Справа № 683/1775/21
1-кп/683/54/2024
03 липня 2024 року м. Старокостянтинів
Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
з участю:
секретаря ОСОБА_2 ,
прокурорів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
потерпілої ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_8 ,
перекладача ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Старокостянтинові кримінальне провадження №12021243100000072 від 28 квітня 2021 року за обвинуваченням
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, із середньою спеціальною освітою, неодруженого, непрацюючого, депутатом не обирався, раніше судимого Старокостянтинівським районним судом Хмельницької області:
-28 грудня 2005 року за ч.2 ст.121 КК України до 7 років позбавлення волі;
-09 листопада 2017 року за ч. 2 ст.185 КК України до 6 місяців арешту;
-у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України,-
27 квітня 2021 року близько 15 год. 30 хв. ОСОБА_7 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння у вітальній кімнаті квартири АДРЕСА_2 під час спільного розпиття спиртних напоїв з ОСОБА_10 , на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, умисно наніс не менше восьми ударів кулаком правої та лівої руки в область голови ОСОБА_10 , внаслідок чого останній отримав тілесні ушкодження у вигляді внутрішньочерепної травми, субдуральної гематоми в тім'яно-потиличній ділянці зліва, субдоральної гематоми над лівою гемісферою головного мозку, субарахноїдального крововиливу по переважаючій поверхні обох лобних доль, розміжчення речовини головного мозку в ділянці основи лобної долі зліва, з точками прикладання-перолом кісток носу, крововиливи в навколоочній ділянці справа з переходом на праву надбрівну ділянку, в лівій навколоочній ділянці, в ділянці правої щоки, в ділянці мушлі правого та лівого вух, садин в ділянці підборіддя справа, в ділянці кута нижньої щелепи справа, які згідно висновку судово-медичної експертизи відносяться до тяжких тілесних ушкоджень та не менше двох ударів в область тулубу, внаслідок чого ОСОБА_10 отримав тілесні ушкодження у вигляді садна по зовнішній поверхні лівого ліктьового суглобу, по боковій поверхні грудної клітки, в проекції 9 ребра по передньопідмишечній лінії, які згідно висновку судово-медичної експертизи відносяться до легких тілесних ушкоджень.
Заподіяння тяжких тілесних ушкоджень знаходиться в прямому причинному зв'язку зі смертю ОСОБА_10 , яка настала ІНФОРМАЦІЯ_2 у приміщенні КНП «Старокостянтинівська багатопрофільна лікарня».
Таким чином, ОСОБА_7 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 121 КК України, яке виразились в умисному спричиненні тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 свою вину у вчиненому правопорушенні не визнав та показав, що з потерпілим ОСОБА_10 перебував в дружніх відносинах. 27 квітня 2021 року він почув, як хтось шкребеться у двері його квартири та відчинивши, побачив потерпілого ОСОБА_10 , який сидів навприсядки, його обличчя було побите. Він завів потерпілого до квартири, де ОСОБА_10 на кухні сам випив стопку горілку, яку приніс в бутилці з собою, після чого перестав спілкуватись впавши на підлогу і заснув. На кухні стояло дві стопки, тому що раніше відпочивав з товаришами. В квартирі були постійно двоє з ОСОБА_10 , лише 27 квітня 2021 року близько 18 - 19 год. заходила його мама ОСОБА_11 разом з ОСОБА_12 , які пробули в квартирі близько 20-30 хв., та сказали викликати ОСОБА_10 невідкладну швидку допомогу. Наступного дня мати знов телефонувала і просила викликати швидку, однак він зателефонував на 103 лише на наступний день, а саме 28 квітня 2021 року. Весь цей час потерпілий лежав в кімнаті на підлозі перед вікном на ковдрі та хрипів, оскільки в квартирі лише одне ліжко. Швидку не викликав одразу, оскільки думав, що ОСОБА_10 прийде сам до свідомості та після цього хотів поцікавитись хто його побив. Заперечував нанесення ОСОБА_10 будь-яких тілесних ушкоджень. З приводу того, що ОСОБА_10 прийшов до нього побитий повідомляв по телефону лише дільничного працівника поліції ОСОБА_13 .
Не зважаючи на невизнання обвинуваченим ОСОБА_7 вини у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України по кримінальному провадженню №12021243100000072, його винуватість повністю доводиться наступними доказами дослідженими безпосередньо судом, згідно ст. 23 КПК України.
