03.07.24
33/812/336/24
Єдиний унікальний номер судової справи 489/1904/24
Номер провадження 33/812/336/24 Головуючий у місцевому суді: Гриненко М.В.
Категорія ч.1 ст.130 КУпАП Головуючий у апеляційному суді: Серебрякова Т.В.
03 липня 2024 року місто Миколаїв
Миколаївський апеляційний суд у складі:
головуючого судді - Серебрякової Т.В.,
із секретарем судового засідання - Травкіною В.Р.,
за участю:
особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Петренко К.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Миколаївського апеляційного суду апеляційну скаргу захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Петренко Катерини Дмитрівни на постанову судді Ленінського районного суду міста Миколаєва від 06 червня 2024 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №560994, який надійшов на розгляд до Ленінського районного суду міста Миколаєва та був складений 28 лютого 2024 року, встановлено, що 28 лютого 2024 року о 07 год. 40 хв. в місті Миколаєві по вулиці Троїцькій №159/1 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом - автомобілем марки та моделі Mazda 626X, реєстраційний номер НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння зі згоди водія проводився у встановленому законом порядку із застосуванням спеціального технічного приладу Drager Alcotest 6810. Результат склав 0.33‰, тест за №2754. Від керування водій відсторонений. Вказаним водій порушив вимоги п.п.«а» п.2.9 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.
Постановою судді Ленінського районного суду міста Миколаєва від 06 червня 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Цією ж постановою стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 605 грн. 60 коп.
Не погодившись із судовим рішенням, захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвокат Петренко К.Д. подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову судді Ленінського районного суду міста Миколаєва від 06 червня 2024 року та закрити провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Апеляційна скарга мотивована тим, що постанова суду першої інстанції є незаконною, винесеною з порушенням норм матеріального та процесуального права та з невідповідністю висновків суду обставинам справи.
Зазначено, що ОСОБА_1 , будучи не згодним з результатами огляду, який проведено поліцейським на місці зупинки транспортного засобу, виявив бажання проїхати до найближчого медичного закладу для проходження огляду. Проте, під час розмови з одним із поліцейських, яка не зафіксована на камеру, працівник поліції його вмовив не їхати до лікарні щоб не витрачати час, зазначивши, що у разі проходження огляду у медичному закладі йому буде важче добитись істини в суді та покарання буде більш суворим.
При цьому, отримавши від ОСОБА_1 відмову від проходження огляду в медичному закладі, поліцейські повинні були скласти протокол саме за порушення вимог п.2.5 ПДР, тобто відмову від проходження огляду, а не за порушення п.п.«а» п.2.9 ПДР.
Також вказано на те, що на час складання протоколу про адміністративне правопорушення акт огляду на стан сп'яніння не був оформлений.
Крім того, в протоколі зазначено, що водію роз'яснено його права та обов'язки, проте відеозаписом це не підтверджено.
Звернуто увагу на те, що згідно з довідкою від 08 травня 2024 року температура повітря 28 лютого 2024 року в період часу з 05 год. по 08 год. становила 0.2-0.4°С. Між тим, у роздруківці чек-тесту Drager Alcotest зазначена температура повітря +14 С. Таким чином, були порушені умови використання даного приладу, що вплинуло на похибку, яка вийшла за межі допустимої, а тому покази приладу в даному випадку не є безспірними.
В судовому засіданні апеляційного суду від 03 липня 2024 року особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисник Петренко К.Д. підтримали доводи, викладені в апеляційній скарзі, та просили її задовольнити.
Відповідно до ст.68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Згідно ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.
За змістом ч.2 ст.7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення повинно здійснюватися на основі суворого дотримання законності.
Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом (ч.3 ст.7 КУпАП).
Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами (ч.4 ст.7 КУпАП).
Згідно положень ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до положень ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Відповідно до положень ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст.255 цього Кодексу.
Відповідно до ч.ч.2,3,6 ст.266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Процедуру направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду визначає Порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року за №1103 (далі - Порядок).
Відповідно до п.п.2,3,6,7 вказаного Порядку огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких в поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп'яніння), згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.
Огляд проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність); лікарем закладу охорони здоров'я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я.
Поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав.
