Справа № 171/1107/24
3/212/2374/24
03 липня 2024 року м. Кривий Ріг
Суддя Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Борис О.Н., розглянувши матеріали про адміністративне правопорушення, які надійшли з Відділення поліції №3 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, непрацюючого, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення
встановив:
На підставі постанови Дніпровського апеляційного суду від 23 травня 2024 року в провадження Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області надійшов протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №298187 від 09.05.2024 року, 09.05.2024 року о 23 год 05 хв в м. Апостолове, вул. Лебедина, гр. ОСОБА_1 керував мотоциклом Вайпер, д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння, стан сп'яніння вимірювався приладом алкотестер «Драгер»-6810, зав. №ARBH-0612, проба позитивна - 0,37 проміле. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.2.9а ПДР, за що передбачена відповідальність за 1 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 у судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи, про причину неявки не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справ до суду не надходило.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності повинна добросовісно використовувати свої процесуальні права. Процесуальні кодекси, як і інші закони, розраховані на добросовісне їх використання.
Неявка особи, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, належним чином повідомленої про час та місце судового розгляду справи є її волевиявленням, яке свідчить про відмову від реалізації свого права на безпосередню участь у судовому розгляді справи та інших процесуальних прав.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» від 07 липня 1989 року, виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип - верховенство права.
Враховуючи, що явка в судове засідання особи за ч. 1 ст. 130 КУпАП відповідно до вимог ст. 268 КУпАП не є обов'язковою, суд приходить до висновку про розгляд справи без участі ОСОБА_1 за наявними у справі матеріалами.
Перевіривши та дослідивши матеріали справи, суддя дійшов наступного висновку.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно ст. 278 КУпАП, при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення суд, в тому числі, перевіряє правильність складання протоколу інші матеріали справи про адміністративне правопорушення, належно з'ясовує обставини справи.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» №14 від 23 грудня 2005 року передбачено, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з'ясовувати всі обставини, перелічені у ст.ст. 247 і 280 КУпАП. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст.283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
З аналізу ст. ст. 251, 252 КУпАП слідує, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При цьому, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події та складу адміністративного правопорушення доводиться шляхом подання доказів.
Відповідно до п.2.9а ПДР, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частиною 1 ст. 130 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Підстави, умови та порядок проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння визначені ст. 266 КУпАП, п.2.5 ПДР України та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 № 1452/735 (в подальшому «Інструкція»).
За змістом цих нормативних документів водій зобов'язаний на вимогу поліцейського пройти медичний огляд з метою встановлення стану сп'яніння. Відповідно до пункту 2 Розділу 1 Інструкції огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Відповідно до пункту 10 Розділу 10 Інструкції, якщо технічними характеристиками спеціального технічного засобу передбачається роздрукування на папері його показників, ці результати долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Так, судом були досліджені такі матеріали справи, а саме: - протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №298187 від 09.05.2024 року; - рапорт поліцейського СРПП ВП №8 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області О.Тицького від 09.05.2024 року; - DVD-диск з відеозаписом події від 09.05.2024 року за участі ОСОБА_1 ; - акт огляду на стан сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів; - довідка поліцейського СРПП ВП №8 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області О.Тицького від 09.05.2024 року про відсутність у ОСОБА_1 посвідчення водія.
Так, в фабулі протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №298187 від 09.05.2024 року зазначено, що стан сп'яніння водія ОСОБА_1 вимірювався приладом алкотестер «Драгер»-6810, зав. №ARBH-0612, проба позитивна - 0,37 проміле.
Водночас, на підтвердження вказаного в матеріалах справи відсутня роздруківка з газоаналізатора «Драгер» із зазначенням результату огляду.
При цьому, матеріали справи не містять даних, що газоаналізатор «Драгер» не передбачає роздрукування його показників на папері.
До протоколу також доданий акт огляду на стан сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с. 4), в якому вказаний результат 0,37 проміле, проте він не може бути належним доказом по справі, оскільки він нічим не підтверджений.
Згідно з Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп'яніння, складені з порушенням вимог цієї інструкції, вважаються недійсним (пункт 22 Розділу 3 Інструкції).
Склад правопорушення це наявність об'єктивних та суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу загалом.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП розпочате провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю, у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Оцінивши усі наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд приходить до висновку, що в судовому засіданні не знайшов підтвердження факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 130 КУпАП.
За таких обставин суд вважає, що справу слід закрити у зв'язку з відсутністю складу правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП в діях ОСОБА_1 .
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 33, 130, 247, 252, 266, 284 КУпАП,-
постановив:
Закрити провадження по справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постанова судді може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення, прокурором у випадках, передбачених частиною 5 статті 7 цього Кодексу, особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим. Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу.
Суддя: О. Н. Борис