вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
01.07.2024м. ДніпроСправа № 904/1830/24
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Золотарьової Я.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) представників сторін, справу:
за позовом Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "УКРІНТЕРЕНЕРГО", м. Київ
до Губиниської селищної ради Новомосковського району Дніпропетровської області, смт. Губиниха, Дніпропетровська область
про стягнення заборгованості
Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності "УКРІНТЕРЕНЕРГО" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Губиниської селищної ради Новомосковського району Дніпропетровської області та просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 108 999,050 грн, з яких основна заборгованість у розмірі 55 581, 76 грн, пеня у розмірі 8 270, 70 грн, інфляційні втрати у розмірі 23 343, 56 грн, 15% річних у розмірі 23 803, 03 грн та судові витрати.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії", в частині оплати наданих послуг.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 30.04.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у ній матеріалами.
15.05.2024 відповідач надав відзив на позов та клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій.
20.05.2024 позивач надав відповідь на відзив.
Так, справа розглядається за наявними в ній матеріалами, визнаними судом достатніми, в порядку статті 178 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України, суд прийняв рішення по справі у нарадчій кімнаті.
Позиція позивача, викладена у позові
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії", в частині оплати наданих послуг.
Позивач вказує, що відповідач має заборгованість у розмірі 108 999,050 грн, з яких: основна заборгованість у розмірі 55 581, 76 грн, пеня у розмірі 8 270, 70 грн, інфляційні втрати у розмірі 23 343, 56 грн, 15% річних у розмірі 23 803, 03 грн.
Позиція відповідача, викладена у відзиві
Відповідач з позовними вимогами погоджуємося частково, в частині стягнення вартості спожитої електричної енергії.
Розмір штрафних санкцій вважає завищеним, і не погоджуємося з ним.
Так, відповідач заявив клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій, мотивуючи його тим, що загальний розмір штрафних санкцій перевищує розмір основного боргу.
Додатково обґрунтовуючи необхідність зменшення розміру штрафних санкцій відповідач зазначає: орган місцевого самоврядування функціонує в умовах воєнного стану, а селищна рада приймає безпосередню участь у зведенні фортифікаційних споруд, на що також витрачає бюджетні кошти, тому виділення бюджетних коштів на потреби оборони неможливо передбачити чи запланувати.
З огляду на вищевикладене відповідач просить суд зменшити розмір штрафних санкцій до таких сум:
- 15% річних - 1 000,00 грн;
- Інфляційні втрати - 1 000,00 грн;
- Пеня - 1 000,00 грн.
Позиція позивача, викладена у відповіді на відзив
Позивач зазначає, що нарахування пені, 15% річних та інфляції прямо передбачено законодавчими положеннями, а також Договором та комерційною пропозицією №3, на умови якої Відповідач погодився шляхом приєднання до даного публічного Договору та комерційної пропозиції №3.
Тому, клопотання відповідача про зменшення штрафних санкцій позивач уважає необґрунтованим, адже відповідачем не було надано належних доказів, які б свідчили про його неспроможність сплачувати пеню, 15% річних та інфляційні витрати.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ
Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України №1023-р від 12.12.2018 Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" визначено постачальником "останньої надії" на період з 01.01.2019 до 31.12.2024.
Пунктом 1.2.9 глави 1.2 розділу І Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП № 312 від 14.03.2018 (далі - ПРРЕЕ) передбачено, що постачальник "останньої надії" здійснює постачання електричної енергії на підставі договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії", зміст якого визначається постачальником "останньої надії" на основі Типового договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" (додаток 7 до цих Правил), є публічним договором приєднання та вважається укладеним у визначених законодавством України та цими Правилами випадках, у разі настання яких споживач безакцептно приймає умови договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії".
Відповідно до п. 3.4.2 ПРРЕЕ Постачальник «останньої надії» надає послуги з постачання електричної енергії споживачам у разі: банкрутства, ліквідації попереднього електропостачальника; завершення строку дії ліцензії, зупинення або анулювання ліцензії з постачання електричної енергії споживачам попереднього електропостачальника; невиконання або неналежного виконання електропостачальником Правил ринку, Правил ринку «на добу наперед» та внутрішньодобовому ринку, що унеможливило постачання електричної енергії споживачам; необрання споживачем електропостачальника, зокрема після розірвання (припинення) договору з попереднім електропостачальником та в інших випадках, передбачених цими Правилами.
