Справа № 493/386/24
Провадження № 2/493/254/24
01 липня 2024 року м. Балта Одеської області
Балтський районний суд Одеської області в складі:
ГОЛОВУЮЧОГО - СУДДІ ІЛЬНІЦЬКОЇ О.М.
ЗА УЧАСТЮ СЕКРЕТАРЯ ЖУКОВСЬКОЇ О.І.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з викликом до суду сторінв залі суду в м. Балта цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення пені за прострочення сплати аліментів,
06 березня 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою д о ОСОБА_2 про стягнення пені за прострочення сплати аліментів.
Ухвалою судді від 25.03.2024 відкрито провадження у даній цивільній справі, постановлено провести розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом до суду сторін.
18 червня 2024 року позивач уточнила позовні вимоги в частині періоду, за який вона просить стягнути пеню за прострочення сплати аліментів.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що рішенням Балтського районного суду Одеської області від 04.03.2015 з ОСОБА_2 на її користь було стягнуто аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини усіх його видів заробітку та доходів, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 19.05.2015 і до повноліття дитини, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
20 березня 2015 року позивач розірвала шлюб з відповідачем, відновивши дошлюбне прізвище « ОСОБА_4 ».
Станом на 31.01.2024 у відповідача виникла заборгованість по аліментам за період з січня 2022 року до січня 2024 року в сумі 33794,25 грн. У зв'язку з чим розмір пені по сплаті аліментів склав - 36760,97 грн.
Тому позивач звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення пені за прострочення сплати аліментів в сумі 33794,25 грн, з урахуванням ч.1 ст.196 СК України.
Позивач в судове засідання не з'явилася, але у позовній заяві просила суд розглянути справу за її відсутності.
Відповідач в судове засідання не з'явився, однак подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, зазначивши, що позовні вимоги визнає, з урахуванням уточнених вимог.
Суд, дослідивши докази, надані позивачем, і письмові пояснення, викладені у позовній та уточненій заявах, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що з копією свідоцтва про народження ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , серії НОМЕР_1 від 30.04.2013 вбачається, що його батьками є: батько - ОСОБА_2 , мати - ОСОБА_6
09 квітня 2015 року Балтський районний суд Одеської області видав виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_6 аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини усіх видів його заробітку та доходів, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 19.02.2015 року і до досягнення сином повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
З копії рішення Балтського районного суду Одеської області від 20.03.2015 вбачається, що шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 розірваний, позивач залишила дошлюбне прізвище « ОСОБА_4 ».
Згідно розрахунків заборгованості по сплаті аліментів по ВП№47502281 від 30.12.2022 та 31.01.2024 заступник начальника Балтського ВДВС у Подільському районі Одеської області ПМУ МЮ (м. Одеса) Мушар П.Д. встановив розмір заборгованості у боржника ОСОБА_2 станом на 31.01.2024 за період з січня 2022 року до січня 2024 року в сумі 33794,25 грн.
Згідно ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п'ятою статті 157 цього Кодексу.
Статтею 180 СК України встановлено обов'язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Сплата аліментів за рішенням суду є одним зі способів виконання обов'язку утримувати дитину тим з батьків, хто проживає окремо від дитини.
Частиною 4 ст.155 СК України визначено, що ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Відповідно до ч.1 ст.196 СК України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
З наданого позивачем уточнюючого розрахунку пені за прострочення сплати аліментів вбачається, що розмір пені за період з січня 2022 року до січня 2024 року становить 36760,97 грн, при цьому позивачем враховано норму ч.1 ст.196 СК України, тому вона просить суд стягнути з відповідача пеню за прострочення сплати аліментів в сумі 33794,25 грн, що дорівнює сумі заборгованості по аліментах за відповідний період.
Оскільки у відповідача станом на 31.01.2024 існує заборгованість зі сплати аліментів за рішенням суду, про що свідчать розрахунки державного виконавця, отже позивач має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості, тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.5 ЗУ «Про судовий збір» позивач звільнена від сплати судового збору під час розгляду справи про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів.
Частиною 6 ст.141 ЦПК України визначено, що якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.
Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, враховуючи, що позивач відповідно до п.3 ч.1 ст.5 ЗУ «Про судовий збір» звільнена від сплати судового збору, тому, керуючись ч.6 ст.141 ЦПК України, з відповідача належить стягнути судовий збір на користь Державної судової адміністрації України в сумі 1211,20 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.5 ЗУ «Про судовий збір», ст.141, 155, 180, 196 СК України, ст.12, 81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 274, 279 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення пені за прострочення сплати аліментів - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 ) пеню за прострочення сплати аліментів на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за період з січня 2022 року до січня 2024 року в сумі 33794,25 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Державної судової адміністрації України судовий збір в сумі 1211,20 грн (отримувач: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); номер рахунку (стандарт IBAN): UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення суду складений 03 липня 2024 року.