01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
"27" липня 2010 р. Справа № 22/118-10
За позовом Переяслав-Хмельницького закритого акціонерного товариства «Молпродукт», Київська обл., Переяслав-Хмельницький р-н, с. Мала Каратуль
до приватного підприємства «Багатир», Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Хотів
про стягнення 46133,62 грн.
Суддя Третьякова О.О.
Представники :
Позивача - Тарасенко С.М. довіреність №55 від 25 лютого 2010 року,
Відповідача - Ігнатюк О.Ф., довіреність №68 від 27 липня 2010 року
Обставини справи:
До господарського суду Київської області з позовною заявою звернулось Переяслав-Хмельницьке закрите акціонерне товариство «Молпродукт»(Позивач) до приватного підприємства «Багатир»(Відповідач) про стягнення 46133,62 грн. основної заборгованості.
В обґрунтування заявлених позовних вимог Позивач посилається на порушення Відповідачем зобов'язання щодо оплати за поставлений Позивачем товар за Договором постачання від 02 січня 2008 року.
Ухвалою господарського суду Київської області від 07 червня 2010 року порушено провадження у справі №22/118-10 та призначено її розгляд на 30 червня 2010 року о 10:45 год.
Ухвалами господарського суду Київської області від 30 червня 2010 року та 14 липня 2010 року, у зв'язку з неявкою Відповідача та необхідністю витребування нових доказів розгляд справи відкладався відповідно на 14 липня 2010 року та 27 липня 2010 року.
Відповідач в судовому засіданні 27 липня 2010 року в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України заявив про визнання позову та про часткову сплату боргу у розмірі 15000,00 грн., про що подав заяву №67 від 27 липня 2010 року через загальний відділ Господарського суду Київської області (за вх. суду № 8585 від 27 липня 2010 року).
Згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 27 липня 2010 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представників сторін, суд
встановив:
Між Позивачем та Відповідачем укладено Договір постачання від 02 січня 2008 року (далі -Договір), за умовами якого Позивач (Постачальник) постачає, а Відповідач (Покупець) приймає та оплачує продукти харчування згідно товаро-транспортних накладних, надалі - Товар (пункт 1.1. Договору).
Відповідно до пункту 2.2. Договору оплата за товар здійснюється не пізніше 15 банківських днів з дня поставки товару.
Сторони в пункті 4.4. Договору погодили, що розрахунки між сторонами за Товар здійснюються в гривнях шляхом перерахування з розрахункового рахунку Відповідача на розрахункових розрахунок Позивача.
Позивач на виконання умов Договору поставив Відповідачу товар на загальну суму 170133,11 грн.
Відповідач своїх договірних зобов'язань в частині оплати товару своєчасно і в повному обсязі не здійснив, в результаті чого за ним утворилась заборгованість в сумі 46133,62 грн., про що також складений та підписаний сторонами і скріпленим їх печатками акт звірки взаєморозрахунків станом на 04 січня 2010 року.
З метою досудового врегулювання спору Позивач направив на адресу Відповідача претензію №1 про оплату товару за вих.№55 від 25 лютого 2010 року з вимогою сплатити 47108,11 грн. заборгованості, що складає 46133,62 грн. основного боргу, 144,09 грн. 3% річних та 830,40 грн. інфляційних втрат, яка отримана Відповідачем 02 березня 2010 року, однак залишена без відповіді та без задоволення
Оскільки станом на 28 травня 2010 року Відповідач решту товару не оплатив, Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з Відповідача 46133,62 грн. основної заборгованості.
Як передбачено частинами 1, 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку; зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України, як це передбачено частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України.
Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
В силу статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Судом встановлено, що станом на день розгляду справи Відповідачем частково сплачено основний борг за поставлений Позивачем товар за Договором в розмірі 15000,00 грн., що підтверджується копією банківської виписки з рахунку Позивача за 13 липня 2010 року на суму 5000,00 грн. та оригіналом квитанції до прибуткового касового ордера №187 від 29 червня 2010 року на суму 10000,00 грн.
Відповідно до пункту 1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Враховуючи вищезазначене, суд вважає за необхідне провадження у справі № 22/118-10 в частині стягнення 15000,00 грн. основної заборгованості припинити.
Зважаючи на те, що основна заборгованість у сумі 31133,62 грн. визнана Відповідачем та не погашена, розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, вимога Позивача про стягнення з Відповідача основного боргу за поставлений товар є правомірною, обґрунтованою, а тому підлягає задоволенню.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень та подати до суду відповідні докази.
Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на Відповідача.
Керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 2, 33, 34, 49, 75, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
вирішив:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з приватного підприємства «Багатир»(08171, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Хотів, вул. Шевченка, 72а, код 31856330) на користь Переяслав-Хмельницького закритого акціонерного товариства «Молпродукт»(08450, Київська обл., Переяслав-Хмельницький р-н, с. Мала Каратуль, код 00445920) 31133,62 грн. (тридцять одну тисячу сто тридцять три гривні шістдесят дві копійки) основного боргу; 461,34 грн. (чотириста шістдесят одну гривню тридцять чотири копійки) державного мита; 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Провадження у справі № 22/118-10 в частині стягнення з приватного підприємства «Багатир»(08171, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Хотів, вул. Шевченка, 72а, код 31856330) 15000,00 грн. (п'ятнадцяти тисяч гривень) основного боргу припинити.
4. Копію рішення надіслати сторонам.
Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному та касаційному порядку.
Суддя Третьякова О.О.
Повне рішення складено 27 серпня 2010 року.