01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
"31" серпня 2010 р. Справа № 20/052-10
Господарський суд Київської області у складі колегії суддів Бабкіної В.М. - головуючий, суддів Щоткіна О.В. та Яреми В.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бакинський бульвар»
до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «А-Метал»
2. Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача -Закрите акціонерне товариство «Кінний завод Гранд»
про визнання договору недійсним
секретар судового засідання: Новікова І.С.
за участю представників:
від позивача: Ганчар І.Д., довіреність від 10.03.2010 р.
від відповідача 1: не з'явились
від відповідача 2: не з'явились
від третьої особи: не з'явились
Обставини справи:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Бакинський бульвар»(далі -позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «А-Метал»(далі -відповідач 1) та Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 (далі -ФОП ОСОБА_1, відповідач 2) про визнання недійсним укладеного між відповідачами договору оренди земельної ділянки від 06.11.2009 р.
Ухвалою господарського суду Київської області від 09.04.2010 р. було порушено провадження у даній справі.
Позовні вимоги ТОВ «Бакинський бульвар»мотивовані тим, що 06 листопада 2009 року між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ «А-Метал»було укладено договір оренди земельної ділянки площею 0,8090 га, що розташована на території АДРЕСА_1, проте зазначена земельна ділянка на той час вже перебувала в користуванні позивача на підставі договору оренди від 17.06.2009 р., укладеного між фізичною особою ОСОБА_3, що є її власником на підставі відповідного Державного акта на право власності на землю, та ТОВ «Бакинський бульвар».
Як зазначає позивач, у договорі оренди від 06.11.2009 р. ФОП ОСОБА_1, який виступав орендодавцем, вказував, що земельна ділянка належить йому на підставі рішення Київського районного суду м. Донецька від 26.10.2009 р., однак 05.03.2010 р. Київський апеляційний суд м. Донецька ухвалою, яка не підлягає апеляційному оскарженню, розглянувши заяву ОСОБА_3 про перегляд рішення суду від 26.10.2009 р. у зв'язку з нововиявленими обставинами, виніс ухвалу про скасування даного рішення.
Позивач наголошував також, що згідно з умовами оспорюваного договору оренди земельної ділянки від 06.11.2009 р. ФОП ОСОБА_1 повинен був передати, а ТОВ «А-Метал»- прийняти в оренду земельну ділянку площею 8090 кв.м. зі всіма спорудами на ній, проте на даній земельній ділянці розташований ресторанний комплекс «Бакинський бульвар», якому не відоме таке підприємство, як ТОВ «А-Метал», майно якого ніколи не знаходилося на даній території.
Таким чином позивач вважає, що ФОП ОСОБА_1, укладаючи з ТОВ «А-Метал»договір оренди земельної ділянки від 06.11.2009 р., не мав наміру створення реальних наслідків, які обумовлені даним правочином, адже ТОВ «А-Метал»ніколи не використовувало орендовану земельну ділянку за цільовим призначенням, у зв'язку з чим ТОВ «Бакинський бульвар»просило суд визнати договір оренди від 06.11.2009 р. недійсним з посиланням на приписи ст. ст. 203, 215, 234 Цивільного кодексу України.
Розгляд справи відкладався.
У судовому засіданні 27.04.2010 р. представником відповідача 2 було подано суду клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідачів Закритого акціонерного товариства «Кінний завод Гранд», яке є суборендарем спірної земельної ділянки. Вказане клопотання з огляду на приписи статті 27 Господарського процесуального кодексу України було задоволено судом ухвалою від 27.04.2010 р.
У судовому засіданні 18.05.2010 р. представником відповідача 2 було подано суду письмові пояснення у справі, згідно з якими ФОП ОСОБА_1 зазначає, що відповідно до частини 1 статті 1 ГПК України підприємства мають право звертатися до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
На думку відповідача 2, позивач звернувся з позовом до суду за захистом порушених прав, не зазначаючи, які саме права позивача порушені. Крім того, спосіб захисту порушених прав повинен бути направлений на їх відновлення та бути адекватним та співмірним з порушеним правом, водночас позивач не вказав, чому він обрав саме такий спосіб захисту, оскільки визнання правочину недійсним на майбутнє, строк дії якого закінчився, ніяким чином не зможе відновити певні права позивача.
На переконання ФОП ОСОБА_1, позивач має право звернутись до суду з позовом про усунення перешкод в здійсненні користування земельною ділянкою до особи, яка чинить вказані перешкоди, що і буде, за наявності всіх інших належних обставин, належним способом захисту прав та охоронюваних законом інтересів позивача.
