Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
03.07.2024м. ХарківСправа № 922/1876/22
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Присяжнюка О.О.
при секретарі судового засідання Тонкій Є.М.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Фізичної особи-підприємця Василевського Віктора Яковича ( АДРЕСА_1 )
до Qingdao Grandlink Machinery Co., Ltd. (Room 903 №3, No.37 Donghai West Road, Shinan District, Qingdao Shandong, China) Китай
про стягнення коштів
за участю представників:
позивача - не з'явився,
відповідача - не з'явився
До Господарського суду Харківської області надійшов позов Фізичної особи-підприємця Василевського Віктора Яковича до Qingdao Grandlink Machinery Co., Ltd. (Китай) про стягнення з відповідача грошових коштів в розмірі 230 938, 65 доларів США (еквівалентно 8 445 103,11 грн.), із них 125 170, 00 доларів США (еквівалентно 4 577 291, 66 грн.) сума попередньої оплати та 105 768, 65 доларів США (еквівалентно 3 867 811, 45 грн.) штрафу. Позов мотивований неналежним виконанням відповідачем Контракту №GLK-20211213 від 13.12.2021.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 24.10.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №922/1876/22. Постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 24 січня 2023 р. об 11:00. Зупинено провадження у справі № 922/1876/22 до 24 січня 2023 року.
10.11.2022 до Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Харків) судом направлено доручення про вручення документів згідно договору "Про правову допомогу у цивільних та кримінальних справах", укладеного між Україною і Китайською Народною Республікою 31.10.1992, з переліком відповідних документів.
У зв'язку із перебуванням у відрядженні судді Гребенюк Т.Д. на підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.11.2022 року справу №922/1876/22 передано судді Присяжнюк О.О.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 24.01.2023 провадження у справі поновлено, задоволено заяву позивача про розгляд справи без участі позивача (вх.№1604/23), підготовче засідання відкладено на 16.05.2023 на 11:00, провадження у справі № 922/1876/22 зупинено до 16 травня 2023 року.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 16.05.2023 поновлено провадження у справі № 922/1876/22. Підготовче засідання відкладено на 18 липня 2023 р. на 11:00, провадження у справі зупинено до 18 липня 2023 року.
Позивач у підготовче засідання 18.07.2023 не з'явився, разом з тим 17.07.2023 через загальний відділ діловодства від позивача надійшла заява про розгляд справи без участі позивача (вх.№ 18517/23).
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 18.07.2023 поновлено провадження у справі № 922/1876/22. Задоволено клопотання позивача про розгляд справи за його відсутністю частково, а саме в судовому засіданні 18.07.2023. Підготовче засідання відкладено на 04 жовтня 2023 року на 11:00. Зупинено провадження у справі № 922/1876/22 до 04 жовтня 2023 року.
У підготовчому засіданні 04.10.2023 постановлено поновити провадження у справі № 922/1876/22.
Позивач у підготовче засідання 04.10.2023 не з'явився, разом з тим, 03.10.2023 через загальний відділ діловодства від позивача надійшла заява про розгляд справи без участі позивача (вх.№ 26713/23).
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 04.10.2024 задоволено клопотання позивача про розгляд справи за його відсутністю частково, а саме в судовому засіданні 04.10.2023. Підготовче засідання відкладено на 19 березня 2024 року на 11:00. Провадження у справі зупинено до 19 березня 2024 року.
У підготовчому засіданні 19.03.2024 постановлено поновити провадження у справі №922/1876/22.
Позивач у підготовче засідання 19.03.2024 не з'явився, разом з тим 18.03.2024 через загальний відділ діловодства від позивача надійшла заява про розгляд справи без участі позивача (вх.№ 7311/24).
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 19.03.2024 задоволено клопотання позивача про розгляд справи за його відсутністю частково, а саме в судовому засіданні 19.03.2024, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 03 липня 2024 року об 11:00. Провадження у справі зупинено до 03.07.2024.
Позивач у судове засідання 03.07.2024 не з'явився.
Разом з тим, на електронну адресу суду 01.07.2024 від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності (вх.№16888/24).
