Справа № 750/15302/23
Провадження № 2/750/155/24
03 липня 2024 року м. Чернігів
Деснянський районний суд м. Чернігова у складі судді Логвіної Т.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування збитків завданих залиттям квартири,
встановив:
у жовтні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 та просить стягнути з відповідачки у відшкодування шкоди, завданої внаслідок залиття квартири 16429 грн та судові витрати.
Обґрунтовано позов тим, що позивачка є власником квартири АДРЕСА_1 . Відповідачка проживає у квартирі АДРЕСА_2 , яка розташована поверхом вище у цьому ж будинку. 20.06.2023 року з вини ОСОБА_2 було залито квартиру позивачки, у зв'язку з чим пошкоджено стелю. 28.06.2023 року працівниками Дільниці з обслуговування житлового фонду №2 Комунального підприємства «Деснянське» Чернігівської міської ради проведено обстеження квартири позивачки, за результатами якого складено акт про залиття. Виявити причину затоплення неможливо за відсутності мешканців квартири АДРЕСА_3 . У зв'язку із затоплення, квартира позивача потребує відновлювального ремонту, вартість ремонтно-будівельних робіт, які необхідно виконати. На неодноразові прохання позивачки відшкодувати завдані збитки, відповідачка ухиляється, у зв'язку з чим позивачка звернулася до суду з даним позовом.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 28 грудня 2023 року прийнято позовну заяву до розгляду в порядку загального позовного провадження та відкрито провадження у справі; встановлено сторонам строк для подачі суду заяв по суті справи, визначених частиною другою статті 174 ЦПК України.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 04.04.2024 прийнято до провадження судді Логвіної Т.В. справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування збитків завданих залиттям квартири. Справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідачу було запропоновано протягом п'ятнадцяти днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати відзив на позовну заяву.
У встановлений судом строк відповідач відзив на позовну заяву та клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не подала, у зв'язку з чим згідно ч. 5 ст. 279 ЦПК України, справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Згідно з вимогами статей 280-281 ЦПК України, суд вважає за можливе вирішити справу в заочному порядку.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що позивачка є власником квартири АДРЕСА_1 , відповідно до договору купівлі-продажу квартири від 02.10.2012 року (а.с.5).
Поверхом вище розташована квартира АДРЕСА_2 , власницею якої є відповідачка про що свідчить інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно (а.с. 6).
28.06.2023 року відбулося залиття квартири позивачки з квартири АДРЕСА_2 , що підтверджується актом від 28.06.2023.
Згідно акту, складеного комісією Дільниці з обслуговування житлового фонду №2 Комунального підприємства «Деснянське» Чернігівської міської ради в присутності мешканця квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_1 встановлено, що при обстеженні квартири АДРЕСА_1 в коридорі та кухні на стелі було виявлено старі плями жовтого кольору площею до 5м кв.(а.с. 9).
Відповідно до кошторисної документації дійсний розмір матеріальної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири АДРЕСА_1 , становить 16496 грн (а.с. 7-8).
Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазначала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Відповідно до статті 1166 ЦК України майнова шкода завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкода завдана не з її вини.
Пленум Верховного Суду України у пункті 2 постанови №6 від 27.03.1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» надав рекомендації, що, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи. Для наявності деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення: а) наявність шкоди, б) протиправна поведінка заподіювача шкоди, в) причинний зв'язок між шкодою та поведінкою заподіювача, вина.
Отже, цивільне законодавство у деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини. Якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.
Відповідно до статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Правилами статтей 77,78,79,80 ЦПК України встановлено, що: належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень; суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування; достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи; достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Статтею 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
На підтвердження зазначених підстав позову позивачка надала суду акт про залиття, складений повноважними особами дільниці з ОЖФ №2 - балансоутримувача будинку АДРЕСА_4 , копію кошторису. Відповідачка заперечень проти позову не подала, а тому суд знаходить підстави для стягнення з відповідачки на користь позивачки відшкодування матеріальної шкоди.
Також, відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідачки на користь позивачки належить стягнути витрати по сплаті судового збору.
Керуючись ст. ст. 10, 12, 81, 141, 264, 265, 273, 280, 281, 284, 352, 354 ЦПК України, суд
вирішив:
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_6 , РНОКПП НОМЕР_2 ) про відшкодування збитків завданих залиттям квартири - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 16429 грн у відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок залиття квартири.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1073 грн 60 коп. у відшкодування сплаченого судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя: