Справа № 524/10044/23
Провадження №2/524/921/24
17.06.2024 року Автозаводський районний суд м. Кременчука в складі:
головуючого судді - Предоляк О.С.,
при секретарі судового засідання - Лапік К.В.,
за участю позивача-відповідача ОСОБА_1 , її представника ОСОБА_2 , відповідача-позивача ОСОБА_3 ,
розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кременчуці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: виконавчий комітет Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області як орган опіки та піклування, про визначення місця проживання дитини та зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: виконавчий комітет Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, як орган опіки та піклування про визначення місця проживання дитини, -
21.12.2023 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3 , третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: виконавчий комітет Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області як орган опіки та піклування, про визначення місця проживання дитини. Зазначає, що 20.06.2020 року зареєструвала шлюб з відповідачем. Від шлюбу мають доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Автозаводського районного суду м.Кременчука від 01.05.2023 року шлюб між ними розірвано. Після розірвання шлюбу за домовленістю батьків донька залишилась проживати з нею та знаходиться на її утриманні. Враховуючи, що весь час дитина проживає з нею, вона займається її вихованням та піклуванням, просить визначити місце проживання малолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 разом з матір'ю.
Ухвалою судді від 22.12.2023 року відкрито провадження по справі та призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження.
28.02.2024 року ОСОБА_3 звернувся до суду з зустрічною позовною заявою, у якій просить визначити місце проживання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з батьком.
В обґрунтування позову зазначає, що спільне життя з ОСОБА_1 не склалося. Протягом останніх років відносини погіршувались, що призвело до припинення шлюбних відносин. 01.05.2023 року шлюб між ними розірвано за рішенням суду. На сьогоднішній день донька проживає з матір'ю. З моменту окремого проживання між батьками виникли непорозуміння щодо прийняття участі у виховані доньки. ОСОБА_1 штучно створює конфліктні ситуації, спекулює почуттями батька щодо дитини та навпаки. Протягом останніх місяців перешкоджає батьку у спілкуванні з дитиною, не дає можливості бачитися з донькою.
З приводу порушення своїх прав звертався до служби у справах дітей. Рішенням виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області № 1066 від 09.06.2023 року встановлено йому графік участі у вихованні та спілкуванні з малолітньою донькою. Натомість, ОСОБА_1 неодноразово перешкоджала спілкуванню з дитиною, в дні визначенні графіком доньку для спілкування не надавала. У зв'язку з вказаним звертався до органів поліції.
Вважає, що в найкращих інтересах доньки проживати саме з ним, а не з матір'ю. Він може в повному обсязі створити всі необхідні умови для проживання та нормального розвитку дитини в атмосфері любові, моральної та матеріальної забезпеченості.
Ухвалою суду від 09.03.2024 рокузустрічний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визначення місця проживання дитини прийнято до спільного розгляду з первісним позовом. Позови об'єднано в одне провадження.
Ухвалою суду від 15.05.2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
У судовому засіданні позивач-відповідач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 позовні вимоги про визначення місця проживання доньки ОСОБА_5 разом з матір'ю підтримують та просять задовольнити. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 просять відмовити. Наголошують, що виняткових обставин, за яких дитина може бути розлучена з матір'ю, не існує. Визначенння місця проживання дитини з матір'ю у більшій мірі відповідає інтересам дитини, ніж проживання разом з батьком.
Відповідач-позивач ОСОБА_3 просить відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 . Позовні вимоги про визначення місця проживання ОСОБА_5 разом з батьком підтримує та просить задовольнити. Вважає, що в якнайкращих інтересах доньки проживати саме з ним, оскільки може в повному обсязі створити всі необхідні умови для її проживання.
Представник третьої особи виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області - ОСОБА_6 просить справу розглянути без їх участі, при ухваленні рішення просить врахувати висновок про доцільність визначення місця проживання малолітньої ОСОБА_4 разом з матір'ю.
Суд, вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_1 перебували у зареєстрованому шлюбі з 20.06.2020 року, який розірвано рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука від 01.05.2023 року.
У період шлюбу у сторін народилась донька - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . року народження.
