Справа № 504/2532/24
Номер провадження 3/504/1539/24
02.07.2024с-ще Доброслав
Суддя Комінтернівського районного суду Одеської області Сафарова А.Ф., розглянувши матеріали, що надійшли ВП №4 ОРУП №2 ГУНП в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Черкаської області, громадянина України, військовослужбовця в/ч НОМЕР_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , посвідчення водія серії НОМЕР_2 від 29.09.2023, видане ТСЦ 7142,
за ст. 130 ч. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
До Комінтернівського районного суду Одеської області надійшли матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 194852 від 06.06.2024, складеного поліцейським СРПП ВП №4 ОРУП №2 ГУНП в Одеської області Станеско В.М. вбачається, що 06.06.2024 о 22:38 год. за адресою: Одеська область, Одеський район, смт. Нові Біляри, вул. Шкільна, 1, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Chevrolet Lacetti», н/з НОМЕР_3 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей та обличчя. Від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки за допомогою Alcotest 6810, ARBL 0872, та в медичному закладі відмовився, що зафіксовано за допомогою відеореєстратора БК № 001018. Своїми діями ОСОБА_1 допустив порушення заборони керування транспортними засобами з явними ознаками алкогольного сп'яніння, передбаченого п. 2.5 Правил дорожнього руху відповідальність за що передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.
В судовому засіданні представник ОСОБА_1 - адвокат Родіонов А.В. надав клопотання, за результатом якого просив закрити провадження по справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. Так, адвокат Родіонов А.В. висловив позицію ОСОБА_1 , який свою вину в інкримінованому йому правопорушенні категорично не визнає пояснюючи це тим, що алкоголь не вживав, під час оформлення протоколу з боку працівників поліції були погрози поставити транспортний засіб на штраф-майданчик та оскільки ОСОБА_1 являється військовослужбовцем поліцейські погрожували викликати ВСП, у зв'язку з чим ОСОБА_1 відмовився від проходження освідування та погодився на складання протоколу. Крім того, вважав неналежним та недопустимим наданий суду доказ - відеозапис, доданий до протоколу, який вівся не безперервно, зважаючи на численні грубі порушення працівниками поліції вимог Закону України «Про національну поліцію» та визначеного законом Порядку проведення огляду водіїв на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, передбаченого статтею 266 КУпАП. Крім того, адвокат Родіонов А.В. просив суд звернути увагу на те, що перед ОСОБА_1 у ситуації, що склалася, стояв вибір між адміністративною відповідальністю за ст. 130 КУпАП та кримінальною відповідальністю, яка може охоплюватися злочинами, передбаченими ст.ст.402,403 КК України («Непокора», «Невиконання наказу»). Відтак, викладеним підтверджується існування у ОСОБА_1 обставин крайньої необхідності, через які він не міг поїхати у м. Одесу до закладу охорони здоров'я.
Дослідивши і проаналізувавши докази по справі, суддя дійшов такого висновку.
Відповідно до ч.1 ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до вимог ст.10 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала.
За змістом ст.245 КУпАП, суд зобов'язаний всебічно, повно і об'єктивно з'ясувати обставини справи, вирішити її у точній відповідності з законом.
Згідно ст.280 КУпАП, суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до вимог ст.ст.251, 252 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.
На підтвердження вини ОСОБА_1 надано наступні докази:
- протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 194852 від 06.06.2024;
- акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно якого у ОСОБА_1 виявлено ознаки: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей та обличчя, та від проходження огляду відмовився;
- направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 06.06.2024, згідно якого огляд ОСОБА_1 не проводився у зв'язку з відмовою;
- письмові пояснення ОСОБА_1 від 06.06.2024, зі змісту яких вбачається, що останній перебував у тверезому та здоровому стані, не перебував в алкогольному сп'янінні, ознаки сп'яніння вважає безпідставними та неправдивими. Від проходження огляду відмовився, під свою відповідальність залишає свій транспортний засіб без порушень та прямує додому;
- відеозапис, що міститься на компакт-диску у матеріалах справи, за результатом дослідження в судовому засіданні знайшли своє підтвердження обставини вчинення правопорушення, викладені у фабулі протоколу, зокрема з відеозапису встановлено, що ОСОБА_1 повідомлено про виявлені у нього ознаки алкогольного сп'яніння та було запропоновано пройти відповідний огляд на місці зупинки та проїхати у медичний заклад, на що останній відповів відмовою.
Надані суду докази узгоджуються між собою, є належними та допустимими, підстави ставити під сумнів їх достовірність відсутні, а тому в своїй сукупності підтверджують обставини, встановлені в суді.
Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху встановлено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ст.23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Згідно положень ст. 266 КУпАП, особи, які керують транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Відповідно до статті 252 Кодексу України про адміністративні правопорушення суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. При цьому, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів.
З аналізу наведеної вище норми вбачається, що оцінці підлягає як кожний окремий доказ, так і всі зібрані докази в цілому, на підставі чого суддя повинен зробити обґрунтований висновок про їх належність і допустимість, достовірність та достатність фактичних даних, що встановлюються цими доказами, та мають значення для справи.
За результатом повного, об'єктивного та всебічного розгляду матеріалів справи, суддя приходить висновку, що в діях ОСОБА_1 міститься склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а саме: відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Суддя при накладенні стягнення враховує характер вчиненого правопорушення, особу ОСОБА_1 , ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
Санкція ч.1 ст.130 КУпАП, передбачає адміністративне стягнення у виді накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно ст.40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні про адміністративне правопорушення сплачується у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення особою, на яку накладено стягнення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.25, 27, 33-35, 40-1, 283, 284 ч.1 п.1, 285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя, -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що відповідає сумі 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір, ставка якого складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що відповідає сумі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Відповідно до ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Згідно з приписами ст. 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя А. Ф. Сафарова