Номер провадження: 22-ц/813/4743/24
Справа № 497/1289/19
Головуючий у першій інстанції Кравцова А.В.
Доповідач Сєвєрова Є. С.
13.06.2024 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі колегії:
головуючого судді Сєвєрової Є.С.,
суддів: Вадовської Л.М., Комлевої О.С.,
за участю секретаря Малюти Ю.С.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Кубейська сільська рада Болградського району Одеської області,
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Кубей» в особі Арбітражного керуючого Дарієнка Віктора Дмитровича на рішення Болградського районного суду Одеської області від від 25.11.2019 у складі судді Кравцової А.В.,
встановив:
У червні 2019 року, ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, в якому просив визнати за ним право власності на нежитлові будівлі: свинарник-1 та свинарник-2, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , а також на склади №1 і №2, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 . - за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частку громадського будинку з господарськими будівлями та спорудами, які наразі позначені на плані технічного паспорту під літ. "А-1н" нафтобаза площею 256,60 кв.м, пункт відпустку пального літ."Б" площею 14,2 кв.м; вбиральня літ."В" і дворові споруди №1-4 згідно технічного паспорту, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 та на 1/2 частку громадського будинку з господарськими будівлями та спорудами, які наразі позначені на плані технічного паспорту під літ. "А-1н" молочний пункт площею 82,5 кв.м сарай літ."Б", вбиральня літ."В" і дворові споруди № 1-2 згідно технічного паспорту, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 .
В обґрунтування позовних вимог позивач посилалися на те, що він є власником вищевказаних нежитлових будівель згідно Свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майнового сертифікату) серії ОД №510, виданого Червоноармійською сільською радою Болградського району Одеської області 04.07.2014 року, а також, згідно рішення виконкому Кубейської сільської ради Болградського району Одеської області №39 і №40 від 09 вересня 2016 року про надання поштової адреси нежитлових приміщенням, та рішення загальних зборів співвласників майна колишнього КСП «Кубей» від 06.09.2014 року (протокол №3 від 06.09.2014 року), яким йому, позивачу, затверджено право, підтверджене вищевказаним Свідоцтвом про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства КСП «Кубей» серії ОД №510, - на суму 143308грн., що видане на його, позивача, ім'я - ОСОБА_1 04.07.2014року. Також позивач посилається на ухвалене рішення загальних зборів співвласників майна колишнього КСП «Кубей» (протокол №3 від 06.09.2014 року) про затвердження та виділення майна за переліком згідно з додатком №2 до протоколу №3 від 06.09.2014 року, а саме, згідно яких йому, позивачу, виділено свинарник-1, свинарник-2, склад №1 та склад №2; врегулювання майнових відносин відбулося в результаті реорганізації колективних сільськогосподарських підприємств: СВК «Кубей» є правонаступником КСП «Кубей» згідно з його Статутом.
Рішеннями виконкому Кубейської сільської ради №39 та №40 від 09.09.2016 року нежитловим приміщенням: свинарнику-1 та свинарнику-2 присвоєно нову поштову адресу: АДРЕСА_1 , а складу №1 та складу АДРЕСА_3 .
Рішеннями державного реєстратора прав на нерухоме майно, позивачу відмовлено в державній реєстрації у зв'язку з ненаданням заявником документів, що підтверджують набуття заявником права власності на вищезазначене майно, а тому був змушений звернутись до суду.
Рішенням Болградського районного суду Одеської області від 25.11.2019 позов ОСОБА_1 до Кубейської сільської ради Болградського району Одеської області про визнання права власності - задоволено.
Не погодившись з вищевказаним рішенням суду, Сільськогосподарський виробничий кооператив «Кубей» в особі Арбітражного керуючого Дарієнка Віктора Дмитровича, як особа яка не брала участі у справі, подалаапеляційну скаргу, у якій посилаючись на порушення судом норм процесуального та неправильне застосування норм матеріального права, просить суд рішення Болградського районного суду Одеської області від 25.11.2019 скасувати, провадження у справі №497/1289/19 закрити та передати матеріали цивільної справи до Господарського суду Одеської області для розгляду справи в межах справи №916/2181/17.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, суд першої інстанції не залучив належного відповідача № 497/1289/19 - Сільськогосподарський виробничий кооператив «Кубей» (68720, Одеська область, Болградський район, с. Кубей, вул. Радянської армії, буд. 18; код ЄДРПОУ 03768960) в особі Арбітражного керуючого Дарієнка Віктора Дмитровича як особу, на балансі якої перебуває майно з приводу якого виник спір, у справі № 497/1289/19.
