Справа №949/895/24
01 липня 2024 року м.Дубровиця
Дубровицький районний суд Рівненської області у складі:
головуючого судді: Оборонової І.В.,
за участю секретаря: Волкодав А.А.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в м.Дубровиця справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини,
Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 та просить стягнути з відповідача на свою користь аліменти на утримання неповнолітньої дитини - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня подачі заяви і до досягнення дитиною повноліття.
Позовні вимоги позивачка обгрунтовує тим, що вона з відповідачем з 15 травня 2021 року перебувала у зареєстрованому шлюбі, який рішенням суду від 01 квітня 2024 року було розірвано. Від даного шлюбу у них народився син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Дитина проживає разом з позивачкою та знаходиться на її утриманні. Відповідач ніякої матеріальної допомоги на утримання дитини не надає та не бере участі у його вихованні. Дитина постійно потребує матеріальної допомоги і всім необхідним позивачка змушена забезпечувати його самостійно, однак власних коштів у позивача на її утримання не вистачає. Відповідач ухиляється від свого батьківського обов'язку утримувати дитину. Згоди про надання матеріальної допомоги на утримання дитини в добровільному порядку між сторонами не досягнуто.
Від представника відповідача - адвоката Курачика Т.В. до початку розгляду справи надійшов відзив на позовну заяву, у якому він просить поновити строк на подачу відзиву, відмовити у задоволенні позовних вимог про стягнення аліментів в розмірі частини всіх видів його заробітку (доходу) та встановити розмір аліментів у твердій грошовій сумі 7000 (сім тисяч) гривень, щомісячно. Вказує, що такий розмір аліментів більше ніж в п'ять разів перевищує мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину віком до 6 років та майже втричі перевищує прожитковий мінімум встановлений для дитини відповідного віку, а тому такий розмір аліментів буде достатнім для забезпечення гармонійного розвитку його сина. Також вказує, що відповідач з 21 січня 2023 року є військовослужбовцем Збройних Сил України та проходить військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період. З 26 квітня 2024 року по теперішній час, він приймає безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України в Харківській області. З цих підстав вказує, що велика частина грошового забезпечення відповідача, витрачається ним для придбання спорядження, спеціалізованого екіпірування та обладнання для виконання поставлених бойових завдань. Розмір таких витрат є різним в залежності від обставин та не залежить від відповідача. Тому розмір аліментів у твердій грошовій сумі 7 000,00 грн. на місяць є таким, який відповідач в змозі сплачувати з урахування його постійних витрат на своє забезпечення як військовослужбовця.
Вирішуючи питання щодо поновлення строку на подачу відзиву, суд враховує наявність об'єктивних причин вказаних відповідачем, які унеможливили завчасну подачу відзиву та слугують причиною для поновлення пропущеного строку, відтак судом поновлено строк на подачу відзиву, а його зміст суд враховує при розгляді даної справи.
Від позивачки надійшли письмові пояснення, у яких вона вказує, що позиція відповідача про встановлення розміру аліментів у твердій грошовій сумі 7000,00 грн. є безпідставною. Разом із тим, заявлений нею розмір аліментів, дозволить в майбутньому забезпечити належне матеріальне утримання сина, а також його нормальний фізіологічний розвиток, тому позовні вимоги про стягнення з відповідача аліментів у розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно і до досягнення дитиною повноліття просить задоволити.
До початку розгляду справи від позивачки надійшла заява про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує, позов просить задоволити.
Від представника відповідача - адвоката Курачика Т.В. надійшла заява про розгляд справи без його участі та без участі відповідача. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог в частині визначення аліментів у частці від доходу відповідача та просить встановити розмір аліментів у твердій грошовій сумі 7000 (сім тисяч) гривень.
Відповідно до ч. 2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу, розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до переконання, що позов слід задоволити з наступних підстав.
Судом встановлено, що сторони з 15 травня 2021 року перебували у зареєстрованому шлюбі, який рішення Дубровицького районного суду Рівненської області від 01 квітня 2024 року було розірвано (а.с.7).
З копії свідоцтва про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 від 21 грудня 2022 року (а.с.6)) встановлено, що його батьком є відповідач - ОСОБА_2 .
Як вбачається з довідки про склад сім'ї №796 від 23 квітня 2024 року, виданої виконавчим комітетом Дубровицької міської ради, до складу сім'ї ОСОБА_1 входить в тому числі її син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с5).
Як вбачається з акту обстеження матеріально-побутових умов сім'ї від 23 квітня 2024 року, ОСОБА_1 зареєстрована та проживає в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 . На її утриманні знаходиться її син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.9).
