Справа № 174/744/24
Провадження № 3/174/315/2024
01 липня 2024 року м. Вільногірськ
Суддя Вільногірського міського суду Дніпропетровської області Ілюшик І.А., розглянувши матеріал, який надійшов з відділення поліції № 4 Кам'янського РУП ГУНПв Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючого,-
якому згідно ст. 268 КУпАП роз'яснені його права та обов'язки,-
03.06.2024 року о 19.25 год. в Дніпропетровській області, Кам'янського району в м. Вільногірську, вул. Устенка, 3, водій ОСОБА_1 керував скутером «Вайпер» б/н з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: порушення мови, координація рухів, зіниці очей не реагують на світло, почервоніння очей. Від проходження медичного огляду для встановлення стану наркотичного сп'яніння в закладі охорони здоров'я, водій відмовився під запис нагрудної боді камери поліцейського, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України.
Дії ОСОБА_1 посадовою особою кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 в судовому засіданні вину не визнав, просив справу закрити за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення. Пояснив, що він їхав на переробленому транспортному засобі ззовні схожому на мопед, але він із електричним двигуном, документів на який у нього немає, оскільки купував його у мережі Інтернет, а сам засіб зник з того місця де він його залишив після того, як його зупинили співробітники поліції. Він погоджувався їхати до лікарні на огляд, однак коли дізнався, що його повезуть до лікарні у м. Кам'янське, то змінив своє рішення у зв'язку із сімейними обставинами, оскільки його дитина гуляла у дворі сама. Дружина була на роботі, тому йому потрібно було забрати дитину. Звертає увагу на свою правову необізнаність, а також те, що права йому на місці зупинки не роз'яснили, доступ до безоплатної правової допомоги не надали, відеозапис не є безперервним. Він викликав у ВП № 4 швидку і запитав у них чи можна пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння у м. Вільногірську на що йому відповіли, що такої можливості немає, треба їхати у м. Кам'янське, але через свої сімейні обставини він відмовився.
У судовому ОСОБА_1 пояснив, що послуг захисника не потребує, буде захищатись самостійно. Клопотань про відкладення розгляду справи від нього не надходило.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , оглянувши відеозапис та матеріали справи, доходжу наступного висновку.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Як регламентують приписи ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зобов'язаний, зокрема, з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність особи, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як наголошується в ст. 251 КУпАП.
Суд, у відповідності з приписами ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Вказаних вимог чинного законодавства ОСОБА_1 не виконав, що й призвело до вчинення останнім адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Факт вчинення адміністративного правопорушення та винність ОСОБА_1 підтверджується наступними доказами:
-протоколом серії ОБ № 020212 від 03.06.2024;
-направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції до КНП КМР МЛ № 1 Дніпропетровська область, м. Кам'янське;
-відеозаписом до протоколу на цифрову нагрудну відеокамеру поліцейського «MOTOROLA» № 799203 після чого фрагмент відеозапису був скопійований на DVD диск, який долучено до справи.
Вказані вище докази суд приймає у якості належних та допустимих доказів по справі, оскільки вони отримані в законний спосіб, логічно взаємопов'язані, узгоджуються між собою та взаємно доповнюють однин одного.
Зафіксовані на відеозаписи обставини справи повністю узгоджується з викладеними обставинами в протоколі про адміністративне правопорушення та рапорті працівника поліції. Таким чином, переглянувши наявний в матеріалах справи відеозапис, суд вважає доведеним той факт, що транспортним засобом керував саме ОСОБА_1 , його було зупинено працівниками поліції та ОСОБА_1 було вчинено дії щодо ухилення від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Доказів, які б спростовували наведенів протоколі обставини або породжували обґрунтовані сумніви у достовірності цих обставин, ОСОБА_1 суду не надано. На відеозаписі зафіксовані усі обставини, що мають значення для розгляду справи.
Щодо посилання ОСОБА_1 в судовому засіданні на те, що йому не роз'яснили права на місці зупинки, то відповідно до відеозапису йому роз'яснили права під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, а саме його права та обов'язки, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП про що свідчить його особистий підпис. При цьому не вбачається реальних перешкод для звернення ОСОБА_1 за правовою допомогою під час складання матеріалів, в судовому засіданні ОСОБА_1 також роз'яснено право на захист.
Є неприйнятними і доводи особи, яка притягається до адміністративної відповідальності про те, що скутер «Вайпер» не є транспортним засобом.
Так, згідно п 2.13 ПДР України, транспортні засоби належать до таких категорій А1 - мопеди, моторолери та інші двоколісні транспортні засоби, які мають двигун з робочим об'ємом до 50 куб. см або електродвигун потужністю до 4 кВт.
Пунктом 1.10 ПДР України наведено перелік термінів, що використовуються у цих Правилах, де розмежовано значення кожного із них.
Так, на відміну від «механічного транспортного засобу», «транспортним засобом» є пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів.
Таким чином, Правилами дорожнього руху України розмежовані поняття «механічний транспортний засіб» та «транспортний засіб» та різниця між цими поняттями полягає у наявності двигуна внутрішнього згорання, а також потужності електродвигуна. Отже, транспортний засіб з електродвигуном вважається механічним за умови, що потужність двигуна більша ніж 3 кВт. У зворотному випадку транспортний засіб не буде вважатись механічним, однак все ж таки залишатиметься транспортним засобом.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у справі №278/3362/15-к від 01.03.2018.
