Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
03 липня 2024 року м. ХарківСправа № 922/2124/24
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Ємельянової О.О.
без участі представників сторін
розглянувши матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України", 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1
до Комунального підприємства "Тепловодопостачання Височанської селищної ради", 62458, Харківська обл., Харківський р-н, смт. Покотилівка, вул. Незалежності, будинок, 57
простягнення 8 838,37 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" звернулось до Господарського суду Харківської області із позовом до Комунального підприємства "Тепловодопостачання Височанської селищної ради" про стягнення боргу у загальній сумі 8 838,37 грн., у тому числі: основного боргу у сумі 7 215,66 грн.; пеню у сумі 1 240,03 грн., 3% річних у сумі 192,99 грн.; інфляційні втрати у сумі 189,69 грн.
Також до стягнення заявлені судові витрати.
Крім того, позивачем у 1 пункті прохальної частини позовної заяви заявлено клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.
Ухвалою суду від 24.06.2024 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" (вх. № 2124/24) залишено без руху. Встановлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" строк на усунення недоліків позовної заяви - три дні з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
25.06.2024 року від позивача через канцелярію суду надійшла заява (вх. № 16518/24) про усунення недоліків позовної заяви, до якої додано позовну заяву у відповідності до вимог Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою суду від 28.06.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/2124/24. Задоволено клопотання позивача про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Розгляд справи № 922/2124/24 призначено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами. Встановлено відповідачу 15 (п'ятнадцятиденний) строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. Встановлено відповідачу 5-ти денний строк з дня отримання даної ухали, щодо надання заперечень щодо клопотання позивача про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження. Встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив - протягом 5 днів з дня отримання відзиву на позов.
02.07.2024 року від відповідача через канцелярію суду надійшли заперечення щодо клопотання позивача про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.
Суд, дослідивши матеріали справи, та клопотання відповідача викладене у наданих до суду запереченнях (вх. № 17007 від 02.07.2024 року), зазначає наступне.
В обґрунтування заявленого клопотання, відповідач зазначає, що заперечує проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження за неможливості ознайомитись з позовом після усунення недоліків та просить розгляд справи проводити за участю відповідача.
Відповідно до частин 1, 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
У частині 3 статті 12 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Частиною 1 статті 247 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.
При цьому, частиною 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України визначено, що для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з частинами 2, 3 статті 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції господарського суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті; при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Предметом позову в даній справі є стягнення заборгованості у сумі 8 838,37 грн., що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб та відповідно до вимог статті 12 Господарського процесуального кодексу України, характер спірних правовідносин та предмет доказування у цій справі, відноситься до справ незначної складності.
18.10.2023 року введено в дію Закон України №3200-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов'язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами".
Згідно з частиною 6 статті 6 Господарського процесуального кодексу України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку. Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат. Якщо реєстрація електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суперечить релігійним переконанням особи, яка зобов'язана його зареєструвати відповідно до цієї частини, передбачені цим Кодексом процесуальні наслідки звернення до суду такою особою без реєстрації електронного кабінету у вигляді залишення її документа без руху, його повернення або залишення без розгляду не застосовуються за умови, що особа заявила про такі обставини одночасно із поданням відповідного документа шляхом подання окремої обґрунтованої письмової заяви.
Частиною 1 статті 42 Господарського процесуального кодексу України визначено, що учасники справи мають право: 1) ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; 2) подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; 3) подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб; 4) ознайомлюватися з протоколом судового засідання, записом фіксування судового засідання технічними засобами, робити з них копії, подавати письмові зауваження з приводу їх неправильності чи неповноти; 5) оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках; 6) користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.
При цьому, у наданому до суду клопотанні (вх. № 17007/24 від 02.07.2024 року), відповідач лише посилається на неможливість останнього ознайомитись із позовною заявою після усунення недоліків, та просить розгляд справи проводити за участю відповідача.
Проте, як вбачається із матеріалів справи та Комп'ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду" відповідач - Комунальне підприємство "Тепловодопостачання Височанської селищної ради" має зареєстрований електронний кабінет у системі ЄСІТС.
Також як вбачається із матеріалів справи, позивачем позовну заяву та заяву про усунення недоліків було направлено відповідачу у його електронний кабінет у системі ЄСІТС, про свідчать наявні у матеріалах справи квитанції про доставку документів до зареєстрованого Електронного кабінету Користувача ЄСІТС - Комунального підприємства "Тепловодопостачання Височанської селищної ради", а саме: № 1237520 від 19.06.2024 року та № 1275099 від 25.06.2024 року.
Враховуючи вищевикладене, відповідачем не наведено суду жодного належного обґрунтування в чому полягають складність щодо ознайомлення із матеріалами справи, також відповідачем не обґрунтовано в чому полягає складність справи, та доцільність здійснення її розгляду за участю відповідача.
У зв'язку із чим, самі лише посилання відповідача на неможливість ознайомитись із позовною заявою після усунення недоліків за наявності зареєстрованого електронного кабінету у відповідача, не свідчить про складність справи та необхідність призначення судового засіданні.
Будь-яких інших доказів у підтвердження викладених у запереченнях обставин, відповідачем у відповідності до вимог Господарського процесуального кодексу України до суду надано не було.
Суд звертає увагу відповідача, що останній у відповідності до вимог статті 42 Господарського процесуального кодексу України не позбавлений права ознайомитись із матеріалами справи через зареєстрований електронний кабінет користувача у ЄСІТС в електронному суді, або безпосередньо у приміщенні суду.
Також, суд звертає увагу відповідача, що сторони не позбавлені права та можливості викладати свої доводи та заперечення проти позову у відповідних заявах по суті справи в порядку спрощеного позовного провадження.
Крім того, суд приймає до уваги, що у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України Про правовий режим воєнного стану Указом Президента України № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України № 2102-IX від 24.02.2022 року, Строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався, зокрема, Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" затвердженого Законом України № 3684-IX від 08.05.2024 року, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 14 травня 2024 року строком на 90 діб.
При цьому, згідно Рекомендацій прийнятих Радою суддів України № 9 від 24.02.2022 року щодо роботи судів в умовах воєнного стану при визначенні умов роботи суду у воєнний час, рекомендовано керуватися реальною поточною обстановкою, що склалася в регіоні. У випадку загрози життю, здоров'ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ.
Статтею 3 Конституції України встановлено, що людина її життя і здоров'я визнаються в Україні найвищою цінністю.
Згідно з частиною 6 статті 252 Господарського процесуального кодексу України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін за одночасного існування таких умов: 1) предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
З огляду на вищевикладене, та враховуючи поточну обстановку, що склалася в регіоні, та у зв'язку із реальною загрозою життю, здоров'ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду та суддів, задля збереження безпеки учасників судового процесу та працівників суду, та оскільки ціна позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін, для повного та всебічного встановлення обставин справи, суд дійшов висновку про необхідність відмови в задоволенні клопотання відповідача (вх. № 17007/24 від 02.07.2024 року) про розгляд справи за участю відповідача.
Керуючись статтями 6, 42, 233 - 235, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
У клопотанні (вх. № 17007/24 від 02.07.2024 року) відповідача про розгляд справи за участю відповідача - відмовити.
Ухвала набирає чинності з моменту її підписання суддею.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Інформацію щодо роботи суду та щодо розгляду конкретних судових справ можна отримати на сайті суду, а також за допомогою Телеграм-бота Господарського суду Харківської області https://t.me/GospSud_kh_bot.
Ухвала підписана 03 липня 2024 року
Суддя О.О. Ємельянова