Положеннями пункту 6.2.4 ПРРЕЕ встановлено, що початком постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" є дата припинення постачання електричної енергії споживачу попереднім електропостачальником, яка визначається відповідно до вимог пунктів 6.2.2 та 6.2.3 цієї глави.
27.12.2018р. ДПЗД «Укрінтеренерго», як постачальник «останньої надії» на своєму офіційному веб-сайті у мережі Інтернет за адресою - www.uie.kiev.ua розмістило: порядок приєднання до умов договору; договір про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії»; комерційну пропозицію №3 до договору; додаток №1 до комерційної пропозиції №3.
Супровідним листом №44/09-3777/ПОН від 15.03.2021р. ДПЗД «Укрінтеренерго» надіслало та просило заповнити, підписати з боку Новостепанівської сільської ради примірник Договору, комерційної пропозиції №3, додаткової угоди №1, протоколу переговорів.
Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» (надалі - ДПЗД «Укрінтеренерго», Позивач, Постачальник), що діє на підставі ліцензії на постачання електричної енергії споживачу, виданої постановою НКРЕКП від 06.11.2018 № 1344, уклало Договір про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» (надалі - Договір) з Новостепанівською сільською радою.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12.06.2020 № 709-р "Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Дніпропетровської області11 адміністративним центром Губиниської селищної ради визначено смт. Губиниха та, зокрема, включено Новостепанівську сільську раду до складу Губиниської селищної ради.
Рішенням сесій від 03.12.2020р. №15-1/ VIII «Про початок реорганізації Василівської сільської ради, Вільненської сільської ради, Мар'янівської сільської ради, Миколаївської сільської ради, Новостепанівської сільської ради, Попасненської сільської ради», Губиниська селищна рада вирішила розпочати процедури реорганізації Новостепанівської сільської ради та зазначила, що є правонаступником всього майна, прав та обов'язків Новостепанівської сільської ради. Вищезазначине рішення розміщено на офіційному сайти Губиниської селищної ради
Відтак, Губиииська селищна рада стала правонаступником прав та обов'язків, зокрема зобов'язань Новостепанівської сільської ради.
Ціна (тариф) на електричну енергію має зазначатися постачальником у рахунках на оплату спожитої електричної енергії за цим договором, у тому числі у разі її зміни (п. 5.7 договору).
Розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць (п. 5.8. договору).
Оплата виставленого постачальником рахунка за цим договором має бути здійснена споживачем в терміни, визначені в рахунку, але не менше 5 робочих днів з дати отримання споживачем цього рахунка, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного у комерційній пропозиції, прийнятої споживачем (п. 5.10. договору).
Якщо споживач не здійснив оплату за цим договором в строк, передбачений комерційною пропозицією, постачальник має право здійснити заходи з припинення постачання електричної енергії споживачу у порядку, визначеному ПРРЕЕ. У разі порушення споживачем строків оплати за цим договором, постачальник має право вимагати сплати пені. Пеня нараховується за кожен прострочений день оплати за цим договором. Споживач має сплатити за вимогою постачальника пеню у розмірі, яка зазначається в комерційній пропозиції (п. 5.11. договору).
Як зазначено в преамбулі комерційної пропозиції № 3 дана комерційна пропозиція є невід'ємним додатком до договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» (далі - договір). Предмет комерційної пропозиції: постачання електричної енергії, як товарної продукції (код 09310000-5 за ДК 021:2015).
