19 квітня 2024 року Справа № 915/1946/23
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е.М. при секретарі судового засідання Артьомові І.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Акціонерного товариства "Миколаївобленерго", вул. Громадянська, 40, м. Миколаїв, 54017 (код ЄДРПОУ 23399393);
електронна пошта: kanc@energy.mk.ua
електронний кабінет: urist1@energy.mk.ua
до відповідача Новобузької міської ради, площа Свободи, 42, м. Новий Буг, Баштанський район, Миколаївська область, 55601 (код ЄДРПОУ 04056598)
електронна пошта: novijbugv@gmail.com
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях, вул. Велика Арнаутська, 15, м. Одеса, 65048 (код ЄДРПОУ 43015722)
електронна пошта: odesa@spfu.gov.ua
про визнання права власності за набувальною давністю
Представники учасників справи в підготовче засідання не з'явились
До Господарського суду Миколаївської області звернулось Акціонерне товариство "Миколаївобленерго" з позовною заявою до відповідача Новобузької міської ради, в якій просить суд:
- визнати за Акціонерним товариством "Миколаївобленерго" право власності за набувальною давністю на будівлю ЗТП 10/0,4 кВ №380, яка розташована по вул. Харчука в м. Новий Буг Баштанського району Миколаївської області;
- визнати за Акціонерним товариством "Миколаївобленерго" право власності за набувальною давністю на рухоме майно, яке встановлене в будівлі закритої трансформаторної підстанції ЗТП 10/0,4 кВ №380, а саме:
1. Автомат модульний 3х83А ЕNЕХТ (С83) - 1 шт.;
2. Автомат модульний 3x125А ЕNЕХТ (С125) - 1 шт.;
3. Рубильники РБ-100А - 1 шт.;
4. Рубильники РБ-160А- 1 шт.;
5. Рубильники РБ-250А- 1 шт.;
6. Трансформатор струму Т-0,66 У3, 250/5А, 0,5сек. (приєднаний до РБ-250А) - 3 шт.;
7. Розрядник РВО-10 - 3 шт.
8. Трансформатор масляний 250кВА - І шт.;
9. Комірка КРУН 10кВ - 1 шт.;
10. Вимикач навантаження 10кВ - 1 шт.;
11. Прохідні ізолятори та розрядники - 3 шт.
І. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 03.01.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях. Призначено підготовче засідання на 30.01.2024.
Підготовче засідання у справі Господарського суду Миколаївської області № 915/1946/23, призначене на 30.01.2024 о 12:45, не відбулось протягом часу, визначеного судом для проведення даного засідання, зокрема, у період з 12:16 по 13:26 у Миколаївській області тривала повітряна тривога.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 30.01.2024 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та призначено підготовче засідання на 19.03.2024.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 19.03.2024 закрито підготовче провадження у справі № 915/1946/23 та призначено розгляд справи по суті в судовому засіданні на 19.04.2024.
Сторони та третя особа явку повноважних представників в судове засідання 19.04.2024 не забезпечили, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином в порядку ст. 120 ГПК України шляхом доставки ухвал суду до електронних кабінетів учасників справи.
Явка учасників справи не визнавалась судом обов'язковою.
30.01.2024, 18.03.2024, 17.04.2024 на адресу Господарського суду Миколаївської області від позивача надходили заяви про розгляд справи без участі представника позивача (вх. № 1196/24 від 30.01.2024, вх. № 3212/24 від 18.03.2024, вх. № 4640/24 від 17.04.2024).
Керуючись ч. 3 ст. 196 ГПК України, заяви позивача про розгляд справи за відсутності представника позивача судом задоволено.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності учасників справи.
В судовому засіданні 19.04.2024 судом відповідно до ч. 1 ст. 240 ГПК України складено та підписано вступну та резолютивну частини рішення без його проголошення.
ІІ. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ УЧАСНИКІВ ПРОЦЕСУ.