В судовому засіданні потерпіла ОСОБА_6 показала, що зранку 27 квітня 2021 року бачила сина через вікно свого будинку без будь-яких видимих тілесних ушкоджень, в нормальному стані, не побитим та не п'яним. Увечері 28 квітня 2021 року працівники поліції повідомили їй, що ОСОБА_10 перебуває в лікарні та відібрали пояснення. ІНФОРМАЦІЯ_2 її син помер. Смертю сина їй завдана моральна шкода, яку вона оцінює в 250 000 грн. Крім того, на поховання ОСОБА_10 вона витратила кошти в сумі 10491 грн.
Свідки сторони обвинувачення в судовому засіданні показали наступне.
Свідок лікар анестезіолог ОСОБА_14 суду показав, що 28 квітня 2021 року о 19 год. 30 хв. у відділення КНП «Старокостянтинівська багатопрофільна лікарня» був доставлений ОСОБА_10 без свідомості та з тілесними ушкодженнями голови, а саме у потерпілого виявлено черепно-мозкову травму з гематомою та набряком, глибока мозкова кома, стан важкий. Йому провели відповідне оперативне втручання. Оскільки стан потерпілого був важкий та його медичні показники незадовільні, доправляти хворого у Хмельницьку обласну лікарню було визнано недоцільним та ІНФОРМАЦІЯ_2 він помер. Зазначив, що хворий тривалий час перебував без свідомості та за умови своєчасного виклику швидкої допомоги його можна було б урятувати, оскільки чим швидше забирається гематома тим більше можливості спасти людину. ОСОБА_10 помер від черепно-мозкової травми.
Свідок лікар медсестра ОСОБА_15 ( ОСОБА_16 ) суду показала, що 28 квітня 2021 року заступила на цілодобове чергування та о 19 год. 15 хв. до лікарні був доставлений ОСОБА_10 без свідомості, який був оглянутий і транспортований у реанімаційне відділення. У ОСОБА_10 були садна на тулубі та на голові, до свідомості не приходив.
Свідок ОСОБА_18 , яка працює фельшерем на невідкладній швидкій допомозі, суду показала, що приїхавши на виклик по АДРЕСА_3 виявила без свідомості хворого, що лежав на підлозі, на обличчі були тілесні ушкодження, а обвинувачений повідомив, що потерпілий спить та не знає, що з ним сталось. Хто його побив та коли, не пояснював.
Допитаний судом свідок ОСОБА_12 показала, що 27 квітня 2021 року вона перебувала вдома разом із ОСОБА_11 та у другій половині дня останній зателефонував її син ОСОБА_7 та повідомив, що йому погано. ОСОБА_11 попросила разом з нею поїхати до сина, а тому вони близько 18 години на таксі приїхали до квартири по АДРЕСА_4 , де побачили у кімнаті на підлозі під ковдрою чоловіка з тілесними ушкодженнями на голові та обличчі, який хрипів та був без свідомості. На її запитання, навіщо ОСОБА_7 його побив, останній, нічого не відповів, про те, що ОСОБА_10 побив хтось інший, не говорив. Слідів крові в кімнаті вона не бачила, як і тілесних ушкоджень у ОСОБА_7 , який перебував у стані алкогольного сп'яніння. Оскільки ні вона, ні ОСОБА_11 не мали телефону, вони сказали ОСОБА_7 викликати невідкладну медичну допомогу та через її погане самопочуття разом з ОСОБА_11 поїхали додому. Після того ОСОБА_11 телефонувала до сина того ж дня і наступного, щоб з'ясувати, чи викликав він швидку допомогу, однак той не відповідав. 28 квітня до 2021 року до них прийшли працівники поліції та вони їздили до відділення поліції для допиту.
Допитана судом свідок ОСОБА_19 показала, що проживає по сусідству із ОСОБА_7 , який зловживає алкогольними напоями, порушує громадський порядок, веде себе агресивно. 27 квітня 2021 року біля 11 години вона йшла на роботу та бачила як ОСОБА_7 будучи з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме чула запах алкоголю від нього, сидів на сходах в під'їзді, а наступного дня бачила як стояла швидка медична допомога з медичними працівниками та когось виносили. Стверджувала, що в ніч з 26 на 27 квітня чула у квартирі ОСОБА_7 шум.