Відповідно до п. 1.1.-1.3. комерційної пропозиції № 3 ціна на електричну енергію формується згідно Порядку формування ціни, за якою здійснюється постачання електричної енергії споживачам постачальником «останньої надії», затвердженого постановою НКРЕКП від 05.10.2018 № 1179 (далі - Порядок). Постачальник оприлюднює ціни на електричну енергію на веб-сайті ДПЗД «Укрінтеренерго» (www.uie.kiev.ua) не пізніше ніж за 1 день до їх застосування (пункт 1.6. Порядку) за посиланням: Головна / Постачальник «останньої надії» / Ціни, за якими здійснюється постачання електроенергії споживачам постачальником останньої надії Постачальник оприлюднює порядок формування ціни на електричну енергію на веб-сайті ДПЗД «Укрінтеренерго» (www.uie.kiev.ua) за посиланням: Головна / Постачальник «останньої надії» / Порядок формування ціни, за якою здійснюється постачання електроенергії споживачам постачальником останньої надії
Споживач сплачує 100% від орієнтовної вартості прогнозованого обсягу споживання електричної енергії за розрахунковий період протягом 5 банківських (робочих) днів з моменту отримання споживачем рахунку. У разі не отримання рахунку споживач зобов'язується здійснити 100% оплату самостійно (без рахунку) на поточний рахунок постачальника, зазначений у договорі, не пізніше ніж за 1 банківський (робочий) день до початку розрахункового періоду, виходячи з прогнозованого обсягу споживання електричної енергії у розрахунковому періоді та діючої у розрахунковому періоді ціни на електричну енергію. Ця норма не застосовується до акцептування умов договору, порядок якого визначений пунктом 7.1 даної комерційної пропозиції. Орієнтовна вартість розраховується шляхом множення прогнозованого обсягу споживання електричної енергії на ціну, за якою здійснюється постачання електричної енергії постачальником. Прогнозований обсяг споживання електричної енергії визначається на підставі даних, отриманих постачальником від Оператора системи розподілу (передачі) (далі - ОС) (п. 4.1. комерційної пропозиції № 3).
Остаточний розрахунок за спожиту електричну енергію в розрахунковому періоді здійснюється споживачем на підставі виставленого постачальником рахунку до 14-го (включно) числа місяця, наступного за розрахунковим, розмір якого визначається як різниця між вартістю купованої споживачем електричної енергії, зазначеної в акті купівлі-продажу, та сумарною оплатою споживачем за розрахунковий період з урахуванням ПДВ (п. 4.2. комерційної пропозиції № 3).
Відповідно до п. 7.4. комерційної пропозиції № 3 споживач, який прострочив виконання грошового зобов'язання з оплати електроенергії, на вимогу постачальника зобов'язаний, крім оплати штрафних санкцій та збитків, сплатити суму боргу за електроенергію з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення зобов'язання, а також п'ятнадцять процентів річних від простроченої суми невиконаного або неналежним чином виконаного зобов'язання.
Керуючись статтею 259 ЦК України, сторони домовились встановити в цьому договорі збільшений строк позовної давності: строк загальної позовної давності щодо вимог про стягнення боргу тривалістю п'ять років; строк спеціальної позовної давності щодо вимог про стягнення штрафних санкцій (штраф, пеня) тривалістю п'ять років (п. 14.1. комерційної пропозиції № 3).
Цей договір набирає чинності за фактом споживання електричної енергії у перший день, наступний за останнім днем постачання електричної енергії попереднім електропостачальником, за відсутності факту відключення, передбаченого ПРРЕЕ, за умови акцептування споживачем умов договору шляхом сплати рахунку за електричну енергію, наданого постачальником. Цей договір діє в частині розрахунків між сторонами до повного їх здійснення, а в частині постачання електричної енергії його дія не може перевищувати 90 календарних днів. Якщо споживач протягом 90 календарних днів не укладе відповідний договір про постачання з іншим електропостачальником або договір купівлі-продажу електричної енергії на ринку електричної енергії, електроживлення його об'єкта (об'єктів) має бути припинено ОС за зверненням постачальника (п. 15.1. комерційної пропозиції № 3).
Пунктом 16.2 комерційної пропозиції № 3 встановлено, що у випадку надсилання повідомлень і документів електронною поштою сторони договору використовують наступні адреси електронної пошти: постачальника - pon@uie.kiev.ua; споживача - зазначена на вебсайті споживача та/або надана постачальнику споживачем у будь-який спосіб (офіційним листом, в довільній формі на адресу постачальника, телефонограмою), та/або надана постачальнику оператором системи розподілу (передачі). Такі документи вважаються направленими однією стороною та офіційно отриманими іншою стороною без додаткового оформлення на паперовому носії.
Згідно звітів AT «Дніпровські електромережі», де споживачем зазначалась Вільненська сільська рада, ДПЗД «Укрінтеренерго» були складені Акти купівлі-продажу електроенергії за розрахунковий період січень-лютий 2021 року, що в загальній сумі 53 581, 76 грн, а саме:
- Акт № 007958 купівлі-продажу електроенергії, відповідно до якого Відповідачем спожито електричної енергії 2 класу в обсязі - 11 579 кВт*год та рахунок №000004340454/03/001/13775 на оплату в сумі 45 813,94 Грн.;
- Акт № 011504 купівлі-продажу електроенергії, відповідно до якого Споживачем спожито електричної енергії 2 класу в обсязі - 2 123 кВт*год та рахунок №000004340454/03/002/17324 на оплату в сумі 7 767,82 грн.
