Справа № 204/3871/24
Провадження № 3/204/1594/24
КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА
23 травня 2024 року суддя Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська Токар Н.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення стосовно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, не працюючої, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 ,
про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ГП №310360 від 03.04.2024 року, 03 квітня о 15.00 год. за адресою: АДРЕСА_1 , громадянин ОСОБА_2 вчинив відносно своєї дружини ОСОБА_3 домашнє насильство психологічного характеру: висловлювався нецензурною лайкою, словесно погрожував побити, внаслідок чого могла бути завдана шкода психологічному здоров'ю останньої. ОСОБА_2 було піддано адміністративному стягненню протягом року. У зв'язку із чим дії ОСОБА_2 кваліфіковано за ч.2 ст.173-2 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_2 не з'явився, належним чином та своєчасно повідомлявся про розгляд справи в суді, причини неявки суду не повідомив, будь-яких заяв та/або клопотань від останнього на адресу суду не надходило.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч.1ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду об'єктивно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07 липня 1989 року, виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.
Рішенням Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 року у справі «Пономарьов проти України» (п.14) наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого щодо них судового провадження.
Враховуючи наведене, а також вимоги ст.268 КУпАП, суд вважає за можливе розглянути справу без участі особи, що притягається до адміністративної відповідальності.
Розглядаючи матеріали адміністративної справи в межах наявних доказів, приходжу до висновку, що провадження у справі слід закрити за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_2 виходячи з наступного.
Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Частина 1 статті 173-2 КУпАП передбачає відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.
Частиною 2 вказаної статі передбачена відповідальність за ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з вищезгаданий порушень.
Як встановлено з мотивів протоколу серії ГП №310360 від 03 квітня 2024 року, 03 квітня о 15.00 год. за адресою: АДРЕСА_1 , громадянин ОСОБА_2 вчинив відносно своєї дружини ОСОБА_3 домашнє насильство психологічного характеру: ОСОБА_2 було піддано адміністративному стягненню протягом року.
Водночас, жодних належних та допустимих доказів на підтвердження повторності вчинення ОСОБА_2 правопорушення, передбаченого ст.173-2 КУпАП, суду не надано.
В матеріалах адміністративної справи міститься копія термінового заборонного припису стосовно кривдника серії АА №210055, однак в такому відсутня дата винесення такого, відомості щодо особи на яку такий складено, як і відомості про постраждалу особу. Крім цього, вказаний припис не містить дати та часу його дії, а відтак відомості у протоколі про адміністративне правопорушення не підтверджені жодними належними та допустимими доказами.
Будь-яких інших доказів, які б свідчили про вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, суду не надано.
Працівниками поліції оформлено матеріали адміністративної справи лише на показаннях потерпілої ОСОБА_3 , яка обставини події повідомила на службу 102, за відсутності будь-яких інших доказів, а тому встановити вчинення ОСОБА_2 правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-2 КУпАП, неможливо.
За ч. 2 ст. 251 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Статтею 62 Конституції України визначено, що особа вважається невинуватою і не може бути піддана покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість. Звинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь
У відповідності до вимог ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Таким чином, провадження в справі за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП підлягає закриттю за відсутності події та складу адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_2 .
Керуючись ст.ст.7, 247, 251, 256, 266, 283, 284 КУпАП, суддя,-
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч.1 ст.173-2 КУпАП - закрити за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Красногвардійський районний суд м.Дніпропетровська шляхом подачі скарги протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Н.В. Токар