ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/4978/22
провадження № 2/753/603/24
04 червня 2024 року місто Київ
Дарницький районний суд м. Києва у складі головуючого судді Кулика С.В., за участю секретаря судового засідання Скобіоли О.П., представника позивача ОСОБА_1 , відповідача ОСОБА_2 , представника відповідача Сацик Р.В. , розглянувши у судовому засіданні в залі суду в місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Служба у справах дітей та сім'ї Печерської районної в м.Києві державної адміністрації про визначення місця проживання дитини та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Служба у справах дітей та сім'ї Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації про визначення місця проживання дитини, про припинення стягнення аліментів та стягнення аліментів, -
Позивач звернувся до суду із вказаним позовом до відповідача. В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначив, що сторони по справі є батьками ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується актовим записом про народження № 589, складеного відділом державної реєстрації актів цивільного стану Печерського районного управління юстиції у м.Києві від 19.02.2016 року. В офіційному шлюбі між собою сторони не перебувають. Позивач та відповідач познайомились у 2014 році, а з початку 2015 року почали підтримувати близькі стосунки. Після народження дитини відносини між сторонами почали псуватися, зокрема в наслідок суперечностей майнового характеру, оскільки відповідач наполягала на переоформлення на неї або на дитину нерухомості, яка належала позивачу. Коли позивач відмовився, це зробити, то між сторонами почалися сварки. Відповідач почала залишати квартиру, в якій мешкала разом із позивачем та дитиною, а потім з часом поверталася. У 2017 році позивачу стало остаточно зрозуміло, що відповідач не схильна до компромісів, не прагне вибудовувати паритетні відносини. Протягом 2017-2020 років, сторони періодично мешкали разом, а в інші періоди, відповідач забирала дитину і залишала позивача, потім поверталася і все починалося знов. З 2021 року донька постійно проживала разом з позивачем за адресою місця його реєстрації, де для дитини створені всі необхідні умови. Дитина відвідувала дошкільний навчальний заклад №450, який розташований поряд з будинком. Всі витрати з оплати харчування у садочку, додаткових занять ніс позивач. Проживання доньки з батьком було обумовлене тим, що відповідач, проживаючи окремо, систематично залишала дитину вночі вдома одну, а сама їхала розважатися та спілкуватися з друзями. Іноді вона залишала 3-х річну дитину разом зі своєю старшою донькою, якій тоді було чотирнадцять років, або на сусідку подружку. Зазначено, що донька дуже прив'язана до батька, саме він створює дитині соціально-підтримуюче середовище, а тому донька бажає проживати саме разом з батьком. Позивач створив для дитини гідні умови проживання (окрема квартира), має будинок у с. Соболівка, Київської області, працевлаштований та має стабільний дохід, за місцем роботи характеризується позитивно. За медичними показниками позивач з 1993 року визнаний непридатним до військової служби та з 03.01.2013 року виключений з військового обліку. Визначення місця проживання доньки разом з позивачем буде сприяти юридичній визначеності правового статусу доньки, наддасть можливість позивачу оперативно вирішувати будь-які питання щодо неї.
Відповідач не погодившись із заявленими позовними вимогами подала до суду зустрічний позов, в якому просила визначити місце проживання дитини з нею, припинити стягнення аліментів та стягнути аліменти з позивача. В обґрунтування зустрічного позову зазначено, що в 2014 року, відповідач ОСОБА_2 познайомилась із позивачем та з березня 2015 року, вони почали проживати разом. До цього відповідач мешкала разом із донькою від попереднього шлюбу в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 . Після початку відносин із позивачем, відповідач проживала у квартирі останнього, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 . Донька відповідача від першого шлюбу, після цього почала мешкати у свого батька. 22.10.2015 року позивач, як власник квартири, дозволив реєстрацію місця проживання відповідачу за адресою: АДРЕСА_2 . Після народження доньки, остання також була зареєстрована у вказаній квартирі. Вже в період вагітності, відповідач дізналась про те, що позивач в цей час перебував у шлюбі та мав стосунки з іншими жінками. В наслідок вказаних обставин відповідач переїхала з донькою ОСОБА_5 в квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Позивач при цьому періодично відвідував їх за місцем мешкання, влаштовував сварки, пошкоджував вхідні двері, виламував замки, застосовував до відповідача силу, брав дитину з ціллю спілкування та не повертав її в обумовлений час.
У 2018 році відповідач з донькою переїхали жити до її батьків в місто Вашківці Вижницького району Чернівецької області. При цьому, позивач самоусунувся від виховання доньки, з її утриманням не допомагав. В 2019 році, ОСОБА_4 вмовив ОСОБА_2 повернутись до м.Києва та проживати разом, обіцяючи розірвати минулий шлюб. Остання погодилась, оскільки бажала, щоб донька виховувалась та зростала в повноцінній родині. Однак ОСОБА_4 не виконав свою обіцянку та не розірвав шлюб зі своєю дружиною. Зважаючи на вищевикладене ОСОБА_2 переїхала, в орендовану квартиру та припинила будь-які стосунки з позивачем, не чинячі при цьому перешкод позивачу у спілкуванні з донькою. Відповідач кожен день доглядала та утримувала дитину, привозила її на власному авто в дитячий садок. Інколи, по вихідним, позивач забирав доньку з дитячого садочка та проводив з нею вихідні. Після початку повномасштабного вторгнення, 26.02.2022 року ОСОБА_2 змушена була переїхати з м. Києва до своїх батьків на західну Україну, де вони з донькою стали на облік як внутрішньо переміщені особи. В цей час ОСОБА_4 перебував у відпустці на острові Занзібар зі своєю подругою. Донькою він не цікавився, допомоги не пропонував. 09.03.2022 року, він повернувся з Занзібара в Німеччину, де й став на облік як біженець. 20.05.2022 року, ОСОБА_2 лишила доньку та тимчасово поїхала до міста Києва. Скориставшись її відсутністю, ОСОБА_4 приїхав до помешкання батьків відповідача, вчинив скандал, та забрав доньку. 28.05.2022 року, ОСОБА_2 повернулась у м.Вашківці та особисто звернулась в поліцію з заявою, щодо дій позивача. 31.05.2022 року, вона вирушила до Німеччини з метою пошуку доньки. Зв?язок з позивачем був відсутній, оскільки останній заблокував ОСОБА_2 . В Німеччині відповідач дізналась що позивач з донькою знаходяться в місті Ашаффенбург. ОСОБА_2 зверталась до служби по захисту прав дитини та поліції. Працівники поліції та служби захисту прав дитини змусили ОСОБА_4 розблокувати телефон ОСОБА_2 та надати можливість побачитися з дитиною.
