01 липня 2024 року
м. Київ
справа № 757/15524/22-ц
провадження № 61-9306ск24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Луспеника Д. Д.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 29 травня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України, Національного антикорупційного бюро України про відшкодування шкоди, спричиненої органом досудового розслідування,
У червні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом до Державної казначейської служби України (далі - ДКС України), Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ), в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив суд стягнути з держави 120 660 012,40 грн у відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями спричиненої незаконними діями, пов'язаними з невнесенням до ЄРДР відомостей за його заявою від 09 лютого
2019 року.
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 23 березня 2023 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до Держави Україна в особі ДКС України, НАБУ про відшкодування шкоди, спричиненої органом досудового розслідування.
Постановою Київського апеляційного суду від 29 травня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Рішення Печерського районного суду міста Києва від 23 березня 2023 року скасовано.
Ухвалено у справі нове судове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
28 червня 2024 року ОСОБА_1 через підсистему «Електронний суд» звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного суду від 29 травня 2024 року (надійшла до суду 28 червня 2024 року), у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив суд скасувати оскаржуване судове рішення, направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
Частиною восьмою статті 394 ЦПК України передбачено, що в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу.
Підставами касаційного оскарження постанови Київського апеляційного суду
від 29 травня 2024 року заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме:
- суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 10 лютого 2021 року у справі № 761/24143/19 (провадження № 61-17538св20) та у постанові Верховного Суду України від 27 вересня 2017 року у справі № 6-1435цс17;
- необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, а саме постанови від 03 лютого 2020 року у справі № 757/66977/17-ц (провадження № 61-15913св20), від 19 березня 2020 року у справі № 686/13212/19 (провадження № 61-21982св19).
Також, у своїй касаційній скарзі ОСОБА_1 посилається на пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України, як на підставу касаційного оскарження, а саме що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права
у подібних правовідносинах.
Верховний Суд не бере до уваги посилання заявника на пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України, оскільки воно є загальним та не відповідає вимогам, викладеним у ЦПК України.
Касаційна скарга ОСОБА_1 подана з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України, зокрема, касаційна скарга містить підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 2 частини другої статті 389 ЦПК України.
З урахуванням наведеного касаційне провадження у цій справі необхідно відкрити.
Керуючись статтями 389, 390, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Відкрити касаційне провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України, Національного антикорупційного бюро України про відшкодування шкоди, спричиненої органом досудового розслідування, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 29 травня 2024 року.
Витребувати з Печерського районного суду м. Києва вищевказану цивільну справу (№ 757/15524/22-ц).
Надіслати іншим учасникам справи копію касаційної скарги та доданих до неї документів, роз'яснити право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою
і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк який не може перевищувати чотирнадцять днів з дня вручення цієї ухвали.
До відзиву необхідно додати докази надсилання відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
Роз'яснити учасникам справи, які відповідно до частини шостої статті 14 ЦПК України зобов'язані зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрували його, що вони мають обов'язок зареєструвати свій електронний кабінет та можливість ознайомитися із копією касаційної скарги та доданих документів, що подані у цій справі, виключно через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль), що забезпечує обмін документами.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: Г. В. Коломієць
Б. І. Гулько
Д. Д. Луспеник