13.12.2023 позивач направив на адресу відповідача вимогу про сплату заборгованості за поставлену електричну енергію.
Втім, відповіді відповідача на цю вимогу матеріали справи не містять.
Так, заборгованість відповідача перед позивачем за спожиту електричну енергію становить - 53 581, 76 грн. за період січень-лютий 2021 року, що і стало причиною спору.
Відповідач з сумою основного боргу погоджується.
ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ
Щодо правовідносин сторін
Частиною першою статті 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" визначено, що учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах.
Одним із видів договорів, що укладаються для забезпечення функціонування ринку електричної енергії, є договори про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" (п. 16 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про ринок електричної енергії").
Відповідно до частини одинадцятої статті 64 Закону України "Про ринок електричної енергії" постачальник "останньої надії" має повідомити споживачу умови постачання, ціни на електричну енергію, а також про право споживача на вибір електропостачальника. Постачальник "останньої надії" зобов'язаний оприлюднити зазначену інформацію на своєму офіційному веб-сайті.
Відповідно до статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 Цивільного кодексу України).
За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України)
Відповідно до положень статті 64 Закону України «Про ринок електричної енергії», яка кореспондується з умовами, що зазначені «Комерційній пропозиції № 3 від 07.06.2019 р. для постачання електричної енергії споживачам постачальником «останньої надії», яка є Додатком 1 до Договору, Договір вважається укладеним з початку фактичного постачання електричної енергії такому споживачу у перший день, наступний за останнім днем постачання електричної енергії попереднім електропостачальником, та діє в частині здійснення розрахунків між Сторонами до повного їх здійснення, а в частині постачання електричної енергії його дія не може перевищувати 90 календарних днів.
З урахуванням наведених норм та за встановлених судом обставин між позивачем, який виконує функції постачальника "останньої надії", та відповідачем існують договірні відносини на умовах договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії", зміст якого визначений позивачем на основі Типового договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" та Комерційної пропозиції № 5 до цього договору, що опубліковані на офіційному веб-сайті позивача https://uie.kiev.ua.
Відтак, між позивачем та відповідачем виникли правовідносини з поставки електричної енергії.
Щодо суми основного боргу
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Умовами договору передбачено строки, розмір та порядок оплати поставленого природного газу. Відповідно до умов Комерційної пропозиції до договору, строк оплати поставленої електричної енергії є таким, що настав.
Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Перевіривши розрахунок наданий позивачем, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за поставлену електричну енергію у розмірі 53 581, 76 грн підлягають задоволенню у повному обсязі.
Щодо нарахування пені
Відповідно до положень статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Пунктом 6.1 комерційної пропозиції №3 встановлено, що за внесення передбачених умовами договору платежів з порушенням термінів, визначених даною комерційною пропозицією, постачальник має право нарахувати споживачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Споживач зобов'язується сплатити пеню на підставі рахунку постачальника.
Позивач нарахував пеню за загальний період з 06.03.2021 по 23.02.2022 на суму 8 270,70 грн.
Суд перевіривши розрахунок пені, зазначає що він є правильним.
Щодо нарахування інфляційних втрат та 15%
Частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач заявив вимогу про стягнення з відповідача інфляційних втрат за період з 06.03.2021 по 29.02.2024 на суму 23 343, 56 грн та 15% річних за загальний період з 06.03.2021 по 29.02.2024 на суму 23 803, 03 грн.
Перевіркою судом наданого розрахунку інфляційних втрат та 15% річних судом арифметичних помилок не виявлено.
Тому, позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 23 343, 56 грн та 15% річних на суму 23 803, 03 грн є обґрунтованими.
Щодо клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій
Відповідач подав клопотання, в якому просить зменшити розмір пені, 15 річних та інфляційних втрат до 1 000 грн.
Суд не убачає підстав для задоволення цього клопотання в частині зменшення інфляційних втрат з огляду на таке.
Суд уважає за необхідне зазначити, що інфляційна складова боргу не підлягає зменшенню на підставі ст.233 ГК та ст.551 ЦК, оскільки інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена ч.2 ст.625 ЦК, не є штрафною санкцією, а виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.