Переконана, що дитина повинна проживати разом з нею, з огляду на наступні обставини. Вона проживає у квартирі за адресою: АДРЕСА_3 , на підставі договору оренди. Вказана квартира є комфортабельною з сучасним ремонтом та обладнанням, де створені всі необхідні умови для проживання, виховання та утримання дитини. Квартира має загальну площу 48,3 квадратних метра, складається з двох окремо ізольованих житлових кімнат площею 10.7 та 18.4 кв. м. відповідно, має окрему ванну кімнату та убиральню, а також повністю обладнану кухню. З самого дитинства, відповідач піклується про дитину, виховує та доглядає її. Проживання доньки разом з матір'ю відповідає інтересам дитини. ОСОБА_2 має можливість забезпечити донці належні умови проживання, повною мірою займатися її вихованням. Вважає, що позивач як батько дитини, цього забезпечити не в змозі, оскільки він не відповідально відноситься до обов'язків щодо виховання доньки та веде аморальний спосіб життя. Спиртними напоями ОСОБА_2 не зловживає та повністю здорова. Наказом Дарницького районного суду міста Києва від 28.06.2022 року, було стягнуто аліменти з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_4 на утримання доньки ОСОБА_5 , у розмірі частини усіх видів заробітку (доходів) на дитину, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 24.06.2022 року до досягнення дитиною повноліття. У випадку задоволення вимог зустрічної позовної заяви, вважає, що є всі підстави припинити стягувати аліменти з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 та навпаки стягнути аліменти з позивача на користь відповідача на утримання доньки у розмірі частини його доходів.
Представником позивача було подано відзив на зустрічну позовну заяву, в якому остання заперечувала проти вимог зустрічної позовної заяви, оскільки доводи вказані у ній є неправдивими, суперечливими та надуманими. Визначення місця проживання дитини повинно відбуватись у першу чергу у як найкращих інтересах самої дитини з врахуванням її бажання. Також зазначено, що відповідач ОСОБА_2 поєднує в одному провадженні вимоги різних проваджень, що є неприпустимим.
Представник відповідача подав до суду відповідь на відзив, в якому наголосив, що позивач вів не досить примірний спосіб життя. Мешкав однією родиною з відповідачем та був одруженим з ОСОБА_8 . Тому він не в змозі забезпечити духовний та моральний розвиток дитини, оскільки його аморальна поведінка є негативним прикладом для дитини, яка поки що зважаючи на свій вік не розуміє цього. Вказано, що відповідач ніколи не вимагала від позивача переоформити на неї його власність. За час окремого мешкання, позивач самоусунився від виконання батьківських обов'язків. Доводи того, що відповідач неналежно виконує свої батьківські обов'язки та зловживає спиртним не відповідають дійсності. Наразі дитина проживає разом із позивачем у Німеччині. Саме ця обставина кардинально впливає на думку дитини. На доньку має істотний вплив батько, який обмежує спілкування із матір'ю. Вважає, що мешкання доньки разом із матір'ю в рідному мовному середовищі буде на користь дитині. Також просить врахувати, що позивач має 2 групу інвалідності тому є певні сумніви щодо можливості належно опікуватися дитиною.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 13.06.2022 року, по справі було відкрито провадження за правилами загального позовного провадження.
Згідно ухвали Дарницького районного суду м. Києва від 22.07.2022 року, в задоволенні клопотання про поновлення строку на подання зустрічної позовної заяви відповідачу було відмовлено.
Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 22.08.2022 року в задоволенні клопотання адвоката Сацик Р.В., який діє в інтересах ОСОБА_2 про об'єднання справ в одне провадження було відмовлено.
Відповідно до ухвали Дарницького районного суду м. Києва від 06.12.2022 року, було задоволено клопотання ОСОБА_2 та об'єднано в одне провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 треті особи служби у справах дітей та сім'ї Печерської та Дніпровської районних в м. Києві державних адміністрацій, про визначення місця проживання дитини, припинення стягнення аліментів та стягнення аліментів із цивільною справою за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , третя особа служба у справах дітей та сім'ї Печерської районної в м. Києві державної адміністрації про визначення місця проживання дитини.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 17.05.2023 року по справі було закрито підготовче провадження та справа призначена до судового розгляду.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з викладених у позові підстав. Будучи допитаним в якості свідка та попередженим про кримінальну відповідальність додатково вказав, що після початку повномасштабного вторгнення не мав змоги повернутися до України із місця відпочинку, тому поїхав до Німеччини де знайшов тимчасовий прихисток. Він намагався зв'язатися з донькою, однак відповідач чинила цьому перешкоди. Вважає, що донці буде безпечніше у Німеччині. Дізнавшись про те, що донька перебуває у батьків відповідача у Чернівецькій області, він поїхав туди та забрав дитину. У позивача малися усі необхідні документи для виїзду донькі за кордон, а також нотаріальна згода на виїзд дитини від ОСОБА_2 . Коли він приїхав разом із донькою до Німеччини, їм було надано житло та соціальна допомога. Донька була влаштована до школи. Пізніше ОСОБА_4 знайшов роботу, уклав робочий контракт та наразі має стабільний дохід, щоб забезпечувати себе та родину. Він також розлучився із колишньою дружиною та уклав шлюб із ОСОБА_9 , з якою мав стосунки до цього. Наразі дитина забезпечена всім необхідним ходить до німецької початкової школи та бажає мешкати разом із батьком в його родині. Відповідач приїздила до Німеччини та короткостроково спілкувалась із донькою у присутності соціальних служб. Під час спілкування забрала мобільний телефон подарований донці.
Представник позивача заявлені позовні вимоги ОСОБА_4 підтримала у повному обсязі, проти задоволення позовних вимог за зустрічним позовом заперечувала. Зазначила, що при розгляді зазначеної справи головним є права та інтереси дитини. Відповідач була обізнана починаючи відносини із позивачем про те, що він був одружений з іншою жінкою. Після народження доньки відносини між сторонами погіршились, в наслідок претензій відповідача на майно позивача. Сторони періодично проживали разом, а періодично окремо. Донька також періодично мешкала з кожною із сторін. Позивач турбувався про доньку забезпечував її матеріально. В літку дитина проводила час на його дачі у с.Соболівка. Періодично позивач їздив відпочивати за кордон разом із донькою, тому в нього були всі документи дитини необхідні для виїзду її за кордон, а також нотаріально посвідчена згода матері на виїзд дитини за кордон. Враховуючи вказані обставини зазначила, що позивач мав всі необхідні права та можливості передбачені законом для того, щоб після початку повномаштабної військової агресії рф проти України, вивезти доньку за кордон. Окремо зазначила, що відповідач залишила дитину на весні 2022 року у своїх батьків у Чернівецькій області, а сама перебувала у місті Києві. Наразі дитина перебуває разом із батьком в його родині у Німеччині. Позивач працює має стабільний дохід, який дає йому змогу винаймати житло та забезпечувати родину всім необхідним. Донька ходить до школи у місті Ашаффенбург, ФРН, вивчає німецьку мову та соціально адаптувалась до нових умов має друзів у школі. Враховуючи зазначені обставини вважає, що наразі саме із батьком будуть створені найбільш сприятливі умови для виховання доньки, особливо враховуючи наявні умови воєнного стану, постійних обстрілів території України та зокрема міста Києва, періодичні відключення світла. Наголосила, що у відповідача по справі відсутнє власне житло є квартира яку вона винаймає. При цьому строк договору оренди наданого суду наразі сплинув. Відповідач має роботу у місті Києві та отримує не дуже велику заробітну платню. Нею наразі сплачується всього 1300 грн. аліментів на утримання доньки.
Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні проти задоволення заявлених позовних вимог за первинним позовом заперечувала, наполягала на задоволенні вимог зустрічної позовної заяви. Зазначила, що позивач фактично викрав дитину на весні 2022 року з помешкання її батьків у Чернівецькій області, без будь-якого погодження з нею. Дійсно у позивача малася нотаріально посвідчена згода на виїзд доньки за кордон, але тільки на короткочасний відпочинок до Єгипту, а не на постійне мешкання, однак позивач скористався цим для того, щоб вивезти доньку до Німеччині. Вказав, що позивач фактично чинить перешкоди у спілкуванні відповідача з донькою. Також вважає, що моральний облік позивача є таким, що не дозволяє йому виховувати дитину самому. Тривалий час позивач мешкав із відповідачем перебуваючи в офіційному шлюбі з іншою жінкою. За час сумісного мешкання із відповідачем у позивача були стосунки з іншими жінками. Крім того, позивач має проблеми зі здоров'ям, рідкісну та дуже серйозну хворобу та як наслідок йому було оформлено 2 групу інвалідності, що також може вплинути на процес виховання доньки. Наразі вона винаймає окрему квартиру в місті Києві, де є всі необхідні зручності для проживання дитини, вона має офіційну роботу та стабільний рівень доходів не має жодних проблем зі здоров'єм, тому є всі підстави для того, щоб визначити місце проживання доньки разом із нею.
Представник відповідача в судовому засіданні вимоги зустрічної позовної заяви підтримав в повному обсязі, проти задоволення первісних позовних вимог заперечував. Вказав, що враховуючи вік дитини то краще буде визначити її місце проживання разом із матір'ю, яка може забезпечити належні умови для виховання дитини. Окрім того, зазначив, що відповідач як жінка має можливість виїхати за межі України у будь який час і також перебувати з донькою за кордоном до закінчення воєнного стану.
Представники третіх осіб служб у справах дітей та сім'ї Печерської та Дніпровських районних адміністрацій в судове засідання не з'явились надали заяви про розгляд справи за їх відсутності.
Допитаний під час розгляду справи свідок ОСОБА_10 зазначив, що з відповідачем знайомий з 2016 року, він допомагав провадити будівельні роботи на дачі позивача у с.Соболівка, Київської області. Свідок мешкав у будинку позивача з середини 2016 року по 2018 рік. В цей час позивач мешкав разом із відповідачем однією родиною. За час сумісного проживання бачив, що відповідач більше займалася господарством, а позивач вихованням дитини. Дитина більше тягнулась до батька. Між сторонами виникали сварки в наслідок ревнощів. Приблизно з другої половини 2018 року відповідач вже не приїздила на дачу. Згодом позивач приїздив на дачу вже з новою співмешканкою ОСОБА_9 . У останньої були нормальні стосунки із дитиною.
Свідок ОСОБА_11 вказав, що мешкав по сусідству з будинком позивача у селищі Соболівка, Київської області. Із позивачем перебував у сусідських стосунках. Він підтвердив, що влітку майже увесь час донька позивача мешкала разом із ним у дачному будинку. Там для дитини були створені всі необхідні умови. Позивач дуже опікувався донькою та вона більше тягнулась до нього. Відповідач раніше також проживала у дачному будинку, але згодом з'являлась на дачі не дуже часто. Між сторонами виникали конфлікти з приводу дитини та з майнових питань. Зазначив, що родину забезпечував позивач.
Свідок ОСОБА_12 допитаний під час судового розгляду зазначив, що знайомий із позивачем біля 20 років, з ним перебуває у приятельських стосунках. Неодноразово допомагав позивачу з ремонтними роботами на його дачі в с.Соболівка, Київської області. Знав, що позивач мешкає із співмешканкою ОСОБА_2 . Останню бачив всього кілька разів. В літку донька позивача ОСОБА_5 проживала у дачному будинку. Позивач практично весь час був біля дитини та опікувався її проблемами.
Допитана під час судового розгляду свідок ОСОБА_14 , зазначила, що знайома із відповідачем ОСОБА_2 протягом кількох років. Вони разом, водили дітей до дитячого садка. Неодноразово зустрічала відповідача, коли вона забирала доньку із садка, або приводила її до садка. Позивача бачила лише кілька разів.
Свідок ОСОБА_15 під час судового розгляду зазначила, що зі сторонами справи вона познайомилась наприкінці 2018 року. Із відповідачем були приятельські стосунки. З позивачем більше спілкувався чоловік свідка. Вони спілкувались та ходили один до одного в гості. Свідок була в гостях як у квартирі по вулиці Драгомирова так і на дачі в с. Соболівка. В квартирі на її думку мешкала відповідач із дитиною. Самого позивача вона бачила там кілька разів, але він постійно мешкав на дачі. Дитина протягом тижня жила разом із відповідачем, яка водила її в дитячий садок, а на вихідні її забирав позивач на дачу. Вважає, що дитина більше тягнулася до матері, але й до батька також дуже добре ставиться. На початку 2020 року відповідач залишила квартиру на АДРЕСА_4 та переїхала мешкати в іншу квартиру. Декілька разів на прохання відповідача свідок забирала ОСОБА_5 з садочку до себе. Вона була віднесена батьками дівчинки до кола собі, хто може це робити. Також свідку відомо, що навесні 2022 року ОСОБА_5 вивіз батько за межі України до Німеччини. Останній раз бачила ОСОБА_5 у лютому 2022 року на її день народження.
Допитина під час судового розгляду свідок ОСОБА_18 зазначила, що вона протягом 2013-2017 років мешкала по сусідству із відповідачем ОСОБА_2 , в будинку по АДРЕСА_5 . Відносини між ними були дружні. Після народження доньки відповідач протягом 5 місяців проживала в квартирі у позивача, а потім знову разом із дитиною повернулась в квартиру по вулиці Урлівській . З позивачем свідок також знайома, він відвідував дитину кілька разів на тиждень. Умови мешкання для дитини були дуже гарні. Відповідач дуже добре вміла готувати. Одного разу позивач коли дитина була на грудному вигодовуванні забрав доньку на кілька днів та не повертав, повернувши її згодом. Після 2017 року, відповідач переїхала у квартиру позивача по вулиці Драгомирова . Після цього часу бачились не часто але зізванювались. Відповідач розповідала, що вона мешкала разом із дитиною у вказаній квартирі, а позивач повернувся до своєї дружини.