2.1. Правова позиція позивача.
Підставою позову позивачем зазначено наступні обставини.
По вул. Харчука в місті Новий Буг Баштанського р-ну Миколаївської області знаходиться будівля закритої трансформаторної підстанції ЗТП 10/0,4 кВ № 380 (нерухоме майно), у якій встановлено рухоме майно (енергетичне обладнання).
Право власності на вказане майно не зареєстровано за жодною особою, а також відсутні особи, які претендують на вказане нерухоме та рухоме майно.
З метою недопущення виникнення аварійних ситуацій на енергетичному обладнанні ЗТП 10/0,4 кВ № 380 та відключення від живлення споживачів електричної енергії, позивач проводить регулярні ремонтні роботи, витрачає кошти та несе відповідальність за справність елетромереж.
Згідно зі звітом з незалежної оцінки нерухомого майна, нежитлової будівлі ЗТП 10/0.4 кВ № 380, яке знаходиться у фактичному користуванні АТ "Миколаївобленерго" станом на 20.12.2023 ринкова вартість ЗТП 10/0,4 кВ №380 становить 292 901, 00 грн. та 54 430, 00 гри. енергетичне обладнання, яке встановлено у ЗТП № 380.
Позивач зазначає, що єдиним користувачем та володільцем ЗТП 10/0,4 кВ №380, а також встановленого у ній енергетичного обладнання, які розташовані по вул. Харчука в місті Новий Буг, є позивач, до мереж якого приєднано вищевказане електротехнічне обладнання. Фактично позивач добросовісно, відкрито, безперервно володіє зазначеним нерухомим майном починаючи з 2007 року по теперішній час, тобто протягом 16 років.
Позивач зазначає, що є добросовісним набувачем вищевказаного майна та має право для визнання за ним права власності за набувальною давністю на вищевказане нерухоме та рухоме майно відповідно до положень ст. 344 ЦК України.
Позовні вимоги обґрунтовані положеннями ст. 15, 16, 316, 319, 328, 344 ЦК України.
2.2. Правова позиція (заперечення) відповідача.
Відповідач не скористався наданим йому ч. 1, 2, 4 ст. 161 ГПК України правом на подання відзиву на позовну заяву.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
2.3. Правова позиція третьої особи.
Третя особа не скористалась наданим правом на подання письмових пояснень (ст. 168 ГПК України).
ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН З ПОСИЛАННЯМ НА ДОКАЗИ, НА ПІДСТАВІ ЯКИХ ВСТАНОВЛЕНІ ВІДПОВІДНІ ОБСТАВИНИ.
Розглянувши матеріали справи, керуючись принципом верховенства права, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд встановив наступне.
Відповідно до довідки АТ "Миколаївобленерго" № 08.15-049/1026 від 22.11.2023 Товариство обслуговує безхазяйне майно, а саме ЗТП № 380, що знаходиться за адресою: м. Новий Буг, вул. Харчука. В ЗТП № 380 встановлено енергетичне обладнання: РУ-10кВ від ТП-380; РУ-0,4кВ від ТП-380; силовий трансформатор 250кВА від ТП-380 м. Новий Буг. Енергетичне обладнання, яке встановлено в ЗТП № 380, не перебуває на балансі АТ "Миколаївобленерго" та не є власністю Товариства, але подані документи на приймання на баланс так, як від вказаної ЗТП отримують живлення побутові та юридичні споживачі.