Згідно довідки про реєстрацію місця проживання особи № 27431 від 30.10.2020 року малолітня ОСОБА_4 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 за місцем реєстрації матері - ОСОБА_1 .
Згідно довідки від 20.06.2023 року № 03-9/46 Кременчуцького закладу дошкільної освіти (ясла-садок) комбінованого типу № 50 Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області ОСОБА_1 працювала в даному закладі, а з 24.10.2020 р і по теперішній час знаходиться у відпустці по догляду за дитиною до 3-х років.
Відповідно до довідки розрахунку державного виконавця Автозаводського відділу державної виконавчої служби у місті Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Східного межрегіонального управління Міністерства юстиції заборгованість ОСОБА_3 по сплаті аліментів на користь ОСОБА_1 на утримання дитини ОСОБА_5 з 24.11.2022 і станом на 01.04.2023 року становить 15 296,56 грн.
Згідно довідки розрахунку державного виконавця Автозаводського відділу державної виконавчої служби у місті Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Східного межрегіонального управління Міністерства юстиції заборгованість ОСОБА_3 по сплаті аліментів на користь ОСОБА_1 на утримання дитини ОСОБА_5 станом на 23.02.2024 року відсутня.
Відповідно до довідки від 03.10.2023 року, виданої ТОВ «АТБ-Маркет», ОСОБА_3 дійсно працює в ТОВ «АТБ-Маркет» на посаді охоронця і його заробітна плата за період з жовтня 2022 по вересень 2023 року становить 101 094,90 грн.
Згідно виробничої характеристики, виданої ТОВ «АТБ-Маркет», ОСОБА_3 під час роботи в організації зарекомендував себе як відповідальний, працьовитий і надійний співробітник. Завжди охайно та вчасно виконує доручену роботу. А порушенні трудової дисципліни не помічений. В колективі проявив себе надійним товаришем, готовим допомогти співробітникам магазину. Виявився людиною з високими моральними якостями.
Згідно медичних довідок «КП «Полтавський обласний центр терапії залежностей Полтавської обласної ради» ОСОБА_3 на динамічному спостереженні не перебуває. На лікуванні не знаходився. Ознак психічних розладів пов'язаних із вживанням алкогольних напоїв та інших психоактивних речовин не виявлено.
Рішенням виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області № 1066 від 09.06.2023 року «Про визначення способів участі у вихованні та спілкуванні з малолітньою донькою ОСОБА_3 » встановлено ОСОБА_3 для участі у вихованні та спілкуванні з малолітньою донькою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 такі способи участі:
-побачення щосереди з 17:00 год. до 20:00 год. з обов'язковим здійсненням батьком супроводу дитини з місця її перебування/проживання на побачення та повернення дитини за місцем її проживання/перебування;
-побачення щосуботи з 11:00 год. до 18:00 год. з обов'язковим здійсненням батьком супроводу дитини з місця її перебування/проживання на побачення та повернення дитини за місцем її проживання/перебування;
-побачення у святкові дні (Новий рік, Різдво, Великдень, День народження дитини) за попередньою домовленістю між батьками малолітньої ОСОБА_4 .
Згідно листа Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області від 18.09.2023 року № 107/02-83 повідомлено, що ОСОБА_3 звернувся із заявою до Кременчуцького РУП з заявою про порушення рішення Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області № 1066 від 09.06.2023 про визначення способів участі у вихованні та спілкуванні малолітньою донькою, відповідна інформація скерована до служби у справах дітей Автозаводської районної адміністрації Кременчуцького району Полтавської області для реагування в межах повноважень. На адресу Кременчуцького РУП надійшла відповідь від 08.09.2023 № 01-31/836 про проведену роботу.
Згідно листа служби у справах дітей Автозаводської районної адміністрації Кременчуцького району Полтавської області від 03.10.2023 № 01-31/1098 повідомлено, що до служби надійшли повідомлення від Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області від 06.07.2023 № 7893/115/107/01/15-23, від 18.07.2023 № 8291/115/107/03/15-23, від 31.07.2023 № 8881/115/107/03/15-23, від 14.08.2023 № 9519/115/107/01/15-23, в яких вказано, що до чергової частини надійшли звернення від ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , про те, що колишня дружина ОСОБА_1 створювала перешкоди у побаченнях з їх спільною малолітньою донькою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , чим порушувала рішення виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області № 1066 від 09.06.2023.