Свідок ОСОБА_19 допитана під час судового розгляду вказала, що вона має у власності будинок розташований поруч із будинком позивача у с. Соболівка, Київської області. Тому по сусідські вона знайома як із позивачем так і з відповідачем. Їй відомо, що дитина проживала разом із матір'ю. Декілька разів вони завозили дитину після вихідних із селища Соболівка до місця мешкання матері, спочатку по вулиці Урлівська, а потім кудись на Березняки . Вказала, що дитина перебувала на дачі переважно у літні місяці. Більшість часу бачила доньку разом із відповідачем. Приблизно з 2021 року, позивач почав проживати на дачі разом із іншою жінкою. З нею свідок не знайома.
Допитана свідок ОСОБА_21 зазначила, що знайома із відповідачем із 2007 року, коли вони працювали разом на одному підприємстві. Спілкувались як колеги по роботі. Протягом 2021 року бачила, що відповідач кілька разів брала доньку до себе на роботу. Інколи разом проводили час гуляли по парку. Декілька разів завозили доньку відповідача до садочка. Після початку повномаштабного вторгнення свідок перебувала деякий час в гостях у батьків відповідача у Чернівецькій області. Зі слів відповідача свідку було відомо, про те, що з батьком дитини у відповідача тяжкі стосунки, так як останній не допомагав фінансово, в період стосунків із відповідачем був одружений з іншою жінкою та мав коханок.
Свідок ОСОБА_22 допитана під час судового розгляду вказала, що знайома з відповідачем більше 10 років. Після народження дитини відповідач проживала в квартирі позивача по АДРЕСА_4 . В літній період час у проживали у будинку в с. Соболівка, Київської області. Зазначила, що інколи між сторонами відбувались сварки та скандали. Протягом 2017-2018 років, свідок доволі часто спілкувалась зі сторонами, так як чоловік свідка був хрещеним батьком ОСОБА_5 . Вказала, що дитина більше тягнулась до батька. До початку повномаштабного вторгнення відповідач проживала в квартирі на Драгомирова , Урлівській , Тичини в різний період часу, а позивач у будинку в с. Соболівка, Київської області. Остаточно, сторони прпинили сімейні відносини у 2019 році. Дитина проживала то з батьком то з матір'ю, але з батьком проживала більше. Перед повномаштабним вторгненням позивач мешкав у с. Соболівка з цивільною дружиною ОСОБА_9 . У останньої були гарні стосунки з дитиною. У лютому 2022 року, позивач разом із ОСОБА_9 поїхав на відпочинок до Занзібару. Повернутися в Україну не зміг, тому поїхав до Німеччини. Згодом забрав до Німеччини доньку. Обставин виїзду дитини свідок не знає, але дозвіл на виїзд дитини за кордон від відповідача був, як і всі необхідні документи. Наразі дитині подобається у Німеччині.
Допитаний під час розгляду справи свідок ОСОБА_27 вказав, що він є сусідом позивача у с.Соболівка. Він має доньку одного віку з ОСОБА_5 та вони проводили час разом, тому інколи він був у помешканні позивача. Зазначив, що для ОСОБА_5 в будинку позивача були створені усі необхідні умови. До 2019 року сторони у літній період часу мешкали в будинку у с.Соболівка. Останній раз бачив відповідача у 2021 році. Після цього, позивач мешкав разом з іншою жінкою. Після початку повномаштабного вторгнення, позивач разом із донькою перебуває у Німеччині. Вказав, що за характером позивач більш стриманий, а відповідач більше емоційна. Дитина більше тягнулась до батька.
Судом під час судового розгляду було проаналізовано свідчення свідка ОСОБА_29 , яка вказала, що з відповідачем знайома більше 20 років, вони є подругами. До повномаштабного вторгнення дитина мешкала разом як з матір'ю так і з батьком. Відносини між сторонами були складні. Почавши стосунки із відповідачем, позивач перебував у шлюбі з іншою жінкою. В наслідок цього між сторонами відбувались сварки. Одного разу вона була свідком навіть бійки між сторонами. Позивач поводив себе не адекватно. Одного разу забрав дитину та тривалий час не повертав її. Свідку відомо, що позивач має проблеми зі здоров'ям та йому була встановлена інвалідність. Підтвердила, що на початку повномаштабного вторгнення позивач перебував на відпочинку з іншою жінкою за межами України. Згодом переїхав до Німеччини куди перевіз і дитину. Дозвіл на виїзд дитини за кордон від відповідача мався у позивача. Наразі позивач чинить перешкоди відповідачу у спілкуванні з дитиною.
Судом під час розгляду справи було заслухано думку малолітньої ОСОБА_5 , яка повідомила, що наразі проживає разом із батьком та ОСОБА_9 у місті Ашаффенбург, ФРН. Вона ходить у німецьку початкову школу "Пестолоцці" міста Ашаффенбург. Вчитися їй дуже подобається, вона вже гарно розмовляє німецькою та має багато друзів у школі. Батько створює для неї всі необхідні умови. Наразі вона хоче мешкати разом із батьком у його родині та повертатися до матері для проживання з нею не бажає.
Суд заслухавши думку учасників судового засідання, свідків, дослідивши письмові матеріали справи приходить до наступного.
Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 виданого відділом реєстрації актів цивільного стану Печерського районного управління юстиції у м. Києві від 19.02.2016 року, зареєстровано народження ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьками якої зазначені ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , сторони по справі.
Відповідно до свідоцтва про право власності від 17.02.2010 року, виданого управлінням житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) квартира АДРЕСА_6 , загальною площею 56,1 квадратний метри належить ОСОБА_4 на праві приватної власності.
Зі змісту договору дарування земельної ділянки від 01.09.2014 року, посвідченого приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Попович Л.С., вбачається, що ОСОБА_4 , прийняв у дарунок земельну ділянку площею 0,0745 гектарів з кадастровим номером №3221285202:02:003:0043, яка розташована по АДРЕСА_7 .
Згідно довідки №05/01 від 25.05.2022 року, виданої ТОВ "Інтегріті Кепітал Фанд", ОСОБА_4 є співробітником вказаної організації з 16.11.2020 року, працює на посаді інженера засобів радіо та телебачення, на умовах основного місця роботи, з повним робочим днем та посадовим окладом 12000 грн.
Відповідно до характеристики з ТОВ "Інтегріті Кепітал Фанд" від 25.02.2022 року, ОСОБА_4 працює у вказаній компанії з 16.11.2020 року, обіймаючи посаду інженера засобів радіо та телебачення. За час роботи зарекомендував себе дисциплінованим, надійним, відповідальним працівником та кваліфікованим фахівцем. В спілкуванні з колегами завжди товариський та комунікабельний, з керівництвом та клієнтами - ввічливий та привітний. В особистому плані на перше місце ставить питання виховання доньки ОСОБА_5 , 2016 року народження.
Зі змісту квитанцій за сплату у дитячому дошкільному закладі м.Києва за період з жовтня 2018 року по квітень 2020 року, вбачається, що вносилась оплата за харчування ОСОБА_5 у дитячому садку. Крім того, ОСОБА_4 сплачувались кошти на користь ФОП ОСОБА_31 в період з вересня 2020 року по 01.02.2022 року.