Позивач є оператором системи розподілу електричної енергії відповідно до вимог Закону України "Про ринок електричної енергії" та використовує при здійсненні господарської діяльності з розподілу електричної енергії енергооб'єкт - ЗТП 10/0,4 кВ № 380. До вказаного енергооб'єкту приєднані споживачі (юридичні та фізичні особи), що мають укладені з АТ "Миколаївобленерго" договори про постачання електричної енергії, договори про користування електричною енергією, договори споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, а саме:
- відповідно до довідки філії Новобузького району АТ "Миколаївобленерго" № 08.15/049-1007 від 20.11.2023 щодо переліку побутових споживачів, електрозабезпечення яких здійснюється через ЗТП 10/0,4 кВ № 380 по вул. Харчука у м. Новий Буг Баштанського району Миколаївської області, зазначено 107 точок обліку побутових споживачів, які розташовані по вул. Харчука, буд. 20, 31, 33;
- відповідно до довідки філії Новобузького району АТ "Миколаївобленерго" № 08.15/049-1003 від 20.11.2023 щодо переліку юридичних споживачів, електрозабезпечення яких здійснюється через ЗТП 10/0,4 кВ № 380 по вул. Харчука у м. Новий Буг Баштанського району Миколаївської області, зазначено 1 точку обліку непобутових споживачів (юридичних осіб).
Додатково на підтвердження факту постачання електричної енергії споживачам позивачем подано суду укладені ВАТ "ЕК "Миколаївобленерго" договори про постачання електричної енергії, а саме: договір про постачання електричної енергії № 55/310 від 20.05.2008 з ЗАТ "Український мобільний зв'язок" (споживач) з додатковою угодою до нього; договір № 544/380 від 14.03.2010 про користування електричною енергією з Сокуренком В.А. (споживач); договір № 990842 від 14.09.2015 про користування електричною енергією з Остапенко Н.В. (споживач); договір № 54105552 від 28.03.2023 споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії з Гордієнко О. (споживач).
На підтвердження факту обслуговування, проведення ремонту та технічного обслуговування розподільних мереж позивачем подано суду відповідні кошториси на виконання поточного ремонту за період з 2007 по 2012 та листки огляду (перевірки) ТП під напругою, а саме: листки огляду (перевірки) ТП напругою 6-20/0,38 кВ дати огляду 07.02.2008, 13.09.2009, 30.11.2009, 10.10.2010, 08.08.2011, 21.04.2012, 31.10.2012, 04.08.2014, 16.04.2021; кошториси на виконання поточного ремонту ТП-10/0,4кВ №380 (250 кВА) за 2007, 2008, 2009, 2010, 2011, 2012 роки.
Позивачем також складено акт оцінки технічного стану ТП-380 та паспорт технічного стану будівлі (споруди) ЗТП-10/0,4 кВ №380 від 24.11.2007.
Відповідно до інформації АТ "Миколаївобленерго" № 01.01/01-24-6401/2 від 20.12.2023 у трансформаторній підстанції встановлено наступне обладнання:
- автомат модульний 3х83А ENEXT (С83) - рік виготовлення 2022;
- автомат модульний 3х125А ENEXT (С125) - рік виготовлення 2020;
- рубильники РБ-100А - рік виготовлення 2000;
- рубильники РБ-160А - рік виготовлення 2000;
- рубильники РБ-250А - рік виготовлення 2018;
- трансформатор струму Т-0,66 УЗ, 250/5А, 0,5сек. (приєднаний до РБ-250А) - рік виготовлення 2020;
- розрядник РВО-10 - рік виготовлення 2005;
- трансформатор масляний 250кВА - рік виготовлення 1975;
- комірка КРУН 10кВ - рік виготовлення 1980;
- вимикач навантаження 10кВ - рік виготовлення 1980;
- прохідні ізолятори та розрядники - рік виготовлення 1995.
21.08.2023 на замовлення АТ "Миколаївобленерго" ФОП Циганок І.О. виготовлено технічний паспорт на виробничий будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами ЗТП 10/0,4 кВ № 380 за адресою АДРЕСА_1 , загальною площею 29,8 кв.м, рік побудови невідомий.
Нерухоме майно ЗТП 10/0,4 кВ №380 внесено до Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, що підтверджується витягом з Реєстру будівельної діяльності щодо інформації про технічні інвентаризації Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва від 23.10.2023.
На замовлення АТ "Миколаївобленерго" ТОВ "Агентство землевпорядкування та оцінки" складено Звіт з незалежної оцінки нерухомого майна (нежитлова будівля ЗТП 10/0,4 кВ № 380), яке знаходиться у фактичному користуванні АТ "Миколаївобленерго" № 000051 та Звіт з незалежної оцінки майна у вигляді обладнання трансформаторної підстанції ЗТП 10/0,4 кВ №380 №000052 місце знаходження: АДРЕСА_1 .
Відповідно до Висновку № 49-юМ/2023-03 від 22.12.2023 про ринкову вартість нежитлової будівлі ЗТП 10/0,4 кВ №380 станом на дату оцінки ринкова вартість об'єкту оцінки складає 292 901, 00 грн. без урахування ПДВ.
Відповідно до висновку № 49-юМ/2023-04 від 22.12.2023 про ринкову вартість майна ймовірна ринкова вартість майна, а саме обладнання трансформаторної підстанції ЗТП 10/0,4 кВ №380, станом на 20.12.2023 складає 54 430, 00 грн. без урахування ПДВ.
Судом також встановлено наступне.
АТ "Миколаївобленерго" зверталось із листами щодо надання інформації про те, чи обліковується на балансі або перебуває у власності об'єкт нерухомого майна, зокрема, будівля закритої трансформаторної підстанції - ЗТП 10/0,4 кВ № 380, яка розташована по вул. Харчука у м. Новий Буг, Баштанського району, Миколаївської області до: Фонду державного майна України (лист № 01.01/01-16-244 від 12.01.2023), Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях (лист № 01.01/01-16-245 від 12.01.2023), Миколаївської обласної ради (лист № 01.01/01-18-258 від 13.01.2023), Новобузької міської ради (лист № 01.01/01-27-256 від 13.01.2023).
Відповідно до листа Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях № 02/85 від 21.02.2023 останнім зазначено, що відповідно до листа Фонду державного майна України від 14.02.2023 № 10-15-3573 відомості про нерухоме майно, зокрема, ЗТП 10/0,4 кВ № 380 по вул. Харчука, м. Новий Буг, від суб'єктів управління до Фонду з метою внесення до Єдиного реєстру об'єктів державної власності не надавались.
Відповідно до інформації Миколаївської обласної ради № 35-11-05-23 від 27.01.2023 зазначені у запиті об'єкти нерухомого майна, зокрема, ЗТП 10/0,4 кВ № 380 по вул. Харчука, м. Новий Буг, до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Миколаївської області не належать.
Відповідно до інформації Новобузької міської ради № 97.02.12 без дати зазначені в зверненні об'єкти нерухомого майна, зокрема, ЗТП 10/0,4 кВ № 380 ЗТП 10/0,4 кВ № 380 не обліковуються на балансі та не перебувають у власності Новобузької міської ради.
Вищевикладені обставини стали підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.
ІV. ДЖЕРЕЛА ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 та ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Відповідно до ст. 319 ЦК України власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до ч. 1 ст. 181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Режим нерухомої речі може бути поширений законом на повітряні та морські судна, судна внутрішнього плавання, космічні об'єкти, а також інші речі, права на які підлягають державній реєстрації.
Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.
Відповідно до ст. 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Набуття права власності на земельну ділянку за набувальною давністю регулюється законом.
Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації.
Особа, яка заявляє про давність володіння, може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є.
Якщо особа заволоділа майном на підставі договору з його власником, який після закінчення строку договору не пред'явив вимоги про його повернення, вона набуває право власності за набувальною давністю на нерухоме майно через п'ятнадцять, а на рухоме майно - через п'ять років з часу спливу позовної давності.
Втрата не з своєї волі майна його володільцем не перериває набувальної давності у разі повернення майна протягом одного року або пред'явлення протягом цього строку позову про його витребування.
Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.
ЦК України набрав чинності з 1 січня 2004 року.
