03.07.2024 року м. Дніпро Справа № 904/4027/22 (904/1758/24)
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді (доповідача) - Чередка А.Є. (доповідача),
суддів: Коваль Л.А., Мороза В.Ф.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Асвіо Банк»
на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області (суддя Соловйова А.Є.) від 06.05.2024р. у справі № 904/4027/22 (904/1758/24)
за позовом Акціонерного товариства «Асвіо Банк», м.Чернігів
до ОСОБА_1 , м.Дніпро
про стягнення заборгованості із солідарного боржника, -
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 06.05.2024р. у справі № 904/4027/22 (904/1758/24) повернуто Акціонерному товариству "Асвіо Банк" позовну заяву і додані до неї документи.
Ухвала мотивована тим, що позивач не усунув недоліки у встановлений судом строк.
Не погодившись з даною ухвалою господарського суду, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулося Акціонерне товариство «Асвіо Банк», в якій посилаючись на порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, не повне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 06.05.2024 р. у справі № 904/4027/22 (904/1758/24) про повернення позовної заяви та направити справу для продовження розгляду до Господарського суду Дніпропетровської області.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт, зокрема вказує, що заява про покладення солідарної відповідальності на особу винну у доведенні до банкрутства боржника розглядається за правилами Господарського процесуального кодексу України у межах справи про банкрутство в порядку, визначеному ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, і судовим збором не оплачується, оскільки таку оплату не передбачено Законом України "Про судовий збір".
Відповідач відзив на апеляційну скаргу не надав.
Відповідно до ч.3 ст.263 Господарського процесуального кодексу України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 13.05.2024 для розгляду справи визначено колегію суддів у складі: головуючого судді-доповідача Чередка А.Є., суддів: Коваль Л.А., Мороза В.Ф.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 10.06.2024, після надходження справи на запит суду, відкрито провадження за апеляційною скаргою та постановлено розглянути її без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами у порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги, судова колегія дійшла до висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 24.11.2022 р., відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОБІЛД"; визнано грошові вимоги АТ "АСВІО БАНК" в сумі 60 300,00 грн. (судовий збір за подання заяви, авансування винагороди арбітражного керуючого) - 1 черга задоволення вимог кредиторів, 890 010,31 грн. (заборгованість за договором) - 4 черга задоволення вимог кредиторів; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОБІЛД" та призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Гаращенка Ігоря Володимировича.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 12.01.2023 р. завершено попереднє засідання, за результатами якого внесено до реєстру вимоги кредиторів у наступній черговості: грошові вимоги АТ "АСВІО БАНК" в сумі 85 110,00 грн. (судовий збір за подання заяви, авансування винагороди арбітражного керуючого) - 1 черга задоволення вимог кредиторів, 890 010,31 грн. (заборгованість за договором) - 4 черга задоволення вимог кредиторів; грошові вимоги Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ ВП 44118658) в сумі 47 788,69 грн. (штрафні санкції) - 6 черга задоволення вимог кредиторів. Грошові вимоги внесено в реєстр вимог кредиторів ТОВ "ПРОБІЛД".
Постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 09.02.2023 р. припинено процедуру розпорядження майном ТОВ "ПРОБІЛД"; припинено повноваження арбітражного керуючого Гаращенка І.В., як розпорядника майна ТОВ "ПРОБІЛД"; визнано ТОВ "ПРОБІЛД" банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру у справі строком на 12 місяців, до 09.02.2024; призначено ліквідатором ТОВ "ПРОБІЛД" арбітражного керуючого Гаращенка І.В.; господарську діяльність ТОВ "ПРОБІЛД" завершено; строк виконання всіх грошових зобов'язань ТОВ "ПРОБІЛД" вважати таким, що настав 09.02.2023; оприлюднено повідомлення про визнання боржника - ТОВ "ПРОБІЛД" банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури; припинено повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном; скасовано арешти, накладені на майно ТОВ "ПРОБІЛД".
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 22.11.2023р. задоволено заяву ліквідатора арбітражного керуючого Гаращенка І.В. про покладення солідарної відповідальності на керівника ТОВ "ПРОБІЛД" Пузко Максима Володимировича. Визнано керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОБІЛД" ( ОСОБА_1 таким, що допустив порушення приписів частини 6 статті 34 Кодексу України з процедур банкрутства та покладено на нього солідарну відповідальність за вимогами кредиторів про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОБІЛД".
АТ "АСВІО БАНК" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із заявою про стягнення з ОСОБА_1 , як з особи, яку визнано солідарним боржником за незадоволення вимог кредиторів ТОВ "ПРОБІЛД", на користь АТ "АСВІО БАНК" 975 120 гривень 31 копійок заборгованості за зобов'язаннями Боржника.