Згідно нотаріально посвідченої заяви ОСОБА_2 до посольств держав світу акредитованих в Україні, прикордонних та митних органів від 28.12.2021 року, остання надає свою згоду на тимчасовий виїзд за кордон до Арабської Республіки Єгипет з метою туризму та відпочинку малолітньої доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в період з 01.01.2022 року по 01.01.2023 року включно, у супроводі її батька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідно до тимчасового посвідчення № НОМЕР_2 від 28.05.2005 року, виданого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , він дійсно був прийнятий на тимчасовий облік запасу ЗС України та йому присвоєне військове звання рядовий, але потім виключений з обліку.
Зі змісту довідки серії КИЕ 116746 від 18.02.2002 року, вбачається, що ОСОБА_4 встановлено 2 групу інвалідності, загального захворювання, безстроково.
Згідно характеристики з дошкільного закладу освіти №450 Управління освіти Печерської районної в місті Києві Державної адміністрації на ОСОБА_5 , остання відвідувала вказаний заклад освіти з вересня 2020 року по 24 лютого 2022 року. У закладі дошкільної освіти ОСОБА_5 на середньому та високому рівнях засвоює необхідний навчальний матеріал, має добру розвинену пам'ять. Дитина вихована, володіє необхідними соціально-побутовими навичками. Окрім навчання загальної програми закладу, дитина відвідувала додаткові платні гуртки. Заборгованість за оплату харчування та додаткових гуртків відсутня. Такі оплати проводив батько дитини ОСОБА_4 у безготівковій формі. Останній був активно залучений до виховного процесу доньки, регулярно спілкувався з вихователями та викладачами закладу щодо успіхів дитини. Приймав участь у суботниках закладу. Мати дитини ОСОБА_2 періодично проводила та забирала дитину з садочка.
Відповідно до довідки від 03.06.2022 року, ОСОБА_5 протягом вересня 2018 року - лютого 2022 року відвідувала додаткові заняття з двох іноземних мов, хореографії та ліплення які проводились в приміщенні закладу дошкільної освіти №450 по бул. Дружби Напродів 14-а у м. Києві . Ініціював зайняття дитини у гуртках її батько ОСОБА_4 , який уклав відповідний договір та сплачував кошти за зайняття. Батько дитини регулярно цікавився успіхами дитини у навчанні отримував рекомендації для успішного засвоювання матеріалу дитиною.
Зі змісту відповіді на адвокатський запит з ГУ Пенсійного фонду України в м. Києві від 07.06.2022 року вбачається що ОСОБА_4 перебуває на обліку в управлінні та одержує пенсію по інвалідності ІІ групи в розмірі 90 відсотків пенсії за віком обчисленої відповідно до вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». З довідки про доходи ОСОБА_4 №3493464292761480 вбачається що за період з 01.06.2021 року по 31.05.2022 року він отримав пенсію у розмірі 6458949 грн.
Згідно довідок з відділу реєстрації громадян міста Ашаффенбург ФРН позивач ОСОБА_4 та ОСОБА_5 зареєстровані з 08.04.2022 року у АДРЕСА_9 .
Відповідно до постанови про відкриття виконавчого провадження від 08.07.2022 року, Дарницьким відділом державної виконавчої служби у місті Києві Центрального межригіонального управління міністерства юстиції (м.Київ), було відкрито виконавче провадження на підставі судового наказу №753/6130/22 виданого 04.07.2022 року по стягненню з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 аліментів на утримання доньки ОСОБА_5 у розмірі частини з усіх видів заробітку (доходів) на дитину, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку.
До суду було надано звіт співробітника відділу у сімейних справах дільничного суду міста Ашаффенбург, ФРН від 03.08.2022 року, в якому міститься пояснення позивача ОСОБА_4 з приводу обставин приїзду до Німеччини разом з донькою. З цих пояснень випливає, що відповідач неналежно опікувалась дитиною та зловживала спиртними напоями. На початку повномасштабного вторгнення ОСОБА_4 перебував у відпустці за межами України та повернутися не зміг, тому поїхав до Німеччини. ОСОБА_2 нібито перешкоджала йому у спілкуванні із дитиною та перевезла її до своїх батьків на західну Україну. ОСОБА_4 вирушив туди та забрав дитину і вивіз її до Німеччини. На час проведення співбесіди дитина проживає разом із ОСОБА_4 , його співмешканкою у однокімнатній квартирі обладнаної усім необхідним. Батько турбується про дитину. ОСОБА_2 зверталась до правоохоронних органів Німеччини з приводу дій ОСОБА_4 , який на її думку викрав дитину і вивіз до Німеччини. За сприянням представників правоохоронних органів та соціальних служб Німеччини вдалося провести короткочасну зустріч ОСОБА_2 разом із донькою. Остання зазначила, що у неї з донькою завжди були гарні стосунки, але в цей раз донька виступила проти неї. Вважає, що в подальшому батько дитини буде налаштовувати доньку проти матері. Під час співбесіди було заслухано думку ОСОБА_5 , яка зазначила, що батьки часто сварились між собою. Мати інколи забороняла спілкуватися із батьком. Наразі дитина бажає мешкати разом із батьком та його співмешканкою. З матір'ю бажає спілкуватися телефоном. За час проживання з матір'ю, остання інколи сварила доньку та могла її вдарити, при цьому не дуже приділяла час донці.
Зі змісту відповіді на адвокатський запит зі спеціалізованої школи №80 міста Києва від 04.11.2022 року, вбачається, що ОСОБА_2 протягом весни-літа 2022 року з письмовою заявою про зарахування до першого класу малолітньої ОСОБА_5 , 2016 року народження не зверталася.
Згідно висновку про визначення місця проживання малолітньої дитини, складеного 24.10.2022 року Печерської районної в місті Києві Державної адміністрації, враховуючи обставини справи, вік та стан здоров'я дитини, дослідивши надані сторонами докази, Печерська районна в місті Києві державна адміністрація, як орган опіки та піклування вважає за доцільне визначити місце проживання малолітньої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , як з батьком ОСОБА_4 так і з матір'ю ОСОБА_2 .
Відповідно до акту обстеження житлово-побутових умов проживання затвердженого начальником служби у справах дітей та сім'ї Печерської районної в місті Києві державної адміністрації від 28.07.2022 року, було проведено відповідне обстеження умов проживання квартири АДРЕСА_6 , яка складається з 1 кімнати та кухні, має загальну площу 56,1 квадратних метра з них житлову 25,8 квадратних метра. Квартира належить ОСОБА_4 Квартира затишна, охайна, простора. У квартирі є всі необхідні меблі. Лоджія переобладнана на ігрову кімнату для дитини, в якій є стіл для навчання, іграшки. За допомогою месенджера «Вайбер», було проведено бесіду з батьком дитини ОСОБА_4 , який повідомив, що починаючи з 2021 року він з донькою проживав у заміському будинку в Київській області у с. Соболівка, а мати проживала у місті Києві за адресою проведення обстеження. Інколи дитина приїздила до матері. 20.05.2022 року, ОСОБА_4 забрав дитину до місця свого перебування у ФРН. Зі слів ОСОБА_5 встановлено, що їй разом із батьком комфортно та вона і надалі хоче із ним проживати. З мамою майже не спілкується і вона їй телефонує рідко. За місцем обстеження створено гарні умови для проживання, навчання, відпочинку та розвитку малолітньої дитини.