З метою з?ясування обставин, викладених у вказаних повідомленнях та проведення профілактичної бесіди до служби у справах дітей Автозаводської районної адміністрації Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області запрошена ОСОБА_1 . Під час проведення бесіди ОСОБА_1 наголошено про норми діючого законодавства України, які регулюють правовідносини між батьками, роз'яснено, що відповідно до ч. 2 ст. 158 СК України рішення органу опіки та піклування є обов'язковим до виконання та повідомлено про адміністративну відповідальність, передбачену ст. 184 КУпАП. Також запропоновано знайти порозуміння з батьком дитини ОСОБА_3 , підтримувати врівноважені відносини, уникати спорів у присутності дитини та діяти виключно в інтересах малолітньої Каріни.
Рішенням виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області № 996 від 02.05.2024 року затверджено висновок органу опіки та піклування про доцільність визначення місця проживання малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з матір'ю ОСОБА_1 .
За даними висновку орану опіки та піклування мати ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_1 разом зі своїми малолітніми доньками ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Батько ОСОБА_3 проживає за адресою: АДРЕСА_2 . Службою у справах дітей встановлено, що як і в матері, так і в батька створено належні матеріально-побутові умови для проживання дитини. Під часу візиту батько дитини зазначав, що має бажання визначити місце проживання разом з собою у зв'язку з тим, що мати дитини ОСОБА_1 не дає змоги йому бачитися з донькою, не виконує рішення орану опіки та піклування щодо способів участі батька у спілкуванні з дитиною.
Мати дитини на засіданні комісії зауважила, що нею не вчиняються перешкоди ОСОБА_3 у спілкуванні з малолітньою ОСОБА_5 . Батько заперечував проти того, щоб місце проживання малолітньої доньки було визначено разом з матір'ю та наполягав на визначенні місця проживання дитини разом з ним.
Однак, орган опіки та піклування посилаючись на принцип 6 Декларації прав дитини, відповідно до якої малолітня дитини не повинна, крім випадків, коли є виключні обставини, бути розлученою з матір'ю, вважав за доцільне визначити місце проживання малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з матір'ю ОСОБА_1 .
Частинами першою, другою статті 160 СК України встановлено, що місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини.
Згідно із статтею 161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Згідно із частиною першою статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Тлумачення частини першої статті 161 СК України свідчить, що під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини враховується ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особисту прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення. До інших обставин, що мають істотне значення, можна віднести, зокрема: особисті якості батьків; відносини, які існують між кожним з батьків і дитиною (як виконують батьки свої батьківські обов'язки по відношенню до дитини, як враховують її інтереси, чи є взаєморозуміння між кожним з батьків і дитиною); можливість створення дитині умов для виховання і розвитку.
Аналогічний висновок щодо застосування частини першої статті 161 СК України зроблений в постановах Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 травня 2018 року у справі № 754/5128/16-ц, від 02 серпня 2018 року у справі № 459/1640/17 та від 22 серпня 2018 року у справі № 539/1406/17.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року у справі № 402/428/16-ц (провадження №14-327цс18) зроблено висновок, що Декларація прав дитини не є міжнародним договором у розумінні Віденської конвенції про право міжнародних договорів від 23 травня 1969 року та Закону №1906-IV, а також не містить положень щодо набрання нею чинності. У зв'язку із цим Декларація прав дитини не потребує надання згоди на її обов'язковість Верховною Радою України і не є частиною національного законодавства України. Разом з тим положення Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року, про те, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини (стаття 3), узгоджуються з нормами Конституції України та законів України, тому саме її норми зобов'язані враховувати усі суди України, розглядаючи справи, які стосуються прав дітей.
Відповідно до частини 1 статті 18, частини першої статті 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року №789-XII (далі - Конвенція про права дитини) держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.
У частині 1 статті 9 Конвенції про права дитини передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.
Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.