Інструкція з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України 07 листопада 2015 року за №1395 також передбачає, що огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Наявні матеріали відеозапису долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до п.п.«а» п.2.9 Правил дорожнього руху, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частиною 1 ст.130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Обґрунтовуючи висновки щодо доведеності вини водія ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, районний суд послався на фактичні дані, що містяться в матеріалах адміністративного провадження, зокрема в протоколі про адміністративне правопорушення.
Так, як убачається з протоколу про адміністративне правопорушення, серія ААД №560994, який надійшов на розгляд до Ленінського районного суду міста Миколаєва та був складений 28 лютого 2024 року, встановлено, що 28 лютого 2024 року о 07 год. 40 хв. в місті Миколаєві по вулиці Троїцькій №159/1 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом - автомобілем марки та моделі Mazda 626X, реєстраційний номер НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння зі згоди водія проводився у встановленому законом порядку із застосуванням спеціального технічного приладу Drager Alcotest 6810. Результат склав 0.33‰, тест за №2754. Від керування відсторонений. Вказаним водій порушив вимоги п.п.«а» п.2.9 Правил дорожнього руху.
Дії водія ОСОБА_1 кваліфіковані поліцейським за ч.1 ст.130 КУпАП.
У протоколі про адміністративне правопорушення зазначені посада, найменування підрозділу поліції, звання та прізвище, ім'я, по-батькові особи, яка його складала, та його підпис. Також, зі змісту протоколу встановлено, що в ньому зазначено місце вчинення і суть адміністративного правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення. Протокол про адміністративне правопорушення містить відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Відповідно до п.2 Розділу ІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, яка затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2015 року №1395, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання, які долучаються до протоколу.
Вказаний протокол про адміністративне правопорушення водій підписав без зауважень.
Окрім того, в протоколі про адміністративне правопорушення вказано, що водію роз'яснено його права та обов'язки, передбачені ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП та зазначено, що посвідчення водія не вилучалось та тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом не видавався.
Виправлень протокол про адміністративне правопорушення не містить.
Також складання працівником поліції протоколу про адміністративне правопорушення та ознайомлення з ним ОСОБА_1 зафіксовано на відеозапису.
Отже, протокол про адміністративне правопорушення, який складений щодо ОСОБА_1 , сумніву не викликає, оскільки складений відповідно до вимог ст.ст.254,256 КУпАП, тому є належним доказом у даній справі.
Відповідно до наявної у справі роздруківки тестування на стан алкогольного сп'яніння за допомогою спеціального технічного приладу Газоаналізатора Drager Alcotest 6810, прилад №ARBL-0959, результат тесту становив 0.33‰. Вказану роздруківку водій ОСОБА_1 підписав без зауважень.
Також працівниками поліції складено Акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, з якого вбачається, що огляд проведений у зв'язку з виявленими у водія ознаками алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, млява мова, порушення координації рухів) та зазначено в ньому результати огляду на стан сп'яніння 0.33‰. В графі з результатами згоден особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 поставив свій підпис.
При цьому, апеляційний суд звертає увагу на те, що водій ОСОБА_1 на місці зупинки транспортного засобу незгоди з показниками Газоаналізатора Drager Alcotest 6810 не висловлював.
Вищевказані обставини також підтверджуються відеозаписом працівників поліції.
Дослідивши зазначений відеозапис встановлено, що водій ОСОБА_1 пройшов на місці зупинки транспортного засобу огляд на стан алкогольного сп'яніння, результат якого склав 0.33‰. На запитання поліцейського чи згоден водій з результатом огляду, чи бажає пройти огляд в медичному закладі, спочатку погодився поїхати до лікарні, але потім відмовився. При цьому, поліцейський декілька разів ще уточнював, чи остаточне це рішення.
Разом з тим, апеляційний суд звертає увагу на те, що відповідно до діючого законодавства водій самостійно вирішує чи погоджується він з результатом, який отримано при проведенні огляду поліцейським за допомогою спеціального технічного приладу або не погоджується з отриманим результатом.
У тому разі, якщо водій не погоджується з результатом огляду поліцейським за допомогою спеціального технічного засобу, то огляд на стан сп'яніння повинен бути проведений у закладі охорони здоров'я. При цьому, водій самостійно на власний розсуд вирішує це питання і не зобов'язаний вказувати причини з яких він не погодився з отриманим результатом.
Разом з тим, згода водія з позитивним результатом огляду поліцейським за допомогою спеціального технічного засобу, фактично свідчить про визнання водієм факту перебування у стані алкогольного сп'яніння.
