Справа № 544/637/24 Номер провадження 33/814/757/24Головуючий у 1-й інстанції Ощинська Ю.О. Доповідач ап. інст. Пікуль В. П.
Категорія: частина 1 статті 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення
02 липня 2024 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі:
судді Пікуля В.П.,
з секретарем Філоненко О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 ,
на постанову судді Пирятинського районного суду Полтавської області від 24 квітня 2024 року про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 164 КУпАП,
стосовно: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,-
Зміст оскаржуваної постанови
Постановою судді Пирятинського районного суду Полтавської області від 24 квітня 2024 року ОСОБА_1 визнано виною у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 164 КУпАП, накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000,00 грн без конфіскації виготовленої продукції, знарядь виробництва, сировини і грошей, одержаних внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення та стягнуто на користь держави судовий збір в розмірі 605,60 грн.
Відповідно до статті 265 КУпАП вирішено питання вилучених, відповідно до протоколу від 31 березня 2024 року, речей.
Додатковою постановою від 29 квітня 2024 року уточнено мотивувальну та резолютивну частину постанови Пирятинського районного суду Полтавської області від 24 квітня 2024 року, а саме, в порядку статті 265 КУпАП визначено долю вилучених, відповідно до протоколу від 04 квітня 2024 року, речей.
Згідно з постановою судді, 31 березня 2024 року о 12-00 год у м. Пирятин по вул. Європейській у орендованому павільйоні ОСОБА_1 здійснила продаж алкоголю невідомій особі, а саме: одну банку пива «Оболонь преміум», без ліцензії на здійснення даного виду господарської діяльності, чим порушила статтю 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» та вчинила адміністративне правопорушення передбачене частиною 1 статті 164 КУпАП.
Також, 04 квітня 2024 року о 15-10 год у м. Пирятин по вул. Європейській у орендованому павільйоні № 17 ОСОБА_1 здійснила продаж алкоголю невідомій особі без ліцензії, чим порушила статтю 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», за що передбачена відповідальність за частиною 1 статті 164 КУпАП.
Постановою судді від 08 квітня 2024 року справу про адміністративні правопорушення № 544/656/24 провадження № 3/544/226/2024 відносно ОСОБА_1 за частиною 1 статті 164 КУпАП та справу про адміністративне правопорушення № 544/637/24 провадження № 3/544/221/2024 відносно ОСОБА_1 за частиною 1 статті 164 КУпАП об'єднано в одне провадження та присвоєно № 544/637/24 провадження № 3/544/221/2024.
Позиції осіб, які беруть участь у провадженні в справі про адміністративне правопорушення
Вимоги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
З постановою судді не погодилася ОСОБА_1 , яка в апеляційній скарзі просить скасувати постанову судді Пирятинського районного суду Полтавської області від 24 квітня 2024 року, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.
Скаржник зазначає, що судом було порушено право на захист та розглянуто справу за її відсутності.
Вказує, що не перебуває на посаді продавця та не являється підприємцем, відповідно, не є суб'єктом правопорушення.
Також ОСОБА_1 вказує, що матеріали справи не містять доказів того, що алкогольні напої були придбані саме у неї.
Щодо явки та позиції учасників провадження в суді апеляційної інстанції
ОСОБА_1 будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду у справі в судове засідання не з'явилася, подавши до суду 27 травня 2024 року заяву про розгляд справи за її відсутності, в якій просила задовольнити апеляційну скаргу.
Мотиви суду
Вимогами статті 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі статтею 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до частини 1 статті 164 КУпАП провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов'язковість подання такого повідомлення передбачена законом, або без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, або у період зупинення дії ліцензії, у разі якщо законодавством не передбачені умови провадження ліцензійної діяльності у період зупинення дії ліцензії, або без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди) тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва, сировини і грошей, одержаних внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення, чи без такої.
Об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері регулювання господарської діяльності.
Господарська діяльність будь-яка діяльність особи, спрямована на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.
Об'єктивна сторона правопорушень, передбачених коментованою статтею, полягає у здійсненні діяльності, що містить ознаки підприємницької, без державної реєстрації як суб'єкта підприємницької діяльності, або здійсненні без одержання ліцензії видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону.
Суб'єктивна сторона правопорушень, передбачених коментованою статтею, полягає у наявності умислу.
Суб'єктами правопорушення можуть бути особи, яким виповнилося 16 років.
Відповідно до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» роздрібна торгівля алкогольними напоями, тютюновими виробами здійснюється за наявності ліцензії.
Відповідно до вимог статті 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.
У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.
У свою чергу, під час складання протоколу про адміністративне правопорушення від 31 березня 2024 року ОСОБА_1 скористалася своїм правом та вказала, що вона «згодна з правопорушенням», а в протоколі від 04 квітня 2024 року зазначила, що «не продавала».
Апеляційний суд зазначає, що протоколи про адміністративне правопорушення складені уповноваженою на те посадовою особою, як передбачено приписами статті 255 КУпАП, та відповідають вимогам статті 256 цього Кодексу, а тому є належними та допустимими доказами по справі.
Відповідно до положень статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Вказані вимоги закону були виконані в повному обсязі.
Так, визнаючи ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 164 КУпАП, суддя суду першої інстанції послався на сукупність доказів, які були досліджені у повному обсязі, зокрема: протоколи про адміністративні правопорушення серія ВАД 313703 від 31 березня 2024 року та ВАД 313738 від 04 квітня 2024 року і письмові пояснення.
Надавши оцінку зазначеним доказам, суддя дійшов правильного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 164 КУпАП.
Із вказаним висновком судді місцевого суду погоджується й апеляційний суд, а доводи апеляційної скарги щодо відсутності підстав для притягнення ОСОБА_1 адміністративної відповідальності спростовуються матеріалами справи у їх сукупності.
Щодо доводів апеляційної скарги
Посилання в апеляційній скарзі на порушення права на захист ОСОБА_1 не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи та доводах апеляційної скарги.
Відповідно до положень пункту 7 частини другої статті 129 Конституції України однією з основних конституційних засад судочинства є розумність строків розгляду справи судом. Розгляд справи протягом розумного строку гарантовано і статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Згідно частини 1 статті 277 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.
Виходячи з положень статті 268 КУпАП, під час розгляду даної категорії справ присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов'язковою.
Так, в рішенні від 07 липня 1989 у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» зазначено, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Апеляційний суд звертає увагу, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
ОСОБА_1 була обізнанна, що відносно неї складено протоколи про адміністративні правопорушення які, в подальшому, направлені для розгляду до суду, відповідно, суд апеляційної інстанції не вбачає порушення її права на захист.
Крім того, апеляційний суд звертає увагу, що ОСОБА_1 виклала свою позицію щодо оскарженої постанови в апеляційній скарзі та надав докази, які вважав за необхідне надати, а матеріали справи про адміністративне правопорушення мають достатні дані для розгляду апеляційної скарги.
Також не знайшли свого підтвердження доводи ОСОБА_1 з приводу того, що вона не є суб'єктом даного правопорушення.
З положень статті 3 ГК України вбачається, що під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями.
Систематичною вважається діяльність у разі, коли вона здійснюється неодноразово протягом певного періоду часу.
Отже, однією з обов'язкових ознак підприємницької діяльності, як виду господарської діяльності, є систематичність її здійснення, що в даному випадку підтверджується поясненнями самої ОСОБА_1 та доводиться іншими матеріалами справи, з яких слідує, що діяльність ОСОБА_1 була направлена виключно на здійснення систематичного продажу алкогольних напоїв, а не на одиничний продаж і свідчить про те, що ОСОБА_1 здійснювала господарську діяльність в розумінні статті 3 ГК України.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що суб'єктом правопорушення передбаченого частиною 1 статті 164 КУпАП є суб'єктами відповідальності за вказаною статтею, можуть бути не тільки особи, які займаються господарською діяльністю та працівники відповідних підприємств, а й фізичні особи, тобто громадяни, які досягли на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку.
Посилання скаржника про те, що матеріали справи не містять доказів саме продажу алкогольних виробів також спростовуються матеріалами справи, зокрема поясненнями самої ОСОБА_1 яка у поясненнях вказувала, що алкогольні напої не встигла реалізувати (а.с. 12) та поясненнями свідків (а.с. 13-14).
Отже, жодних об'єктивних даних, які б спростовували факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 164 КУпАП, матеріали справи не містять і в апеляційній скарзі не наведено.
Висновки суду
Враховуючи викладене, висновок судді суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення та кваліфікація його дій за частиною 1 статті 164 КУпАП є правильною та обґрунтованою.
Стягнення накладене у відповідності з вимогами статей 33, 36 КУпАП, у межах, установлених цим Кодексом, з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеню його вини та майнового стану.
Судове рішення належним чином мотивоване і відповідає вимогам статті 283 КУпАП. Порушень закону, які були б підставою для скасування постанови суду не встановлено.
Відповідно до положень частини 7 статті 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. При цьому, він не обмежений її доводами, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, також апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.
Згідно пункту 1 частини 8 статті 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін.
Враховуючи викладене, апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Керуючись статтею 294 КУпАП,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову судді Пирятинського районного суду Полтавської області від 24 квітня 2024 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Полтавського
апеляційного суду В.П. Пікуль