Справа № 183/1834/24
№ 2-др/183/37/24
28 червня 2024 року м. Новомосковськ
Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Парфьонова Д. О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про:
- стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної залиттям квартири, суму у розмірі 8400,22 грн, та витрат за послуги Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України щодо складання Висновку експерта № 2506-23 за результатами проведення будівельно-технічного дослідження від 10 січня 2024 року у розмірі 11 471,00 грн;
- стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 відшкодування моральної шкоди у розмірі 10 000,00 грн,
ухваленим Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області рішенням від 10 червня 2024 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
В позовній заяві представником позивача заявлено про подання доказів на підтвердження витрат на правову допомогу протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду в порядку ч. 8 ст. 141 ЦПК України.
17 червня 2024 року до суду надійшла заява представника позивача про ухвалення додаткового рішення у справі, передана головуючому 20 червня 2024 року, в якій представник позивача просить ухвалити додаткове рішення у справі, яким стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000,00 грн з кожного.
Постановленою суддею ухвалою від 20 червня 2024 року призначено розгляд заяви представника позивача про ухвалення додаткового рішення в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін з урахуванням порядку судового розгляду справи та положень абзацу другого частини третьої статті 270 ЦПК України. Встановлено строк відповідачеві для подання заперечень проти заяви та доказів, в обґрунтування заперечень.
У встановлений судом строк заперечень відповідача проти заяви про ухвалення додаткового рішення не надходило.
Дослідивши матеріали справи, суд висновує таке.
Відповідно до статті 246 ЦПК України, якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.
У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.
Згідно з п. 3 ч. 1 статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Так, згідно з положеннями ч. 1, п. 1, 2 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу; витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.
Відповідно до ч. 1-4 статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
За правилами п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи у разі відмови в позові покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У позовній заяві позивачем наведено попередній розрахунок судових витрат на правничу допомогу на орієнтовну суму 10 000,00 грн, заявлено про подання доказів на підтвердження витрат після ухвалення рішення в порядку ч. 8 ст. 141 ЦПК України /а.с.7/.
17 червня 2024 року представник позивача подав докази, які на думку представника підтверджують склад та розмір витрат /а.с.82, 83, 84, 85/.
Перевіряючи строк подання доказів, суд виходить з того, що рішення у справі ухвалено 10 червня 2024 року, відтак строк подання доказів спливає 16 червня 2024 року. Водночас, 15 червня 2024 року випадає на суботу, яка є вихідним днем, відтак, у силу положень ч. 6 ст. 124 ЦПК України, представником позивача вчасно подано докази на підтвердження судових витрат.
В заяві від 17 червня 2024 року представник позивача вказує, що у зв'язку із розглядом справи позивач поніс судові витрати, що складаються з витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000,00 грн, склад та опис яких наведено в акті надання послуг.
Склад витрат, пов'язаних з оплатою послуг з надання професійної правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.
У підтвердження розміру витрат позивача на правову допомогу представником позивача надано: ордер про надання правничої допомоги /а.с.61, 83/; свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю / а.с.60, 82/; акт приймання-передачі наданих послуг від 14 червня 2024 року, згідно з яким адвокатом надано ОСОБА_1 , в інтересах якої за довіреністю діяв ОСОБА_3 послуги з підготовки правової позиції та вивчення актуальної практики з даного спору, підготовка позовної заяви та направлення її до суду тривалістю три години. Сторони погодили, що одна година роботи Адвоката коштує 1 000,00 грн. Вартість послуг адвоката становить 3 000,00 грн; квитанції до платіжної інструкції про сплату ОСОБА_3 ОСОБА_4 3 000,00 грн /а.с.85/.
В питанні критеріїв, які застосовуються при визначенні розміру витрат на правничу допомогу суд дотримується висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у додатковій постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц. Так, Верховний Суд наголосив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Так, суд ураховує, що представник позивача склав та подав суду позовну заяву, здійснив аналіз законодавства, судової практики щодо виниклих правовідносин, про що свідчить зміст позовної заяви /а.с.2-7/.
При цьому, згідно з ч. 1, п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За таких обставин, з урахуванням складності справи, яка, на думку суду не є складною, пов'язаною з житловими відносинами та відносинами з відшкодування шкоди, розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, виходячи з характеру спірних правовідносин, обсягу матеріалів справи, умов Договору та додатків до нього, Акту та квитанції суд виходить з того, що позивачем належними доказами підтверджено розмір витрат на правову допомогу. Їх склад, кількість та час, витрачений адвокатом відповідає обставинам справи, не є надмірним, чи не розумним, а тому заява є такою, що підлягає задоволенню частково, виходячи з пропорційного співвідношення задоволених до заявлених позовних вимог, яке становить 83,26 % (24 871,22 * 100 / 29 871,22). Таким чином з відповідача на користь позивача підлягає стягненню витрати, пов'язані з наданням правової допомоги в сумі 2 497,80 грн (3 000,00 * 83,26).
На підставі викладеного, керуючись ст. 133, 137-138, 141-142, 265, 270 ЦПК України, суд
ухвалити додаткове рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої залиттям квартири.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у виді витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 2 497 (дві тисячі чотириста дев'яносто сім) гривень 80 копійок.
У решті - відмовити.
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на додаткове рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст додаткового рішення суду складений та підписаний 28 червня 2024 року.
Учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП невідомий; проживає за адресою: АДРЕСА_1 ;
відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; останнє відоме місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 .
Суддя Д. О. Парфьонов