Справа № 570/2385/24
провадження № 2-о/570/134/2024
17 червня 2024 року
Рівненський районний суд Рівненської області
в особі судді Кушнір Н.В.,
з участю заявника ОСОБА_1 ,
його представника адвоката Шеруди О.П.,
представика заінтересованої особи ОСОБА_2 ,
секретаря судового засідання Полюхович М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в приміщенні Рівненського районного суду Рівненської області /м.Рівне, вул.C.Петлюри, 10/ в порядку окремого провадження цивільного судочинства цивільну справу за заявою ОСОБА_3 , заінтересована особа: Військова частина НОМЕР_1 про встановлення факту перебування на утриманні,
оскільки донька його дружини перебуває на утриманні заявника, його представник адвокат Олена Шеруда у поданій 16 травня 2023 року заяві просить встановити, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , знаходиться на утриманні ОСОБА_3 .
Заявник у суді свою заяву підтримав.
По суті спору пояснив, що від першого шлюбу має двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , які проживають разом з своєю матір?ю у Естонії з лютого 2024 року. Він перераховує кошти на утримання дітей на рахунок дружини, батьківських прав не позбавлений.
12 квітня 2024 року він уклав шлюб з ОСОБА_7 , яка як мати одиначка має неповнолітню доньку: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , але, з її слів, з 2022 року відповідну cоціальну допомогу не отримує. З 15 квітня 2024 року вони зареєстровані спільно, він дає кошти дружині на оплату комунальних послуг, оплатив ОСОБА_4 гурток з танців та репетиторство з англійської мови.
З 08 березня 2022 року він проходить військову службу у ЗСУ, був визнаний обмежено придатним, зараз проходить ВЛК. З метою звільнення з лав ЗСУ, оскільки інших підстав не має., він звернувся до суду із даною заявою.
Представник заявника адвокат Олена Шеруда, підтримуючи вимоги та аргументацію свого довірителя, стверджує, що заявник утримує як своїх дітей від першого шлюбу, так і доньку дружини.
Представник заінтересованої особи ОСОБА_8 не заперечує проти заяви у випадку її доведеності.
Показав, що заявник звернувся до нього за консультацією як звільнитися з лав ЗСУ при наявних у нього обставинах. Він повідомив заявника про те, що для звільнення з військової служби необхідно подати рапорт на ім'я командира військової частини та додати до нього всі підтверджуючі документи, зокрема, підтвердити факт утримання дітей у судовому порядку. Заінтересована особа лише готує документи на підставі заяви військовослужбовця і передає їх для кінцевого рішення у командування " ІНФОРМАЦІЯ_4 ".
Суд встановив такі обставини.
У заявника під час першого шлюбу /12.01.2007 по 10 квітня 2014 року/ народилися двоє дітей: ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_3 . Діти проживають з матір?ю ОСОБА_11 , заявник з 19 квітня 2022 року перераховує кошти на рахунок бувшої дружини. Виконавчі листи про стягнення з нього аліментів на утримання дітей на виконанні у ДВС за місцем його реєстрації не перебувають.
12 квітня 2024 року він уклав шлюб з ОСОБА_7 , яка має неповнолітню доньку: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відомості про батька записані відповідно до ч.1 ст.135 Сімейного кодексу України.
15 квітня 2024 року заявник зареєстрований по АДРЕСА_1 .
Відповідно до акту обстеження житлово-побутових умов проживання сімей/осіб від 08 травня 2024 року заявник проживає разом з дружиною та її донькою ОСОБА_4 , зі слів матері, дитина перебуває на утриманні заявника.
До вказаних обставин суд застосовує такі норми права.
Ч.2 ст.19 ЦПК України передбачає, що цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку наказного, позовного та окремого провадження. Відповідно до ч.7 ст.19 ЦПК України окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно з ст.293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного провадження, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до приписів п.2 ч.1 ст.315 ЦПК України суд, зокрема, розглядає справи про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні.
Відповідно до ч.2, 4 ст.3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права й обов'язки. Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття (ч.1 ст.180 СК України).
Згідно з ч.1 ст.260 СК України якщо мачуха, вітчим проживають однією сім'єю з малолітніми, неповнолітніми пасинком, падчеркою, вони мають право брати участь у їхньому вихованні.
