Справа №949/1059/24
02 липня 2024 року Дубровицький районний суд Рівненської області у складі:
головуючого судді: Оборонової І.В.,
за участю секретаря: Волкодав А.А.,
заявника: ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дубровиця цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Дубровицька міська рада про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини,
Заявниця ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою, у якій просить встановити факт її постійного проживання, разом із спадкодавцем - її дідом ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час відкриття спадщини за місцем проживання адресою: АДРЕСА_1 .
Заяву обгрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її дід - ОСОБА_2 . Протягом останніх років свого життя, він часто хворів та потребував стороннього догляду, а тому заявниця була змушена проживати разом із ним без реєстрації у його будинку за адресою: АДРЕСА_1 , де доглядала за ним до дня його смерті. Після смерті діда відкрилася спадщина на належне йому спадкове майно, а саме на житловий будинок з надвірними будівлями та земельну ділянку, яка призначена для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), які знаходяться по АДРЕСА_1 , а також на три земельні ділянки, які призначені для ведення особистого селянського господарства та розташовані на території Трипутнянської сільської ради Сарненського району (ліквідованого Дубровицького) району Рівненської області. Для юридичного оформлення права на спадкове майно, заявниця звернулася до приватного нотаріуса. Проте, постановою приватного нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на підставі ст.1265 ЦК України на вищевказане спадкове майно було відмовлено, оскільки заявниця не проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини та не подала заяву до нотаріуса у шестимісячний строк для прийняття спадщини, а тому пропустила строк для прийняття спадщини. З цих підстав заяву просить задоволити.
В судовому засіданні заявниця заяву підтримала та просила її задоволити, із зазначених в ній підстав.
Від представника заінтересованої особи до суду надійшла заява про розгляд справи без їх участі, проти задоволення заяви не заперечують.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_3 підтвердила, що до дня смерті ОСОБА_2 заявниця проживала разом із ним у його будинку, вела з ним спільне господарство, доглядала та піклувалася про нього, а коли він помер, то поховала його.
Заслухавши заявницю та свідка, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що заяву слід задоволити з наступних підстав.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 11 березня 2011 року (а.с.7).
Після його смерті відкрилася спадщина на спадкове майно, а саме: на житловий будинок з надвірними будівлями, який знаходяться по АДРЕСА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_2 від 06 серпня 2003 року (а.с.14); на земельну ділянку, площею 0,2500 га, яка призначена для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка знаходяться в с.Грані Сарненського району Рівненської області, що підтверджується копією державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯИ №871546 від 18 грудня 2009 року (а.с.13), а також на три земельні ділянки, загальною площею 3,35 га, які призначені для ведення особистого селянського господарства та розташовані на території Трипутнянської сільської ради Сарненського (ліквідованого Дубровицького) району Рівненської області, про що свідчать копія державного акту на право власності на земельну ділянку серії РВ №027640 (а.с.12).
Заявниця ОСОБА_1 є онукою ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження заявниці серії НОМЕР_3 від 10 лютого 1977 року (а.с.16); копією свідоцтва про укладення шлюбу заявниці серії НОМЕР_4 від 05 травня 1997 року (а.с.15); копією свідоцтва про народження її матері ОСОБА_4 серії НОМЕР_5 від 30 березня 1957 року (а.с.17); копією свідоцтва про укладення шлюбу матері заявниці серії НОМЕР_6 від 28 лютого 1976 року (а.с.18).
Згідно акту обстеження матеріально-побутових умов/фактично місця проживання особи №361/01 від 09 квітня 2024 року, проведеного Дубровицькою міською радою ОСОБА_1 , 1977 року народження, починаючи з 01 жовтня 2010 року по день смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживала разом із ним без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 та здійснювала за ним догляд. На даний час користується його майном (а.с.10-11).
