Номер провадження 2/754/2660/24 Справа №754/3517/24
Іменем України
02 липня 2024 року Деснянський районний суд м.Києва в складі:
головуючого судді Скрипки О.І.
при секретарі Моторенко К.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські Електромережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію, -
Позивач ПрАТ «ДТЕК Київські Електромережі» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію.
У обґрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що за результатами аналізу оплат з'ясовано, що відповідач користується послугами за адресою: АДРЕСА_1 , але не в повному обсязі виконує зобов'язання по сплаті заборгованості, у зв'язку з чим у неї утворилась сума заборгованості у розмірі 3068,16 грн.
Посилаючись на те, що вказана сума заборгованості відповідачем в добровільному порядку не сплачено, позивач просить задовольнити його вимоги, стягнути з відповідача вказану заборгованість, 3 % річних та інфляційну складову в розмірі 1447,67 грн., а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 3028,00 грн.
Ухвалою судді Деснянського районного суду м.Києва від 18.03.2024 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
В судове засідання представник позивача не з'явилась, надавши суду заяву, в якій просить розглядати справу в її відсутність, позовні вимоги підтримує та не заперечує проти розгляду справи в заочному порядку.
Суд вважає можливим розглянути справу у відсутність представника позивача на підставі наявних доказів.
В судове засідання відповідач не з'явилась, про день, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим розглянути спір за відсутності відповідача відповідно до ст. 280 ЦПК України та на підставі матеріалів справи постановити заочне рішення, проти чого не заперечувала представник позивача у своїй заяві.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Одним із принципів цивільного судочинства є диспозитивність, який полягає у тому, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд ( ст.13 ЦПК України).
Відповідно до ст. 12 ЦПК України передбачено, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.
З матеріалів справи вбачається, що Загальними зборами акціонерів ПАТ «Київенерго» від 13.11.2017 прийнято рішення про реорганізацію ПАТ «Київенерго» шляхом виділу з нього ПрАТ «ДТЕК Київські Електромережі».
ПрАТ «ДТЕК Київські Електромережі» є правонаступником ПАТ «Київенерго» та здійснює постачання електроенергії за адресою: АДРЕСА_1 , де проживає споживач ОСОБА_1 .
Відповідно до ч. 2 ст. 638 ЦК України, договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Частиною другою ст.642 ЦК України встановлено, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції.
Наявність відносин між сторонами, отже, і виникнення цивільних прав та обов'язків у кожної із сторін, підтверджується діями сторін: постачальник надає послуги з електричної енергії, надсилає споживачу платіжні документи (рахунки) на оплату спожитої енергії, а особа як споживач послуг чи власник житла зобов'язаний здійснювати оплату виставлених рахунків.
Згідно ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.
Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 неналежним чином сплачувала грошові кошти за спожиту електричну енергію, внаслідок чого у неї станом на 01.02.2024 року утворилась сума заборгованості у розмірі 3068,16 грн., а також нараховано 3 % річних та інфляційну складову в розмірі 1447,67 грн.
Пунктом 48 Правил користування електричною енергією для населення затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року № 1357 (Правила, ПКЕЕН) (чинною на момент виникнення заборгованості) передбачено, що споживач несе відповідальність за прострочення терміну внесення платежів за електричну енергію.
Основна заборгованість не була сплачена відповідачем на час розгляду справи, відтак, вказана сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача з урахуванням 3 % річних та інфляційних втрат.
Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. В тому числі, суд враховує вимоги ст.80 ЦПК України, зокрема достатність доказів для вирішення справи, наданих до суду.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про те, що позивачем належним чином доведено його вимоги. Відповідачем у свою чергу не надано до суду жодних належних та допустимих доказів в заперечення заявлених позовних вимог, у зв'язку з чим позовні вимоги до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості підлягають до задоволення.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору у сумі 3028, 00 грн.
На підставі ст.ст.4, 12, 509, 526, 625, 638, 642 ЦК України, керуючись ст. 81, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські Електромережі» - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , на користь Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські Електромережі» заборгованість за спожиту електричну енергію в розмірі 3068,16 грн. та зарахувати на рахунок із спеціальним режимом використання № НОМЕР_2 Головного управління по м. Києву та Київській області АТ «Ощадбанк», код ЄДРПОУ 09322277.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , на користь Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські Електромережі» 3 % річних та інфляційну складову боргу в розмірі 1447,67 грн., а також витрати по сплаті судового збору в сумі 3028,00 грн. та зарахувати на рахунок із спеціальним режимом використання № НОМЕР_3 у ПАТ «ПУМБ», код ЄДРПОУ 14282829.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Рішення суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Деснянський районний суд м. Києва шляхом подання скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя: