Справа № 345/3607/24
Провадження № 2/345/908/2024
03.07.2024 року м. Калуш
Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі головуючого судді Онушканича В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу та без проведення судового засідання справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
Позивач звернувся до суду з даним позовом, а саме просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Бізнес Позика» заборгованість за договором №263681-КС-009 про надання кредиту від 20.03.2021 року в розмірі 20 619,97 грн.
27.06.2024 року на адресу суду надійшла заява представника відповідача - адвоката Шевченко Н.П. про зупинення провадження у справі. Заяву мотивує тим, що відповідач ОСОБА_1 з 09.05.2023 року проходить службу у складі Збройних Сил України: спершу у ВЧ НОМЕР_1 , а згодом - у ВЧ НОМЕР_2 . Тому представник відповідача просить зупинити провадження у справі до припинення перебування ОСОБА_1 у складі Збройних Сил України.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції»).
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 252 ЦПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках перебування учасника справи на альтернативній (невійськовій) службі не за місцем проживання або на строковій військовій службі.
Згідно із пунктом 2 частини 1 статті 251 ЦПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи.
Отже, процесуальний закон пов'язує необхідність зупинення провадження у справі не з наявністю воєнного стану в Україні, а із фактом перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Така правова позиція узгоджується із постановою КЦС ВС від 21.12.2022 у справі №456/2541/19.
У постанові Верховного Суду України 07 жовтня 2015 року у справі № 6-1367цс15 зазначено, що «зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об'єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення. Межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи».
В ухвалі Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 серпня 2022 року в справі № 461/5209/19, (провадження № 61-5782св22), якою залишено без змін ухвалу місцевого суду про зупинення провадження в справі, вказано, що оскільки позивачем надані докази його перебування у складі Збройних Сил України у військовій частині, яка переведена на воєнний стан та виконує бойові завдання у зоні бойових дій, то заява про зупинення провадження у справі №461/5209/19 є обґрунтованою та підлягала задоволенню. Отже, зупинення провадження у справі, що переглядалась, до припинення перебування позивача у складі Збройних Сил України у військовій частині, яка переведена на воєнний стан визнано правомірним. Такі правові висновки викладені також у постанові КЦС ВС від 09.11.2022 у справі №753/19628/17.
Як вбачається з довідки №315/120 від 13.05.2023 року, виданої начальником штабу військової частини НОМЕР_1 , солдат ОСОБА_1 проходив військову службу за контрактом на посаді курсанта навчального взводу навчальної роти у військовій частині НОМЕР_1 АДРЕСА_1 з 09.05.2023 року по теперішній час (тобто дату видачі довідки).
Відповідно до довідки, яка видана командиром військової частини НОМЕР_2 , матрос ОСОБА_1 перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_2 . Водночас реквізити даної довідки не містять даних щодо дати її видачі, а тому неможливо встановити актуальність інформації щодо проходження ОСОБА_1 військової служби.
Крім того, вказана довідка не містить відомостей про те, що військова частина, в якій проходить військову службу ОСОБА_1 , переведена на воєнний стан та виконує бойові завдання у зоні бойових дій.
Згідно із частиною 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 62 цього Кодексу. Доказуванню підлягають обставини, щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
Реалізація принципу змагальності в цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є Конституційної гарантією (ст. 129 Конституції України), що передбачено і ст.12 ЦПК України.
За змістом статті 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи; ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко - і відеозаписів, висновків експертів.
Отже, матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що військове формування, в якому несе службу відповідач, переведене на воєнний стан або залучене до проведення антитерористичної операції. Таким чином, надані представником відповідача докази не є достатніми для зупинення провадження у справі відповідно до пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України.
До того ж вказана справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін. А тому відповідач свою позицію щодо суті спору має право особисто викласти у письмових заявах (відзиві на позов, заперечення), надіславши їх на поштову або електронну адресу суду.
Також суд звертає увагу, що до заяви про зупинення провадження у справі додано ордер на надання правничої допомоги, з якого вбачається, що відповідач уповноважив адвоката Шевченко Н.П. здійснювати представництво його інтересів у Калуському міськрайонному суді. Тобто відповідач має можливість брати участь у розгляді справи через свого представника.
Отже, суд приходить до висновку, що відсутні підстави для зупинення провадження по справі.
Керуючись ст. 252, 255, 416 ЦПК,
В задоволенні клопотання представника відповідача про зупинення провадження по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Ухвала окремому оскарженню не підлягає, заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя