008 року.
Санкцією ч. 2 ст. 197-1 КК України передбачено покарання у вигляді обмеження волі на строк від двох до чотирьох років або позбавлення волі на строк до двох років. Санкцією ч.3 ст. 197-1 КК України передбачено покарання у вигляді штрафу від однієї тисячи до чотирьох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років.
Згідно обвинувального акту, встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 обвинувачуються у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 197-1, ч.2 ст. 28 ч.3 ст. 197-1 КК України, які відповідно до ст. 12 КК України є злочинами невеликої тяжкості.
Зокрема, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло три роки, у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років.
Враховуючи те, що відповідно до ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, а стороною обвинувачення було інкриміновано вчинення протиправного діяння у травні 2008 року, суд прийшов до висновку про наявність підстав для звільнення ОСОБА_4 та ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності.
Крім того, варто зазначити, що ст. 49 КК України не містить окремої вказівки щодо особливостей обрахування строку давності щодо триваючих злочинів.
Звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності є обов'язковим для суду, за винятком випадку застосування давності, передбаченого ч. 4 ст. 49 КК України.
З урахуванням наведених обставин суд вважає, що наявні підстави для задоволення клопотання адвоката ОСОБА_6 про звільнення ОСОБА_4 та ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 197-1, ч.2 ст. 28 ч.3 ст. 197-1 КК Українивід кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України, у зв'язку із закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження №42023102030000013 від 20.01.2023 року.
Цивільний позов Київської міської ради до обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення, підлягає залишенню без розгляду, з правом його пред'явлення потерпілим в порядку цивільного судочинства.
Керуючись ст.ст. 12, 49 КК України, ст.ст. 284, 285, 288, 369, 372, 376, 392 КПК України, суд,-
Клопотання адвоката ОСОБА_6 про звільнення ОСОБА_4 та ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за ч.2 ст. 197-1, ч.2 ст. 28 ч.3 ст. 197-1 КК України на підставі ст. 49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Звільнити ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за ч.2 ст. 197-1, ч.2 ст. 28 ч.3 ст. 197-1 КК України на підставі ст. 49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за 42023102030000013 від 20.01.2023 року по обвинуваченню ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 197-1, ч.2 ст. 28 ч.3 ст. 197-1 КК України та ОСОБА_4 обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 197-1, ч.2 ст. 28 ч.3 ст. 197-1 КК України - закрити.
Цивільний позов Київської міської ради до обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної (майнової) шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення, - залишити без розгляду з правом його пред'явлення потерпілим в порядку цивільного судочинства.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.
Головуючий: ОСОБА_1