Свідки сторони захисту в судовому засіданні показали наступне.
Свідок ОСОБА_20 в судовому засіданні показала, що в квітні 2021 року, однак точної дати на пам'ятає та близько 16 - 17 год. в дворі будинку АДРЕСА_5 , визивала таксі для ОСОБА_11 , щоб остання змогла відвідати свого сина. Крім того, ствердно не могла показати, що того ж дня взагалі бачила ОСОБА_7 .
Свідок працівник поліції ОСОБА_13 в судовому засіданні показав, що ОСОБА_7 перебув під адміністративним наглядом. Телефонних дзвінків від ОСОБА_7 27 та 28 квітня 2021 року щодо надання будь - кому медичної допомоги не отримував. ОСОБА_7 характеризується негативно, постійно надходили скарги від сусідів.
Винуватість ОСОБА_7 доведено також наступними доказами, які були оглянуті та дослідженні в судовому засіданні, а саме:
-протоколом огляду місця події від 28 квітня 2021 року з фототаблицями житлової квартири АДРЕСА_2 , проведеного зі згоди ОСОБА_11 та ОСОБА_7 , якими зафіксовано, що при вході в кімнату на підлозі біля міжкімнатних дверей виявлено пару кімнатних тапок з плямами речовини бурого кольору, схожих на кров, та на підлозі паркету на відстані 0,8 м від міжкімнатних дверей плями бурого кольору, зовні схожі на кров з якої зроблено змив, сірий гольф, чоловічу куртку, а також дві подушки та ковдру зі слідами бурого кольору, а у ванній кімнаті - рушник з плямами бурого кольору. Також у кухні на тумбі виявлено два скляних стакани, один з яких має пошкодження, та скляну пляшку (Т.1 а.м.к.п.149-177);
-протоколом огляду речей від 13 травня 2021 року, відповідно до якого оглянуто, зокрема, сіру футболку, кросівки коричневого кольору, на лівому кросівці та футболці виявлені плями бурого кольору (Т.1 а.м.к.п.181-190) ;
-висновками імунологічних експертиз 11 травня 2021 року №№282, 283, 284, 285 відповідно до яких на тампоні марлевому, на який зроблено змив з підлоги кімнати квартири АДРЕСА_2 , на рушнику, наволочці помаранчево-коричневого кольору знайдена кров, яка може походити від потерпілого ОСОБА_10 , і не може походити від ОСОБА_7 , на наволочці слідів крові не виявлено (Т.1 а.м.к.п. 194-195, 198-199, 203-204, 208-209);
-протоколом отримання зразків для проведення експертизи від 17 травня 2021 року та висновком імунологічної експертизи №288 від 17 травня 2021 року, згідно якого визначено групову належність крові ОСОБА_7 , яка відноситься до групи АВ за ізосерологічною системою АВ0 (Т.2 а.м.к.п.12-13);
-висновком імунологічної експертизи №166 від 04 червня 2021 року, згідно якого визначено групову належність крові ОСОБА_21 , яка відноситься до групи А з ізогемаглютиніном анти-В за ізосерологічною системою АВ0 (Т.1 а.м.к.п.243);
-висновками імунологічних експертиз 11 травня 2021 року №№282, 283, 284, 285 відповідно до яких на тампоні марлевому, на який зроблено змив з підлоги кімнати квартири АДРЕСА_2 , на рушнику, наволочці помаранчево-коричневого кольору знайдена кров, яка може походити від потерпілого ОСОБА_10 , і не може походити від ОСОБА_7 , на наволочці слідів крові не виявлено (Т.1 а.м.к.п. 194-195, 189-199, 203-204, 208-209);
-протоколом затримання від 29 квітня 2021 року, відповідно до якого ОСОБА_7 було затримано о 23 годині 59 хвилин 28 квітня 2021 року, під час особистого обшуку затриманого виявлено та вилучено кросівки коричневого кольору, сині джинсові штани, помаранчеву кофту, сіру футболку, на якій наявна пляма темно-бурого кольору, схожа на кров, мобільний телефон «Самсунг» з сім картою Київстар (Т.1 а м.к.п.210-212);
-висновками імунологічних експертиз №286 та №287 від 11 травня 2021 року, згідно яких на футболці, на лівому кросівку, які були вилучені 28 квітня 2021 року у ОСОБА_7 під час його затримання знайдена кров людини, яка може походити від потерпілого ОСОБА_10 , і не може походити від ОСОБА_7 (Т.1 а.м.к.п.220-221, 224-225);
-протоколом огляду від 31 травня 2021 року телефону «Samsung» із сім-картою Київстар , вилученого у ОСОБА_7 з фото таблицями до нього, відповідно до якого історія викликів розпочинається з 13 години 56 хвилин 28 квітня 2021 року та вказаного дня з 14 години ОСОБА_7 неодноразово спілкувався з матір'ю та о 18 годині телефонував на службу 103 (Т.2. а.м.к.п. 88-97).