Відповідно до ч.1 ст.18 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1997 року, батьки несуть однакову відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789 XII 78912 та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько, або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
У ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
За змістом ст.180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина (ч. 2, 3 ст. 181 СК України).
Відповідно до роз'яснень п.17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.
Згідно вимог ч.1 ст.182 Сімейного кодексу України, при визначенні розміру аліментів суд приймає до уваги обставини, що мають значення, а саме: стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Ч.2 вищевказаної статті передбачено, що мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Згідно ч.1 ст. 181 СК України, способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. Згідно ч. 3 цієї ж статті за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Згідно ч.1 ст.183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Відповідно до Закону України № 2475-VIII від 03.07.2018 року "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення економічних передумов для посилення захисту права дитини на належне утримання", внесено зміни до ст.182 СК України, та визначено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Згідно з вимогами ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо утримання дитини, розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
З долучених представником відповідача до матеріалів справи довідки №1824 від 23 травня 2024 року, виданої військовою частиною НОМЕР_2 Державної прикордонної служби України вбачається, що відповідач ОСОБА_2 проходить військову службу за призивом під час мобілізації, на особливий період у військовій частині НОМЕР_2 з 21 січня 2023 року. З 26 квітня 2024 року по теперішній час приймає безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України в Харківській області (а.с.27).
При вирішенні позову суд виходить з того, що відповідач не заперечив наявності у нього можливості утримувати сина, він є здоровою, працездатною особою, є військовослужбовцем Збройних Сил України. В той же час, в матеріалах справи відсутні будь-які відомості, що на утриманні відповідача перебувають інші особи, або ж докази, які б унеможливлювали ним сплату аліментів на утримання дитини.
Виходячи з вищевказаних норм Сімейного кодексу України, приймаючи до уваги, що неповнолітня дитина позивача проживає разом із нею та перебуває на повному її матеріальному утриманні і домовленості між нею та відповідачем про способи виконання обов'язку утримувати дитину не досягнуто, суд вважає вимоги позивача про стягнення із відповідача аліментів на утримання дитини правомірними.
Судом встановлено, що будучи батьком дитини, відповідач його належним чином не утримує, хоча зобов'язаний це робити і доказів про те, що він належним чином займається його утриманням не надав. Отже, суд приходить до висновку, що відповідач не бере належної участі в утриманні дитини, тому з нього на користь позивача необхідно стягувати аліменти на утримання дитини.
У поданому відзиві на позовну заяву, представник відповідача просить визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі по 7000,00 грн. на дитину щомісяця. Проте, враховуючи ч.3 ст.181 СК України, де зазначено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, тому виплата аліментів у твердій грошовій сумі, про що просить представник відповідач не відповідає вимогам Сімейного Кодексу України, оскільки такий вид стягнення аліментів є правом того з батьків, з ким проживають діти.
Враховуючи, що сторони повинні забезпечити дитині рівень життя, необхідний і достатній для її нормального фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку, виходячи з рівності прав та обов'язків батьків щодо дітей, встановленого прожиткового мінімуму на дітей, суд приходить до висновку про необхідність стягнення аліментів із відповідача на утримання дитини в примусовому порядку в розмірі по 1/4 частині всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня подачі заяви і до досягнення дитиною повноліття.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
Відповідно до ч.1, ч.2 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно ч.1 п.3 ст.5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору звільняються: позивачі за подання позовів про стягнення аліментів.
Відповідно до ч.6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Отже, з відповідача на користь держави повинні бути стягнуті судові витрати, пов'язані з розглядом справи в розмірі 1211,20 грн.
На підставі ст.ст. 180-183, 191 Сімейного Кодексу України, керуючись ст. 5 Закону України Про судовий збір ст.ст. 12, 13, 81, 89, 133, 141, 223, 259, 263-265 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини - задоволити.
Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня подачі заяви, тобто з 09 травня 2024 року і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 1211,20 грн. (одну тисячу двісті одинадцять гривень 20 коп.) на користь держави в особі Державної судової адміністрації України: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106.
Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає до негайного виконання.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана через Дубровицький районний суд Рівненської області в Рівненський апеляційний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст.265 ЦПК України:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає по АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , паспорт серії НОМЕР_4 , виданий 05 березня 2016 року Костопільським РС УДМС України в Рівненській області.
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживає по АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_5 , паспорт серії НОМЕР_6 , виданий 15 січня 2013 року Дубровицьким РС УДМС України в Рівненській області.
Суддя: підпис
Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду
Суддя Дубровицького
районного суду
Рівненської області Оборонова І.В.