Справа № 607/9519/24Головуючий у 1-й інстанції Марциновська І.М.
Провадження № 22-ц/817/627/24 Доповідач - Хома М.В.
Категорія -
26 червня 2024 року м. Тернопіль
Тернопільський апеляційний суд в складі:
головуючої - Хома М.В.
суддів - Костів О. З., Храпак Н. М.,
секретар- Іванюта О.М.
з участю представника ОСОБА_1 - адвоката Притули О.Б., представників виконавчого комітету Тернопільської міської ради - Друзюка Р.М., Мелих О.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Притули Оксани Богданівни на ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 1 травня 2024 року, постановлену суддею Марциновською І.М. у справі №607/9519/24 за позовом ОСОБА_1 до спеціалізованого комунального підприємства «Ритуальна служба» Тернопільської міської ради, виконавчого комітету Тернопільської міської ради про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити дії,
Позивач ОСОБА_1 є батьком загиблого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , який проходив військову службу у Збройних Силах України та загинув при виконанні бойового завдання, виявивши стійкість та мужність при захисті територіальної цілісності та суверенітету України.
ОСОБА_2 похований в одинарній могилі на Микулинецькому кладовищі у м.Тернополі.
У квітні 2024 року ОСОБА_1 звернувся в суд із вказаним позовом, в якому просив:
1). Визнати незаконними дії Спеціалізованого комунального підприємства «Ритуальна служба» Тернопільської міської ради:
- щодо визначення розміру земельної ділянки, виділеної під могилу одинарного поховання щодо поховання загиблого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на території АДРЕСА_1 ;
- щодо встановлення намогильних споруд на земельній ділянці, виділеній під могилу одинарного поховання щодо поховання загиблого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на території міського АДРЕСА_1 ) без згоди його близьких родичів;
- щодо вчинення перешкод позивачу та членам його сім”ї щодо встановлення намогильних споруд на земельній ділянці, виділеній під могилу одинарного поховання загиблого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на території міського АДРЕСА_1 ).
2). Зобов'язати Спеціалізоване комунальне підприємство «Ритуальна служба» Тернопільської міської ради :
- не встановлювати намогильних споруд на земельній ділянці, виділеній під могилу одинарного поховання щодо поховання загиблого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на території міського АДРЕСА_1 ) без згоди його близьких родичів;
- не чинити перешкод позивачу та членам його сім'ї у встановленні намогильної споруди індивідуального замовлення на могилі загиблого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у межах фактично виділеної під його поховання земельної ділянки на території міського кладовища ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 .
Одночасно із поданням позову ОСОБА_1 подав заяву про забезпечення позову, в якій просив заборонити спеціалізованому комунальному підприємству «Ритуальна служба» Тернопільської міської ради та іншим особам вчиняти будь-які дії з облаштування могили загиблого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на території міського кладовища Микулинецького, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Заяву обґрунтовано тим, що невжиття заходів забезпечення позову може в подальшому ускладнити можливість реалізації гарантованих Конституцією України та законами України прав позивача щодо встановлення намогильних споруд на земельній ділянці, виділеній під могилу одинарного поховання щодо поховання загиблого ОСОБА_2 на території міського кладовища ОСОБА_3 .
Так, листом виконавчого комітету Тернопільської міської ради №23555-Ф/2023 від 23.10.2023 року проігноровано прохання матері загиблого захисника щодо надання дозволу на встановлення індивідуального пам”ятника на могилі її сина та повідомлено про те, що виконання робіт із встановлення пам”ятника на могилі ОСОБА_2 передбачено у наступному році, тобто цього року.
Наведене на думку позивача свідчить про наявність передбачених ч.2 ст. 149 ЦПК України підстав для забезпечення позову.
Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 1 травня 2024 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовлено.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Притула О.Б. просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та ухвалити судове рішення, яким заяву про забезпечення позову задовольнити. Вказує, що ухвала суду постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки позовні вимоги та вимоги, зазначені у заяві про забезпечення позову, не є тотожними. Окрім позовної вимоги про зобов'язання відповідача не встановлювати намогильних споруд на земельній ділянці, виділеній під могилу одинарного поховання щодо поховання загиблого ОСОБА_2 , позивачем заявлено й інші вимоги, які є співрозмірними із заявленими заходами забезпечення позову. Вказаний позивачем захід забезпечення позову не призведе до обмеження прав відповідача, а слугуватиме заходом запобігання можливим порушенням прав ОСОБА_1 .
Виконавчий комітет Тернопільської міської ради просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін. Вказує, що лист виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 23 жовтня 2023 року в якому зазначено, що виконання робіт зі встановлення пам'ятника ОСОБА_2 в наступному році, сам по собі не може бути підставою для забезпечення позову. Перед проведенням будь-яких робіт на могилах, розташованих в межах Пантеону Героїв Тернополя, працівники СКП “Ритуальна служба” повідомляють про це родичів загиблого.
Заслухавши пояснення представника ОСОБА_1 - адвоката Притули О.Б., яка підтримала доводи апеляційної скарги, представників виконавчого комітету Тернопільської міської ради - Друзюка Р.М., Мелех О.Р., які заперечили проти задоволення апеляційної скарги, ознайомившись з матеріалами справи, доводами апеляційної скарги в її межах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення.
Відмовляючи у задоволенні заяви про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що вид забезпечення позову, який просить застосувати позивач, та зміст частини позовних вимог, є тотожними за змістом, оскільки зводяться до заборони комунальному підприємству «Ритуальна служба» Тернопільської міської ради проводити будь-які дії з облаштування, у тому числі, але не виключно, встановлення намогильної споруди на земельній ділянці, виділеній під могилу одинарного поховання загиблого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Колегія суддів погоджується за таким висновком суду з огляду на наступне.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Відповідно до частин першої, другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.
Суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню, у зв'язку із вжиттям таких заходів, прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року у справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) зроблено правові висновки, згідно з якими умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
Забезпечення позову, за яким фактично ухвалюється рішення без розгляду справи по суті, суперечить меті процесуального інституту забезпечення позову та нівелює принципи цивільного процесуального законодавства, оскільки саме під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання, зокрема: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити (частина перша статті 264 ЦПК України).
Тому позов не може бути забезпечений таким способом, який фактично підмінює собою судове рішення у справі та вирішує позовні вимоги до розгляду справи по суті судом.
Зазначене узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 10 травня 2023 року у справі № 592/5961/22 (провадження № 61-11725св22).
Однією із позовних вимог ОСОБА_1 . Є така вимога: зобов'язати спеціалізоване комунальне підприємство «Ритуальна служба» Тернопільської міської ради не встановлювати намогильних споруд на земельній ділянці, виділеній під могилу одинарного поховання щодо поховання загиблого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на території міського кладовища Микулинецького, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , без згоди його близьких родичів та не чинити перешкод позивачу та членам його сім'ї у встановленні намогильної споруди індивідуального замовлення на могилі загиблого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у межах фактично виділеної під його поховання земельної ділянки на території міського кладовища ОСОБА_3 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Зазначена позовна вимога є тотожною тому заходу забезпечення позову, який просить вжити ОСОБА_1 до вирішення спору по суті: заборонити спеціалізованому комунальному підприємству «Ритуальна служба» Тернопільської міської ради та іншим особам вчиняти будь-які дії з облаштування могили загиблого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на території міського кладовища Микулинецького, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Обраний позивачем захід забезпечення позову є недопустимим видом забезпечення та не може бути застосовано, оскільки прямо суперечить меті процесуального інституту забезпечення позову та нівелює принципи цивільного процесуального законодавства.
Застосування такого заходу забезпечення позову в будь-якому випадку є неможливим, оскільки таке забезпечення призводить до фактичного вирішення позову шляхом його задоволення без розгляду справи по суті.
Доводи апеляційної скарги про те, що висновок суду про тотожність частини позовних вимог і заходів забезпечення позову є помилковим, колегія суддів оцінює критично, оскільки такі доводи спростовуються змістом позовної заяви та змістом заяви про забезпечення позову.
Щодо доводів апеляційної скарги про те, що судом не враховано, що позовна заява містить також і інші позовні вимоги, колегія суддів зазначає, що незважаючи на кількість та зміст інших позовних вимог, позов не бути забезпечений шляхом вжиття такого заходу забезпечення, який фактично підмінює собою судове рішення у справі та вирішує позовні вимоги (чи їх частину) до розгляду справи по суті судом.
Ухвала є законною та обґрунтованою, колегія суддів не вбачає підстав для її скасування з мотивів, наведених у апеляційній скарзі.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 141, 367, 375, 382-384 ЦПК України, суд апеляційної інстанції,
Апеляційну представника представника ОСОБА_1 - адвоката Притули Оксани Богданівни - залишити без задоволення.
Ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 1 травня 2024 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.
Повний текст постанови складено 2 липня 2024 року.
Головуюча Хома М.В.
Судді Костів О.З.
Храпак Н.М.