До того ж, згода водія з позитивним результатом огляду поліцейським за допомогою спеціального технічного засобу також свідчить про відсутність правових підстав для подальшого доведення цього факту у встановленому законом порядку, а саме для проведення огляду водія на стан алкогольного сп'яніння у закладі охорони здоров'я.
Будь-яких дій працівників поліції щодо примушення водія ОСОБА_1 до проходження чи відмови від проходження огляду на стан сп'яніння не встановлено. Не містять матеріали справи також доказів оскарження у встановленому законом порядку дій поліцейських під час проведення огляду на стан сп'яніння і складання протоколу про адміністративне правопорушення та відповідно проведеного службового розслідування, висновки якого могли би спростувати усвідомлений ОСОБА_1 факт проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу.
За такого, доводи апеляційної скарги щодо того, що поліцейський вмовив ОСОБА_1 відмовитись від проходження огляду в медичному закладі не підтверджуються жодними доказами.
Доводи апеляційної скарги про те, що у разі прийняття від водія відмови від проходження огляду в медичному закладі, поліцейські мали б скласти протокол про адміністративне правопорушення саме за порушення п.2.5 ПДР, а не за порушення п.п.«а» п.2.9 ПДР, апеляційний суд відхиляє, оскільки ані відеозапис, ані інші матеріали справи не містять даних, що ОСОБА_1 був незгодний із результатом тесту. В той же час, на підтвердження згоди з результатом тесту в матеріалах справи наявні підписані без зауважень ОСОБА_1 роздруківка тестування на стан алкогольного сп'яніння та акт огляд на стан алкогольного сп'яніння, в якому, як зазначалось вище, в графі «з результатами згоден» водій поставив свій підпис.
Доводи апеляційної скарги щодо розбіжностей в температурі повітря на роздруківці приладу Alcotest Drager 6810 із метеорологічними даними не підтверджують несправність або недостовірність показників даного приладу.
Так, в Інструкції з експлуатації газоаналізатора Drager Alkotest 6810 вказано, що відбір проби повітря, який видихає особа, та результат тестування здійснюється даним приладом автоматично, у разі будь-яких порушень під час відбору пристрій зазначає про помилку.
Також в Інструкції визначено умови навколишнього середовища при експлуатації даного приладу: робоча температура: від - 5 до + 50 С° при відносній вологості 10-100 % без конденсації, атмосферний тиск 600-1400 гПа.
Газоаналізатор не є приладом по вимірюванню температури зовнішнього середовища, а в чеку відображається поточна робоча температура приладу, яка може відрізнятись від зовнішньої середи.
Водночас, ОСОБА_1 у випадку незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, міг заявити про це і пройти огляд у закладі охорони здоров'я, однак він таким правом, як було вище встановлено, не скористався.
Посилання захисника на складання акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів вже після складання протоколу, не є достатньою підставою для скасування постанови суду та звільнення ОСОБА_1 від відповідальності, оскільки не впливає на правову оцінку дій водія транспортного засобу, який керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння. Окрім того, зазначений акт підписаний водієм без будь-яких зауважень.
Отже, твердження особи, яка подала апеляційну скаргу, про те, що працівниками поліції порушено вимоги чинного законодавства при складанні протоколу про адміністративне правопорушення та оформленні матеріалів справи, не заслуговують на увагу, оскільки матеріали провадження не містять відомостей щодо неправомірних дій працівників поліції під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, а саме щодо оскарження цих дій, як і не містять результатів такого оскарження.
Приймаючи рішення у справі, апеляційний суд виходить з того, що вирішуючи питання про вплив порушень порядку проведення процесуальних дій на доказове значення отриманих у їх результаті відомостей, суд повинен з'ясувати вплив цих порушень на ті, чи інші конвенційні або конституційні права людини, зокрема встановити, наскільки процедурні недоліки «зруйнували» або звузили ці права або ж обмежили особу в можливостях їх ефективного використання.
При цьому, порушення порядку проведення процесуальної дії потребують оцінки можливого впливу на достовірність одержаних відомостей. Тобто під час оцінки джерела доказів з точки зору його допустимості необхідно також переконатися, чи позначилися або могли позначитись процесуальні порушення, якщо вони були допущені, на достовірності та повноті відомостей, які містить дане джерело.