З огляду на викладене, відповідач 2 просив суд відмовити ТОВ «Бакинський бульвар»в позові до ТОВ «А-Метал»та Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про визнання договору оренди недійсним.
Ухвалою заступника Голови господарського суду Київської області Кошика А.Ю. від 28.05.2010 р. строк розгляду справи був продовжений на один місяць до 09.07.2010 р.
До початку судового засідання 25.06.2010 р. Закритим акціонерним товариством «Кінний завод Гранд»було подано клопотання про здійснення колегіального розгляду справи, у зв'язку з чим ухвалою заступника Голови господарського суду Київської області від 29.06.2010 р. Кошика А.Ю. було призначено колегіальний розгляд даної справи у складі судді Бабкіної В.М. - головуючий, суддів Щоткіна О.В. та Яреми В.А.
Ухвалою від 01.07.2010 р. справу було прийнято до провадження колегією суддів у складі головуючого судді Бабкіної В.М., суддів Щоткіна О.В. та Яреми В.А.
Розгляд справи відкладався.
У судове засідання 20.07.2010 р. представники відповідачів та третьої особи не з'явились, водночас представниками відповідача 2 та третьої особи були подані до господарського суду клопотання про відкладення розгляду справи, які були задоволені судом.
До початку судового засідання 16.08.2010 р. представником гр. ОСОБА_6 до господарського суду було подано заяву про вступ третьої особи у справу на стороні відповідача 2, мотивовану тим, що Підгірцівською сільською радою Обухівського району Київської області рішенням від 10.06.2010 р. було надано в користування гр. ОСОБА_6 спірну земельну ділянку.
Зазначену заяву було залишено судом без задоволення з огляду на приписи статті 27 ГПК України, згідно з частиною першою якої треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Проте рішення суду у даній справі за позовом про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки жодним чином не впливатиме на права чи обов'язки гр. ОСОБА_6 щодо будь-якої із сторін даної справи.
У судовому засіданні 31.08.2010 р. представник позивача позовні вимоги підтримав, представники відповідачів та третьої особи до суду не з'явилися.
У судовому засіданні 31.08.2010 р. було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд
встановив:
06 листопада 2009 року між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ «А-Метал»було укладено договір оренди земельної ділянки площею 0,8090 га, що розташована на території АДРЕСА_1.
Як слідує з матеріалів справи, до 10 березня 2008 року земельна ділянка, що є об'єктом договору оренди земельної ділянки від 06.11.2009 р., належала на праві комунальної власності Підгірцівській сільській раді Обухівського району Київської області та на праві оренди гр. ОСОБА_7 згідно з договором оренди земельної ділянки № 1964 від 03.07.2003 р.
10.03.2008 р. гр. ОСОБА_7 подала заяву до Підгірцівської сільської ради Обухівського району Київської області про дострокове розірвання договору оренди земельної ділянки № 1964 від 03.07.2003 р.
З метою оформлення права власності на земельну ділянку площею 8090 кв.м., яка розташована на території Підгірцівської сільської ради, в межах с. Підгірці Обухівського району Київської області, ОСОБА_3 було подано відповідні документи до Підгірцівської сільської ради Обухівського району Київської області.
15.06.2009 р. гр. ОСОБА_3 було видано Державний акт на право власності на вищезазначену земельну ділянку серії НОМЕР_1, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_2, зареєстрований за реєстр. № 010991600772.
17.06.2009 р. між гр. ОСОБА_3 (орендодавець) та ТОВ «Бакинський бульвар»(орендар) було укладено договір оренди земельної ділянки площею 8090 кв.м., яка розташована на АДРЕСА_1 та приміщень, розташованих на цій земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_2.
Згідно з актом приймання-передачі до договору оренди від 17.06.2009 р. предмет оренди було передано від орендодавця до орендаря.
Як зазначає позивач, в процесі виконання рішення господарського суду Київської області від 18.12.2009 р. у справі № 19/372-09 за позовом ТОВ «А-Метал»до ЗАТ «Кінний завод Гранд»про розірвання договору суборенди з'ясувалося, що 06.11.2009 р. між ФОП ОСОБА_1 (орендодавець) та ТОВ «А-Метал»(орендар) було укладено договір оренди тієї самої земельної ділянки площею 0,8090 га, розташованої на території АДРЕСА_1, яка знаходиться в користуванні ТОВ «Бакинський бульвар», що і спричинило звернення останнього з даним позовом до суду.
Дослідивши обставини справи, колегія суддів дійшла висновку щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог ТОВ «Бакинський бульвар»з огляду на таке.