Ухвалою суду від 24.04.2024 позовну заяву АТ "АСВІО БАНК" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості із солідарного боржника залишено без руху. Зобов'язано позивача протягом десяти днів з дня вручення ухвали суду усунути недоліки позовної заяви, зокрема шляхом надання доказів сплати судового збору у розмірі 14 626,80 грн.
Залишаючи позовну заяву без руху, суд першої інстанції виходив з того, що в цьому випадку згідно зі ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір має розраховуватися як за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру.
29.04.2024 від позивача надійшла заява б/н від 29.04.2024 про усунення недоліків.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 06.05.2024р. у справі № 904/4027/22 (904/1758/24) повернуто Акціонерному товариству "Асвіо Банк" позовну заяву і додані до неї документи з підстав не усунення недоліків поданої заяви, а саме не сплати судового збору.
Колегія суддів апеляційного господарського суду не погоджується з висновками місцевого господарського суду про повернення позовної заяви, враховуючи таке.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 3 ГПК України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Згідно з ч. 6 ст. 12 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (надалі - Закон).
На час постановлення оскаржуваної ухвали набув чинності Кодекс України з процедур банкрутства, який встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.
Частиною 2 Прикінцевих та Перехідних Положень Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що з дня введення в дію цього Кодексу визнано таким, що втратив чинність Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (Відомості Верховної Ради України, 1992р., № 31, ст. 440 із наступними змінами).
Згідно з ч. 2 ст. 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".
Відповідно до ст. 1 вказаного Закону судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
За приписами ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", ставки судового збору встановлюються у розмірах, які залежать від найменування документа і дії, за яку справляється судовий збір, та платника судового збору.
Втім, п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" не передбачено ставки судового збору за подання до господарського суду заяви ліквідатора до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями боржника у зв'язку з доведенням його до банкрутства.
Отже, спеціальним Законом України "Про судовий збір", який передбачає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, не визначено порядок сплати судового збору за подання до господарського суду заяви ліквідатора про стягнення з засновників/керівника боржника грошових сум як субсидіарної/солідарної відповідальності цих третіх осіб, тобто має місце прогалина в законодавстві, яка зумовлює розбіжності у застосуванні п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір".
З огляду на принцип верховенства права у демократичному суспільстві національне законодавство має забезпечувати достатній рівень доступу до суду в аспекті права на суд. Для того, щоби право на доступ до суду було ефективним, особа повинна мати зрозумілу та реальну можливість оскаржити дію, що порушує її права (рішення у справі "Белле проти Франції" від 4 грудня 1995 року (див., mutatismutandis, рішення Європейського суду з прав людини у справі "Bellet v. France", заява N23805/94, 4 December 1995, §36).
Зокрема, у справі "Новік проти України" (заява №48068/06, рішення від 18.12.2008) Європейський Суд з прав людини зробив висновок, що надзвичайно важливою умовою є забезпечення загального принципу юридичної визначеності. Вимога "якості закону" у розумінні пункту 1 статті 5 Конвенції означає, що закон має бути достатньо доступним, чітко сформульованим і передбачуваним у своєму застосуванні для того, щоб виключити будь-який ризик свавілля.
Відповідно до вимог принципу правової визначеності правозастосовчий орган у випадку неточності, недостатньої чіткості, суперечливості норм позитивного права має тлумачити норму на користь невладного суб'єкта (якщо однією зі сторін спору є представник держави або органу місцевого самоврядування), адже у разі відсутності зрозумілих правил на невладного суб'єкта не може бути покладено надмірний тягар, що може бути зумовлений відповідною прогалиною у законодавстві. Це так зване правило пріоритету норми за найбільш сприятливим для особи тлумаченням.
При постановленні оскаржуваної ухвали місцевий господарський суд наведеного не врахував та допустив неправильне тлумачення вказаних норм матеріального та процесуального права, що призвело до помилкового висновку про наявність підстав для повернення заяви АТ «Асвіо Банк» у зв'язку з несплатою судового збору.
Частинами 1, 2 ст. 277 ГПК України передбачено, що підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
Відповідно до ст. 280 ГПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
У цій справі, неправильне застосування місцевим господарським судом матеріального права та порушення норм процесуального права призвело до прийняття незаконного судового рішення.
Враховуючи викладене, апеляційний суд приходить до висновку про наявність підстав для скасування ухвали місцевого суду на підставі ст. 280 Господарського процесуального кодексу України та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 269, 270, 271, 275, 277, 282- 284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Асвіо Банк» на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 06.05.2024р. у справі № 904/4027/22 (904/1758/24) - задовольнити.
Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 06.05.2024р. у справі № 904/4027/22 (904/1758/24) - скасувати.
Справу № 904/4027/22 (904/1758/24) направити для продовження розгляду до Господарського суду Дніпропетровської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя А.Є. Чередко
Суддя Л.А. Коваль
Суддя В.Ф. Мороз