Зі змісту висновку органу опіки та піклування Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації про визначення місця проживання дитини від 20.01.2023 року, вбачається, що орган опіки та піклування не може об'єктивно дослідити питання визначення місця проживання малолітньої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , оскільки повернення дитини в Україну під час дії воєнного стану, може нести загрозу її життю та здоров'ю. Розгляд зазначеного питання можливий після повернення дитини в Україну, або після припинення дії воєнного стану.
Згідно витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу від 18.01.2023 року, вбачається, що шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_8 було розірвано, на підставі рішення Печерського районного суду міста Києва від 02.11.2022 року.
Відповідно до договору оренди квартири від 26.10.2022 року, укладеного між ОСОБА_32 та ОСОБА_2 , вбачається що предметом вказаного договору є квартира АДРЕСА_3 . Квартира належить ОСОБА_32 на праві власності. Метою оренди є проживання в ній ОСОБА_2 та ОСОБА_5 . Термін дії вказаного договору з 26.10.2022 року до 26.03.2023 року.
Зі змісту акту обстеження умов проживання квартири АДРЕСА_3 від 22.09.2022 року, складеного співробітниками служби у справах дітей Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації, вбачається, що вказана квартира складається з 2-х кімнат розташована на другому поверсі 9-ти поверхового будинку, загальною площею 49 квадратних метра. Квартира орендована до 25.10.2023 року, Умови проживання добрі. В квартирі наявні всі необхідні меблі та техніка. Дитина матиме окрему кімнату, обладнану необхідними меблями.
Згідно відповіді з УПП м. Києва НПУ від 14.03.2023 року, в управлінні відсутня інформація про надходження протягом 2016-2017 років звернень ОСОБА_2 до поліції з приводу сімейних сварок за адресою: АДРЕСА_1 . Аналогічна за змістом відповідь надійшла з Дарницького УП ГУНП у м.Києві від 10.05.2023 року.
Зі змісту висновку психологічного дослідження, яке проводилось 21.03.2023 року психологом ОСОБА_33 стосовно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вбачається, що остання позитивно ставиться до проживання разом із батьком та його цивільною дружиною у Німеччині. Зазначено, що між батьками був конфлікт. Мати налаштовувала її проти батька. Наразі хоче прожиивати разом із батьком з яким почувається в безпеці та відчуває стабільність.
Згідно паспорту громадянина Україні на ім'я ОСОБА_2 , серії НОМЕР_3 виданого Печерським РВ ГУ ДМС України в місті Києві, від 16.12.2015 року, остання зареєстрована за адресою: АДРЕСА_10 .
Відповідно до довідок про взяття на облік в якості внутрішньо переміщеної особи від 12.04.2022 року, вбачається, що ОСОБА_2 разом із донькою ОСОБА_5 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_11 .
Зі змісту довідки від 23.06.2022 року з ТОВ "Ластра", вбачається, що ОСОБА_2 працює у вказаній установі з 09.10.2019 року та займає посаду завідувача виставкового залу. За період з 09.10.2019 року по 31.05.2022 року її дохід склав 117901,78 грн.
Згідно характеристики з ТОВ "Ластра" від 24.06.2022 року, ОСОБА_2 працює у вказаній установі з 09.10.2019 року на посаді завідувача виставкового залу. За час роботи на вказаній посаді зарекомендувала себе з найкращого боку як уважний, відповідальний, надійний та перспективний працівник. За характером спокійна і рівноважена, скарг від клієнтів не надходило. В колективі поводиться по дружньому, конфліктних ситуацій не провокує, до колег і керівництва ставиться з повагою. Проявляє себе, як дисциплінований робітних, який сумлінно ставиться до своїх обов'язків.
Відповідно до медичної довідки від 06.07.2022 року з ТОВ "Медікал-сіті" ОСОБА_2 є здоровою.
Зі змісту сертифіката про проходження профілактичного наркологічного огляду серії ААА №114612 виданого ТОВ "Медікал-сіті", вбачається, що ОСОБА_2 , ознак наркологічних захворювань не виявляє та на обліку не перебуває.
Згідно медичної довідки про проходження обов'язкових попереднього та періодичного психіатричних оглядів серії ААН №560611 від 06.07.2022 року, виданого ТОВ «Медікал-сіті», ОСОБА_2 не має ознак психіатричних захворювань та на обліку не перебуває.
Відповідно до витягу з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимостей» ОСОБА_2 станом на 05.07.2022 року до кримінальної відповідальності не притягується, незнятої чи непогашеної судимості не має та в розшуку не перебуває.
Зі змісту характеристики з дошкільного закладу освіти №450 Управління освіти Печерської районної в місті Києві Державної адміністрації на ОСОБА_5 , остання відвідувала вказаний заклад освіти з серпня 2018 року по 23 лютого 2022 року, вбачається, що за час відвідування вказаного закладу ОСОБА_5 показала себе, як здібна і вихована дівчинка. ОСОБА_5 дитина комунікабельна, проявляє турботу до молодших і не конфліктує з вихованцями свого віку. За період відвідування дитячого садка, мати ОСОБА_5 , ОСОБА_2 проявляє себе, як любляча і турботлива мати. Завжди була присутня на дитячих святах. Оплату за дитячий садок та за додаткові зайняття, які відвідувала дитина вносив батько ОСОБА_4 . Дитину до закладу дошкільної освіти приводила та забирала мати, інколи батько забирав дитину. ОСОБА_2 приділяє належну увагу вихованню донці, постійно цікавиться справами дитини, поведінкою, навчанням, виконує всі рекомендації вихователя. Батько з'являвся в садочок по п'ятницям та забирав дитину на вихідні.
Згідно акту обстеження складеного працівниками виконавчого комітету Вашківецької міської ради, Вижницького району, Чернівецької області №91 від 28.06.2022 року, вбачається, що ОСОБА_2 та її неповнолітня дитина ОСОБА_5 , 2016 року народження проживала з родичами за адресою: АДРЕСА_11 , з 2018 рік по 2019 рік. Данну обставину підтверджують сусіди та родичі.
Відповідно до акту від 01.07.2022 року, сусіди та мешканці будинку АДРЕСА_4 , склали цей акт про те, що ОСОБА_2 , разом із малолітньою дитиною ОСОБА_5 проживала у АДРЕСА_11 в період з 2018 року по 2019 рік.
Зі змісту акту від 01.07.2022 року, вбачається, що мешканці будинку АДРЕСА_5 , підтверджують, що в період із 20.12.2012 року по 15.11.2017 року, у квартирі АДРЕСА_12 , дійсно проживала ОСОБА_2 разом із малолітньою донькою ОСОБА_5 .