Відповідно до п. 8 "Прикінцевих та перехідних положень" ЦК України правила статті 344 Цивільного кодексу України про набувальну давність поширюються також на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності цим Кодексом.
В постанові від 14.05.2019 у справі № 910/17274/17 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що правовий інститут набувальної давності опосередковує один із первинних способів виникнення права власності, тобто це такий спосіб, відповідно до якого право власності на річ виникає вперше або незалежно від права попереднього власника на цю річ, воно ґрунтується не на попередній власності та відносинах правонаступництва, а на сукупності обставин, зазначених у частині першій статті 344 Цивільного кодексу України, а саме: наявність суб'єкта, здатного набути у власність певний об'єкт; законність об'єкта володіння; добросовісність заволодіння чужим майном; відкритість володіння; безперервність володіння; сплив установлених строків володіння; відсутність норми закону про обмеження або заборону набуття права власності за набувальною давністю. Для окремих видів майна право власності за набувальною давністю виникає виключно на підставі рішення суду (юридична легітимація).
Так, набути право власності на майно за набувальною давністю може будь-який учасник цивільних правовідносин, якими за змістом статті 2 Цивільного кодексу України є фізичні особи та юридичні особи, держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, іноземні держави та інші суб'єкти публічного права.
Проте не будь-який об'єкт може бути предметом такого набуття права власності. Право власності за набувальною давністю можна набути виключно на майно, не вилучене із цивільного обороту, тобто об'єкт володіння має бути законним.
Аналізуючи поняття добросовісності заволодіння майном як підстави для набуття права власності за набувальною давністю відповідно до статті 344 Цивільного кодексу України, слід виходити з того, що добросовісність як одна із загальних засад цивільного судочинства означає фактичну чесність суб'єктів у їх поведінці, прагнення сумлінно захистити свої цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов'язків. При вирішенні спорів має значення факт добросовісності заявника саме на момент отримання ним майна (заволодіння майном), тобто на той початковий момент, який включається в повний давнісний строк володіння майном, визначений законом. Володілець майна в момент його заволодіння не знає (і не повинен знати) про неправомірність заволодіння майном. Крім того, позивач як володілець майна повинен бути впевнений у тому, що на це майно не претендують інші особи і він отримав це майно за таких обставин і з таких підстав, які є достатніми для отримання права власності на нього.
Звідси, йдеться про добросовісне, але неправомірне, в тому числі безтитульне, заволодіння майном особою, яка в подальшому претендуватиме на набуття цього майна у власність за набувальною давністю. Підставою добросовісного заволодіння майном не може бути, зокрема, будь-який договір, що опосередковує передання майна особі у володіння (володіння та користування), проте не у власність. Володіння майном за договором, що опосередковує передання майна особі у володіння (володіння та користування), проте не у власність, виключає можливість набуття майна у власність за набувальною давністю, адже у цьому разі володілець володіє майном не як власник.
Якщо володілець знає або повинен знати про неправомірність заволодіння чужим майном (у тому числі і про підстави для визнання договору про його відчуження недійсним), то, незважаючи на будь-який строк безперервного володіння чужим майном, він не може його задавнити, оскільки відсутня безумовна умова набуття права власності - добросовісність заволодіння майном.
Відповідна особа має добросовісно заволодіти саме чужим майном, тобто об'єкт давнісного володіння повинен мати власника або бути річчю безхазяйною (яка не має власника або власник якої невідомий). Нерухоме майно може стати предметом набуття за набувальною давністю якщо воно має такий правовий режим, тобто є об'єктом нерухомості, який прийнято в експлуатацію.
Відкритість володіння майном означає, що володілець володіє річчю відкрито, без таємниць, не вчиняє дій, спрямованих на приховування від третіх осіб самого факту давнісного володіння. При цьому володілець не зобов'язаний спеціально повідомляти інших осіб про своє володіння. Володілець має поводитися з відповідним майном так само, як поводився б з ним власник.
