01 липня 2024 року
м. Київ
справа № 761/31306/21
провадження № 61-8365ск24
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ситнік О. М. (суддя-доповідач), Петрова Є. В., Пророка В. В.
розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Бойкова Олександра Сергійовича на рішення Шевченківського районного суду
міста Києва від 01 листопада 2023 року та постанову Київського апеляційного суду
від 18 квітня 2024 року в справі за позовом ОСОБА_1
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ДептФінанс», Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання недійсним договору
про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги, додаткової угоди та акту
прийому-передачі та
У серпні 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, у якому, з урахуванням зміни предмету позову просила визнати недійсним договір № 308 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 15 квітня 2019 року, додаткову угоду від 23 квітня 2019 року № 1 до договору № 308, акт прийому-передачі № 3.1 від 23 квітня 2019 року до договору № 308 про відступлення права вимоги від 15 квітня
2019 року, укладені між Акціонерним товариством «Брокбізнесбанк» (далі - АТ «Брокбізнесбанк»)та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ДептФінанс» (далі - ТОВ «Фінансова компанія «ДептФінанс»).
Вказувала, що рішенням Подільського районного суду м. Києва від 18 березня
2014 року з ОСОБА_1 на користь АТ «Брокбізнесбанк» стягнуто заборгованість у загальній сумі 648 913,62 доларів США, на підставі вказаного рішення було видано виконавчий лист. АТ «Брокбізнесбанк» був ліквідований, про що 15 жовтня 2019 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців, громадських формувань внесено запис про припинення юридичної особи. Однак, як стало відомо, 15 квітня 2019 року між ТОВ «Фінансова компанія «ДептФінанс» та АТ «Брокбізнесбанк» було укладено договір про відступлення права вимоги № 308, за яким відступлено право вимоги за кредитним договором від 27 грудня 2007 року
№ 07Ф-296, який було укладено між нею та АТ «Брокбізнесбанк».
Вважала, що уповноважені особи як Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, так і ТОВ «Фінансова компанія «ДептФінанс» не мали права підписувати вказаний договір. Договір є фактично договором факторингу, оскільки його предметом є грошові вимоги до боржника, а сам договір є платним, отже ведення діяльності з надання послуг факторингу, який передбачає проведення валютних операцій, потребує отримання фінансовою установою ліцензії на вчинення операцій з валютними цінностями, а ТОВ «Фінансова компанія «ДептФінанс» таку ліцензію не отримувало.
01 листопада 2023 року рішенням Шевченківського районного суду міста Києва
у задоволенні позову відмовлено.
18 квітня 2024 року постановою Київського апеляційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 01 листопада 2023 року залишено без змін.
09 червня 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Бойков О. С. подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Шевченківського районного суду
міста Києва від 01 листопада 2023 року та постанову Київського апеляційного суду
від 18 квітня 2024 року, в якій просить їх скасувати та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна скарга містить клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження з посиланням на те, що копію оскаржуваної постанови заявник отримав 16 травня 2024 року.
Згідно з положеннями частин першої та другої статті 390 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третійстатті 394 цього Кодексу.
З інформації з Єдиного державного реєстру судових рішень (далі - ЄДРСР) встановлено, що датою складення повного тексту постанови Київського апеляційного суду від 18 квітня 2024 року зазначено 16 травня 2024 року. Водночас постанову зареєстровано 17 травня 2024 року, забезпечено надання загального доступу 21 травня 2024 року.
Строк на касаційне оскарження судових рішень заявником не пропущено, оскільки касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня її прийняття. Тому відсутня процесуальна необхідність у вирішенні клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.
Касаційна скарга подана у строк, за формою та змістом відповідає вимогам статті 392 ЦПК України.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанови суду апеляційної інстанції є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного
у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
На обґрунтування наявності підстав касаційного оскарження судових рішень за пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України особа, яка подала касаційну скаргу, послалася на те, що суди попередніх інстанцій не врахували правові висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року в справі
№ 521/15110/14-ц, від 13 листопада 2019 року в справі №308/5265/16-ц,
від 18 березня 2020 року в справі № 756/3691/16-ц, від 11 серпня 2021 року в справі № 191/2592/19-ц, що є підставою для відкриття касаційного провадження за пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження за пунктом 3 частини третьої статті 411 ЦПК України, заявник вказує, що суди незаконно відмовили в задоволенні клопотання про витребування єдиного примірника оригіналів оспорюваних документів та проведення експертизи щодо дати їх виготовлення, що є підставою для відкриття касаційного провадження за пунктом 4 частини другої статті 389 ЦПК України.
Відповідно до частини першої статті 394 ЦПК України, одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження.
Суд не встановив достатніх й обґрунтованих підстав для повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження.
Вбачаються підстави для відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Бойкова О. С. та витребування матеріалів справи.
Згідно з частиною восьмою статті 394 ЦПК України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу.
На підставі наведеного та керуючись статтями 389, 390, 392, 394, ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного
цивільного суду
Відкрити касаційне провадження в справі за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Бойкова Олександра Сергійовича на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 01 листопада 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 18 квітня 2024 року.
Витребувати з Шевченківського районного суду м. Києва цивільну справу
№ 761/31306/21за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ДептФінанс», Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання недійсним договору про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги, додаткової угоди та акту прийому-передачі.
Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз'яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: О. М. Ситнік
Є. В. Петров
В. В. Пророк