01 липня 2024 року
м. Хмельницький
Справа № 676/1678/23
Провадження № 11-кп/4820/366/24
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ
Хмельницького апеляційного суду
в складі: судді-доповідача - ОСОБА_1 ,
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
секретаря - ОСОБА_4 ,
з участю: прокурора - ОСОБА_5 ,
представника потерпілого - ОСОБА_6 ,
обвинуваченого - ОСОБА_7 ,
захисника - ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому, в режимі відеоконференції, кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудового розслідування 23 січня 2023 року за № 12023242060000025 за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 на вирок Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 11 березня 2024 року, -
Цим вироком
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кам'янець-Подільського, зареєстрованого по АДРЕСА_1 , мешканця АДРЕСА_2 , громадянина України, із вищою освітою, розлученого, маючого на утриманні неповнолітню дитину, не працюючого, раніше не судимого,
визнано винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, та призначено йому покарання у виді штрафу в розмірі ста неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1700 грн.
Цивільний позов ОСОБА_10 задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_10 651 грн. 00 коп. на відшкодування майнової шкоди, та 25000 грн. - моральної шкоди, а всього 25651 грн.
В задоволенні решти вимог цивільного позову ОСОБА_10 відмовлено.
За вироком суду, ОСОБА_7 23 січня 2023 року близько 08 години 30 хвилин, перебуваючи на відкритій ділянці місцевості, що поблизу IV під'їзду житлового будинку АДРЕСА_3 , під час словесного конфлікту із потерпілим ОСОБА_10 , який виник на ґрунті довготривалих неприязних відносин, прийняв рішення про спричинення останньому тілесних ушкоджень.
Тоді ж, ОСОБА_7 , реалізуючи свій протиправний намір, керуючись єдиною метою та умислом, спрямованим на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_10 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, перебуваючи навпроти ОСОБА_10 , умисно кулаком лівої руки наніс один удар в область роту потерпілого ОСОБА_10 , від якого останній, втративши рівновагу впав правою частиною тіла на щебеневе покриття землі.
Продовжуючи свій протиправний умисел, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень, ОСОБА_7 , перебуваючи поблизу потерпілого, який знаходився в положенні лежачи на щебеневому покритті землі, правою ногою наніс один удар в область роту потерпілого та коли останній намагався піднятись після нанесеного попереднього удару, ОСОБА_7 , аналогічним чином, правою ногою наніс другий удар в область роту потерпілого ОСОБА_10 , від якого останній впав на щебневе покриття землі.
Внаслідок протиправних дій ОСОБА_7 , потерпілому ОСОБА_10 заподіяно тілесні ушкодження у вигляді рани на верхній губі справа, травматичного відлому коронкової частини 12, 21 зубів, неповного вивиху 11 зуба, в сукупності які за ступенем тяжкості відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.
В поданій апеляційній скарзі, захисник обвинуваченого ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_8 просить вирок суду першої інстанції скасувати, а кримінальне провадження закрити у зв'язку із недоведеністю. У задоволенні цивільного позову потерпілого ОСОБА_10 до ОСОБА_7 відмовити. Акцентує увагу, що вирок суду ґрунтується виключно на суперечливих та надуманих показаннях потерпілого та не стверджується, жодним іншим, об'єктивним доказом. Стверджує, що вибіркове, неповне дослідження доказів місцевим судом призвело і до необґрунтованого ухвалення судового рішення.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення обвинуваченого та його захисника, які підтримали подану апеляційну скаргу з посиланням на зазначені в ній доводи, прокурора, потерпілого та його представника, які просили апеляційну скаргу залишити без задоволення, а вирок - без зміни, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона до задоволення не підлягає, виходячи з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів провадження, дізнання, з'ясування обставин у провадженні та перевірка їх доказами проведені з дотриманням вимог кримінального процесуального закону, таких порушень цього закону, які були б істотними і тягли за собою скасування судового рішення, у провадженні не допущено, а висновок суду про доведеність вини ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, при зазначених у вироку обставинах, відповідає матеріалам кримінального провадження та ґрунтується на досліджених в судовому засіданні доказах.
Доводи апеляційної скарги сторони захисту про те, що дізнання, з'ясування обставин у справі та перевірка їх доказами в провадженні проведено без з'ясування обставин, які мають значення для встановлення істини у провадженні, є необґрунтованими і спростовуються зібраними у кримінальному провадженні та дослідженими судом доказами.
Зокрема, в процесі судового розгляду ОСОБА_7 не заперечував та ствердив обставини конфлікту з потерпілим у ранішню пору доби 23 січня 2023 року поблизу ІV під'їзду житлового будинку АДРЕСА_3 , нанесення ряду ударів ОСОБА_10 в область обличчя, однак викладав свою версію подій.
Показаннями потерпілого ОСОБА_10 , який в процесі судового та апеляційного розглядів прямо вказав на обвинуваченого ОСОБА_7 , як на особу, яка в процесі конфлікту з ним 23 січня 2023 року, нанесла йому ряд ударів в область обличчя.
Обставини умисного нанесення обвинуваченим тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_10 , їх вид та механізм спричинення, в час та при обставинах, які зазначені у вироку, повністю ствердили допитані судом свідки ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 .
Показаннями працівника поліції ОСОБА_18 та свідка ОСОБА_19 , підтверджується факт виявлення у потерпілого ОСОБА_10 тілесних ушкоджень та наявності на обличчі слідів крові.
Крім того, факт вчинення ОСОБА_7 кримінального правопорушення об'єктивно стверджується даними висновків судово-медичних експертиз № № 30, 48 від 25 січня, 07 лютого 2023 року з яких вбачається, що у ОСОБА_10 були виявлені тілесні ушкодження у вигляді рани на верхній губі справа, травматичний відлом коронкової частини 12, 21 зубів, неповний вивих 11-го зуба, осаднення на правій бічній поверхні правого стегна в верхній третині, садно на правому колінному суглобі на зовнішній поверхні, які за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень. Дані тілесні ушкодження могли утворитися від контактів з тупим твердим предметом (предметами) за механізмом удару та тертя-ковзання, можливо за умов, на які вказує потерпілий, і в термін, вказаний в матеріалах справи, тобто 23 січня 2023 року (а.п. 28-29, 61-62 т.2).
Із змісту протоколу проведення слідчого експерименту від 06 лютого 2023 року, за участю потерпілого ОСОБА_10 вбачається, що останній, із застосуванням відеозйомки, що виключало вчинення на нього будь якого тиску та примусу, в деталях вказав спосіб та механізм нанесення йому тілесних ушкоджень ОСОБА_7 (а.п. 48-50 т.2).
Даними протоколів проведення слідчих експериментів від 06 лютого 2023 року, за участю свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , стверджується, що останні, із застосуванням відеозйомки, продемонстрували спосіб нанесення тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_10 . При цьому, встановлено, що з балкону квартири вказаних свідків підтверджується видимість місця вчинення обвинуваченим діяння (а.п.52-54, 56-58 т.2).
Проаналізувавши висновки судово-медичних експертиз, в сукупності з іншими дослідженими в судовому засіданні доказами, місцевий суд дійшов обґрунтованого висновку, що виявлені у потерпілого тілесні ушкодження спричинені внаслідок нанесення ударів обвинуваченим, оскільки це повністю узгоджується з належними, об'єктивними, вищенаведеними, дослідженими судом доказами.
Сукупність всіх вказаних обставин вчинення правопорушення, спосіб, кількість, характер і локалізація тілесних ушкоджень, поведінка обвинуваченого і потерпілого, що передувала події, вказують про цілеспрямовані, обдумані та умисні дії обвинуваченого, спрямовані на спричинення ОСОБА_7 тілесних ушкоджень.
Наведені докази повністю спростовують доводи апеляційної скарги сторони захисту про необґрунтованість порушення кримінального провадження та засудження ОСОБА_7 .
Жодних належних та допустимих доказів, які б викликали сумніви у об'єктивності вищевказаних матеріалів, їх фальсифікації ні обвинуваченою, ні її захисником не надано.
Більше того, дані твердження ОСОБА_7 та його захисника були предметом дослідження місцевого суду та ним детально проаналізовані.
За таких обставин, колегія суддів приходить до переконання, що докази вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_7 , які покладені судом в основу обвинувального вироку, були отримані з дотриманням вимог кримінального процесуального законодавства.
Про належність показань потерпілого ОСОБА_10 , свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_19 щодо фактичних обставин провадження стверджують ті дані, що останні повідомляли такі деталі вчинення кримінального правопорушення, які могли бути відомі виключно безпосереднім очевидцям. В тому числі, щодо механізму та локалізації заподіяних потерпілому тілесних ушкоджень, які повністю узгоджуються з даними висновків лікаря судово-медичних експертів.
Більше того, потерпілий ОСОБА_10 до отримання висновків експерта давав послідовні показання, які повністю узгоджуються між собою, в тому числі щодо механізму та характеру утворення тілесних ушкоджень, способу їх нанесення, що виключає оговорення обвинуваченого останнім.
Ні обвинувачений, ні його захисник не вказали конкретно, у чому полягає неправильність дізнання та судового розгляду. Зазначені в твердженнях обвинуваченого обставини в повному обсязі перевірені судом в установленому законом порядку під час з'ясування обставин провадження і перевірки їх доказами.
При ухваленні вироку, суд дав належну оцінку доказам у провадженні щодо їх допустимості, належності, достовірності та достатності.
Твердження сторони захисту про недопустимість висновків судово-медичних експертів щодо ОСОБА_10 є не обґрунтованими, з огляду на наступне.