Відповідно до п.п."г" п.2 ч.4 ст.26 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, звільняються з військової служби під час воєнного стану через сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу), зокрема, у разі перебування на утриманні військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років.
Суд, заслухавши пояснення учасників справи, визначивши юридичну природу правовідносин і закон, який їх регулює, дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, прийшов до таких висновків.
Вимоги ст.264 ЦПК України зобов'язують суд під час ухвалення рішення вирішити, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин. Розглядаючи справу, суд забезпечив учасникам цивільного процесу рівні можливості щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості, їм відомі права та обов'язки, регламентовані ЦПК України. Заявник скористалася правовою допомогою.
Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб'єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.
П.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.1995р. передбачено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20 червня 2019 року у справі № 632/580/17 (провадження № 61-51 сво 18) зроблений висновок, що юридичними фактами є певні факти реальної дійсності, з якими нормою права пов'язується настання правових наслідків, зокрема виникнення, зміна або припинення цивільних прав та обов'язків.
Отже, справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:
- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з'ясувати мету встановлення;
- встановлення факту не пов'язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов'язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;
- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред'явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо);
- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції цивільного суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб'єктивних прав громадян. Чинне законодавство не передбачає іншого судового порядку підтвердження факту, що має юридичне значення, окрім як розгляд справ про встановлення факту, що має юридичне значення, в порядку цивільного судочинства.
Для отримання правової підстави для звільнення заявника від військової служби через сімейні обставини згідно з абз.12 п.п."г" п.2 ч.4 ст.26 Закону України «Про військовий обов"язок і військову службу необхідно довести факт перебування на його утриманні трьох дітей віком до 18 років. Визначальним фактом є не батьківство, а саме утримання трьох і більше дітей.
Заявник, перебуваючи у шлюбі з матір"ю дитини, має право на участь у вихованні цієї дитини, при цьому утримуючи її матеріально.
На думку суду, заявник не підтвердив факту, що падчерка постійно мешкає в сім'ї заявника, утримується за рахунок його заробітної плати, недовів вчинення фактичних дій щодо утримання двох інших дітей від попереднього шлюбу, а також того, що ця допомога є для дітей постійним і основним джерелом засобів до існування.
Відповідно до ч.7 ст.294 ЦПК України судові витрати не відшкодовуються.
Наразі заявник не позбавлений можливості звернутись до органу місцевого самоврядування за місцем проживання із заявою про видачу довідки про те, що троє дітей знаходяться на утриманні заявника, додавши до цієї заяви відповідні документи. У разі відмови органом місцевого самоврядування у видачі довідки про те, що троє дітей знаходяться на утриманні заявника, або у разі незгоди з відповіддю військової частини щодо відсутності підстав для його звільнення з лав Збройних Сил України на підставі поданих документів, заявник може звернутись до окружного адміністративного суду з відповідним позовом.
Велика Палата Верховного Суду зазначила, що справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, розглядаються у позасудовому та судовому порядку. Рішення стосовно фактів, що мають юридичне значення, прийняті у позасудовому порядку, можуть бути оскаржені до судів адміністративної юрисдикції. Юридичні факти, які належать встановлювати в судовому порядку, вирішуються судами цивільної юрисдикції за правилами ЦПК України (п.107, 116, 117 постанови Великої Палати Верховного Суду від18 січня 2024року у справі № 560/17953/21).
Таким чином, за умов дотримання заявником позасудового порядку встановлення факту перебування дітей на утриманні та вичерпання таких можливостей, заявник не позбавлений права в подальшому обирати належний захист своїх прав, у тому числі і судовий, проте не шляхом встановлення цього юридичного факту.
З огляду на викладене, керуючись ст.263-265 ЦПК України, суд
відмовити у заяві ОСОБА_3 , заінтересована особа: Військова частина НОМЕР_1 про встановлення факту перебування на утриманні.
Рішення може бути оскаржене до Рівненського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 30 /тридцяти/ днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного тексту рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заявник: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Заінтересована особа: Військова частина НОМЕР_1 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 , місцезнаходження: м.Костопіль Рівненська область.
Суддя: Кушнір Н.В .
Повне судове рішення виготовлене 21 червня 2024 року.