Давнісне володіння є безперервним, якщо воно не втрачалося володільцем протягом усього строку, визначеного законом для набуття права власності на майно за набувальною давністю. При цьому втрата не зі своєї волі майна його володільцем не перериває набувальної давності в разі повернення майна протягом одного року або пред'явлення протягом цього строку позову про його витребування (абзац 2 частини третьої статті 344 Цивільного кодексу України); не переривається набувальна давність, якщо особа, яка заявляє про давність володіння, є правонаступником іншого володільця, адже в такому випадку ця особа може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є (частина друга статті 344 Цивільного кодексу України). Також не перериває набувальної давності здійснення володільцем фактичного розпорядження майном у вигляді передання його в тимчасове користування іншій особі.
Давнісне володіння має бути безперервним протягом певного строку, тобто бути тривалим. Тривалість володіння передбачає, що має спливти визначений у Цивільному кодексі України строк, що різниться залежно від речі (нерухомої чи рухомої), яка перебуває у володінні певної особи. Для нерухомого майна такий строк складає десять років.
Також для набуття права власності на майно за набувальною давністю закон не повинен обмежувати чи забороняти таке набуття. При цьому право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається виключно за рішенням суду.
Отже, набуття відповідною особою права власності за набувальною давністю можливе лише за наявності всіх указаних умов у сукупності.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 12.03.2020 у справі № 910/858/19, від 10.02.2020 у справі № 923/82/19, від 16.01.2020 у справі № 916/455/10, від 02.08.2019 у справі № 915/945/18, від 02.08.2019 у справі № 915/962/18, від 09.07.2019 у справі № 920/999/16, від 11.06.2019 у справі № 922/1574/17, від 11.06.2019 у справі № 917/2156/17.
В постанові КЦС ВС від 01.08.2018 року у справі № 201/12550/16-ц Верховний Суд зазначив, що при вирішенні спорів, пов'язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, необхідним є встановлення, зокрема, добросовісності та безтитульності володіння. За висновком Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду наявність у володільця певного юридичного титулу унеможливлює застосування набувальної давності. При цьому безтитульність визначена як фактичне володіння, яке не спирається на будь-яку правову підставу володіння чужим майном. Отже, безтитульним є володіння чужим майном без будь-якої правової підстави. Натомість володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності.
Дана правова позиція підтримана в постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.05.2019 № 910/17274/17, і, зокрема, вказано, що оскільки за змістом частини першої статті 344 Цивільного кодексу України добросовісність особи має існувати саме на момент заволодіння нею чужим майном, що є однією з умов набуття права власності на таке майно за набувальною давністю. Після заволодіння чужим майном на певних правових підставах, які в подальшому відпали, подальше володіння особою таким майном має бути безтитульним, тобто таким фактичним володінням, яке не спирається на будь-яку правову підставу володіння чужим майном. Адже володіння майном на підставі певного юридичного титулу виключає застосування набувальної давності, оскільки у цьому разі володілець володіє майном не як власник.
Відсутність добросовісності в позивача під час заволодіння ним спірним майном звільняє від потреби аналізувати інші умови набуття права власності за набувальною давністю, передбачені статтею 344 Цивільного кодексу України (постанова ВП ВС від 14.05.2019 у справі № 910/17274/17).
Таким чином, згідно з висновком щодо застосування норм права, сформованим Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 14.05.2019 у справі № 910/17274/17 умовами набуття права власності за набувальною давністю на підставі статті 344 Цивільного кодексу України є: наявність суб'єкта, здатного набути у власність певний об'єкт; законність об'єкта володіння; добросовісність заволодіння чужим майном; відкритість володіння; безперервність володіння; сплив установлених строків володіння; відсутність норми закону про обмеження або заборону набуття права власності за набувальною давністю. Для окремих видів майна (нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери) право власності за набувальною давністю виникає виключно на підставі рішення суду.