Згідно з приписами частини першої статті 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі - іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Водночас згідно з частиною першою статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Частиною другою тієї ж статті 16 ЦК України серед способів захисту цивільних прав та інтересів передбачено, зокрема, визнання правочину недійсним.
За приписами частини другої статті 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, у тому числі, визнання угоди недійсною (пп. в) ч. 3 ст. 152 ЗК України).
Слід зазначити, що згідно зі ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Статтею 6 Закону України «Про оренду землі»встановлено, що орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.
Як передбачено частиною п'ятою ст. 126 ЗК України, право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.
Поряд з цим стаття 18 Закону України «Про оренду землі»визначає, що договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.
Як слідує з матеріалів справи, державна реєстрація договору оренди земельної ділянки від 17.06.2009 р., укладеного між ОСОБА_3 та ТОВ «Бакинський бульвар», не здійснювалася, що підтверджується відсутністю відповідних відміток на вказаному договорі, оригінал якого був оглянутий у засіданні суду 31.08.2010 р., та листом Обухівського районного відділу КОФ ДП «Центр ДЗК»№ 524 від 13.08.2010 р.
Тобто позивач у встановленому чинним законодавством порядку не набув права оренди спірної земельної ділянки, а відтак не може вважатися землекористувачем в розумінні приписів ст. 152 ЗК України.
Поряд з цим суд вважає за необхідне зазначити, що згідно з частиною першою статті 27 Закону України «Про оренду землі»орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.
При цьому орендар в установленому законом порядку має право витребувати орендовану земельну ділянку з будь-якого незаконного володіння та користування, на усунення перешкод у користуванні нею, відшкодування шкоди, заподіяної земельній ділянці громадянами і юридичними особами України, іноземцями, особами без громадянства, іноземними юридичними особами, у тому числі міжнародними об'єднаннями та організаціями (частина друга статті 27 Закону).
Що ж до права особи, яка вважає себе власником майна, на звернення до суду з позовом про визнання недійсним договору, в якому така особа не є стороною, слід враховувати, що права такої особи не підлягають захисту шляхом задоволення позову про визнання недійсною такої угоди, незалежно від того, чи відповідає спірна угода вимогам закону. Захист прав такої особи можливий шляхом подання віндикаційного позову.
Наведеної правової позиції дотримуються Верховний Суд України при здійсненні перегляду судових рішень (постанови ВСУ від 27.09.2005 р. у справі № 13/529пд, від 25.07.2006 р. у справі № 69/8-05, від 07.04.2009 р. у справі № 8/255-08 та від 12.05.2009 р. у справі №5/29), а також Вищий господарський суд України (зокрема, в постанові від 22.06.2010 р. у справі № 8/167-09).
Згідно з приписами ст. 33 ГПК України, кожна із сторін повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.
Водночас обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (частина друга ст. 34 ГПК України).
З урахуванням наведеного вище, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено суду належними та допустимими доказами наявності у нього порушеного права чи охоронюваного законом інтересу, за захистом якого він звернувся до суду з даним позовом.
З огляду на викладене позовні вимоги ТОВ «Бакинський бульвар»про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 06.11.2009 р., укладеного між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ «А-Метал», є недоведеними та безпідставними, у зв'язку з чим задоволенню не підлягають.
Поряд з цим слід зазначити, що в процесі розгляду справи Товариство з обмеженою відповідальністю «А-Метал»вилучено з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) у зв'язку з припиненням юридичної особи, що підтверджується витягом з ЄДРПОУ серії АД № 652904 та листом Головного міжрегіонального управління статистики у м. Києві від 28.07.2010 р. № 12/1-7/2709.
Отже, юридична особа, яка є відповідачем 1 у даній справі, ліквідована.
Згідно з приписами пункту 6 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо підприємство чи організацію, які є сторонами, ліквідовано.
За таких обставин суд дійшов висновку щодо припинення провадження у даній справі на підставі п. 6 ч. 1 ст. 80 ГПК України в частині позовних вимог ТОВ «Бакинський бульвар»до ТОВ «А-Метал».
Водночас вимоги позивача до ФОП ОСОБА_1 про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки залишаються судом без задоволення.
Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 33, 34, 44, 49, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив:
1. Припинити провадження у даній справі за позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «А-Метал».
2. У задоволенні позовних вимог до ФОП ОСОБА_1 відмовити повністю.
Головуючий суддя В.М. Бабкіна
Суддя О.В. Щоткін
Суддя В.А. Ярема
Дата підписання рішення -01.09.2010 р.