Відповідно до договору оренди квартири від 19.06.2021 року, укладеного між ОСОБА_32 та ОСОБА_2 , вбачається що предметом вказаного договору є квартира АДРЕСА_3 . Квартира належить ОСОБА_32 на праві власності. Метою оренди є проживання в ній ОСОБА_2 та ОСОБА_5 . Термін дії вказаного договору з 19.06.2021 року до 19.03.2022 року. Аналогічного змісту договір було укладено між сторонами 25.02.2022 року строком дії до 25.10.2022 року.
З технічного паспорту квартири АДРЕСА_3 від 20.09.2019 року, вбачається, що вказана квартира двокімнатна, загальною площею 48,3 квадратних метра, житловою площею 29,1 квадратних метра. Кімнати ізольовані.
Згідно відповіді з Вижницького районного відділу поліції ГУНП у Чернівецькій області від 06.06.2022 року, вбачається, що вказаним відділом поліції розглянуто звернення ОСОБА_2 з приводу, того, що ОСОБА_4 забрав без дозволу доньку ОСОБА_5 .
Відповідно до звіту про здійснення відрахування та виплати ТОВ «Ластра», вбачається, що з отриманого доходу ОСОБА_2 , здійснюється відрахування аліментів у розмірі частини доходу.
Зі змісту звіту об'єднаної соціальної служби міста Ашаффенбург ФРН від 11.05.2023 року, вбачається, що наразі для ОСОБА_5 створені сприятливі умови в родині батька. Дитина бажає проживати у родині батька та його цивільної дружини. Вона ходить до німецької школи та достатньо добре інтегрована у соціальне середовище. Через воєнні дії на території України фізична безпека дитини буде краще забезпечена у Німеччині.
Згідно довідок про реєстрацію міста проживання від 27.04.2023 року, вбачається, що ОСОБА_4 та його донька ОСОБА_5 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_13 , ФРН.
Відповідно до довідки про попереднє схвалення допомоги на проживання у Німеччині від 12.06.2023 року, вбачається, що щомісячна сума за період липень 2023 року -листопад 2023 року, склала на ОСОБА_9 - 528,22 євро, ОСОБА_4 - 528,22 євро, ОСОБА_5 - 247,54 євро. Загальний розмір виплат складає 1303 євро.
Зі змісту листа з ECM San Remo Deutschland Gmbh, від 28.07.2023 року, вбачається, що вказана установа підтрверджує, що ОСОБА_4 з 02.05.2023 року прийнятий на роботу до вказаної компанії на посаду техніка з обслуговування кавомашин з мінімальною заробітною платою. Наразі ОСОБА_4 відвідує курси по вивченню німецької мови. В подальшому з ОСОБА_4 може бути підписаний конракт на повний робочий день та він зможе отримувати заробітну плату, розмір якої до утримання податків становитиме 3000-3500 євро. Також між ОСОБА_4 та ECM San Remo Deutschland Gmbh, було укладено трудовой договір від 01.05.2023 року.
Відповідно до довідки від 25.01.2024 року з ECM San Remo Deutschland Gmbh, вбачається що ОСОБА_4 працює у вказаній установі фахівцем з обслуговування автоматів, його щомісячна заробітна плата без утримання податків та зборів становить 3300 євро.
Згідно безстрокового договору оренди квартири від 11.07.2023 року, укладеного між ОСОБА_38 та ОСОБА_4 та ОСОБА_9 , останні орендували безстроково квартиру з мансардою площею 70 квадратних метра, яка розташована за адресою: АДРЕСА_14 .
Зі змісту свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_4 виданого генеральним консульством України в Мюнхені, ФРН від 29 березня 2024 року, вбачається, що було укладено шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_9 ,про що 29.03.2024 року складено відповідний актовий запис №21.Після реєстрації шлюбу прізвище чоловіка ОСОБА_4 ,а дружини ОСОБА_9 .
Згідно відповіді з ТОВ "Інтегріті Кепітал Фанд" від 03.08.2023 року вбачається, що з 01.03.2022 року товариство призупинило дію трудового договору із ОСОБА_4 до відновлення можливості виконувати роботу, або до припинення чи скасування воєнного стану.
Відповідно до ч. 3 ст. 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Згідно ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Зі змісту ст. 150 СК України, випливає, що батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Згідно ст. 11 Закону України "Про охорону дитинства" cім'я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.
Відповідно до ч. 8 ст. 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.
З вимог статей 141, 150, 153, 155 СК України, випливає, що мати і батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини. Мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.
У відповідності до пунктів 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини, яка в силу положень статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.
Відповідно до ч.1 ст. 160 СК України передбачено, що місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.
Згідно ч. 1 ст. 161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може бути вирішено органом опіки та піклування або судом.
Суд виходить з того, що під час вирішення спору щодо місця проживання малолітніх дітей беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дітей до кожного з них, вік дітей, стан їх здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.
Питання про визначення місця проживання дітей має вирішуватись, насамперед, з урахуванням прав та законних інтересів дітей.
Відповідно до пункту 1 статті 9 Конвенції про права дитини держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно із судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.
У принципі 6 Декларації прав дитини проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.
Відповідно до статті 18 Конвенції про права дитини батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Місце проживання малолітньої дитини з одним із батьків визначається або за місцем проживання матері чи батька, або за конкретною адресою.
Із системного тлумачення п. 1 ст. 3, ст. 9 Конвенції, частин 2, 3 ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства», ст. 161 СК України випливає, що при вирішенні спору про визначення місця проживання дитини суди мають враховувати передусім інтереси дитини. Встановлений сімейним законодавством принцип повної рівності обох батьків у питаннях виховання дітей може бути обмежений судом в інтересах дитини.
Дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім'ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім'ї. Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном. Суд має право постановити рішення всупереч думці дитини, якщо цього вимагають її інтереси (стаття 171 СК України).
Європейський суд з прав людини зауважує, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. (HUNT v. UKRAINE, № 31111/04, § 54, ЄСПЛ, від 07 грудня 2006 року).
При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (MAMCHUR v. UKRAINE, № 10383/09, § 100, ЄСПЛ, від 16 липня 2015 року).
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 листопада 2021 року в справі № 754/16535/19 (провадження № 61-14623св21) вказано, що «під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення. До інших обставин, що мають істотне значення, можна віднести, зокрема: особисті якості батьків; відносини, які існують між кожним з батьків і дитиною (як виконують батьки свої батьківські обов'язки по відношенню до дитини, як враховують її інтереси, чи є взаєморозуміння між кожним з батьків і дитиною); можливість створення дитині умов для виховання і розвитку. При розгляді справ щодо місця проживання дитини суди насамперед мають виходити з інтересів самої дитини, враховуючи при цьому сталі соціальні зв'язки, місце навчання, психологічний стан тощо, а також дотримуватися балансу між інтересами дитини, правами батьків на виховання дитини і обов'язком батьків діяти в її інтересах. Перевага в матеріально-побутовому стані одного з батьків сама по собі не є вирішальною умовою для передачі йому дитини.
