03.07.2024 Справа № 756/8237/24
Номер справи 756/8237/24
Номер провадження 1-кс/756/1674/24
02 липня 2024 року місто Київ
Оболонський районний суд міста Києва у складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
за участі сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_3
підозрюваного ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в м. Києві клопотання слідчої СВ Оболонського УП ГУ НП в м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Оболонської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, з середньою освітою, непрацевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, поданого в межах кримінального провадження № 12024100050002174, внесеного до Єдиного реєстру досудового розслідування 30 червня 2024 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,
Слідчому судді 02 липня 2024 року надійшло клопотання слідчого СВ Оболонського УП ГУ НП в м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Оболонської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 в межах кримінального провадження № 12024100050002174 від 30 червня 2024 року за ч. 1 ст. 115 КК України.
Прокурор у судовому засіданні підтримала подане клопотання з підстав та мотивів викладених у ньому, просила задовольнити, враховуючи що кримінальне правопорушення, яке інкримінуються підозрюваному належать до категорії тяжкого злочину, вчиненого з насильством не обирати альтернативний запобіжний захід у вигляді застави. Зауважила, що існують ризики впливу на свідків, ймовірність переховування. Можливість іншим чином перешкоджати проведенню досудового розслідування. Наполягала на задоволенні клопотання без визначення розміру застави.
Захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_5 , проти задоволення клопотання заперечував, просив застосувати менш суворий захід забезпечення у вигляді домашнього арешту. В судовому засіданні захисник зауважив, що ризики, які зазначає прокурор не доведені, ґрунтуються на припущеннях. Окрім того, в поданому клопотанні недостатньо мотивовано неможливість застосування до підозрюваного більш мякого покарання, аніж тримання під вартою.
Підозрюваний, ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечував проти обрання запобіжного заходу тримання під вартою, просив застосувати домашній арешт. Провину не визнав, зазначив що не пам'ятає обставини скоєного. Того дня вживав наркотичні засоби та алкогольні напої, тому нічого не пам'ятає.
Виклад обставин та правова кваліфікація
У провадженні слідчого відділення Оболонського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві перебуває кримінальне провадження № 12024100050002174 від 30 червня 2024 року за ч. 1 ст. 115 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що що 30.06.2024, приблизно о 20 год. 00 хв., ОСОБА_4 перебував за адресою місця проживання АДРЕСА_2 , в приміщенні квартири №82 , в якій в цей же час перебувала ОСОБА_7 .
На ґрунті неприязних відносин один до одного між ОСОБА_4 та ОСОБА_7 виник словесний конфлікт. Під час якого, у ОСОБА_4 , який перебував у стані алкогольного сп'яніння, виник умисел, спрямований на умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_7 .
Усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, у вигляді смерті, взяв у праву руку молоток та умисно наніс ОСОБА_7 , численні удари зверху в область голови, чим спричинив останній тілесні ушкодження у вигляді відкритої черепно-мозкової травми, від яких ОСОБА_7 померла на місці.
Обґрунтування клопотання.
ОСОБА_4 підозрюється в умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині (умисне вбивство), тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, про що йому було повідомлено про підозру 01 липня 2024 року на підставі зібраних доказів у кримінальному провадженні № 12024100050002174.
Діяння, в якому підозрюється ОСОБА_4 відповідно до ст. 12 КК України є особливо тяжким злочином, за яке передбачено законом покарання у вигляді позбавленням волі на строк від семи до п'ятнадцяти років.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність встановлених ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 частини 1 статті 177 КПК України. Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Мотивація суду
У відповідності до ст. 12 КПК України під час кримінального провадження ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.
Розділ ІІ Кримінального процесуального кодексу України визначає, що з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи забезпечення цього провадження. До заходів забезпечення згідно з пунктом 9 частини 2 статті 131 цього кодексу віднесені також запобіжні заходи. Порядок застосування до особи запобіжних заходів визначений главою 18 КПК України. Згідно з частиною 1 статті 176 КПК України одним із запобіжних заходів є тримання під вартою.
У відповідності до статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
З аналізу зазначених норм слідує, що запобіжні заходи можуть застосовуватися, зокрема, до підозрюваного. Підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276 - 279 КПК України повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення (ч. 1 ст. 42 КПК України).
Як підтверджується витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 30 червня 2024 року досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024100050002174 здійснюється за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
ОСОБА_4 затримано 30 червня 2024 о 22:00 год. за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, на підставі ст. 208 КПК України.
У відповідності до положення п.п. 1, 3 ст. 276 КПК України ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Отже, у відповідності до вимог статті 42 КПК України ОСОБА_4 має статус підозрюваного у цьому кримінальному провадженні і щодо нього може вирішуватися питання про застосування запобіжного заходу.
Відповідно до вимог пункту 4 частини 2 статті 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Санкція частини 1 статті 115 КК України передбачає покарання у вигляді позбавленням волі на строк від семи до п'ятнадцяти років позбавлення волі.
Під час розгляду клопотання встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Києва, громадянин України, зі середньою освітою, не працює, не одружений, не має на утриманні неповнолітніх дітей, зареєстрований та проживає: АДРЕСА_1 , раніше не судимий.
Згідно з положеннями статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;
- наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
- недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Крім того, стаття 178 КПК України закріплює перелік обставин, які на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, повинні бути оцінені в сукупності. За таких умов слідчому судді належить дослідити кожен із зазначених вище критеріїв окремо.
Щодо обґрунтованості підозри
Згідно з статтею 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Оскільки чинне законодавство не розкриває поняття обґрунтованої підозри, враховуючи статті 8, 9 КПК України, слід керуватися позиціями Європейського суду з прав людини. З точки зору практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри - це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182). При чому факти, які викликали підозру, не обов'язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред'явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи (рішення у справі «Murrаy v.United Kingdom», 14310/88, 28.10.1994, п. 55).
В цьому кримінальному провадженні йдеться про причетність ОСОБА_4 , до кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України.
Додані до клопотання матеріали кримінального провадження, на думку слідчого судді, свідчать про наявність ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, яке з урахуванням положень статті 12 КК України відносяться до категорії особливо тяжких.
Для визначення причетності ОСОБА_4 , до події кримінального правопорушення слідчим суддею досліджено докази, надані стороною обвинувачення, зокрема: протокол огляду місця події від 30 червня 2024 року за а адресою: АДРЕСА_1 ; лікарське свідоцтво про смерть № 010-2490 , від 01 липня 2024 року; протокол затримання ОСОБА_4 , на одязі якого виявлено РБК, показаннями, отриманими під час допиту свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 .
Досліджені матеріали у взаємному зв'язку з обставинами кримінального правопорушення, дають слідчій судді підстави дійти до висновку про наявність обґрунтованої підозри, яка пред'явлена ОСОБА_4 .
Необхідно зауважити, що на даному етапі провадження, слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, винуватість чи невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою (за стандартом "обґрунтованої підозри") для застосування щодо неї запобіжного заходу.
Щодо ризиків кримінального провадження
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи. КПК України покладає на слідчого, прокурора обов'язок обґрунтувати ризики кримінального провадження.
На переконання сторони обвинувачення, в цьому провадженні існують ризики, що підозрюваний може: переховуватися від органів досудового розслідування та суду, з огляду на тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному, впливати на свідків та потерпілого, вчинити нове кримінальне правопорушення, заявлені ризики заслуговують на увагу.
Обставини, які підтверджують ризик передбачений пунктом 1 частини 1 статті 177 КПК України, а саме переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Ризик втечі повинен оцінюватися у світлі таких факторів, як характер людини, її моральні принципи, місце проживання, робота, засоби до існування, сімейні зв'язки, а також будь-які інші зв'язки з країною, в якій особу притягнуто до кримінальної відповідальності.
Даний ризик підтверджується тим, що підозрюваний ОСОБА_4 , не має офіційного працевлаштування, тобто стабільного доходу для існування та забезпечення власних потреб, також не має стійких соціальних зв'язків; підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, вчиненого проти здоров'я та життя.
Втеча підозрюваного ОСОБА_4 , зашкодить суспільному інтересу, що полягає у найскорішому розслідуванню всіх обставин кримінального провадження та подальшому його судовому розгляді згідно розумних строків КПК.
Надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування, слідчий суддя вважає такі дії цілком вірогідними. Співставлення можливих негативних для підозрюваного наслідків переховування у вигляді його ув'язнення у невизначеному майбутньому, тобто після його затримання, із засудженням до можливого покарання у вигляді позбавлення волі у найближчій перспективі, з урахуванням встановлених на даному етапі обставин вчинення протиправних дій, доводять, що цей ризик є достатньо високим. Тому з метою нівелювання такого ризику переховування, застосування до підозрюваного запобіжного заходу вбачається обґрунтованим.
Обставинами, що підтверджують наявність ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст.177 КПК України, є те, що ОСОБА_4 , перебуваючи на свободі, добре знаючи свідків, може незаконно на них впливати, що буде перешкоджати досудовому розслідуванню.
Також обґрунтованим є ризик вчинити інше кримінальне правопорушення.
Обставини, які підтверджують ризик передбачений п.5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме вчинити інше кримінальне правопорушення є те, що ОСОБА_4 , офіційно не працює, тобто не має засобів для існування, не має міцних соціальних зв'язків, що свідчить про відсутність стримуючих факторів для вчинення іншого кримінального правопорушення. Окрім того, є особою наркотично залежною, в судовому засіданні пояснив, що вживає періодично наркотичні засоби.
Вчинення ОСОБА_4 , нового умисного, злочину проти життя та здоров'я, свідчить про його схильність до вчинення нових злочинів та існує необхідність в ізоляції від суспільства.
Слідчий суддя приходить до висновку, що з урахуванням особи підозрюваного, останній може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, а так само і вчинити інші кримінальні правопорушення чи проступки, а також і впливати на свідків з метою уникнення відповідальності.
За таких обставин, слідча суддя вважає, що існують ризики, передбачені статтею 177 цього Кодексу, зокрема зазначені в пункті 1, 3 та 5 статті 177 КПК, отже, на даному етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу є об'єктивно необхідним з метою дієвості відповідного кримінального провадження.
Щодо індивідуальних обставин підозрюваного відповідно ст. 178 КПК України
Згідно зі ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі перелічені в статті обставини.
Дослідивши надані сторонами кримінального провадження відомості, слідча суддя під час обрання ОСОБА_4 , запобіжного заходу враховує такі обставини: надані відомості свідчать про вагомість на даному етапі наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, за яким пред'явлено підозру; інкриміноване кримінальне правопорушення КК України відноситься до особливо тяжких і у разі визнання підозрюваного винуватим у вчиненні цього злочину, йому загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до п'ятнадцяти років позбавлення волі; щодо навності міцних соціальних зв'язків, суд не може їх констатувати; підозрюваний не одружений, з батьками не проживає, не працює, як повідомив існує за рахунок утримання від батьків, вживає наркотичні та алкогольні речовини.
Щодо альтернативного запобіжного заходу.
Підозрюваному не може бути обрано більш м'який запобіжний захід, як - то, наприклад, домашній арешт, за який клопотав захисник, оскільки ОСОБА_4 не працевлаштований, не має постійного доходу для життєдіяльності. В суду достатньо підстав вважати, що підозрюваний не зможе виконувати покладені на нього обов'язки.
Особиста порука не може бути застосована до підозрюваного у зв'язку із відсутності письмових зобов'язань осіб, які заслуговують на довіру суду.
Особисте зобов'язання не може бути застосоване у зв'язку із тим, що перебування підозрюваного на волі не сприятиме виконанню покладених на нього процесуальних обов'язків.
Досліджені під час судового засідання ризики свідчать, що менш суворий запобіжний захід, не пов'язаний з тимчасовою ізоляцією, може негативно відобразитися на здійсненні досудового розслідування і руху кримінального провадження.
Визначаючи альтернативний запобіжний захід у виді застави, слідчий суддя виходить із такого.
Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 183 КК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
Враховуючи, що ОСОБА_4 підозрюється у скоєнні злочину, вчиненого із застосуванням насильства, у відповідності до п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України не визначати розмір застави, як альтернативний захід.
Проте, слідчий суддя звертає увагу на положення ч.5 ст. 115 КПК України, при обчисленні строків днями та місяцями не береться до уваги той день, від якого починається строк, за винятком, окрім іншого, строків тримання під вартою та який обчислюється з моменту фактичного затримання.
Частиною 1,2 ст.197 КПК України передбачено, що строк дії ухвали слідчого судді про тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, - з моменту затримання.
Отже, з огляду на дату та час фактичного затримання ОСОБА_4 , 30 червня 2024 року о 22.00 год., строк дії ухвали суду закінчується 29 серпня 2024 року, тому клопотання слідчого підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст. 176-178, 182-184, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя
Клопотання слідчої СВ Оболонського УП ГУ НП в м.Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Оболонської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , поданого в межах кримінального провадження № 12024100050002174, внесеного до Єдиного реєстру досудового розслідування 30 червня 2024 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України- задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів з часу фактичного затримання 22.00 годин 30 червня 2024 року до 29 серпня 2024 року, включно в межах строку досудового розслідування.
Альтернативний запобіжний захід не визначати.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення. Подання апеляційної скарги зупиняє набрання ухвалою законної сили, але не зупиняє її виконання.
Повний текст ухвали складено та проголошено 03 липня 2024 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1