03.07.2024 р. Справа № 914/1435/24
Суддя Наталія Мороз,
розглянувши матеріали позовної заяви: Товариства з обмеженою відповідальністю “Будівельна компанія Сітіград”, м. Житомир
до відповідача: Dexxon Enerji Sanayi Ve Ticaret A.S, м. Стамбул, Туреччина
про стягнення 2 450 000 доларів США
Встановив:
Позовну заяву подано Товариством з обмеженою відповідальністю “Будівельна компанія Сітіград” до Dexxon Enerji Sanayi Ve Ticaret A.S про стягнення 2 450 000 доларів США.
Ухвалою суду від 06.06.2024 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків.
Ухвалою суду від 18.06.2024 задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Будівельна компанія Сітіград” від 17.06.2024 та продовжено процесуальний строк, встановлений ухвалою Господарського суду Львівської області від 06.06.2024 на 5 днів.
Ухвалою суду від 25.06.2024 задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Будівельна компанія Сітіград” від 24.06.2024 та продовжено процесуальний строк, встановлений ухвалою Господарського суду Львівської області від 18.06.2024 на 5 днів.
02.07.2024 через електронний кабінет підсистеми «Електронний суд» позивачем подано заяву від 01.07.2024, у якій останній просить суд продовжити процесуальний строк на усунення недоліків, встановлених відповідно до ухвали від 06.06.2024.
Розглянувши заяву позивача про продовження строку на усунення недоліків, суд зазначає наступне.
В силу приписів ст. 2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Згідно з ч. 1 ст. 119 ГПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
У відповідності до позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2024 у справі № 756/11081/20, за загальним правилом метою встановлення строків є надання визначеності у реалізації суб'єктами правовідносин своїх прав та обов'язків. З настанням або закінченням відповідного строку пов'язане виникнення, зміна чи припинення правовідносин.
Строк, як відрізок часу, обмежує дію суб'єктивних прав та обов'язків. Водночас процесуальний строк - це встановлений законом або визначений судом проміжок часу, протягом якого суд або учасники судового процесу мають право або зобов'язані вчинити певну процесуальну дію чи сукупність таких дій.
Процесуальні строки мають свою специфіку: по-перше, вони завжди мають імперативний характер; по-друге, процесуально-правові строки встановлюються для здійснення тих або інших процесуальних дій; по-третє, вони мають забезпечувати оперативність та ефективність здійснення правосуддя і сприяти дисциплінуючому впливові на учасників процесу.
Отже, запровадження строку, у межах якого особа може звернутися до суду з позовом, заявою, апеляційною чи касаційною скаргою, обумовлено передусім необхідністю дотримання принципу правової визначеності та забезпечення здійснення судових процедур у межах розумних строків.
Обґрунтовуючи важливість дотримання принципу правової визначеності, ЄСПЛ сформував практику, відповідно до якої національними судами пріоритетність має надаватися дотриманню встановлених процесуальним законом строків звернення до суду, також строків апеляційного та касаційного оскарження судових рішень, а поновлення/ продовження процесуального строку допускається лише у випадках, коли мають місце не формальні та суб'єктивні, а об'єктивні та непереборні причини їх пропуску.
Зокрема, ЄСПЛ у справах «Світлана Науменко проти України», «Трегубенко проти України», «Праведна проти Росії», «Желтяков проти України» зазначає про необхідність забезпечення дотримання учасниками справи встановлених строків та не допущення того, щоб за допомогою таких процесуальних механізмів, як продовження строку, було порушено принцип правової визначеності.
Загалом, згідно з практикою ЄСПЛ, при застосуванні процедурних правил варто уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом, та порушення принципу правової визначеності (справи «Волчлі проти Франції», «ТОВ «Фріда» проти України»).
Суд звертає увагу, що ухвалами від 18.06.2024 та 24.06.2024 строк на усунення недоліків позовної заяви продовжувався двічі.
Згідно з позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною в постанові від 12.01.2023 у справі № 9901/278/21, ініціювавши судовий розгляд справи, позивач повинен активно використовувати визначені законом процесуальні права, здійснювати їх з метою з якою такі права надано. Реалізація особою процесуальних прав невіддільна від виконання нею процесуального обов'язку щодо сприяння встановленню в судовому процесі дійсних обставин справи з метою отримання правосудного судового рішення.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю “Будівельна компанія Сітіград” в задоволенні заяви від 01.07.2024 про продовження процесуального строку.
Наслідки пропуску процесуальних строків на вчинення процесуальних дій передбачені у ст. 118 ГПК України.
Відповідно до ч.1 вказаної статті, право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Таке право втрачається в силу закону, тому не потребує додаткового визнання судом.
У відповідності до ч. 4 ст. 174 ГПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Відтак, закон встановлює імперативне правило, яке не допускає можливості відкриття провадження у справі у випадку неусунення недоліків, які містяться в ухвалі про залишення позову без руху.
З огляду на те, що зазначені в ухвалі суду від 06.06.2024 недоліки позовної заяви у визначений судом строк позивачем не усунуті, позовна заява та додані до неї документи підлягають поверненню позивачу.
Суд звертає увагу позивача на приписи ч. 8 ст. 174 ГПК України, згідно яких повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 118, 174, 234, 235 ГПК України, суд,
1. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю “Будівельна компанія Сітіград” у задоволенні заяви від 01.07.2024 про продовження строку на усунення недоліків.
2. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Будівельна компанія Сітіград” до Dexxon Enerji Sanayi Ve Ticaret A.S про стягнення 2450000 доларів США і додані до неї документи - повернути позивачу.
Ухвала набирає законної сили в порядку та строк, передбачені ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.
Суддя Мороз Н.В.