Справа № 159/3905/24 Провадження №11-сс/802/282/24 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
01 липня 2024 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд у складі:
головуючого судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
підозрюваного - ОСОБА_7 ,
захисника - ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 21 червня 2024 року щодо ОСОБА_7 ,
Ухвалою слідчого судді Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 21 червня 2024 року відмовлено у задоволенні клопотання слідчого СВ Ковельського районного управління поліції ГУНП у Волинській області про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту щодо підозрюваного ОСОБА_7 ..
Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що слідчим та прокурором не надано докази, які свідчать про обґрунтовану підозру вчинення ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.345 КК України, а саме умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків, яке відноситься до нетяжкого злочину. Крім того, на переконання слідчого судді, наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а саме те, що ОСОБА_7 може вчинити інше кримінальне правопорушення, переховуватися від органів досудового розслідування або суду, впливати на свідків, не підтверджено.
Не погоджуючись з ухвалою суду, прокурор подав апеляційну скаргу, в якій зазначає про її незаконність та необґрунтованість. Зауважує, що слідчий суддя зробив висновки, які не відповідають фактичним обставинам справи та допустив істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
Прокурор зазначає, що ОСОБА_7 21.06.2024 повідомлено про підозру за ч.2 ст.345 КК України, обґрунтованість якої підтверджується матеріалами кримінального провадження.
Враховуючи, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, офіційно не працює, не має стійких соціальних зв'язків, раніше неодноразово судимий, крім того в кримінальному провадженні не допитано ряд свідків, прокурор вважає, що наявні ризи, передбаченні п.п.1, 2, 3, 4 ч.1 ст.177 КПК України.
З огляду на наведене, прокурор просить ухвалу слідчого судді скасувати і постановити нову, якою задовольнити клопотання слідчого та обрати щодо підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту.
Заслухавши доповідача, який виклав суть ухвали слідчого судді та доводи апеляційної скарги, прокурора, яка підтримала апеляцію з викладених в ній підстав і просила скасувати ухвалу слідчого та застосувати щодо ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, підозрюваного та його захисника, які заперечили проти апеляційної скарги та просили залишити ухвалу слідчого судді без змін, пояснення слідчого, перевіривши матеріали справи за доводами апеляційної скарги, апеляційний суд доходить висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з таких підстав.
Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим, покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
За змістом ч. ч.1,2 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; його майновий стан; наявність судимостей у підозрюваного; дотримання підозрюваним умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Згідно ч.3 ст.176 КПК України слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.
Апеляційний суд вважає, що дані вимоги закону при розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_7 , слідчим суддею були дотримані не в повній мірі.
Матеріалами кримінального провадження стверджується, що слідчим відділом Ковельського РУП ГУНП у Волинській області проводиться досудове розслідування в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024030550000806 від 20.06.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.345 КК України.
21 червня 2024 року ОСОБА_7 вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.345 КК України.
З матеріалів провадження вбачається, що ОСОБА_7 підозрюється в умисному заподіянні працівникові правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків.
Так із заяви ОСОБА_9 від 20.06.2024, протоколу допиту потерпілого ОСОБА_9 від 20.06.2024, протоколу допиту свідка ОСОБА_10 від 20.06.2024, протоколу огляду місця події від 20.06.2024, довідки №3960 виданої Ковельським МТМО від 20.06.2024 слідує, що ОСОБА_7 при керуванні автомобілем, котрий є джерелом підвищеної небезпеки, усвідомлюючи, що рядовий поліції ОСОБА_9 знаходиться при виконанні своїх службових обов'язків, ігноруючи вимоги останнього, цілеспрямовано почав рух автомобілем «BMW», р.н. НОМЕР_1 в напрямку працівника поліції та здійснив наїзд на нього, чим спричинив йому легкі тілесні ушкодження.
Враховуючи, що на даному етапі провадження суд не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, апеляційний суд вважає оголошену ОСОБА_7 підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.345 КК України, обґрунтованою.
У свою чергу, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_7 офіційно не працевлаштований, одружений, неодноразово судимий, у тому числі за особливо тяжкий злочин проти життя та здоров'я особи, судимість за які не знята і не погашена у встановленому законом порядку, за скоєння останнього правопорушення лише 27.05.2024 підозрюваний відбув покарання та менше як за місяць обґрунтовано підозрюється у вчиненні нового умисного злочину. Крім того, ОСОБА_7 сховав транспортний засіб, яким здійснив наїзд на працівника поліції, котрий є знаряддям вчинення кримінального правопорушення та на якому збереглися сліди скоєння злочину.
З огляду на зазначене вище, апеляційний суд вважає доведеними наявність ризиків передбачених п.1, 2, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме переховування від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення та вчинення іншого кримінального правопорушення.
Ризик незаконного впливу ОСОБА_7 на свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , які перебували з ним в транспортному засобі в момент вчинення першим кримінального правопорушення, враховуючи, що вони є знайомими підозрюваного та перебувають у дружніх відносинах, на думку апеляційного суду, не є підтвердженим.
У відповідності з вимогами кримінального процесуального законодавства, врахувавши майновий та сімейний стан підозрюваного, наявність соціальних зв'язків, інших даних про його особу, ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, практики Європейського суду з прав людини, згідно якої рішення суду повинно забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, апеляційний суд вважає, що слід скасувати оскаржувану ухвалу слідчого судді та постановити нову, якою обрати підозрюваному ОСОБА_7 запобіжний захід у виді домашнього арешту в нічну пору доби в межах строку досудового розслідування, тобто до 21 серпня 2024 року включно, із покладенням на останнього відповідно до ч.5 ст.194 КПК України обов'язків.
За викладених вище обставин на думку апеляційного суду такий запобіжний захід є співмірним кримінальному правопорушенню, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7 , та буде достатньою гарантією для забезпечення виконання ним процесуальних обов'язків у даному кримінальному провадженні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.376, 404, 405, 407, 422 КПК України, Волинський апеляційний суд,
Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 - задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 21 червня 2024 року щодо ОСОБА_7 - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою клопотання слідчого СВ Ковельського районного управління поліції ГУНП у Волинській області ОСОБА_13 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту щодо підозрюваного ОСОБА_7 - задовольнити частково.
Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в межах строку досудового розслідування, до 21 серпня 2024 року включно, із покладенням на нього відповідно до ч.5 ст.194 КПК України обов'язків:
- упродовж доби з 20.00 по 08.00 год не залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , окрім випадку оголошення у Волинській області сигналу повітряної тривоги для евакуації в укриття;
- за першим викликом прибувати до слідчого, прокурора, суду, а у разі неможливості прибути через поважні причини - завчасно повідомити про це посадову особу, яка здійснила виклик;
- не відлучатися за межі м.Ковеля Волинської області без дозволу слідчого, прокурора;
Ухвала є остаточною й оскарженню не підлягає.
Головуючий
Судді