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає за можливе задовольнити заяву позивача про розгляд справи за його відсутності, оскільки брати участь у судовому засіданні відповідно до ст. 42 ГПК України є правом учасника справи, а не обов'язком, а обов'язковість явки в судове засідання позивача судом не визнавалась.
Щодо відповідача суд зазначає, що оскільки відповідач у цій справі є нерезидентом - резидентом Китайської Народної Республіки, який не має свого представництва на території України, то про розгляд справи належить повідомляти в порядку, передбаченому чинними міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений в порядку, що регулюється Договором між Україною і Китайською Народною Республікою про правову допомогу у цивільних та кримінальних справах (Договір ратифіковано Постановою ВР N 2996-XII (2996-12) від 05.02.1993).
Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень та надано достатньо часу для підготовки до судового засідання тощо. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Оскільки відповідач своїм процесуальним правом участі у судовому засіданні не скористався, повноважного представника для участі у судовому засіданні не направив, відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк без поважних причин не надав, заяв та клопотань від нього не надходило, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності представника відповідача за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.
При цьому судом враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку. Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України"). Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд. Всі ці обставини суд враховує при розгляді справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками справи докази, суд встановив таке.
З матеріалів справи вбачається, що 13.12.2021 між позивачем (покупець) та відповідачем (продавець) укладено Контракт №GLK-20211213, за яким продавець продає, а покупець купує товар в асортименті, кількості та термінах, узгоджених у додатках та інвойсі до цього контракту, які складають невід'ємну частину контракту.
Продавець та покупець погодили ціну, товар та строк поставки у додатку від 13.12.2021 №1 до контракту.
Відповідно до п. 3.10 контракту датою поставки, всіх ризиків продавця до покупця і моментом переходу права власності вважається дата коносаменту.
Пунктом п. 4.1 контракту встановлено, що продавець повинен підтвердити замовлення, повідомити про ціни, кількість та можливий день поставки протягом 5 робочих днів після отримання запиту від покупця. Після підтвердження замовлення на початок виробництва від дати виставлення інвойсу покупець сплачує продавцю 30% передоплати.
Після того, як продавець отримує вказану суму (30%) від покупця, продавець протягом 40 календарних днів виготовляє та відвантажує Товар.
Не пізніше ніж за 15 днів до дати готовності товару продавець надсилає покупцеві відповідне письмове повідомлення, в якому вказує дату готовності товару до відвантаження. Після цього покупець оплачує 70% товару.
Пунктом 3.1 контракту передбачено, що строк поставки товару - 100 календарних днів з моменту перерахування покупцем передоплати у розмірі 30% суми додатка. Під терміном поставки відповідно до цього контракту розуміється сума строку виготовлення, відвантаження (40 днів) та доставки (60 днів).
Покупець взяті на себе зобов'язання за контрактом виконав і оплатив згідно контракту, додатку та інвойсу 30% передоплату у розмірі 37 551,00 доларів США згідно платіжного доручення в іноземній валюті № 1 від 11.01.2022.
Крім того, покупець достроково виконав зобов'язання та сплатив залишок 70% у розмірі 87 619,00 доларів США згідно платіжного доручення в іноземній валюті № 1 від 09.06.2022.
Як вказує позивач, продавець взяті на себе зобов'язання з постачання протягом 100 календарних днів товару не виконав, оскільки не поставив його у строк.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог і викладених сторонами доводів та заперечень, суд виходить з наступного.
Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).
Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч.1 ст. 626 Цивільного кодексу України).
Згідно з ч. 1 ст. 628 вказаного Кодексу зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом; а також у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору (ст. 652 цього Кодексу).
Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно статті 193 Господарського кодексу України та статті 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.
Відповідно до ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Як було встановлено судом, за укладеним сторонами Контракту №GLK-20211213 від 13.12.2021 сторони погодили поставку товару на загальну суму 200 000 доларів США, згідно інвойсу до контракту від 11.01.2022 загальна сума поставки товару складає 125 170,00 доларів США..
Позивач взяті па себе зобов'язання за контрактом виконав і оплатив за товар згідно контракту та інвойсу, що підтверджується платіжним дорученням в іноземній валюті №1 від 11.01.2022 на суму 37 551,00 доларів США та платіжним дорученням в іноземній валюті №1 від 09.06.2022 на суму 87 619,00 доларів США, копії яких додано до позовної заяви.