Для юридичного оформлення права на спадкове майно, заявниця звернулася до приватного нотаріуса. Проте, постановою приватного нотаріуса Тарасюка О.Г. від 29 травня 2024 року, заявниці було відмовлено у видачі свідоцтва на право на спадщину за законом на підставі ст.1265 ЦК України, після смерті її діда ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , на житловий будинок з надвірними будівлями та земельну ділянку, призначену для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 та три земельні ділянки, призначені для ведення особистого селянського господарства, які розташовані на території Трипутнянської сільської ради Сарненського (ліквідованого Дубровицького) району Рівненської області. Підставою такої відмови слугувало те, що заявниця не проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини за однією адресою та не подала заяву до нотаріуса у шестимісячний строк для прийняття спадщини, а тому пропустила строк для прийняття спадщини (а.с.9).
Як вбачається із Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі №77132541 від 29 травня 2024 року, після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , було зареєстровано спадкову справу №222/2024 (а.с.8).
У пункті 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» судам роз'яснено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо, зокрема, згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян, встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Згідно з пунктами 2, 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов'язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.
Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім'єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 01 січня 2004 року тощо.
Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Частиною третьою статті 1268 ЦК визначено, що спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Отже, для підтвердження прийняття спадщини має значення встановлення факту постійного проживання спадкоємця за законом чи заповітом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Згідно з частиною першою статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.
Разом з тим незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п'ята статті 1268 ЦК України).
Частиною першою статті 1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов'язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.
Таким чином, спадкові права є майновим об'єктом цивільного права, оскільки вони надають спадкоємцям можливість успадкувати майно (прийняти спадщину), але право розпорядження нею виникає після оформлення успадкованого права власності у встановленому законом порядку.
Крім того, щодо спадкоємців, які на час відкриття спадщини постійно проживали спільно із спадкодавцем, встановлюється презумпція прийняття спадщини, яка може бути спростована лише шляхом подання ними заяви про відмову від спадщини до нотаріальної контори.
За змістом ст. 1268 ЦК України причини постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини вказана норма закону не передбачає.
Місцем проживання фізичної особи згідно з ч. 1 ст. 29 ЦК України є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.
Місце проживання необхідно відрізняти від місця перебування фізичної особи, тобто того місця, де вона не проживає, а тимчасово знаходиться.
При цьому, слід враховувати, що чинним законодавством не розкривається поняття постійного місця проживання фізичної особи, тому визнання цього факту розцінюється законом, як встановлення факту, що має юридичне значення.
Згідно з підпунктами 4, 10 пункту 4 глави 10 розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, жодним строком не обмежена. Тобто спадкоємець, який прийняв спадщину, може звернутися за видачею свідоцтва протягом будь-якого часу після закінчення строку, встановленого для прийняття спадщини. Особливе значення при цьому має факт постійного проживання спадкоємця на час відкриття спадщини разом із спадкодавцем, який підтверджує фактичне прийняття спадщини і має бути доведений спадкоємцем.
Надані заявницею докази відповідно до вимог ст. 76, 78-80 ЦПК України є допустимими, достовірним та достатніми. Оцінюючи їх у сукупності, суд приходить до висновку про доведеність заяви.
Встановлення цього факту для заявниці має юридичне значення, оскільки є передумовою реалізації нею права на отримання свідоцтва про право на спадщину на спадкове майно після смерті її діда.
Таким чином, суд вважає доведеним факт проживання заявниці ОСОБА_1 , разом із її дідом - ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_1 , а відтак заяву про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, слід задоволити.
На підставі вищевикладеного та керуючись статтями ст.ст. 12, 13, 81, 89, 133, 141, 259, 263-265, 280 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Дубровицька міська рада про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини - задоволити.
Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом із спадкодавцем ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час відкриття спадщини за місцем проживання адресою: АДРЕСА_1 .
Апеляційна скарга на рішення може бути подана через Дубровицький районний суд Рівненської області в Рівненський апеляційний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст.265 ЦПК України:
Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_7 , паспорт серії НОМЕР_8 , виданий 15 вересня 1997 року, Дубровицьким РВ УМВС України в Рівненській області.
Заінтересована особа: Дубровицька міська рада Сарненського району Рівненської області, вул. Воробинська, 16, м.Дубровиця Сарненський район Рівненська область, код ЄДРПОУ 05390997.
Суддя: підпис.
Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду
Суддя Дубровицького
районного суду Оборонова І.В.