02.07.2024
Ленінський районний суд м. Полтави
Справа № 553/2150/24
Провадження № 2/553/1204/2024
02 липня 2024 року м. Полтава
Суддя Ленінського районного суду м. Полтави Високих М.С., перевіривши позовну заяву ОСОБА_1 до Територіальної громади міста Полтави в особі Полтавської міської ради, треті особи ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно,
Адвокат Касьян В.В., представляючи інтереси позивача ОСОБА_1 , звернулась до Ленінського районного суду м. Полтави із вказаним позовом до Територіальної громади міста Полтави в особі Полтавської міської ради в якому прохає визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом право власності на 63/400 часток житлового будинку з відповідною часткою господарських будівель і споруд, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .
Перевіривши пред'явлену позовну заяву, вважаю що вона підлягає залишенню без руху, з огляду на наступне.
У відповідності до ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Жодна особа не може бути позбавлена права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку.
Таким чином, у розумінні закону, суб'єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
Зміст зазначених у ст.4 ЦПК України підстав для захисту відображений у відповідних нормах статей, що регулюють ту чи іншу категорію правовідносин. Порушення цивільних прав має проявлятись в активних діях відповідача, невизнання цивільного права, у свою чергу, полягає в пасивному запереченні наявності у особи суб'єктивного цивільного права, зокрема, на майно, на право користування майном, на спадкування, на частину в загальному майні, яке безпосередньо не спричиняє шкоду суб'єктивному праву, але створює невпевненість у правовому статусі носія суб'єктивного права, оспорювання суб'єктивного цивільного права відображає такий стан правовідносин, коли суб'єктивне цивільне право заперечується в юрисдикційному органі.
У відповідності до ст.175 ЦПК України, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи та повинна містити:
1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти;
3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;
4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;
5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору;
7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи;
10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.
Так, звертаючись до суду із вказаним позовом, представником зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 , після смерті якого відкрилась спадщина на частку житлового будинку з відповідною часткою господарських будівель і споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Право власності на 9/20 часток вказаного будинку з частиною господарських будівель, що знаходиться в АДРЕСА_1 та складається в цілому, зокрема з житлового будинку А-1 площею 119,0 кв.м., перейшло до ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в рівних частках кожному, за договором міни від 30.06.2000. Іншими співвласниками будинку за адресою: АДРЕСА_1 були ОСОБА_3 (3/10 частки) та ОСОБА_6 , (1/4 частка), за останньою в судовому порядку визнано право власності на виділену в натурі частину домоволодіння, як на окремий об'єкт нерухомого майна.
Згідно довідки ПП «Полтавське бюро технічної інвентаризації «Інвентаризатор» від 10.01.2024 №159 житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, за адресою: АДРЕСА_1 відповідає наступним характеристикам, зокрема житловий будинок літ. А-1 загальною площею 153,0 кв.м, загальна та житлова площі по житловому будинку змінились у зв'язку з оздобленням стін, уточненням лінійних розмірів, демонтажем кухонного вогнища (демонтажем та встановленням перегородок, переплануванням підсобних приміщень т.д.)., виділом частини об'єкту в окремий об'єкт нерухомого майна.
З посиланням на те, що частки у праві власності на будинок інших співвласників змінилися і у нотаріуса відсутня можливість встановити склад спадкового майна, а саме, яка частка житлового будинку належить спадкодавцю, приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Ющенко В.В. було відмовлено позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом.
При пред'явлені позову в якості третіх осіб у ньому залучені ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , водночас жодних відомостей про іншого співвласника ОСОБА_5 представником у позові не вказано, до справи не залучено. Крім того, обставини щодо зміни загальної площі будинку, вчинення співвласниками відповідних реєстраційних дій, також представником позивача не викладено, хоча порушено питання про визнання права власності та надано розрахунок ідеальних часток домоволодіння, виходячи з площі будинку А-1 - 153,0 кв.м. При цьому за життя померлий набув право власності на частку житлового будинку, площею 119,0 кв.м.
За таких обставин, вимог передбачених ст.175 ЦПК України при пред'явленні позову частково дотримано не було та не зазначено всіх відомостей, що необхідні для правильного вирішення спору.
У відповідності до ч.1 ст.185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, позовна заява ОСОБА_1 підлягає залишенню без руху з наданням можливості усунути виявлені недоліки у встановлені процесуальним Законом строки.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.175,177,185 ЦПК України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до Територіальної громади міста Полтави в особі Полтавської міської ради, треті особи ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно залишити без руху.
Надати позивачу п'ятиденний строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків, який починає свій перебіг з дня отримання позивачем копії даної ухвали.
В разі якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява буде вважатися неподаною і повернута позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.
Суддя
Ленінського районного суду м.Полтави М.С. Високих