Відтак, з огляду на те, що закон не передбачає можливість зменшення інфляційних втрат, суд дійшов висновку, що клопотання відповідача про зменшення інфляційних втрат задоволенню не підлягає.
Щодо зменшення розміру пені та 15% річних суд зазначає про таке.
В силу положень ч. 3 ст. 551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Згідно із статтею 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій; при цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу; якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Суд зазначає, що інститут зменшення неустойки судом є ефективним механізмом забезпечення балансу інтересів сторін порушеного зобов'язання.
Встановивши відповідні обставини, суд вирішує стосовно можливості зменшення розміру заявленої до стягнення пені, що є правом суду, яке реалізується ним на власний розсуд (відповідний висновок викладений у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 04.05.2018 у справі № 917/1068/17, від 22.01.2019 у справі №908/868/18, від 24.04.2019 у справі № 910/5625/18, від 13.05.2019 у справі № 904/4071/18, від 18.06.2019 у справі № 914/891/16).
Зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки (аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.09.2019 зі справи № 904/4685/18).
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 18.03.2020 у справі №902/417/18 дійшла висновку, що, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 ЦК України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника. Отже, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, та, зокрема, зазначених вище критеріїв, суд може зменшити загальний розмір відсотків річних як відповідальності за час прострочення грошового зобов'язання.
З огляду на те, що майнова сфера позивача у випадку прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання забезпечена в силу закону за рахунок відшкодування збитків від інфляції, то застосування процентів річних у збільшеному розмірі, порівняно із встановленим у частині другій статті 625 Цивільного кодексу України, у сукупності з інфляційними нарахуваннями не повинно становити надмірний тягар для відповідача та перетворювати характер указаного спеціального виду цивільно-правової відповідальності з компенсаційного на штрафний.
Під час розгляду справи позивач не надав доказів в обґрунтування необхідності, доцільності встановлення підвищеного розміру процентної ставки річних у взаємовідносинах з відповідачем за обставин, коли Типовий договір про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" (Додаток 7 до ПРРЕЕ) підвищеного розміру річних за порушення виконання грошових зобов'язань не містить.
Обґрунтовуючи необхідність зменшення розміру штрафних санкцій відповідач зазначає, що він є органом місцевого самоврядування, який функціонує в умовах воєнного стану. Селищна рада приймає безпосередню участь у зведенні фортифікаційних споруд, на що також витрачає бюджетні кошти. Виділення бюджетних коштів на потреби оборони неможливо передбачити чи запланувати. Загальний розмір штрафних санкцій перевищує розмір основного боргу.
На підтвердження вказаних обставин відповідачем надано фінансові звітні документи. Відповідач, зазначає, що лише за перші чотири місяці поточного року із місцевого бюджету на потреби оборони і безпеки до бюджетів вищих рівнів виділено 3 031 995,00 грн.
Позивач заперечив щодо клопотання відповідача про зменшення неустойки та зазначив, що останнім не наведено вагомих аргументів, що військова агресія перешкоджає відповідачу здійснювати свої господарські зобов'язання.
Суд погоджується з доводами відповідача та враховує те, що відповідач фінансується за рахунок місцевого бюджету, не здійснює комерційної діяльності тощо.
За таких обставин суд дійшов висновку щодо часткового задоволення клопотання відповідача про зменшення пені та процентів річних.
Відтак, до стягнення з відповідача підлягають 4 135, 35 грн - пені, 4 760, 61 грн - річних, 23 343,56 грн - інфляційних втрат.
Згідно частини 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору..
Тому судовий збір у розмірі 3 028, 00 грн слід покласти на відповідача.
Керуючись статями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Клопотання Губиниської селищної ради про зменшення розміру штрафних санкцій - задовольнити частково.
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Губиниської селищної ради (51250, Дніпропетровська область, смт. Губиниха, вул. Шевченко, буд. 16, ідентифікаційний код 04338457) на користь Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 85, ідентифікаційний код 19480600) 53 581,76 грн - основний борг, 4 135, 35 грн - пеня, 4 760, 61 грн - річних, 23 343,56 грн - інфляційні втрати, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 3028,00 грн.
У решті позову - відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Центрального апеляційного господарського суду.
Суддя Я.С. Золотарьова