Справа № 570/675/23
номер провадження 1-кп/570/90/2024
01 липня 2024 року м. Рівне
Рівненський районний суд Рівненської області колегіально у складі головуючого судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , потерпілих ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , захисника адвоката ОСОБА_8 , обвинуваченого ОСОБА_9 розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Рівненського районного суду Рівненської області кримінальне провадження, внесене в ЄРДР за № 12022181180000546 від 17.10.2022 р. щодо ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродж., реєстр. та прож. АДРЕСА_1 ), із професійно-технічною освітою, працював охоронником на КЕВ м. Рівне, не судимого,
обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого п. 4 ч. 2 ст. 115 КК України,
17 жовтня 2022 року приблизно о 09 год. 16 хв. ОСОБА_9 за місцем проживання в будинку на АДРЕСА_1 , у ванній кімнаті на ґрунті тривалих особистих неприязних відносин з ОСОБА_10 (його колишня дружина), усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, з метою протиправного заподіяння смерті іншій людині, діючи з особливою жорстокістю, умисно почав наносити останній чисельні удари молотком в голову та наносив їх доки ОСОБА_10 не припинила подавати ознаки життя.
В результаті вищевказаних умисних дій ОСОБА_9 завдав для ОСОБА_10 не менше 16 ударів молотком по голові, чим спричинив чисельні тілесні ушкодження у вигляді просторої рани гіллястої форми у лобно-тім'яно-скроневій ділянці, з розташованим в її проекції багатоуламковим переломом кісток склепіння черепа, що поширюється на основу черепа на дно передньої і середньої черепних ямок зліва, звивистої форми рани у потиличній ділянці з розташованим в її проекції багатоуламковим переломом потиличної кістки, що поширюється на основу черепа у задню черепну ямку, лінійно-дугоподібної форми рани у задній третині тім'яної ділянки зліва з розташованим в її проекції втисненим переломом лівої тім'яної кістки, лінійно-дугоподіної форми рани у лівій виличній ділянці з розташованим в її проекції багатоуламковим переломом лівої виличної кістки, масивних ушкоджень речовини лівої півкулі головного мозку, розривів твердої мозкової оболонки на рівні переломів кісток склепіння черепа, крововиливів в речовину та під оболонки головного мозку, які в сукупності відносяться до тяжких тілесних ушкоджень та перебувають у причинно-наслідковому зв'язку зі смертю ОСОБА_10 .
В судовому засіданні підсудний ОСОБА_9 свою вину у вчиненні зазначеного злочину визнав частково. Не оспорюючи фактичні обставини кримінального провадження, зазначив, що умислу на вбивство ОСОБА_10 у нього не було, так як він не усвідомлював наслідки своїх дій. Також вважає, що його дії не мають ознак особливої жорстокості. Вважає, що за вказаних обставин він вчинив неумисне вбивство в стані афекту.
Даючи пояснення після дослідження доказів по справі, ОСОБА_10 вказав, що спочатку в них була нармальна сім'я. З часом у його дружини почали ставатись нервові зриви на фоні її взаємовідносин із його матір'ю, а також намаганням потерпілої домінувати в їх (подружжя) відносинах. Зазначив обвинувачений про тривалі неприязні відносин та часті конфлікти з потерпілою ОСОБА_10 , з якою на час події він був розлучений більше одного року та тривав процес поділу їх майна. Разом з ними в будинку проживала їх дочка з чоловіком та 2 дітьми. Обвинувачений вказував, що потерпіла також ображала їх дочку та внучок, за яких він постійно заступався. Незадовго до події між ними також мали місце конфлікти, які переходили в протистояння та сутички. Загалом їх взаємовідносини були неприязні, відкрито негативні та з нетерпимістю один до одного протягом значного періоду. Також зуважив, що (за його ініціативою) в кухні їх будинку була встановлена відеокамера (спостереження) для того, щоб фіксувати дійсні обставини їх конфліктів та (можливо) знизити їх кількість.
Ппр подію пояснив, що 17 жовтня 2022 року, приблизно о 09 годині в них з ОСОБА_10 виник черговий конфлікт, під час якого, він ( ОСОБА_9 ) зайшов за ОСОБА_10 у ванну кімнату, взявши перед тим молоток (залізний на дерев'яній ручці), який поставив та тримав у внутрішній кишені своєї куртки. У ванній кімнаті в пориві своєї неконтрольованості він наніс ОСОБА_10 3 - 4 удари молотком, коли вона стояла до нього лицем. Після нанесення ударів відштовхнув її від себе рукою, від чого вона впала у ванну. Обвинувачений пояснив, що дану подію пам'ятає "як у тумані". Уточнив, що перші удари він наніс потерпілій молотком у голову, а скільки разів в подальшому повертався у ванну кімнату де залишалась потерпіла та скільки ще ударів він їй наносив не пам'ятає. В подальшому зрозумів, що він вбив свою колишню дружину, але не відчував страх при цьому, а лише байдужість та виражену спокійність (холоднокровність). Зателефонував своєму зятю, щоб той забрав (4-річну) внучку, яка на під час події сама гралась в одній із кімнат у цьому ж будинку. Також зателефонував та повідомив про вчинені ним дії своєму адвокату, яка повдомила про подію на 102.
На даний час розуміє та усвідомлює жорстокість та звірство вчиненого. При цьому, вважає потерпілу істеричкою та психічно нездоровою, яка систематично наполегливо вчиняла провокації конфліктів. Зазначив, що потерпіла сама спровокувала його на такі дії своїм відношенням до нього, до їх дочки та внучок, через постійні до них зауваження та сварки. При цьому, підсудний заявив, що загалом шкодує з приводу того, що сталося, просив вибачення у дітей: дочки ОСОБА_7 та сина ОСОБА_6 . Проте про розкаяття у вчиненому не зазначив. Щодо покарання покладався на розсуду суду.
Незважаючи на часткове визнання підсудним ОСОБА_9 вини у вчиненні злочину за п. 4 ч. 2 ст. 115 КК України, його винуватість у вчиненні умисного вбивства з особливою жорстокістю ОСОБА_10 повністю доводиться дослідженими у судовому розгляді доказами.
Із показань потерпілого ОСОБА_6 (син загиблої ОСОБА_10 та обвинуваченого ОСОБА_9 ). В судовому засіданні повідомив, що проживає по сусідству із батьківським будинком. Очевидцем події він не був, хоча в той день був вдома. Про подію йому повідомила його дружина. Крім того, пояснив, що з 2014 року між його батьками погіршились відносини. Батько ( ОСОБА_9 ) поводив себе агресивно, матір ( ОСОБА_10 ) скаржилась на нього та показувала синці від побоїв. За пів року до події матір розповідала, що батько її побив. Постійно тиснув на неї психологічно. Також матір скаржилась на зятя, що той дозволяє "випади" проти неї. На певний час матір виїжджала до сестри в м. Луцьк. Також вона спілкувалась та розповідала про дані обставини сусідці (сестрі батька). Зі слів матері батько погрожував їй. Матір намагальсь не вступати у конфлікти, які постійно провокував батько. Зазначив, що в його ( ОСОБА_6 ) присутності були випадки конфліктів, в ході яких батько ображав та погрожував матері. Потерілий повідомив, що коли дізнався про вбивство матері пережив значене потрясіння, тяжко сприймає та переживає таку втрату. Підтримав позицію прокурора про призначення підсудному довічного позбавлення волі.
Із показань потерпілої ОСОБА_7 (дочка загиблої ОСОБА_10 та обвинуваченого ОСОБА_9 ). В судовому засіданні повідомила, що очевидцем події вона не була, перебувала за кордоном (м. Стокгольм, Швеція) на заробітках. Підтвердила, що батьки постійно сварилися, батько неодноразово погрожував матері, що вб'є її. Конфлікти виникали між ними часто. Також, мати просила її виїхати з її сім'єю з будинку, проти чого заперечував батько. Щодо камери, яку поставили в кухні, пояснила, що вона там стояла для того щоб спостерігати за дітьми, це була ідея її, її чоловіка та її батька. За чотири місяці до події вона була за кордоном, в будинку проживали її чоловік. двоє дітей, та її батьки. В день події близко 11 год. до неї зателефонував її батько та сказав: "я вбив її". Вона відразу зрозуміла, що сталося. Під вчинення її батьком вбивства її матері в будинку через кімнату від кухні була її 4 річна дочка. Потеріла повідомила, що важко переживала вказану подію і це для неї є значним стресом. Просила не застсоувати довічне позбавлення волі.
Свідок ОСОБА_11 (сестра обвинуваченого ОСОБА_9 ) в судовому засіданні повідомила, що очевидцем події вона не була. Пояснила, що відносини між ОСОБА_9 та його дружиною були вкрай напружені та негативні. Із дочкою в загиблої також були неприязні відносини. В березні приблизно 4 роки до події дружина ОСОБА_9 зателефонувала їй, повідомивши про черговий конфлікт. Коли вона (свідок) приїхала та побачила, що ОСОБА_10 побита, розірване вухо, вирватий жмут волосся. Після цього, ОСОБА_10 поїхала в м. Луцьк до своєї сестри і там була. Крім того, свідок повідомила, що неодноразово бачила синці на ОСОБА_10 та говорила із обвинуваченим про його поведінку та побої потерпілої. На її питання про побиття дружини ОСОБА_9 відповідав, що так її "виховував". В останнє загиблу бачила за день до події (вбивства).
Також судом повно та всебічно досліджено докази, що містяться у матеріалах кримінального провадження, які були надані суду стороною обвинувачення та стороною захисту. Із письмових доказів встановлено наступне.
Згідно витягу із ЄРДР - 17.10.2022 р. о 14 год. 14 хв. на підставі повідомлення ОСОБА_12 (адвокат) зареєстровано кримінальне провадження № 12022181180000546 про те, що 17.10.2022 р. приблизно о 09 год. 16 хв. ОСОБА_9 за місцем свого проживання по АДРЕСА_1 умисно позбавив життя колишню дружину ОСОБА_10 .
Із протоколу огляду місця події від 17 жовтня 2022 року з ілюстративною таблицею (т. 1 а.с. 10-33) вбачається, що в ході проведення вказаної слідчої дії оглянуто будинок АДРЕСА_1 , де у ванній кімнаті було виявлено труп ОСОБА_10 , частково оголений (штани та білизна) із множинними тілесними ушкодженнями: чисельні рани наявні на голові, зокрема з лівої сторони на лобній частині над лівим оком дві рани (пробиття, отвори), на потилиці також пошкодження, а саме багатоуламкові переломи черепа (фото 39-45). Під трупом у ванні знайдено телефон. На пілозі на рівні голови виявлено калюжу рідкої речовини бурого кольору зовні схожої кров. Також на дверях, на стінах, предметах, що знаходились у ванній виявлено плями, бризки та потоки, нашарування бурого кольору зовні схожі кров (фото 24-31). Також на підлозі виявлено металевий молоток з дерев'яним руків'ям (фото 27, 31-33), слідів крові на ньому не виявлено, виявлено мікрооб'єкт (фото 33-34). В кухні до стелі прикріплена камера відеоспостереження (фото 21). Вилучено та поміщено в спецпакети НПУ: молоток з дерев'яною рукояткою, мобільний телефон чорного кольору Redmi, записник обвинуваченого коричневого кольору, два аркуші паперу з рукописними написами, сліди, змиви, ін. Труп направлено на СМЕ. Також оглянуто відеозапис проведення вказаної слідчої дії, з якого підтверджується відповідність та дійсність змісту письмового протоколу.
Сторони не зверталися до суду про недопустимість та неналежність, як доказу, щодо вказаного огляду місця події. Підстав для визнання даного доказу недопустимим згідно ст. 86-87 Кримінально процесуального кодексу України (далі - КПК) не встановлено. У даному випадку вказані у протоколі та додатках до нього відомості підтверджують встановлені обставини щодо місця події, заподіяння числених, тяжких травм та загибель ОСОБА_10 , виявлення знаряддя злочину, що в свою чергу відповідає обставинам події.
Згідно ухвали слідчого судді Рівненського районного суду Рівненської області від 25.10.2022 р. (т. 1 а.с. 36-37), із зазначенням про відповідність дій слідчого при проведенні вказаного огляду місця події вимогам ст. 233 КПК, надано дозвіл на проведення обшуку належного ОСОБА_9 будинку за вказаною адресою з метою вішукання та вилучення речей та слідів (відповідний перелік вказано) в порядку ст. 234 КПК. Заперечення проти ухвали слідчого судді від 25.10.2022 р. під час підготовчого судового засідання та надалі в суді не вказувались та не подавались.
Із протоколу огляду трупа від 18.10.2022 року (а.с. 139-144) встановлено, що на тілі трупа ОСОБА_10 виявлено окремо розташовані рани у потиличній, тім'яній та лівій виличній ділянках, а також просторо-зяючу рану у лівій лобно-тім'яно-скроневій ділянці, де проглядаються численні уламки кісток склепіння черепа, ушкоджена тверда мозкова оболонка та речовина головного мозку. Ушкоджень інших ділянок тіла, крім голови не виявлено. В ході подальшого дослідження голови, встановлені уламкові переломи кісток склепіння черепа в проекції ран, які поширюються на основи черепа. В речовині мозку та під оболонками простягуються темно-червоні крововиливи. Ушкоджень органів грудної та черевної порожнини, переломів кісток тулуба та кінцівок не встановлено.
Із висновку медико-криміналістичної експертизи від 17.11.2022 року № 194-мк (т. 1 а.с.154-161) вбачається, що на шкіряних клаптях від трупа ОСОБА_10 виявлено такі ушкодження:
- на шкіряному клапті з лівої лобно-тім'яно-скроневої ділянки голови наявні три наскрізні забійно-рвані рани, які виникли внаслідок щонайменше восьми травматичних дій твердого тупого предмету з обмеженою контактуючою поверхнею, що має двогранне дуговидне ребро.
- на шкіряному клапті з потиличної ділянки наявна одна наскрізна забійно-рвана рана, яка виникла внаслідок щонайменше однієї травматичної дії твердого тупого предмету з видовженою обмеженою контактуючою поверхнею.
- на шкіряному клапті з тім'яної ділянки голови наявна одна наскрізна забійно-рвана рана, яка виникла внаслідок однієї травматичної дії твердого тупого предмету з обмеженою контактуючою поверхнею, що мас двогранне дуговидне ребро.
На фрагменті склепіння черепа від трупа ОСОБА_10 наявні такі ушкодження:
- багатоуламковий перелом, розташований на лобній кістці зліва, лівій тім'яній, лівій скроневій та потиличній кістці зліва (загалом встановлено щонайменше 11 ділянок стиснення, з яких щонайменше дві виникли внаслідок травматичних дій твердого тупого предмету з обмеженою контактуючою поверхнею, що має двогранне дуговидне ребро).
- багатоуламковий перелом, розташований на потиличній кістці (встановлено щонайменше 3 ділянки стиснення, з яких щонайменше дві виникли внаслідок травматичної дії твердого тупого предмету з обмеженою контактуючою поверхнею, що має двогранне дуговидне ребро).
- втиснений перелом, розташований у задній третині лівої тім'яної кістки, який виник внаслідок однієї травматичної дії твердого тупого предмету з обмеженою контактуючою поверхнею, що має двогранне дуговидне ребро.
Із висновку медико-криміналістичної експертизи від 17.11.2022 року № 201-мк (т. 1 а.с.163-169) вбачається, що на шкіряних клаптях від трупа ОСОБА_10 виявлено такі ушкодження:
- на шкіряному клапті з лівої лобно-тім'яно-скроневої ділянки голови наявні три наскрізні забійно-рвані рани, які виникли внаслідок щонайменше восьми травматичних дій твердого тупого предмету з обмеженою контактуючою поверхнею, що має двогранне дуговидне ребро, яким могли бути частини основного бойка молотка, наданого на експертизу.
- на шкіряному клапті з потиличної ділянки наявна одна наскрізна забійно-рвана рана, яка виникла внаслідок щонайменше однієї травматичної дії твердого тупого предмету з видовженою обмеженою контактуючою поверхнею, яким могли бути частини основного та додаткового бойка молотка, наданого на експертизу.
- на шкіряному клапті з тім'яної ділянки голови наявна одна наскрізна забійно-рвана рана, яка виникла внаслідок однієї травматичної дії твердого тупого предмету з обмеженою контактуючою поверхнею, що має двогранне дуговидне ребро, яким могли бути частини основного бойка молотка, наданого на експертизу.
На фрагменті склепіння черепа від трупа ОСОБА_10 наявні такі ушкодження:
- багатоуламковий перелом, розташований на лобній кістці зліва, лівій тім'яній, лівій скроневій та потиличній кістці зліва (загалом встановлено щонайменше 11 ділянок стиснення, з яких щонайменше дві виникли внаслідок травматичних дій твердого тупого предмету з обмеженою контактуючою поверхнею, що має двогранне дуговидне ребро, яким могли бути частини основного бойка молотка, наданого на експертизу).
-багатоуламковий перелом, розташований на потиличній кістці (встановлено щонайменше 3 ділянки стиснення, з яких щонайменше дві виникли внаслідок травматичної дії твердого тупого предмету з обмеженою контактуючою поверхнею, що має двогранне дуговидне ребро, яким могли бути частини основного бойка молотка, наданого на експертизу).
- втиснений перелом, розташований у задній третині лівої тім'яної кістки, який виник внаслідок однієї травматичної дії твердого тупого предмету з обмеженою контактуючою поверхнею, що має двогранне дуговидне ребро, яким могли бути частини основного бойка молотка, наданого на експертизу.
З висновку судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_10 № 555 від 21.11.2022 р. (Т. 1 а.с. 113-124) вбачається, що при СМЕ трупа ОСОБА_10 неї було виявлено відкриту черепно-мозкову травму у вигляді:
- просторої рани гіллястої форми у лівій лобно-тім'яно-скроневій ділянці з розташованим в її проекції багатоуламковим переломом кісток склепіння черепа (охоплює ліву половину лобної кістки, нижню частину лівої тім'яної кістки та ліву скроневу кістку), що поширюється на основу черепа на дно передньої і середньої черепних ямок зліва:
- звивистої форми рани у потиличній ділянці з розташованим в її проекції багатоуламковим переломом потиличної кістки, що поширюється на основу черепа у задню черепну ямку;
- лінійно-дугоподібної форми рани у задній третині тім'яної ділянки зліва з розташованим в її проекції втисненим переломом лівої тім'яної кістки;
- лінійно-дугоподібної форми рани у лівій виличній ділянці з розташованим в її проекції багатоуламковим переломом лівої виличної кістки;
- масивних ушкоджень речовини лівої півкулі головного мозку, розривів твердої мозкової оболонки на рівні переломів кісток склепіння черепа, крововиливів в речовину та під оболонки головного мозку.
Окрім зазначених вище ушкоджень в ділянці голови, будь-яких інших травматичних змін на тілі ОСОБА_10 не встановлено.
Усі зазначені вище ушкодження спричинені прижиттєво, в короткий проміжок часу не задовго до настання смерті ОСОБА_10 , що підтверджується вираженістю крововиливів в місцях ушкоджень, відсутністю ознак загоєння ран та зрощення переломів, наявністю слідів зовнішньої кровотечі з проявами деякого малокрів'я внутрішніх органів, а також даними мікроскопічного дослідження, де в крововиливах з місць ушкоджень встановлені мінімальні реактивні зміни.
Виявлена у ОСОБА_10 травма голови, зважаючи встановлену форму та властивості ран (нерівні з осадненням краї, наявність тканинних перетинок та додаткових надривів, багатопроменевість ран), характер розташованих в проекції ран переломів кісток черепа та травмування оболонок і речовини мозку, з врахуванням результатів медико-криміналістичної експертизи вилучених з трупа клаптів шкіри з ранами та фрагменту кісток склепіння черепа з переломами (Висновок експерта №187/188 - мк від 17.11.2022 року) - виникла внаслідок багаторазових (не менше шістнадцяти) травматичних впливів (ударів) тупим предметом (знаряддям) з обмеженою поверхнею, що мас двогранне дуговидне ребро і загалом, імовірність спричинення таких ушкоджень внаслідок ударів будівельним молотком (на що є посилання у наданій постанові слідчою) з відповідними конструктивними особливостями - не виключається. Ідентифікація того чи іншого знаряддя, яким спричинені ушкодження, належить компетенції судово-медичної медико-криміналістичної експертизи.
Спричинена ОСОБА_10 черепно-мозкова травма за ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень.
Судово-медичних даних, щодо послідовності спричинення кожного із чисельних ушкоджень на голові ОСОБА_10 в ході проведення експертизи не отримано.