Крім того, Постановою Господарського суду Одеської області від 02.02.2018 у справі № 916/2181/17 Сільськогосподарський виробничий кооператив «Кубей» (код ЄДРПОУ: 03768960) визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. 07.02.2018 року на офіційному сайті Верховного Суду було опубліковано оголошення про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. Враховуючи те, що СВК «Кубей» знаходиться в стані ліквідаційної процедури в межах справи №916/2181/17, яка розглядається Господарським судом Одеської області, всі питання, що стосуються юридичної особи СВК «Кубей» повинні вирішуватись саме в межах цієї справи .
Посилаючись на практику Верховного суду та на положення КУзПБ, скаржник вважає, що розгляд усіх майнових спорів, стороною в яких є боржник у справі про банкрутство, повинен відбуватись виключно господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи, а отже спір у праві №497/1289/19не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а належить до господарської юрисдикції.
У відзиві на апеляційну скаргу, ОСОБА_1 , посилаючись на її необґрунтованість, просить суд залишити рішення від 26.11.2019 без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, оскільки ніякі права, свободи, інтереси СВК «Кубеу» не порушувались.
В судове засідання, призначене на 13.06.2024 та проведеному в режимі відеоконференції з'явився: представник скаржника СВК «Кубей» в особі Арбітражного керуючого Дарієнка В.Д., представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 та представник Кубейської сільської ради Болградського району Одеської області - Арабаджи М.С.
Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, дослідивши доводи, наведенні в апеляційній скарзі, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, апеляційний суд приходить до наступних висновків.
Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Оскаржуване рішення суду зазначеним вимогам не відповідає, з огляду на наступне.
Так, судом першої інстанції встановлено, що згідно свідоцтва серії ОД №510 від 04.07.2014 року про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства, позивач є власником майна колишнього колективного сільськогосподарського підприємства після розпаювання, а саме, нежитлових будівель: свинарника-1 та свинарника-2, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 та складів №1 і №2 , що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішенням загальних зборів співвласників майна колишнього КСП «Кубей» (протокол №3 від 06.09.2014р.) було затверджено право позивача на це майно, і цей факт підтверджується Свідоцтвом про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства КСП «Кубей» серії ОД №510 на суму 143308грн., та рішенням про затвердження та виділення майна за переліком згідно з додатком №2 до цього протоколу, а саме: свинарник-1, свинарник-2, склад №1 та склад №2.
Згідно акту приймання-передавання майна за №801 від 06.06.2014 року, позивачу ОСОБА_1 вищевказане спірне майно було передано.
Рішеннями виконкому Кубейської сільської ради №39 та №40 від 09.09.2016 року нежитловим приміщенням: свинарнику-1 та свинарнику-2 присвоєно нову поштову адресу: АДРЕСА_1 , а складу № 1 та складу АДРЕСА_3 ,
Згідно технічного паспорту від 15.04.2019р., спірна нерухомість розташована на АДРЕСА_4 та АДРЕСА_1 .
Згідно оцінного звіту, вартість нежитлової будівлі загальною площею 1073,8кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , - становить 161070грн., а оцінна вартість нежитлової будівлі загальною площею 3899кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 - становить 584850 грн. (а.с.40-41).
Рішеннями державного реєстратора прав на нерухоме майно виконавчого комітету Болградської міської ради Одеської області Лазаренко Л.І. за №48230073 та №48229703 від 14.08.2019р., позивачу відмовлено у державній реєстрації права власності на нежитлові будівлі, що розташовані, відповідно, за адресами: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_4 , - через відсутність правовстановлюючого документу на цю нерухомість за цією адресою. При цьому реєстратор посилається на те, що позивачем не було надано доказів набуття у власність, тобто, виникнення в нього такого права власності на вищевказане нерухоме майно.
Ухвалюючи оскаржуване рішення, районний суд виходив з того, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню, оскільки є обґрунтованими.
Проте апеляційний суд не може погодитися із таким висновком районного суду, оскільки він не відповідає вимогам закону та фактичним обставинам справи, виходячи з наступного.
Частиною першою статті 352 ЦК України визначено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
З огляду на наведені норми закону, право на апеляційне оскарження мають особи, які не брали участі в справі, проте ухвалене судом рішення певним чином впливає на їх права та обов'язки, завдає шкоди, що може виражатися у несприятливих для них наслідках.
При цьому, на відміну від оскарження рішення суду учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв'язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності трьох критеріїв: вирішення судом питання про її (1) право, (2) інтерес, (3) обов'язок і такий зв'язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.
Рішення суду, оскаржуване незалученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов'язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення судом першої інстанції є заявник, або міститься судження про права та обов'язки цієї особи у відповідних правовідносинах.
Рішення є таким, що прийняте про права та обов'язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо у мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов'язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов'язки таких осіб.
Подібний за змістом висновок викладений в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 07 квітня 2020 року в справі № 504/2457/15-ц (провадження № 14-726цс19).
У такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, але й їх процесуальні права, що випливають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов'язків. Будь-який інший правовий зв'язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.
Звертаючись до суду із вказаною апеляційною скаргою, СВК «Кубей» в особі Арбітражного керуючого Дарієнка В.Д. зазначає, щов межах даної справи вирішувалося питання щодо правого статусу нерухомого майна, яке перебуває на балансі СВК «Кубей», а тому оскаржуване рішення від 25.11.2019 року, ухвалене за результатами розгляду позовної заяви ОСОБА_1 про визнання права власності на майно, яке перебуває на балансі СВК «Кубей» в межах даної справи є таким, що ухвалене про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки СВК «Кубей».
Зокрема в підтвердження факту належності СВК «Кубей» нерухомого майна, а саме нежитлових будівель: свинарник-1 та свинарник-2, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , та склади № 1 і № 2, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 скаржником надано до суду: свідоцтво про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства; витяг з протоколу загальних зборів співвласників майна колишнього КСП «Кубей» з додатком; акт прийманняпередачі майна.
Однак, суд першої інстанції на вищевказані обставини уваги не звернув, належного відповідача по справі - СВК «Кубей» в особі Арбітражного керуючого Дарієнка В.Д., як особу, на балансі якої перебуває майно з приводу якого виник спір, не залучив для участі у справі, внаслідок чого дійшов помилкового висновку про задоволення позову,
Отже доводи апеляційної скарги, що рішенням суду було вирішено питання про права, інтереси та обов'язки особи, яка не приймала участь в справі є вагомими та такими, що приймаються до уваги колегією апеляційного суду.
Щодо інших доводів апеляційної скарги, суд не приймає їх до уваги і не надає правової оцінки, оскільки позбавлений такої процесуальної можливості, в зв'язку з тим, що особа, яка звернулася з апеляційною скаргою, участі у справі не приймала і відповідного статусу сторони не має.
Оцінка судом обґрунтованості позовних вимог по суті має відбуватися за участю всіх належних сторін цивільної справи, оскільки лише за наявності належного складу учасників у справі суд у змозі вирішувати питання про обґрунтованість позовних вимог та вирішити справу. Без залучення таких позовні вимоги вирішені бути не можуть.
Такого ж правового висновку щодо можливості вирішення справи по суті позовних вимог лише за наявності належного складу відповідачів дійшов Верховний Суд у постанові від 28 жовтня 2020 року у справі № 761/23904/19 (провадження № 61-9953св20).
Відповідно до ч. ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:
1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;
3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;
4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Пунктом 4 частини 3 ст. 376 ЦПК України визначено, що порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо суд прийняв судове рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки осіб, що не були залучені до участі у справі.
Судом першої інстанції не в повній мірі досліджено усі обставини, неправильно застосовані норми матеріального права, та прийнято судове рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки осіб, що не були залучені до участі у справі, тому колегія суддів вважає, що рішення суду підлягає скасуванню з постановленням нового про відмову у задоволенні позову.
Згідно ст. 376 ЦПК підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, зокрема, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; недоведеність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Керуючись ст.ст. 374, 376, 382, 383, 384 ЦПК України, суд
постановив:
Апеляційну скаргу Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Кубей» в особі Арбітражного керуючого Дарієнка Віктора Дмитровича задовольнити частково.
Рішення Болградського районного суду Одеської області від 25.11.2019 - скасувати.
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Кубейської сільської ради Болградського району Одеської області про визнання права власності відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 03.07.2024
Головуючий Є.С. Сєвєрова
Судді: Л.М. Вадовська
О.С. Комлева