У частині 1 статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Європейський суд з прав людини зауважує, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. (HUNT v. UKRAINE, № 31111/04, § 54, ЄСПЛ, від 07 грудня 2006 року). При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (MAMCHUR v. UKRAINE, № 10383/09, § 100, ЄСПЛ, від 16 липня 2015 року).
В даних правовідносинах суд звертає увагу, що малолітня донька сторін ОСОБА_5 проживає з матір'ю у звичній для неї обстановці.
При вирішенні даного спору про місце проживання дитини, суд виходить з принципу пріоритетності прав та інтересів дитини, приймає до уваги встановлені у судовому засіданні факти щодо відповідального ставлення матері ОСОБА_1 до виконання своїх обов'язків, зокрема факт проживання малолітньої дитини ОСОБА_4 разом із матір'ю після припинення сторонами подружніх стосунків.
Батько дитини - ОСОБА_3 свою участь у вихованні та спілкуванні з малолітньою донькою забезпечив рішенням виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області № 1066 від 09.06.2023 року, яким встановлений графік побачень батька з дитиною.
За повідомленням служби у справах дітей ОСОБА_1 наголошено про норми діючого законодавства України, які регулюють правовідносини між батьками, роз'яснено, що відповідно до ч. 2 ст. 158 СК України рішення органу опіки та піклування є обов'язковим до виконання та повідомлено про адміністративну відповідальність, передбачену ст. 184 КУпАП за не виконання рішення органу опуки та піклування.
На переконання суду, примусове вилучення батьком своєї малолітньої доньки ОСОБА_4 , зі звичного для неї середовища - від матері, не може вважатися таким, що здійснене виключно в інтересах дитини.
Також, батьком не доведено, що в нього встановлено настільки сильний психологічний зв'язок із дитиною, що дозволив би забрати дитину з умов, в яких вона знаходиться з дня народження, не завдавши при цьому психологічної травми дитині.
Аналізуючи вищевикладені обставини в їх сукупності, враховуючи малий вік дитини, проживання доньки сторін після припинення шлюбних відносин з матір'ю та емоційну прив'язаність дитини до матері, а також те, що подання позову ОСОБА_3 про визначення місця проживання дитини з батьком обумовлено позбавленням можливості спілкування з дитиною, суд приходить до висновку, що проживання малолітньої ОСОБА_4 зі своєю матір'ю буде відповідати найкращому забезпеченню інтересів дитини і це не вплине на реалізацію батьком своїх прав щодо його участі у вихованні доньки.
В свою чергу, батько не надав суду переконливих доказів на підтвердження того, що проживання дитини з матір'ю буде суперечити найкращим інтересам дитини.
Суд розглянув питання щодо доцільності застосування моделі спільної фізичної опіки над дитиною та з урахуванням малолітнього віку дитини, відсутності висновків органу опіки та піклування та спеціалістів з цього питання, враховуючи, що участь батька у вихованні дитини забезпечена, обов'язковим для виконання, рішенням виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області № 1066 від 09.06.2023 року, не знаходить підстав для застосування спільної фізичної опіки з почерговим проживанням дитини з кожним із батьків.
За таких обставин, враховуючи завдання суду діяти в інтересах дитини, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 про визначення місця проживання дитини разом з матір'ю є таким, що підлягає задоволенню, а зустрічний позов ОСОБА_3 про визначення місця проживання дитини разом з батьком задоволенню не підлягає.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України необхідно стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 у повернення сплаченого судового збору 1073,60 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.160,161 СК України, ст. ст. 12, 81, 141, 263-265, 280-289 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: виконавчий комітет Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області як орган опіки та піклування, про визначення місця проживання дитини- задовольнити.
Визначити місце проживання дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом із матір'ю ОСОБА_1 .
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 у повернення сплаченого судового збору 1073,60 грн.
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: виконавчий комітет Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, як орган опіки та піклування про визначення місця проживання дитини відмовити.
Судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1211,20 грн. віднести на рахунок позивача за зустрічним позовом.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду шляхом подання в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення суду апеляційної скарги.
Оскільки в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач-відповідач - ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Відповідач-позивач - ОСОБА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 .
Суддя О.С. Предоляк