Смерть ОСОБА_10 настала внаслідок відкритої черепно-мозкової травми з чисельними переломами кісток черепа, просторими крововиливами в речовину та під оболонки головного мозку. Це підтверджується встановленим при експертизі трупа характером ушкоджень голови та мікроскопічним дослідженням вилучених з трупа м'яких тканин і шматочків мозку, де встановлено: «...B досліджених шматочках кори головного мозку визначаються ознаки забою у вигляді: дрібновогнищевих субарахноїдальних крововиливів з ділянками деструкції тканини мозку та одинокими дрібновогнишцевими внутрішньомозковими крововиливи, з мінімальними реактивними змінами. Розсіяний субарахпоїдальний крововилив, в дослідженому шматочку стовбура мозку, з мінімальними реактивними змінами. Ознаки забою мозочка, у вигляді: дрібновогнищевих субарахноїдальних крововиливів з невеликим вогнищем деструкції речовини та дрібновогневищевим кортикальним внутрішньомозковим крововиливом, з мінімальними реактивними змінами. В дослідженому шматочку ТМО визначається ділянка ушкодження з дрібновогнищевим інфільтративним крововиливом, з мінімальними реактивними змінами Одинокі вогнищеві інфільтративні крововиливи, в дослідженому шматочку м'яких тканин голови з ділянки ран з мінімальними реактивними змінами. Набряк та дистрофічні зміни в головному мозку...».
Таким чином, між отриманою ОСОБА_10 черепно-мозковою травмою та настанням її смерті існує прямий причинно-наслідковий зв'язок.?
Судячи із встановленого ступеня розвитку трупних явищ на час проведення експертизи (труп охолоджений рівномірно, трупне заклякання добре виражене в усіх групах м'язів, трупні плями при натисканні на них бліднуть та відновлюються в забарвленні впродовж ЗО хвилин, відсутність ознак гниття), можна стверджувати, що смерть ОСОБА_10 настала приблизно за 24-36 годин до проведення розтину її трупа, що цілком узгоджується із вказаним у постанові часом події - 17 жовтня 2022 року, близько 09 год. 15 хв.
В даному випадку, виходячи із даних судово-гістологічної експертизи вилучених з трупа шматочків мозку і тканин з ділянок ран (де в ушкодженнях виявлені мінімальні реактивні зміни), відсутності ознак тривалого агонального періоду та з врахуванням масивності травмування головного мозку, можна говорити про те, що після заподіяння вище вказаних чисельних ушкоджень в ділянці голови, смерть ОСОБА_10 настала в досить короткий проміжок часу, який може вимірюватися одиницями-десятками хвилин і за таких умов, навіть своєчасна кваліфікована медична допомога в таких випадках - є неефективною.
Достовірних судово-медичних даних, щодо положення та пози ОСОБА_10 на момент отримання кожного з чисельних ушкоджень в ділянці голови, взаєморозташування потерпілої та нападника в цей момент - не отримано.
Разом з тим розташування ушкоджень на лівій половині голови та у потиличній ділянці свідчать про те, що потерпіла в один із моментів була повернута до напрямку дії травмуючого предмета (молотка) лівою половиною голови, а в інший - задньою поверхнею голови.
Характерних ушкоджень, які б достовірно свідчили про можливу боротьбу чи самооборону зі сторони ОСОБА_10 при нанесенні їй ударів тупим предметом по голові, в ході проведення експертизи не встановлено.
Локалізація та характер ушкоджень на тілі ОСОБА_10 виключають можливість їх виникнення при самопадінні чи падінні з прискоренням з висоти власного зросту на тверду поверхню чи виступаючі предмети.
Судово-медичних даних про здійснення з ОСОБА_10 незадовго до смерті статевого акту чи задоволення з нею статевої пристрасті неприроднім способом - немає.
При судово-токсикологічній експертизі в крові з трупа ОСОБА_10 етиловий спирт не знайдений, як і не відчувався запах алкоголю від досліджуваних порожнин та внутрішніх органів при розтині трупа. Отже, судово-медичних даних, щодо перебування ОСОБА_10 в момент настання її смерті в стані алкогольного сп'яніння немає.
Із висновку судової біологічної експертизи від 07.11.2022 року № 919 (т. 1 а.с. 174) вбачається, що кров потерпілої ОСОБА_10 належить до групи А з ізогемаглютиніном анти-В за ізосерологічною системою АВО.
Кров ОСОБА_9 належить до групи АВ0 за ізосерологічною системою АВО
Із висновку судової біологічної експертизи від 09.11.2022 року № 928 (т. 1 а.с. 177-178) вбачається, що на представлених для дослідження капці на праву та ліву ногу (об'єкти №1,2) наявність крові не встановлено. На куртці (об'єкти №3-5) встановлено наявність крові людини. При серологічному дослідженні на вищевказаному речовому доказі виявлений антиген А і ізогемаглютинін анти-В ізосерологічної системи АВО. Характерні особам з групою А з ізогемаглютиніном анти-В і в тому числі ОСОБА_10 . Даних про походження крові від підозрюваного ОСОБА_9 не отримано. На шкарпетці на праву та ліву ногу, джинсах, футболці, кофті плям схожих на кров не виявлено.
Із висновку судової біологічної експертизи від 15.11.2022 року № 929 (т. 1 а.с. 184-185) вбачається, що на кофті (об'єкти №1-4) , футболці (об'єкти № 5,6) , шкарпетці на праву та ліву ногу (об'єкти №7,8) , спортивних штанах (об'єкти №9,10) встановлено наявність крові людини. При серологічному дослідженні на вищевказаних речових доказах виявлений антиген А ( в об'єктах №1,2 виявлений ізогемаглютинін анти-В; в об'єктах №3-10 ізогемаглютиніни не виявлені ) ізосерологічної системи АВО. Характерні особам з групою А з ізогемаглютиніном анти-В і в тому числі потерпілій ОСОБА_10 . Даних про походження крові від підозрюваного ОСОБА_9 не отримано. На трусах плям схожих на кров не виявлено.
Із висновку судової біологічної експертизи від 15.11.2022 року № 930 (т. 1 а.с. 188-189) вбачається, що на представлених для дослідження фрагментах марлевого бинту (об'єкти №2,3) встановлено наявність крові людини. При серологічному дослідженні на вищевказаних речових доказах виявлений антиген А ізосерологічної системи АВО. Характерний особам з групою А з ізогемаглютиніном анти-В і в тому числі потерпілій ОСОБА_10 .Даних про походження крові від підозрюваного ОСОБА_9 не отримано.
На представленому для дослідження рушнику (об'єкти № 4,5) встановлено наявність крові людини. При серологічному дослідженні на вищевказаному речовому доказі виявлені антиген А і В (ізогемаглютиніни не виявлені ) ізосерологічної системи АВО. Характерні особам з групами А з ізогемаглютиніном анти-В , В з ізогемаглютиніном анти-А , АВ0 і в тому числі потерпілій ОСОБА_10 і підозрюваному ОСОБА_9 , якщо на момент події в останього була зовнішня кровотеча .На фрагменті марлевого бинту (об'єкт №1) наявність крові не встановлено.
Із висновку судової цитологічної експертизи від 17.11.2022 року № 47 (т. 1 а.с.192-194) вбачається, що при судово-медичній експертизі піднігтьового вмісту обох рук (об.1,2) виявлено кров людини, статева належність якої не встановлена через недостатню кількість статевоспецифічних ознак. Клітини, придатні для дослідження не виявлені. При серологічному дослідженні виявлено антигени А та В за ізосерологічною системою АВО.
Отже, виявлена кров в піднігтьовому вмісті обох рук (об. 1,2) трупа ОСОБА_10 може походити від особи (осіб) в крові якої (яких) виділяються антигени А та В ізосерологічної системи АВО, що не виключає походження даних слідів від ОСОБА_9 ; домомішок крові самої потерпілої ОСОБА_10 не виключається.
Із висновку судової цитологічної експертизи від 17.11.2022 року № 48 (т. 1 а.с.197-198) вбачається, що при судово-медичній експертизі піднігтьового вмісту правої та лівої руки підозрюваного ОСОБА_9 (об. №1, 2) кров та клітини травматичного походження не виявлені.
Із висновку судової цитологічної експертизи від 07.12.2022 року № 49 (т. 1 а.с.201-203) вбачається, що при судово-медичній експертизі змиву з молотка (об. 1), вилученого під час огляду місця події, виявлено кров людини, статева належність якої не встановлена через відсутність в препаратах клітинний елементів крові. При серологічному дослідженні виявлено антигени А за ізосерологічною системою АВО.
Отже, виявлені сліди крові на молотку (об.І) можуть походити від особи (осіб) в крові якої (яких) виділяється антиген А ізосерологічної системи АВО, що не виключає походження даних слідів крові від потерпілої ОСОБА_10 . Даних про походження крові від ОСОБА_9 не отримано. При судово-медичній експертизі змиву з ручки молотка (об.2) кров та клітини травматичного походження не виявлені.
Із протоколу проведення слідчого експерименту із участю обвинуваченого від 19 жовтня 2022 року (т. 2 а.с. 66-68) вбачається, що в ході проведення вказаної слідчої дії, ОСОБА_9 на місці події показував та пояснював щодо обставин вбивства ОСОБА_10 Пояснив, що 17.10.2022 року близько 09 години в нього з колишньою дружиною ОСОБА_10 виник конфлікт, внаслідок якого він в стані афекту вчинив неумисне вбивство ОСОБА_10 . Щодо обставин події пояснив, що під час конфлікту взяв молоток та пішов за потерпілою в кухню, а звідти у ванну кімнату. Коли потерпіла повернулась до нього задом, сказавши образливий вислів, він вдарив її ззаду в голову, після чого вона впала у ванну. Чи наносив він їй інші удари молотком, підсудний не пам'ятає. Потерпіла не чинила опір, не кричала, лише хрипіла, потім все стихло. ОСОБА_9 зазначив, що подію сприйняв спокійно, пізніше викликав поліцію, повідомив про подію зятя ОСОБА_13 та адвоката. Побачив кров на стінах, пральній машині, яку витер, у ванній витікала кров з голови потерпілої. Не все пам'ятає, поки чекав приїзд поліції, зробив записи про подію в блокнот.
Допитантий в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_9 , за участю якого проведено досліджений слідчий експеримент, своїми поясненнями фактично підтвердив вказані відомості та дані ним покази на місці події. У даному випадку суд вказує про інкорпорування пояснень наданих обвинуваченим під час слідчої дії в поясненя, які він надавав у судовому засіданні. Крім того, проведення слідчого експерименту відбувалося у формі, що містить ознаки відтворення дій, обстановки, обставин події, а не лише виключно проголошення обвинуваченим пояснень з метою їх процесуального закріплення.
З висновку додаткової судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_10 №35/555 від 27.01.2022 р. (а.с. 126-138) встановлено наступне:
При проведенні 18 жовтня 2022 року судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_10 у неї було виявлено відкриту черепно-мозкову травму у вигляді:
-просторої рани гіллястої форми у лівій лобно-тім'яно-скроневій ділянці (в описовій частині позначена № 1) з розташованим в її проекції багатоуламковим переломом кісток склепіння черепа (охоплює ліву половину лобної кістки, нижню частину лівої тім'яної кістки та ліву скроневу кістку), що поширюється на основу черепа на дно передньої і середньої черепних ямок зліва;
- звивистої форми рани у потиличній ділянці (в описовій частині позначена № 2) з розташованим в її проекції багатоуламковим переломом потиличної кістки, що поширюється на основу черепа у задню черепну ямку;
- лінійно-дугоподібної форми рани у задній третині тім'яної ділянки зліва (в описовій частині позначена № 3) з розташованим в її проекції втисненим переломом лівої тім'яної кістки:
-лінійно-дугоподібної форми рани у лівій виличній ділянці (в описовій частині позначена № 4) з розташованим в її проекції багатоуламковим переломом лівої виличної кістки;
- масивних ушкоджень речовини лівої півкулі головного мозку, розривів твердої мозкової оболонки на рівні переломів кісток склепіння черепа, крововиливів в речовину та під оболонки головного мозку.?
Усі зазначені вище ушкодження голови спричинені прижиттєво, в короткий проміжок часу незадовго до настання смерті ОСОБА_10 цілком можливо у зазначений у наданій постанові термін - 17 жовтня 2022 року приблизно о 09 годині 16 хвилин.
Виявлена у ОСОБА_10 травма голови, зважаючи встановлену кількість, особливості та властивості ран, характер розташованих в їх проекції переломів кісток черепа тощо виникла внаслідок багаторазових (не менше шістнадцяти) травматичних впливів (ударів) тупим предметом (знаряддям) з обмеженою поверхнею із двогранним дуговидним ребром, не виключено - внаслідок ударів будівельним молотком з відповідними конструктивними особливостями.
Таким чином, в даному випадку, зазначені вище судово-медичні дані щодо механізму виникнення ушкоджень голови у ОСОБА_10 , які стали причиною її смерті, в цілому, не суперечать обставинам і механізму заподіяння ушкоджень, які відображені у вивченому протоколі проведення слідчого експерименту за участю підозрюваного ОСОБА_9 від 19.10.2022 року, де зазначено про нанесення ударів молотком в ділянку голови - «...він взяв молоток... не пам'ятає як молоток опинився в нього в руках, в саме у правій руці... Після чого наніс удар молотком в голову, куди саме не пам'ятає. Також не пам'ятає якою частиною молотка наносив удар. Далі вказав, що після удару вона повернулася та впала у ванну. Інші удари він не пам'ятає. ...На питання слідчого «чи був це один чи більше» ОСОБА_9 відповів: «що можливо більше, але не пам'ятає»...». У вказаному протоколі слідчого експерименту не відображена конкретна кількість завданих ударів та безпосередня їх локалізація на голові.
Із протоколу огляду предметів та відео-файлів від 24.10.2022р. (т. 2 к.п. а.с.74-91) встановлено, що при перегляді відеофайлів з папки з назвою " 2022-10-17 ", вбачається як 17.10.2022 року ОСОБА_9 , знаходячись в будинку за адресою АДРЕСА_1 , з'ясовує відносини (конфлікт) з потерпілою ОСОБА_10 .
З файлу з назвою « 09.15.00-09.17.33[М][0@0][0].dav » вбачається як о 09:16:04 ОСОБА_9 підходить до дверей ванної кімнати, куди раніше зайшла потерпіла ОСОБА_15 , дістаючи з куртки якийсь предмет та заходить до ванної де продовжується конфлікт із останньою.
Після чого о 09:16:26 на відео чутно звук, схожий на удар, після чого відразу лунає другий удар та звук схожий на падіння чогось, далі третій удар, потім четвертий після чого ще лунає приблизно 6 звуків схожих на удари та звук падіння, далі лунає гуркіт та ще 2 звуки схожі на удари, далі ще один звук схожий на удар о 09:17:12.
О 09:17:33 відеозапис закінчується.
Далі із відеофайлу назвою « 09.18.07-09.19.02[М][0@0][0]. dav » встанволено, як о 09:18:09 ОСОБА_9 виходить з ванної кімнати та відразу зачиняє двері.
Після чого виключає газ на плиті, піднімає щось з підлоги біля вікна, та в руках зявляється шматка тканини, та о 09:18:21 заходить до ванної кімнати та зачиняє двері
О 09:19:02 відеозапис завершується.
Далі із відеофайлу з назвою « 09.20.22-09.24.51[М][0@0][0].dav » зафіксовано, як о 09:20:25 на кухні нікого немає, чутно нерозбірливо слова ОСОБА_9 та стогін. Після чого лунає два звуки схожі на удари та жіночий стогін з 09:20:36 який продовжується.
О 09:20:56 ОСОБА_9 відчиняє двері ванної кімнати з середини та виходить, коли двері відчинилися, то звук стону стало чутно сильніше, далі о 09:20:59 ОСОБА_9 знову заходить та зачиняє двері до ванної кімнати та чутно звуки стону. Після чого о 09:21:15 чутно звуки схожі на булькання чи полоскання ротової порожнини та звук схожий на удар
О 09.21.40 ОСОБА_9 виходить з ванної кімнати
Після чого відразу зачиняє дверві, стогін далі продовжується у вигляді звуків полоскання рота. Далі ОСОБА_9 бере за холодимльником віник та починає підмітати на кухні на фоні чого чутно вказані звуки. Підмівши підлогу кидає віник за холодильник, бере ніж зі столітні та зачиняє замок дверей до ванної кімнати, після чого клада ніж.
Далі зачиняє вікно до кухні, п'є воду з темної чашки, та йде до коридору. На фоні чутно звуки стону. О 09.23.32 повертається до кухні з цигаркою в роті та знову виходить. Звуки стону перестало чутно. О 09.23.58 ОСОБА_9 повертається до кухні бере ніж та відчиняє замок до дверей ванної кімнати, після чогр заходить у ванну кімнату та зачиняє двері. На фоні чутно звуки стону
О 09:24:51 відеозапис закінчується.
Із відеофайлу з назвою « 09.25.49-09.27.53 [М][0@0][0].dav » на відео о 09:25:52 з ванної кімнати виходить ОСОБА_9 та за допомогою ножа зачиняє замок дверей ванної кімнати, на фоні чутно звуки стону. Далі ходить по кухні, починає складати посуд, мити раковину, о 09:27:13 виходить до коридору, де на коридорі щось не розбірливо говорить. О 09:27:52 відеозапис закінчується.
Далі відеофайлу з назвою « 09.28.13-09.34.41[М][0@0][0].dav » на відео о 09:28:17 з коридору заходить ОСОБА_9 .
Далі знову повертається до коридору, та знову йде до дверей ванної кімнати та промовляє «та скільки ж це продовжуватися буде, @ об його ж твою душу мать» далі відчиняє двері до ванної кімнати та промовляє « @іздєц ».
На фоні чутно звуки стону. Після чого відразу чутно 5 звуків зовні схожих на удари, та звуки хриплих вдихів та видихів о 09:29:26.
Далі о 09:29:46 ОСОБА_9 Виходить з ванної кімнати та промовляє « @ об твою мать нехай» та зачиняє двері на замок. Далі починає мити газову плиту шматкою.
О 09:30:57 виходить до коридору. О 09:37:41 підходить до дверей ванної кімнати та промовляє « @ об твою мать, коли ж ти кончишся бляха»
О 09:31:55 дивиться в обєктив відеокамери та промовляє : «і таке буває» і зітхає.
Далі бере шматку та витирає стіл.
О 09:32:50 знову заходить до ванної кімнати та промовляє: «@лядь»
О 09:33:41 виходить з ванної кімнати. О 09:34:02 виходить до коридору на фоні чутно звуки прання пральної машинки. Після чого відеозапис припиняється.
Із протоколу огляду предметів/речей від 23.10.2022 р. (т. 1 к.п. а.с. 95-97) встановлено, що було оглянуто блокнот коричневого кольору в якому містились рукописні записи підсудного наступного змісту: "17.10 пр. 9:30 ? Шкода ... (дітей та внучок) а більше нікого та нічого. Пробачте, якщо зможете. Ви ж знаєте - я хотів, як краще". В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_9 підтвердив, що вказаний запис він здійснив власноручно у зв'язку із вбиством ОСОБА_10 через дякий (незначний) час після вчиненого ним. Ткакож звернув увагу й на окремі інші записи в його щоденнику, які характеризують неприязність взаємовідносин між ним загиблою та його ставлення до неї. Такі записи оголошено в судовому засіданні.
З висновку комплексної судово психолого-психіатричної експертизи ОСОБА_9 від 22.11.2022 року № 73/22. (т. 2 а.с. 110-131) вбачається, що ОСОБА_9 на період часу, який відноситься до кримінального правопорушення, у якому він підозрюється, будь-яким психічним захворюванням не страждав, у тимчасовому хворобливому стані не перебував, виявляв ознаки декомпенсації надцінних переживань на тлі акцентуації особистості за епілептоїдним типом (Б60.8- за міжнародною класифікацією хвороб 10 перегляду), що не дозволяло йому у повній мірі усвідомлювати свої дії та керувати ними (ч. 1 ст. 20 КК України).
Підозрюваний ОСОБА_9 на даний час яким-небудь психічним захворюванням не страждає, виявляє ознаки надцінних переживань на тлі акцентуації особистості за епілептоїдним типом (Б60.8 - за міжнародною класифікацією хвороб 10 перегляду), що не позбавляє його здатності усвідомлювати свої дії та керувати ними.
ОСОБА_9 за своїм психічним станом на теперішній час застосування до нього будь-яких примусових заходів медичного характеру не потребує.
Підозрюваний ОСОБА_9 на період часу, який відноситься до кримінального правопорушення, у якому він підозрюється, та на теперішній час алкоголізмом або наркоманією не страждає.
Підекспертний характеризується активністю, мотивацією досягнення успіху, схильністю до домінування, розвиненим почуттям суперництва, самолюбством, образливістю, підкресленням своєї соціальної нормативності, наполегливістю в досягненні мети. Відмічається схильність до тривалого переживання власних досягнень, гордість цінністю та значущістю власної особистості, незадоволеність відсутністю або недостатністю визнання власної?цінності оточуючими, статусні переживання. Стурбованість своїм престижем впливає на підвищену чутливість по відношенню до дійсних або уявних несправедливостей. Поєднання сензитивності до того, що суб'єктивно оцінюється як несправедливість, із тенденцією до самоствердження зумовлює критичність, впертість, підозрілість, можливо, зневажливе або недоброзичливе ставлення до певних оточуючих. Відмічається сталість установок і критеріїв оцінок, стабільність в поглядах та переконаннях, схильність до вибору певної поведінкової стратегії, якій підпорядковується поведінка. Існує схильність до тривалого обмірковування своїх дій та дій оточуючих, до систематизації та раціоналізації своїх думок та почуттів. Критичність до себе поєднується з вимогливістю до навколишніх, категоричністю, суб'єктивізмом. Існує незадоволена потреба в підтримці, теплих емоційних стосунках, безумовному позитивному ставленні, визнанні винятковості та унікальної цінності своєї особистості. Можливе бачення себе жертвою несправедливих життєвих обставин або несправедливого поводження оточуючих. Рівень інтелектуального розвитку - в межах норми.
Індивідуально-психологічні особливості підекспертного не мають характеру вад, які б істотно впливали або перешкоджали його функціонуванню як особистості, але певні з них, а саме: педантизм, фіксація та застрягання на деталях, в'язкість, бачення себе борцем за справедливість, уїдливість, вимогливість до себе та до оточуючих, - у своїй сукупності та взаємодії набувають епілептоїдного характеру, зумовлюють вибір певної поведінкової стратегії, якій підпорядковується поведінка.
Враховуючи діагностовану у ОСОБА_9 на період інкримінованого йому злочину декомпенсацію надцінних переживань на тлі акцентуації особистості за епілептоїдним типом, оцінка впливу індивідуально- психологічних особливостей на його поведінку під час обставин, що досліджуються у провадженні, не входить в компетенцію, експерта - психолога судового.
ОСОБА_9 в стані фізіологічного афекту, а також в іншому емоційному стані, який би істотно вплинув на його поведінку під час події, яка досліджується у провадженні, не перебував.
ОСОБА_9 , з урахуванням його емоційного стану та індивідуально- психологічних особливостей, спроможний правильно сприймати обставини, що мають значення у провадженні, і давати про них відповідні показання.
Також в судовому засіданні речові докази: записник обвинуваченого із його записом про подію від 17.10.2022 р. (зміст якого зазначався вище), молоток з дерев'яною рукояткою коричневого кольору, синя куртка обвинуваченого із слідами крові загиблої, відеокамера, яка була в кухні будинку за мпісцем події (потерпіла зазначила, що саме та камера, яка була в будинку її батьків). При їх огляді судом підсудний ОСОБА_9 та його захисник не заявляли будь-яких сумнівів та заперечень щодо дійсності та належності, як доказів, вказаного молотка (як знаряддя злочину) та інших вказаних предметів.
Згідно ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів. Згідно ст. 94 КПК України суд, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Про дослідження інших доказів, щодо обставин справи сторони не зверталися, на їх дослідженні не наполягали. Тому, такі докази суд не досліджує, із урахуванням вимог статтей 22, 26 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), щодо змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, також диспозитивності.
При розгляді даної справи, суд забезпечив усім учасникам провадження належні умови для реалізації сторонами своїх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків, зокрема були допитані всі заявлені свідки та вирішені заявлені клопотання. Будь-яких належних та допустимих доказів захисту на спростування доказів обвинувачення стороною захисту, під час судового розгляду суду не надано. Судом встановлено, що всі докази, досліджені в судовому засіданні і покладені в основу вироку, є достовірними, допустимими і достатніми, які повною мірою підтверджують встановлені в суді фактичні обставини по справі.
Відповідно до вимог ст.ст. 370, 373 КПК України суд обґрунтовує вирок лише на доказах, які були розглянуті у судовому засіданні, і обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.
Оцінюючи подані сторонами кримінального провадження та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що вина підсудного ОСОБА_9 в інкримінованому йому злочині повністю доведена. Дії підсудного ОСОБА_9 підпадають під ознаки злочину передбаченого п. 4 ч. 2 ст. 115 КК України, як вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, вчинене з особливою жорстокістю.
Показання ОСОБА_9 , а так само доводи захисника про відсутність у підсудного умислу на позбавлення ОСОБА_10 життя, суд вважає реалізацією обвинуваченим права давати свої показання з огляду на обрану ним правову позицію захисту.
Щодо мотивів злочину обвинувачений пояснив, що злочин він вчинив на ґрунті особистих неприязних відносин, особистої образи, що розвинулися внаслідок взаємних претензій між ОСОБА_9 та ОСОБА_10 щодо поведінки та некоректного (образливого) ставлення останньої до підсудного. Також у даному випадку не надано суду відомості про з'ясування органом досудового розслідування питання про інші можливі мотиви дій підсудного, в т.ч. у зв'язку із наявністю цивільного спору про майно між обвинуваченим та загиблою. При наявності підтверджень цьому, дії особи можуть містити й корисливий мотив та кваліфікуватися за п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України (санкція якої передбачачає також додатковим покаранням конфіскацію майна). Оскільки відсутні відомості про з'ясування таких обставини під час досудового розслідування, їх наявність судом не перевіряється та дії особи судом не перекваліфіковуються, оскільки судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта (див. ч. 1 ст. 337 КПК).
Колегія суддів вважає доведеним, що з боку потерпілої за обставин події не було дій, які б свідчили про наявність дійсного, реального і об'єктивного суспільно небезпечного посягання, яке б за своїм характером і ступенем суспільної небезпечності могло реально заподіювати чи створювати реальну загрозу заподіяння шкоди правам та інтересам ОСОБА_9 , що охороняються законом, зокрема, його життю чи здоров'ю, а відвернення чи припинення його вимагає заподіяння шкоди тому, ким вчинюється посягання.
Підсудний мав можливість припинити конфлікт та уникнути його, натомість наніс іншій людині чисельні удари важким та значного розміру металевим предметом (молотком) по голові, які виявилися смертельними.
Водночас, про намір і прямий умисел ОСОБА_9 на позбавлення ОСОБА_10 життя свідчать спрямованість дій винного і характер заподіяних потерпілій ушкоджень, застосування важкого та значного розміру металевого предмета (молотком), як знаряддя вчинення злочину, значна кількість та локалізація поранень, обставини їх спричинення, в т.ч. нанесення зі значною силою не менше 16 ударів згаданим металевим предметом в голову від яких виникли у вказаній кількості рани на голові ОСОБА_10 , від яких настала її смерть, також поведінка обвинуваченого після вчинення злочину.
Доводи про вчинення ОСОБА_9 умисного вбивства в стані сильного душевного хвилювання спростовується висновками вказаного вище висновку комплексної судово психолого-психіатричної експертизи ОСОБА_9 (в стані фізіологічного афекту, а також в іншому емоційному стані, який би істотно вплинув на його поведінку під час події, яка досліджується у провадженні, не перебував).
Щодо кваліфікації умисного вбивства за ознакою вчинення його з особливою жорстокістю, у даній справі враховуються вказане про спосіб позбавлення людини життя, тривалість, інтенсивність та повторюваність описаних дій ОСОБА_9 спрямованих на заподіяння смерті ОСОБА_9 , як і поведінка підсудного під час вчинення цього злочину та його ставлення до вчинюваного ним, свідчать про виявлення винним особливої жорстокості. Позбавляючи життя ОСОБА_10 , свою колишню дружину та матір їх спільних дітей, ОСОБА_9 , який наніс їй не менше 16 ударів молотком в голову, проломавши та розтрощивши їй череп, усвідомлював, що завдвє їй особливих фізичних страждань та нестерпного болю.
Із урахуванням встановлених обставин та наведених доводів, відсутні підстави для кваліфікації дій ОСОБА_9 за ст. 119, або за ст. 116, або за ч. 1 ст. 115 КК України. Пояснення підсудного та доводи захиника в цій частині, як і його покликання на врахування пом'якшуючою обставиною обмежену осудність підсудного, суд розцінює як помилкові та непереконливі, та у даному випадку їх відхаляє.
При призначенні покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину та особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
За місцем проживання та із СІЗО підсудний ОСОБА_9 характеризується посередньо.
Обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченого не встановлено.
У даному випадку відсутні об'єктивні дані, які б свідчили про щире каяття підсудного, про що останній зазанчав у суді. Щире каяття характерне тим, що воно засноване на належній критичній оцінці особою своєї протиправної поведінки через її щирий осуд, визнання вини та готовність підлягати кримінальній відповідальності. Визнання вини під тиском зібраних у справі доказів не свідчить про щире каяття винного у вчиненні злочину.
Щире каяття це не формальна вказівка на визнання свої вини, а відповідне ставлення до скоєного, яке передбачає належну критичну оцінку винним своєї протиправної поведінки, її осуд та бажання залагодити провину, що має підтверджуватися конкретними діями, спрямованими на виправлення зумовленої кримінальним правопорушенням ситуації.
Основною формою прояву щирого каяття є повне визнання особою своєї вини та правдива розповідь про всі відомі їй обставини вчиненого злочину. Якщо особа приховує суттєві обставини вчиненого злочину, що значно ускладнює його розкриття, визнає свою вину лише частково, своїми поясненнями намагається применшити ступінь своєї вини для того, щоб уникнути справедливого покарання, її каяття не можна визнати щирим, справжнім (див. також пост. ВС від 18.09.2019 у спр. № 166/1065/18, від 27.11.2019 у спр. № 629/847/15-к, від 20.08.2020 спр. № 750/1503/19, від 07.10.2020, спр. № 347/1360/17).
Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого в обвинувальному акті не зазначені. Хоча у даному випадку до таких може бути віднесена така обставина, передбачена п. 6-1 ч. 1 ст. 67 КК, як вчинення злочину щодо колишнього подружжя. Однак із урахуванням вимог ч. 1 ст. 337 КПК така обставина не може бути прийнята судом до уваги при призначенні покарання.
Враховуючи наведені обставини справи, в т.ч. характер дій обвинуваченого при вчиненні злочину, застосування ним знаряддя у вигляді важкого та відповідного розміру металевого предмету для вбивства людини, значну кількість нанесених ударів в голову іншій людині таким предметом, ушкодження до яких призвели дії підсудного та настання невиправних наслідків, у вигдляді смерті людини, беручи до уваги тяжкість вчиненого злочину, та дані про особу винного, який характеризується посередньо, працездатний, раніше не судимий, стан його здоров'я, те, що на обліку у лікаів нарколога та психіатра не перебуває, його сімейний стан, враховуючи відсутність пом'якшуючої та обтяжуючої покарання обставин, вибачення перед потерпілими, із урахуванням позиції кожного із потерпілих, а також і аргументів прокурора, міркувань захисника, суд вважає, що виправлення та перевиховання ОСОБА_9 можливе тільки в умовах ізоляції від суспільства, а тому слід обрати йому легше покарання, передбачене санкцією статті, за якою він притягується до відповідальності, та не застсовуючи довічне позбавлення волі признаити підсудному позбавлення волі на максимальний строк, визначених санкцією вказаної статті КК.
Покарання у виді позбавлення волі полягає в ізоляції засудженого та поміщенні його на певний строк до кримінально-виконавчої установи закритого типу.
При прийнятті такого рішення, суд враховує, що підстави для застосування положень ст. 69, 75 КК при призначенні покарання підсудному - не встановлено.
Саме таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для виправлення та попередження вчинення підсудним нового злочину, досягнення мети, визначеної ст. 50 КК. Зазначається, що справедливість покарання визначається з урахуванням інтересів усіх суб'єктів кримінально-правових відносин, а також інших осіб з погляду підвищення рівня їх безпеки шляхом запобігання вчиненню нових злочинів і надання підстав правомірно очікувати відповідну протиправному діянню реакцію держави, що є важливим чинником юридичної захищеності людини.
Із матеріалів справи (т. 2 а.с. 40-44) вбачається, що 17 жовтня 2019 року ОСОБА_9 затримано та в подальшому застосовано щодо нього запобіжний захід у виді тримання під вартою. Відповідно до положень ч. 5 ст. 72 КК України, у строк покарання засудженого зарахувується строк попереднього увязнення із 17 жовтня 2022 року з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Щодо запобіжного заходу. Враховуючи те, що ОСОБА_9 вчинив особливо тяжкий насильницький злочин проти життя людини з особливою жорстокістю, обраний судом вид покарання, достатність підстав вважати, що ОСОБА_9 зможе ухилитися від виконання процесуальних рішень суду (ризик переховування), суд вважає за необхідне залишити раніше обраний щодо нього запобіжний захід у вигляді взяття під вартою без зміни, оскільки відсутні підстави вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи, передбачені ст. 176 КПК, можуть забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків, що випливають із ч. 5 ст. 194 КПК України, зокрема, прибувати за кожною вимогою до суду, та його належну поведінку.
Питання щодо речових доказів вирішується судом у відповідності до ст. 100 КПК.
Керуючись ст. 368-370, 373-374 КПК України, суд
ОСОБА_9 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого п. 4 ч. 2 ст. 115 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 15 (п'ятнадцять) років.
Строк відбування покарання ОСОБА_9 обчислювати з дня його затримання 17 жовтня 2022 року, зарахувавши у строк покарання попереднє ув'язнення з розрахунку день за день.
Продовжити дію раніше обраного щодо ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - до вступу вироку в законну силу, але не більше ніж на 60 діб (до 29 серпня 2024 року включно).
Скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Рівненського районного суду Рівненської області від 09 жовтня 2019 р. у даному кримінальному провадженні.
Речові докази: 1) фото, -відеофайли на відповідних носіях - зберігати при матеріалах кримінального провадження; 2) відеокамеру марки "IMOU" - повернути потерпілій ОСОБА_7 , 3) інші речові докази - знищити.
Вирок може бути оскаржений до Рівненського апеляційного суду через Рівненський районний суд Рівненської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_3
ОСОБА_2