Так, як вбачається із даних висновку експерта № 30 від 25 січня 2023 року у ОСОБА_10 були виявлені тілесні ушкодження у вигляді рани на верхній губі справа, травматичний відлом коронкової частини 12, 21 зубів, неповний вивих 11-го зуба, осаднення на правій бічній поверхні правого стегна в верхній третині, садно на правому колінному суглобі на зовнішній поверхні. Такі могли утворитися від контактів з тупим твердим предметом (предметами) за механізмом удару та тертя-ковзання, можливо за умов, на які вказує потерпілим і в термін, вказаний в обставинах справи.
Даними висновку експерта № 48 від 07 лютого 2023 року стверджується, що утворення у ОСОБА_10 тілесних ушкоджень можливе за обставин, вказаних у протоколах проведення слідчих експериментів за участю свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_12 .
Окрім того, експерт ОСОБА_20 , будучи допитаною у місцевому суді, підтвердила що виявлені у потерпілого тілесні ушкодження утворилися за обставин, вказаних потерпілим, у випадку нанесення ударів взутою у зимове взуття ногою по дотичній.
Разом з тим, такі висновки експертів узгоджуються із показаннями свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , які були безпосередніми очевидцями події.
Підстав вважати, що дані висновки експерта є необґрунтованим чи такими, що суперечать іншим матеріалам справи або викликає інші обґрунтовані сумніви в їх правильності, у апеляційного суду немає. Зазначений висновок експерта узгоджується з іншими, наявними у матеріалах справи, доказами.
Підлягають відхиленню твердження апеляційної скарги в тій частині, що сам конфлікт влаштував та спровокував потерпілий ОСОБА_10 , оскільки названі твердження повністю спростовуються вищенаведеними, не спростованими доказами. Крім того, твердження про неправомірну поведінку потерпілого не підтверджено наявними у справі доказами.
На переконання колегії суддів, як органами дізнання, так і судом, у встановленому законом порядку, були вжиті та проведені всі належні заходи щодо визначення механізму спричинення потерпілому тілесних ушкоджень.
Ставлячи питання про скасування вироку суду, обвинувачений та його захисник, конкретних фактів порушення прав та законних інтересів ОСОБА_7 органами досудового розслідування та судом не навели, а виключно обмежилися перерахунком та декларуванням норм процесуального права. Такі твердження носять абстрактний характер, а тому вони не заслуговують на увагу та підлягають відхиленню.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б ставили під сумнів висновки суду першої інстанції та були безумовною підставою для скасування судового рішення, колегією суддів не встановлено.
Ретельно проаналізувавши докази в їх сукупності, суд дав їм належну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про доведеність ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України.
Так, при призначенні покарання ОСОБА_7 суд першої інстанції дотримався загальних вимог встановлених законом, в тому числі передбачених ст. 65 КК України, та визначив таке з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, який, відповідно до ст. 12 КК України, є кримінальним проступком, особи обвинуваченого.
Зокрема, судом взято до уваги те, що ОСОБА_7 вчинив кримінальне правопорушення невеликої тяжкості, раніше не судимий, на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, за місцем реєстрації КП УК «Добробут» не володіє компрометуючою інформацією щодо обвинуваченого. Обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання ОСОБА_7 відсутні.
На підставі наведеного, колегія суддів вважає, що призначене ОСОБА_7 покарання у виді штрафу, в межах санкції інкримінованого йому кримінального проступку, є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, тобто ґрунтується на вимогах закону.
Перевіряючи доводи апеляційної скарги в частині визначення розміру моральної шкоди, колегія суддів виходить з наступного.
Шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно - небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову у кримінальному провадженні.
Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних, тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення). Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Вирішуючи питання про розмір цивільного позову, суд першої інстанції частково задовольнив вимоги потерпілого ОСОБА_10 , визначивши такий в розмірі 25 000 грн. моральної шкоди.
Колегія суддів вважає, що такий розмір моральної шкоди відповідає ступеню вини обвинуваченого, заподіяних ОСОБА_10 тілесних ушкоджень із короткочасним розладом здоров'я. Окрім того, суд врахував характер діяння, кількість та локалізацію тілесних ушкоджень, спричинених ОСОБА_10 , глибину фізичних та душевних страждань потерпілого, що виразились незручностями у побуті.
При визначенні розміру моральної шкоди, суд першої інстанції дотримався вимог ч. 3 ст. 23 ЦК України, постанови Пленуму ВСУ № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», врахував характер кримінального правопорушення, вид та ступінь вини обвинуваченого, матеріальне становище ОСОБА_7 та прийняв обґрунтоване рішення про визначення розміру моральної шкоди в сумі 25 000 грн.
Аналізуючи конкретні обставини справи, колегія суддів вважає, що визначений судом першої інстанції розмір моральної шкоди є справедливим та співрозмірним з перенесеними душевними та моральними стражданнями потерпілого, відповідає вимогам законодавства, принципам розумності, виваженості та справедливості.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 407, 418 КПК України, колегія суддів, -
Вирок Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 11 березня 2024 року щодо ОСОБА_7 залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника - адвоката ОСОБА_8 - без задоволення.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення судом апеляційної інстанції.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3