Судом встановлено, що сторони не дійшли згоди щодо місця проживання дитини, а надані до суду висновки органу опіки та піклування не вичерпує наявного між сторонами конфлікту. З матеріалів справи вбачається, що мати та батько дитини, мають самостійний дохід. За місцем проживання як матері дитини так і батька проведено обстеження житлово-побутових умов та з'ясовано, що для дитини створено всі належні умови.
Аналізуючи надані сторонами докази, суд враховує, що до початку введення воєнного стану на території України між сторонами не було чіткої домовленості щодо місця проживання дитини. ОСОБА_5 проживала як з матір'ю так і з батьком. Сторони періодично їздили разом із дитною за кордон на відпочинок. На той час коли позивач разом з дитиною навесні 2022 року поїхав до Німеччини у останнього малися всі необхідні документи для виїзду дитини за кордон та нотаріально посвідчена згода відповідача на виїзд доньки за кордон у супроводі батька. Батько дитини пояснює такі дії необхідністю створення безпечних умов для життя та здоров'я доньки, що є першочерговим обов'язком батьків, особливо за умови військової агресії росії проти України.
Враховуючи наведене, суд вважає, що доводи відповідача, щодо того, що позивач самовільно змінив місце мешкання дитини, фактично викрав її та вивіз до Німеччини, не є переконливими. Суд враховує, що позивач після початку повномасштабного вторгнення отримав прихісток у Німеччині, після чого перевіз за місцем свого перебування дитину. Наразі позивач уклав шлюб зі своєю співмешканкою ОСОБА_9 , з якою раніше протягом кількох років проживав у цивільному шлюбі та яка має гарні стосунки з ОСОБА_5 . Суд враховує, що позивач офіційно винаймає житло у місті Ашаффенбург, ФРН, має там постійну роботу у ECM San Remo Deutschland Gmbh та отримує стабільний дохід, який дозволяє забезпечувати своє та його родини перебування у Німеччині. ОСОБА_5 наразі мешкає у родині батька, яка є повною, ходить до начальної школи «Пістолоцці» міста Ашаффенбург», має друзів у школі та стійкі соціальні зв'язки. При цьому відповідач біля 2-х років не бачила доньку, тому наразі між нею та донькою значно знизився психо-емоційний зв'язок, що зокрема підтверджується поясненнями наданими самой ОСОБА_5 під час судового розгляду справи.
Відповідно до положень, викладених у ст.ст.13,81 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно з вимогами статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 ЦПК України. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і що до яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно вимог ЦПК України учасники справи мають передбачені процесуальним законом права і обов'язки. Обов'язок доказування певних обставин лежить на стороні, яка посилається на них як на підставу своїх вимог та заперечень.
Недоведеність обставин, на наявності яких наполягає позивач - є підставою для відмови у позові; а у разі, якщо на тому наполягає відповідач - для відхилення його заперечень проти позову.
У випадку невиконання учасником справи його обов'язку із доведення відповідних обставин необхідними доказами, такий учасник має усвідомлювати, що несе ризик відповідних наслідків, зокрема, відмови у задоволенні позовних вимог, у зв'язку із їх недоведеністю.
З урахуванням встановлених в ході розгляду обставин, досліджених письмових доказів, пояснень позивача, відповідача та показань свідків, суд вважає за доцільне визначити місце проживання малолітньої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з батьком - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Ухвалюючи рішення про визначення місця проживання дитини з батьком суд виходить з конкретних обставини даної справи, при цьому враховує інтереси самої дитини її вік, соціальні зв'язки, психологічний стан тощо, а також дотримання балансу між інтересами дитини, правами батьків на виховання дитини і обов'язком батьків діяти в її інтересах. Також суд враховує, що наразі місцем проживання ОСОБА_4 разом із донькою є ФРН. Відповідач мешкає у місті Києві, де зокрема запроваджено воєнний стан. При цьому суд враховує, зазначені у висновку органу опіки та піклування Дніпровської районной у місті Києві державної адміністрації аспекти, зокрема, що перебування дитини в умовах воєнного стану на территорії України може нести загрозу її життю та здоров'ю. Враховуючи наведене, суд вважає, що наразі позивач створить для дитини належні умови для її морального, духовного та фізичного розвитку.
Враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановлені обставини справи, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_4 в частині визначення місця проживання дитини з батьком слід задовольнити та у свою чергу відмовити у задоволенні зустрічних вимог ОСОБА_2 про визнання місця проживання дитини з матір'ю, а також похідних позовних вимог про припинення стягнення аліментів та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини.
При цьому суд зауважує, що мати дитини, не обмежена у своєму праві на спілкування з дитиною, турботі відносно дитини та участі у вихованні дитини і може реалізувати свої права шляхом домовленості з батьком дитини щодо встановлення часу спілкування або за рішенням органу опіки та піклування, або за судовим рішенням.
Суд враховує, що зважаючи на введення воєнного стану в Україні, при вирішенні спорів, що стосуються прав та інтересів дитини, першочерговим завданням держави є забезпечення безпеки дитини та її права на життя.
Відповідач ОСОБА_2 не довела в передбаченому законом порядку необхідність наразі зміни місця проживання дитини, її облаштованого середовища та визначення місця проживання дитини з матір'ю, з огляду на інтереси самої дитини, які переважають над інтересами і бажаннями її батьків. ОСОБА_2 не довела обставин, за наявності яких визначення місця проживання дитини з нею матиме більш позитивний вплив на дитину.
При цьому суд наголошує, що у разі зміни обставин у відносинах сторін спору, а в першу чергу, відносин між батьками, а також припинення або скасування запровадженого на території України воєнного стану, визначене у цій справі місце проживання дитини може бути змінено як за згодою батьків, так і в судовому порядку.
Відповідно до ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать і витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Враховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору, судовий збір в сумі 992,40 грн., підлягає стягненню з відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 7, 141, 150, 153, 155, 160, 161 Сімейного кодексу України, стст. 8,.11 Закону України «Про охорони материнства», ст. ст. 4, 5, 12, 13, 49, 76-81,82, 84, 90, 259, 263, 268, 273 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Служба у справах дітей та сім'ї Печерської районної в м.Києві державної адміністрації про визначення місця проживання дитини - задовольнити.
Визначити місце проживання малолітньої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_5 .
В задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Служба у справах дітей та сім'ї Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації про визначення місця проживання дитини, про припинення стягнення аліментів та стягнення аліментів - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_6 , на користь держави судовий збір у розмірі 992,40 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особа, яка брала участь у справі, але не була присутня при оголошенні рішення, може оскаржити рішення протягом 30 днів з дня отримання копії рішення.
Повний текст рішення виготовлено 14.06.2024 року.
Позивач: ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_6 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_10 .
Треті особи: Служба у справах дітей та сім'ї Печерської районної в м. Києві державної адміністрації, м. Київ, вул. Омеляновича-Павленка, 15.
Служба у справах дітей та сім'ї Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації, м. Київ, вул. Харківське шосе, 4-А
Суддя С.В.Кулик