За змістом частини першої статті 344 Цивільного кодексу України добросовісність особи має існувати саме на момент заволодіння нею чужим майном, що є однією з умов набуття права власності на таке майно за набувальною давністю. Після заволодіння чужим майном подальше володіння особою таким майном має бути безтитульним, тобто таким фактичним володінням, яке не спирається на будь-яку правову підставу володіння чужим майном. Володіння майном на підставі певного юридичного титулу виключає застосування набувальної давності.
В постановах Верховного Суду від 19.09.2018 у справі № 296/6949/17, від 24.01.2019 у справі № 755/16913/16-ц, від 14.05.2019 у справі № 910/17274/17 викладена правова позиція, відповідно до якої за набувальною давністю може бути набуто право власності на нерухоме майно, яке не має власника, або власник якого невідомий, або власник відмовився від права власності на належне йому нерухоме майно та майно, що придбане добросовісним набувачем і у витребуванні якого, його власнику було відмовлено.
В постанові КГС ВС від 02.08.2019 у справі № 915/962/18 Верховний Суд зазначив, що суд апеляційної інстанції при вирішення спору, у справі, яка розглядається, дійшов помилкового висновку про те, що набуття права власності на нерухоме майно за набувальною давністю можливе лише у разі існування відомостей про попереднього власника, що унеможливлює набуття особою права власності на спірний об'єкт нерухомості як на безхазяйну річ, оскільки такий висновок не узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду у справі № 910/17274/17, за якими, зокрема, відповідна особа має добросовісно заволодіти саме чужим майном, тобто об'єкт давнісного володіння повинен мати власника або бути річчю безхазяйною (яка не має власника або власник якої невідомий).
Аналогічна правова позиція викладена в постанові КГС ВС від 02.08.2019 у справі № 915/945/18.
При набувальній давності тягар доказування добросовісності лягає на зацікавлену сторону - на позивача (постанова КГС ВС від 02.08.2019 у справі № 915/945/18).
V. ВИСНОВКИ СУДУ.
Судом встановлено, що предметом спору у даній справі є вимога про визнання права власності на нерухоме майно - будівлю ЗТП 10/0,4 кВ №380, яка розташована по вул. Харчука в м. Новий Буг Баштанського району Миколаївської області, а також на рухоме майно, яке встановлено у вищевказаній трансформаторній підстанції.
Станом на день розгляду справи право власності на нерухоме майно (будівлю закритої трансформаторної підстанції) не оформлено, матеріали даної господарської справи не містять доказів, що саме вказане нерухоме майно було передано позивачу.
Спірне нерухоме майно введене в експлуатацію (згідно відомостей з технічних паспортів), не вилучене з цивільного обороту та може бути об'єктом набувальної давності.
Позивач є оператором системи розподілу електричної енергії відповідно до вимог Закону України "Про ринок електричної енергії" та, виходячи з функціонального призначення спірного об'єкта нерухомого майна, використовує останнє (енергооб'єкт - ЗТП 10/0,4 кВ № 380) при здійсненні господарської діяльності з розподілу електричної енергії, тобто є суб'єктом, здатним набути у власність спірний об'єкт. Так, як підтверджено матеріалами справи, до вказаного енергооб'єкту приєднані споживачі (юридичні та фізичні особи), що мають укладені з АТ "Миколаївобленерго" договори про постачання електричної енергії, договори про користування електричною енергією, договори споживача про надання послуг розподілу електричної енергії.