Однак відповідач взяті на себе зобов'язання з постачання протягом 100 календарних днів товару не виконав, доказів поставки товару до суду не надав, а тому суд визнає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача суми отриманої передоплати, на яку не було здійснено поставку товару.
Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Згідно приписів ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Розділом 7 контракту передбачено, що за несвоєчасне постачання товару відповідно до умов додатка (специфікації) та інвойсу продавець сплачує покупцеві штраф 0,5% на день від суми інвойсу (додатку) за кожний день прострочення.
Враховуючи зазначене, встановлений судом факт прострочення виконання зобов'язання (поставки товару), позивачем було правомірно нараховано відповідачу штраф у розмірі 105 768, 65 доларів США (еквівалентно 3 867 811, 45 грн.).
Відповідно до вимог частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Зі змісту статті 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи встановлені обставини, зазначені положення діючого законодавства України і умови укладеного сторонами контракту, наявність в матеріалах справи належних та достатніх доказів на підтвердження обґрунтованості позовних вимог, суд задовольняє вимоги позивача у повному обсязі.
Відповідно до ч. 1-2 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона повинна подати до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
Як зазначено в позовній заяві, орієнтовно позивач очікував понести судові витрати у зв'язку із розглядом справи у сумі 2000,00 доларів США (аналіз судової практики, складання позову та підготовка доказів, виїзд та представлення інтересів у суді, переклад текстів, тощо).
Згідно ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
В той же час до матеріалів справи позивачем не було додано детального розрахунку заявлених до стягнення судових витрат та будь-яких доказів на підтвердження дійсного розміру понесених судових витрат у зв'язку з розглядом справи, тому суд не вбачає підстав для покладення таких витрат на відповідача.
Відповідно до положень ст. 129 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При зверненні з позовом підлягав сплаті судовий збір у розмірі 138 390,19 грн., в той же час позивач є інвалідом II групи, що підтверджується пенсійним посвідченням від 30.10.2019 № 716129, тому відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору під час розгляду справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 129 ГПК України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.
Враховуючи викладене, судовий збір підлягає стягненню з відповідача в дохід державного бюджету України.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 1, 2, 5, 7, 11, 13, 14, 15, 73, 74, 80, 86, 129, 165, 232, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Qingdao Grandlink Machinery Co.. Ltd (Room 903, №3. No.37 Donghai West Road. Shinan District, Qingdao. Shandong. China, payee's bank: Bank of China Qingdao Branch, the bank's address: №59 Xianggangzhong Road. Qingdao, Shandong Province China. Swift: BKCHCNBJ50A, check: 242914215942) на користь фізичної особи-підприємця Василевського Віктора Яковича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) - грошові кошти в розмірі 230 938,65 доларів США (еквівалентно 8 445 103,11 грн.), із них 125 170,00 доларів США (еквівалентно 4 577 291,66 грн.) сума попередньої оплати та 105 768,65 доларів США (еквівалентно 3 867 811,45 грн.) штраф.
Стягнути з Qingdao Grandlink Machinery Co.. Ltd (Room 903, №3. No.37 Donghai West Road. Shinan District, Qingdao. Shandong. China, payee's bank: Bank of China Qingdao Branch, the bank's address: №59 Xianggangzhong Road. Qingdao, Shandong Province China. Swift: BKCHCNBJ50A, check: 242914215942) на користь Державного бюджету України (одержувач коштів: Головне управління казначейства у м. Києві, код ЄДРПОУ: 37993783, рахунок: UА908999980313111256000026001, банк одержувача - Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 22030106) - 138 390,19 грн. судового збору.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення господарського суду може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного рішення.
Позивач: Фізична особа-підприємець Василевський Віктор Якович ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач: Qingdao Grandlink Machinery Co., Ltd. (Room 903 №3, No.37 Donghai West Road, Shinan District, Qingdao Shandong, China) Китай.
Повне рішення складено "03" липня 2024 р.
Суддя О.О. Присяжнюк