Як було наведено вище, адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачена за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
На відеозаписі чітко видно, як рух транспортного засобу так і чути прохання поліцейських вимкнути двигун. Доказів того, що скутер «Вайпер» б/н не є транспортним засобом ОСОБА_1 надано не було, хоча право заявити клопотання та подати в судовому засіданні докази йому було роз'яснено, отже, твердження про те, що скутер «Вайпер» б/н не є транспортним засобом, є необґрунтованими.
Санкція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає види стягнень, які накладаються на водіїв та інших осіб.
Поняття "водій" визначено у п. 1.10 ПДР України: водій особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії.
Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли останній почав рухатись.
Проходження у встановленому порядку огляду на стан сп'яніння є імперативною нормою, оскільки передбачає обов'язкове проходження огляду в незалежності від наявності особистих обставин у особи щодо якої порушується таке питання. Вчинення діянь, які кваліфікуються в національному законодавстві за ст. 130 КУпАП, є одним з найбільш тяжких порушень у сфері безпеки дорожнього руху. Тяжкість стягнення обумовлена саме високим ступенем суспільної шкоди, яка завдається такими діяннями.
Згідно з п. 12 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 1452/735 від 09.11.2015 року у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Слід зазначити, що перевірка на стан наркотичного сп'яніння проводиться лише в медичних закладах охорони здоров'я, які мають право на проведення лабораторного дослідження біоматеріалу.
Оскільки у ОСОБА_1 працівники поліції виявили ознаки наркотичного сп'яніння, які передбачені в пункті 4 розділу I Інструкції № 1452/735 від 09.11.2015 року, на місці зупинки транспортного засобу, однак провести такий огляд за допомогою лабораторного дослідження біоматеріалу на місці неможливо, тому працівники поліції обґрунтовано пропонували йому пройти такий у медичному закладі.
При цьому ОСОБА_2 особисто повідомив в судовому засіданні та з відеозапису також вбачається, що медики швидкої допомоги, які приїхали на виклик до ВП № 4, підтвердили неможливість пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння в лікарні м. Вільногірськ, Кам'янського району Дніпропетровської області.
Зважаючи на те, що матеріалами справи факт відмови ОСОБА_1 від проходження у встановленому порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння, запропонованого йому співробітниками поліції, доведено належними, достатніми та допустимим доказами, суддя доходить висновку про наявність в діях останнього складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Обставин, які обтяжують чи пом'якшують відповідальність ОСОБА_1 при судовому розгляді справи не встановлено. Врахувавши особу правопорушника та обставини справи, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 слід притягнути до адміністративної відповідальності та накласти адміністративне стягнення, передбачене санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу та позбавлення права керування транспортними засобами строком на один рік, що за своїм видом і розміром буде відповідати характеру вчиненого правопорушення, особі порушника та ступеню його вини, необхідним і достатнім для його виховання та запобігання вчиненню нових правопорушень.
Згідно інформаційного листа від 03.06.2024, ОСОБА_1 посвідчення водія не отримував. Однак, особі, яку визнано винуватою у вчиненні правопорушення, суд може призначити додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами незалежно від того, чи мала така особа на момент вчинення правопорушення отримане у передбаченому законом порядку посвідчення на право керування транспортними засобами. Підхід щодо неможливості призначення покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами особі, яка не отримувала посвідчення водія на право керування транспортними засобами, не відповідає засаді справедливості та принципу рівності всіх перед законом, а також нівелює попереджувальну мету покарання.
Суд не вправі при визнанні особи винуватою за ч. 1 ст. 130 КУпАП призначити інше покарання, ніж передбачене санкцією, або ж перейти до іншого виду стягнення чи звільнити від стягнення, оскільки Законом України встановлена пряма заборона застосування пом'якшення стягнення чи звільнення від стягнення.
Відповідно до ч. 5 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір»у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з особи стягується судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму, що складає 605 грн. 60 коп.
Керуючись ст.ст. 36, 40-1, ч. 1 ст. 130, 283, 284, 287, 289, 294 КУпАП, суд,-
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Перерахування провести на користь держави.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605 гривень 60 копійок.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня її винесення до Дніпровського апеляційного суду через Вільногірський міський суд Дніпропетровської області.
Постанова у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Згідно ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова про позбавлення права керування транспортним засобом набирає чинності з наступного дня після закінчення строку на її оскарження, визначеного цим Кодексом, а у випадку такого оскарження - з дня набрання законної сили рішенням за результатами такого оскарження, яке винесено за наслідками розгляду справи по суті.
Копію постанови в частині позбавлення права керування транспортними засобами направити для виконання начальнику відділення поліції № 4 Кам'янського РУП ГУ НП в Дніпропетровській області.
Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України.
Постанова про накладення адміністративного стягнення звертається до виконання органом (посадовою особою), який виніс постанову.
Строк пред'явлення документа для виконання - протягом 3 місяців з дня набрання рішенням законної сили.
Повний текст складено 03.07.2024 року.
Суддя: І.А.Ілюшик