Крім того, матеріалами справи підтверджено, що саме позивачем виготовлялись технічні паспорти на спірний об'єкт, здійснювалось технічне обслуговування вказаного об'єкту, проводились ремонтні роботи тощо. Викладені обставини дозволяють суду стверджувати про те, що позивач АТ "Миколаївобленерго" добросовісно заволодів спірним майном, відкрито та безперервно володіє ним, поинаючи з 2007 року, тобто протягом більше 16 років. Доказів неправомірності заволодіння позивачем спірним майном суду не подано.Під час вирішення питання про початок перебігу строку володіння майном суд виходить з приписів п. 1, 8 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України, відповідно до яких при розгляді справ щодо набуття права власності на підставі статті 344 Цивільного кодексу України правила вказаної статті поширюються на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності цим Кодексом, що набрав чинності з 01.01.2004. Таким чином, в силу приписів п. 8 «Прикіцевих та перехідних положень» ЦК України в строк, який дає право на набуття права власності за набувальною давністю, зараховується лише строк після 01 січня 2001 року. Суд дійшов висновку, що початок строку безперервного володіння позивачем спірним нерухомим майном припадає на дату фактичного володіння, тобто починаючи з 2007 року.
Судом також встановлено, що згідно наявної в матеріалах даної господарської справи інформації (листи органів державної влади, органів місцевого самоврядування тощо) спірне нерухоме майно не перебуває ані у державній, ані у комунальній власності. Матеріали справи не містять доказів оформлення права власності на спірний об'єкт (будівлю закритої трансформаторної підстанції - ЗТП 10/0,4 кВ № 380, яка розташована по вул. Харчука у м. Новий Буг, Баштанського району, Миколаївської області) за будь-якими іншими суб'єктами. Матеріали даної господарської справи також не містять доказів, що будь-яка інша особа претендує на вказане нерухоме майно, а також встановлене в ньому рухоме майно, яке фактично є невід'ємною його частиною, не містять доказів наявності спору позивача з третіми особами з приводу нерухомого майна.
Суду не подано доказів, що позивач володів та продовжує володіти (володіти і користуватись) спірним нерухомим майном на підставі будь-яких договорів (правочинів), укладених з третіми особами.
В силу приписів ч. 1 ст. 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років набуває право власності на це майно.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про доведеність позивачем належними та допустимими доказами у справі сукупності умов, передбачених законом (ст. 344 ЦК України), для визнання права власності на об'єкт нерухомого майна, а також встановлене в ньому рухоме майно, за набувальною давністю за позивачем та задоволення позову.
VІ. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.
Судовий збір в розмірі 5 209, 97 грн. згідно ч. 9 ст. 129 ГПК України слід покласти на позивача.
Керуючись ст. 129, 233, 236-238, 240, 241, 254, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Визнати за Акціонерним товариством "Миколаївобленерго", вул. Громадянська, 40, м. Миколаїв, 54017 (код ЄДРПОУ 23399393) право власності за набувальною давністю на будівлю ЗТП 10/0,4 кВ № 380, яка розташована по вул. Харчука в м. Новий Буг Баштанського району Миколаївської області.
3. Визнати за Акціонерним товариством "Миколаївобленерго", вул. Громадянська, 40, м. Миколаїв, 54017 (код ЄДРПОУ 23399393) право власності за набувальною давністю на рухоме майно, яке встановлене в будівлі закритої трансформаторної підстанції ЗТП 10/0,4 кВ № 380, а саме:
- автомат модульний 3х83А ЕNЕХТ (С83) - 1 шт.;
- автомат модульний 3x125А ЕNЕХТ (С125) - 1 шт.;
- рубильники РБ-100А - 1 шт.;
- рубильники РБ-160А- 1 шт.;
- рубильники РБ-250А- 1 шт.;
- трансформатор струму Т-0,66 У3, 250/5А, 0,5сек. (приєднаний до РБ-250А) - 3 шт.;
- розрядник РВО-10 - 3 шт.
- трансформатор масляний 250кВА - 1 шт.;
- комірка КРУН 10кВ - 1 шт.;
- вимикач навантаження 10кВ - 1 шт.;
- прохідні ізолятори та розрядники - 3 шт.
Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.
Повний текст рішення складено 03.07.2024
Суддя Е.М. Олейняш