Розглядаючи справу, суд зобов'язаний врахувати допущені порушення закону, які мали місце під час збирання доказів, однак такі порушення не можуть бути безальтернативною підставою для того, щоб суд залишив такі докази без оцінки, відкинувши їх як недопустимі, не з'ясувавши питання про можливий вплив відповідних процесуальних порушень на достовірність отриманих відомостей.
У даній справі порушення, про які зазначає захисник в апеляційній скарзі, не вплинули на можливість встановлення особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, за обставин, вказаних в протоколі про адміністративне правопорушення, а тому не є безальтернативною підставою для визнання протоколу про адміністративне правопорушення неналежним та недопустимим доказом у справі та скасування постанови районного суду.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що ОСОБА_1 не були роз'яснені його права та обов'язки, передбачені ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП, чим було порушено його право на захист, є необґрунтованими.
Відповідно до ч.4 ст.256 КУпАП при складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені ст.268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
Згідно із змістом протоколу, громадянину ОСОБА_1 роз'яснено його права та обов'язки, передбачені ст.63 Конституції України, ст.268 КУпАП та повідомлено, що розгляд справи відбудеться у суді за викликом. Також, апеляційний суд звертає увагу, що КУпАП та іншими нормативно-правовими актами не передбачена обов'язковість додаткової фіксації, крім протоколу, факту роз'яснення особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, його прав.
Посилання в апеляційній скарзі на безпідставну відмову районним судом у допиті поліцейських в якості свідків, апеляційний суд відхиляє, оскільки показання поліцейських відносно виконання ними посадових обов'язків щодо оформлення матеріалів за наслідками виявленого правопорушення, не має процесуального та правового значення, так як вони є особами, які уповноважені на складання протоколів у справах про адміністративне правопорушення та збору доказів, а тому їх показання не можуть бути доказом по справі за складеним ними протоколом у розумінні ст.272 КУпАП.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
З огляду на наведене, апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено, що водій ОСОБА_1 порушив вимоги п.п.«а» п.2.9 Правил дорожнього руху, оскільки 28 лютого 2024 року керував транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.
В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
За таких обставин, ОСОБА_1 , реалізуючи своє право керувати автомобілем, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.
Отже, перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції правильно оцінив наявні в даній справі докази, відповідно до вимог ст.251 КУпАП та дійшов до правильних висновків про доведеність вини ОСОБА_1 у порушенні вимог пп.«а» п.2.9 Правил дорожнього руху, а також, що його дії слід кваліфікувати за ч.1 ст.130 КУпАП, як керування транспортним засобами особою в стані алкогольного сп'яніння.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема по справам «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року, «Берктай проти Туреччини» від 08 лютого 2001 року, «Лавенте проти Латвії» від 07 листопада 2002 року неодноразово вказує, що оцінюючи докази суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
При цьому, апеляційний суд звертає увагу, що адміністративне правопорушення, передбачене ст.130 КУпАП відноситься до тих правопорушень, яке за своїм характером є грубим суспільно небезпечним проступком в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та є небезпечним як для самого правопорушника так і для інших учасників дорожнього руху.
Оцінка доказів, відповідно до ст.252 КУпАП, відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення, та ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили.
Письмові докази, наявні в матеріалах адміністративного провадження, в повній мірі дозволяють встановити обставини, які мають значення для розгляду даної справи щодо ОСОБА_1 , а переконливих підстав для сумнівів з приводу обставин, які наведено у письмових доказах, не встановлено.
Істотних порушень законодавства, що тягнуть зміну чи скасування постанови суду першої інстанції в межах її оскарження, при апеляційному розгляді справи не встановлено.
Суддя районного суду в межах наданих йому матеріалів справи про адміністративне правопорушення провів судовий розгляд, дослідив надані йому докази, з'ясував обставини, що підлягали з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення, ухвалив законну та обґрунтовану постанову про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
При накладенні адміністративного стягнення, суд першої інстанції обґрунтовано врахував характер вчиненого правопорушення, а також те, що водій ОСОБА_1 дійсно керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
Стягнення за вчинення адміністративного правопорушення призначено ОСОБА_1 відповідно до санкції ч.1 ст.130 КУпАП.
За такого, підстав для скасування постанови судді Ленінського районного суду міста Миколаєва від 06 червня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП суд апеляційної інстанції не вбачає.
Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Петренко Катерини Дмитрівни - залишити без задоволення.
Постанову судді Ленінського районного суду міста Миколаєва від 06 червня 2024 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Миколаївського
апеляційного суду Т.В. Серебрякова