03.07.2024 Справа № 908/1795/24
м.Запоріжжя Запорізької області
Суддя господарського суду Запорізької області Зінченко Н.Г. розглянувши заяву вих. № 2739 від 25.06.2024, сформована в системі «Електронний суд» ЄСІТС 25.06.2024, (вх. № 1983/08-07/24 від 25.06.2024) про видачу судового наказу
Стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Запоріжжяелектропостачання», (69063, м. Запоріжжя, вул. Олександрівська, буд. 35, ідентифікаційний код юридичної особи 42093239)
Боржник: Фізична особа ОСОБА_1 , ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП НОМЕР_1
про стягнення 7925,93 грн.
25.06.2024 до господарського суду Запорізької області через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжжяелектропостачання», м. Запоріжжя про видачу судового наказу щодо стягнення з Фізичної особи-підприємця Шавлюк Олени Андріївни, м. Запоріжжя 7925,93 грн. заборгованості за договором про постачання електричної енергії споживачу № 390 від 01.01.2019, в тому числі 7647,62 грн. основного боргу за спожиту електричну енергію за вересень 2023 року, 3 % річних в розмірі 92,94 грн. та інфляційні втрати в розмірі 185,37 грн. За порушення боржником грошового зобов'язання, заявник, окрім заявлених сум, просить стягнути з боржника 302,80 грн. судового збору за подання до суду заяви про видачу судового наказу.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.06.2024 заяву вих. № 2739 від 25.06.2024, сформована в системі «Електронний суд» ЄСІТС 25.06.2024, (вх. № 1983/08-07/24 від 25.06.2024) про видачу судового наказу передано для розгляду судді Зінченко Н.Г.
Дослідивши заяву та додані до неї матеріали, суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу виходячи з наступного.
В обґрунтування вимог про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію за вересень 2023 року в сумі 7925,93 грн. заявник посилається на договір про постачання електричної енергії споживачу № 390 від 01.01.2019, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Запоріжжяелектропостачання» та Фізичною особою-підприємцем Шавлюк Олени Андріївни шляхом підписання останньою заяви-приєднання до договору на умовах комерційної пропозиції «Універсальна».
Відповідно до ч., ч. 1-3 ст. 147 ГПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги. Заявником та боржником в наказному провадженні можуть бути юридичні особи та фізичні особи - підприємці.
Згідно з ч. 1 ст. 148 ГПК України судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 152 ГПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо наявні обставини, зазначені у частині першій статті 175 цього Кодексу.
Пунктом 6 ч. 1 ст. 175 ГПК України закріплено, що суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено суб'єкта господарювання, які звернулися із позовною заявою або до яких пред'явлено позов, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.
З поданої заяви вбачається, що вимоги про стягнення заборгованості заявлені до Фізичної особи-підприємця Шавлюк Олени Андріївни.
Згідно з п. 16 ч. 1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи за заявами про видачу судового наказу, якщо заявником та боржником є юридична особа або фізична особа - підприємець.
Відповідно до ч. 9 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» фізична особа-підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою.
Згідно Відповіді з Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 674088 від 03.07.2024, 10:03:28 09.03.2016 здійснено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності Фізичної особи-підприємця Шавлюк Олени Андріївни на підставі власного рішення, про що здійснено відповідний запис № 21030060002076980 в Реєстрі.
Аналогічна інформація міститься в Безкоштовному запиті з Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, отриманому судом з офіційного сайту Міністерства юстиції України: https://usr.minjust.gov.ua.
Отже, заявник звернувся із заявою про видачу судового наказу про стягнення з боржника ОСОБА_1 , яка на час розгляду заяви про видачу судового наказу вже не має статусу фізичної особи-підприємця.
Судом враховано правову позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі № 910/8729/18, відповідно до якої, якщо правовідносини заявника та боржника виникли з господарського договору, то зобов'язання за таким договором у боржника з втратою його статусу як фізичної особи-підприємця не припинились.
З 15.12.2017 господарські суди мають юрисдикцію щодо розгляду за п. 1 ч. 1 ст. 20 ГПК України спорів, в яких стороною є фізична особа, яка на дату подання позову втратила статус суб'єкта підприємницької діяльності, якщо ці спори пов'язані, зокрема, з підприємницькою діяльністю, що раніше здійснювалася зазначеною фізичною особою, зареєстрованою підприємцем (Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 05.06.2018 у справі № 338/180/17).
Разом із тим, суд зауважує, що така правова позиція стосується спорів, які розглядаються господарськими судами в порядку позовного, а не наказного провадження.
Частиною 2 ст. 12 ГПК України передбачено, що наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
Під час розгляду вимог в порядку наказного провадження та видачі судового наказу суд не розглядає обґрунтованість заявлених вимог по суті, а процесуальний механізм наказного провадження не передбачає встановлення обставин щодо правонаступництва та обсягу відповідальності фізичної особи, що виникає у зв'язку із втратою нею статусу підприємця.
Проте, звертаючись з заявою про видачу судового наказу в порядку наказного провадження, визначаючи в якості боржника саме ОСОБА_2 , яка втратила статус фізичної особи-підприємця, заявником не прийнято до уваги, що процедура наказного провадження застосовується виключно по відношенню до суб'єктів господарювання, та що наказне провадження має чіткі, формальні межі, які не дозволяють врахувати наведені вище обставини, а припинення статусу підприємця унеможливлює застосування до розглядуваних правовідносин процедури наказного провадження.
Суд зазначає, що визначаючись із подальшими заходами для захисту своїх прав, заявнику варто врахувати викладену позицію Великої Палати Верховного Суду у взаємозв'язку із сутністю правовідносин, що існували, як під час здійснення боржником підприємницької діяльності, так і після припинення у боржника статусу підприємця та звернутися до суду в межах відповідної форми позовного провадження.
За таких обставин, враховуючи що Товариство з обмеженою відповідальністю «Запоріжжяелектропостачання» звернулось до господарського суду Запорізької області із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 7925,93 грн. заборгованості за договором про постачання електричної енергії споживачу № 390 від 01.01.2019 вимоги заяви не підлягають розгляду в порядку наказного провадження.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу на підставі п. 4 ч. 1. ст. 152 ГПК України.
Згідно з ч. 2 ст. 152 ГПК України про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.
Крім того, суд доводить до відома заявника, що відповідно до ч. 2 ст. 153 ГПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3 - 6 частини першої статті 152 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
Керуючись ч. 1 ст. 148, ст. 150, п. 4 ч. 1 ст. 152, ст., ст. 153, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Запоріжжяелектропостачання», м. Запоріжжя у видачі судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 , м. Запоріжжя 7925,93 грн. заборгованості за договором про постачання електричної енергії споживачу № 390 від 01.01.2019, в тому числі 7647,62 грн. основного боргу за спожиту електричну енергію за вересень 2023 року, 3 % річних в розмірі 92,94 грн. та інфляційні втрати в розмірі 185,37 грн.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Центрального апеляційного господарського суду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 ст. 261 цього Кодексу.
Повний текст ухвали складено та підписано 03.07.2024.
Звернути увагу учасників судового процесу, що з судовим рішенням можливо ознайомитися в Єдиному державному реєстрі судових рішень на офіційному веб-порталі судової влади: http://court.gov.ua/fair/sud5009/. Електронна адреса господарського суду Запорізької області: inbох@zp.arbitr.gov.ua.
Суддя Н.Г. Зінченко