03 липня 2024 року
м. Київ
справа № 361/6303/22
провадження № 61-9063ск24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А., Луспеника Д. Д.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: Балаклійський відділ державної виконавчої служби в Ізюмському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Харків), Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», ОСОБА_2 ,
розглянув касаційну скаргу Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» на ухвалу Київського апеляційного суду від 04 червня 2024 року у складі колегії суддів: Верланова С. М., Невідомої Т. О., Нежури В. А.,
Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 25 жовтня 2023 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Знято обтяження у виді арешту з 1/5 частини квартири АДРЕСА_1 , накладений постановою старшого державного виконавця Балаклійського районного відділу державної виконавчої служби в Ізюмському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Харків) від 16 грудня 2020 року у рамках виконавчого провадження НОМЕР_1, номер запису обтяження 39745141.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 992,40 грн.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, 10 січня 2024 року представник Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» (далі - АТ КБ «Приватбанк») - адвокат Істамова І. В. подала апеляційну скаргу.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 02 лютого 2024 року наведені адвокатом Істамовою І. В. підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції визнано неповажними, апеляційну скаргу залишено без руху та надано десятиденний строк з дня отримання копії ухвали суду для усунення недоліків скарги, а саме, подати заяву про поновлення строку апеляційного оскарження із зазначенням інших поважних причин пропуску цього строку.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 04 червня 2024 року у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою АТ КБ «Приватбанк» на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 25 жовтня 2023 року відмовлено.
Апеляційний суд, виходив з того, що отримавши копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, у встановлений судом строк заявник вимоги ухвали не виконав, недоліки скарги не усунув.
18 червня 2024 року АТ КБ «Приватбанк» засобами поштового зв'язку звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Київського апеляційного суду від 04 червня 2024 року, у якій просить оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції скасувати та направити справу до суду апеляційної інстанції на новий розгляд.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, апеляційний суд виявив надмірний формалізм, поза увагою суду стали обставини, на які банк посилалася при поданні апеляційної скарги, зокрема: введення на території України військового стану, евакуацію населення та ведення бойових дій, що призвело до того, що велика кількість працівників банку позбавлена можливості виконувати свої посадові та трудові обов'язки у звичному режимі. Також посилався на обмежений режим роботи поштових відділень. Відтак, посилаючись на практику Верховного Суду, просить врахувати, що навіть в умовах воєнного стану конституційне право людини на судовий захист не може бути обмеженим.
Згідно з положеннями частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Відповідно до частини шостої статті 394 ЦПК України ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження повинна містити мотиви, з яких суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження.
Вивчивши касаційну скаргу АТ КБ «ПриватБанк», зміст ухвали Київського апеляційного суду від 04 червня 2024 року, Верховний Суд дійшов висновку, що скарга є необґрунтованою, а наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності зазначеного судового рішення.
Такого висновку Суд дійшов з огляду на таке.
У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов'язків суб'єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (частина третя статті 13 ЦПК України).
Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, у тому числі, у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.
Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час розгляду судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.
Відповідно положень статті 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно з пунктом 2 частини другої статті 354 ЦПК України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 272 ЦПК України, днем вручення судового рішення є: день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Згідно з положеннями пункту 5 частини шостої статті 272 УПК України, якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Апеляційним судом встановлено, що звернувшись із апеляційною скаргою 10 січня 2024 року АТ КБ «ПриватБанк» пропустило строк на апеляційне оскарження рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 25 жовтня 2023 року. В апеляційній скарзі банк зазначив клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке обґрунтовував тим, що з рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 25 жовтня 2023 року представник ознайомився 11 грудня 2023 року у Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Перевіривши матеріали справи, суд апеляційної інстанції встановив, що рішення Броварського міськрайонного суду Київської області 2023 року доставлено до електронного кабінету АТ КБ «ПриватБанк» 07 грудня 2023 року о 19 год 48 хв, що підтверджується довідкою про доставку електронного документу.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 02 лютого 2024 року наведені банком підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнано неповажними. Апеляційну скаргу було залишено без руху, запропоновано, зокрема, надати клопотання про поновлення строку із зазначенням інших підстав для його поновлення, а також для сплати судового збору. Заявнику роз'яснено наслідки невиконання вимог суду.
Копію вказаної ухвали апеляційного суду від 02 лютого 2024 року отримано АТ КБ «Приватбанк» 19 лютого 2024 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 04 червня 2024 року відмовлено АТ КБ «ПриватБанк» у відкритті апеляційного провадження.
Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження суд зазначив, що представник АТ КБ «Приватбанк» - адвокат Істамова І. В. у строк, визначений ухвалою Київського апеляційного суду від 02 лютого 2024 року, недоліки апеляційної скарги не усунула, а саме, не звернулася до апеляційного суду із заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших поважних причин його пропуску, тому у відкритті апеляційного провадження слід відмовити відповідно до пункту 4 частини першої статті 358 ЦПК України.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 358 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Таким чином, встановивши, що апеляційну скаргу подано з пропуском строку на апеляційне оскарження, наведені причини пропуску цього строку визнані неповажними, протягом встановленого строку недоліки касаційної скарги не усунуто, інших підстав для поновлення строку заявником не зазначено, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження з підстав, передбачених частиною четвертою статті 357 та пунктом 4 частини першої статті 358 ЦПК України.
Доводи касаційної скарги такого висновку не спростовують, натомість, заявник наводить мотиви стосовно незгоди з результатом розгляду клопотання АТ КБ «ПриватБанк» про поновлення строку на касаційне оскарження, викладеного в апеляційній скарзі, які стали підставою для залишення апеляційної скарги без руху.
Водночас, за змістом касаційної скарги заявник не заперечує факт отримання представником банку ухвали апеляційного суду від 02 лютого 2024 року, проте не зазначає обставин, які об'єктивно перешкоджали останньому звернутись до апеляційного суду з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження або з додатковими поясненнями.
Суд апеляційної інстанції надав заявнику достатній строк для усунення недоліків апеляційної скарги, зокрема для подання обґрунтованого клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження з наведенням поважних причин пропуску такого строку і наданням доказів на їх підтвердження.
Верховний Суд відхиляє доводи заявника про наявність об'єктивних обставин пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Проте, сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути безумовною підставою для поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень без підтвердження заявником конкретних обставин, які унеможливили вчинення відповідної процесуальної дії у визначений законом строк.
Норми ЦПК України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.
Разом з тим, право суду на поновлення строку не є безмежним.
У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод проголошено право на справедливий судовий розгляд.
Одним з елементів справедливого судового розгляду є принцип правової визначеності прав і обов'язків сторін спору та неможливість безпідставного поновлення пропущеного процесуального строку для оскарження рішення суду, що набрало законної сили, лише з метою його скасування на шкоду інтересам іншого учасника процесу.
Із практики Європейського Суду з прав людини випливає, що судовий розгляд визнається справедливим за умови забезпечення рівного процесуального становища сторін, що беруть участь у спорі. Вимагається, щоб кожній із сторін була надана розумна можливість представляти свою справу у такий спосіб, що не ставить її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.
Поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення без доведеності поважності причин не забезпечувало б рівновагу між інтересами сторін та правову визначеність у цивільних правовідносинах, яка є складовою верховенства права, проголошеного статтею 8 Конституції України.
Необґрунтоване поновлення процесуальних строків на оскарження «остаточного судового рішення» є порушенням принципу res judicata (правової визначеності), про що неодноразово наголошувалося у прецедентній практиці Європейського суду з прав людини.
Тож, встановлений судом строк може бути поновлений за заявою особи, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з воєнним станом в Україні.
Питання про поновлення строку для вчинення процесуальної дії вирішується судом у кожному конкретному випадку залежно від обставин справи та обґрунтованості доводів сторони належними і допустимими доказами на підтвердження наявності передбачених законом обставин, а також на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервалу часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (§ 27 рішення ЄСПЛ від 26 квітня 2007 року у справі «Олександр Шевченко проти України», та «Трух проти України» (ухвала) від 14 жовтня 2003 року).
Статтею 44 ЦПК України закріплено обов'язок особи, яка бере участь у справі, добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь у справі на всіх етапах розгляду, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення Європейського суду прав людини від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії»).
Європейський суд з прав людини вказав, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки (рішення у справі «Каракуця проти України», заява № 18986/06, від 16 лютого 2017 року).
Оскільки правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права при вирішенні питання про відкриття апеляційного провадження є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, колегія суддів вважає, що касаційна скарга є необґрунтованою та у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.
Керуючись частинами четвертою, п'ятою і шостою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
У відкритті касаційного провадженняу справі за позовом ОСОБА_1 до Балаклійського відділу державної виконавчої служби в Ізюмському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Харків), ОСОБА_2 , Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» про зняття арешту з нерухомого майна, за касаційною скаргою Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» на ухвалу Київського апеляційного суду від 04 червня 2024 року відмовити.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:І. Ю. Гулейков Р. А. Лідовець Д. Д. Луспеник