Згідно висновку судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_10 №44 від 28 травня 2021 року смерть ОСОБА_10 настала ІНФОРМАЦІЯ_2 о 21 годині від внутрішньочерепної травми, яка виразилась субдуральною гематомою, субарахноїдальним крововиливим, забоєм головного мозку. При судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_10 виявлено тілесні ушкодження у вигляді внутрішньочерепної травми, субдуральної гематоми в тім'яно-потиличній ділянці зліва, субдоральної гематоми над лівою гемісферою головного мозку, субарахноїдального крововиливу по переважаючій поверхні обох лобних доль, розміжчення речовини головного мозку в ділянці основи лобної долі зліва, з точками прикладання - перолом кісток носу, крововиливи в навколоочній ділянці справа з переходом на праву надбрівну ділянку, в лівій навколоочній ділянці, в ділянці правої щоки, в ділянці мушлі правого та лівого вух, садин в ділянці підборіддя справа, в ділянці кута нижньої щелепи справа, які могли виникнути як мінімум від 8 (восьми) дій - ударів (крововиливи), удар-тертя (садна) тупих предметів з обмеженою контактуючою поверхнею, якими могли бути кулаки рук, ноги сторонньої особи, їм подібні предмети, виникли за 1-3 доби до моменту настання смерті, знаходяться в прямому причинному зв'язку з її настанням, можливо в строк та за обставин, викладених у постанові і мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень.
Садна по зовнішній поверхні лівого ліктьового суглобу, по боковій поверхні грудної клітки, в проекції 9 ребра по передньопідмишечній лінії, які виникли від як мінімум двох дій удар-тертя тупих предметів з обмеженою контактуючою поверхнею, за 1-3 доби до моменту настання смерті, в причинному зв'язку з її настанням не знаходяться, і мають ознаки легких тілесних ушкоджень.
Опікові рани по зовнішній поверхні правого передпліччя в середній та верхній третинах, по передній поверхні правого стегна, які виникли від термічної речовини високої температури за 1-3 доби до моменту настання смерті, в причинному зв'язку з її настанням не знаходяться і мають ознаки легких тілесних ушкоджень. При судово-токсикологічній експертизі зразка крові трупа ОСОБА_10 наявність етилового алкоголю не виявлено (Т.1 а.м.к.п. 238-240).
При допиті в суді експерт ОСОБА_22 , підтвердив підсумки проведеної ним експертизи. При цьому зазначив, що тяжкі тілесні ушкодження знаходяться в прямому причинному зв'язку з настанням смерті, та могли виникнути за 1-3 доби до моменту настання смерті, яка настала ІНФОРМАЦІЯ_2 о 21 годині. Коли проводилась експертиза алкоголю в крові трупа ОСОБА_10 не було, оскільки термін перебування в крові може залежити від кількості випитого і від декількох годин до 5 діб, зазначив, що експертиза розпочата 30 квітня та завершена 28 травня 2021 року складанням висновку, а тому на час проведення експертизи в крові потерпілого етилового спирту вже виявлено не було. Тілесні ушкодження, що були причиною смерті, могли бути утворені як мінімум від восьми ударів, якими могли бути кулаки рук, ноги сторонньої особи.
Згідно висновку судово-токсикологічної експертизи №936 від 13 травня 2021 року у зразках крові трупа ОСОБА_10 наявність етилового алкоголю також не виявлено (Т.1 а.м.к.п.241).
Відповідно до висновку додаткової судово-медичної експертизи №1 від 16 червня 2021 року ураховуючи локалізацію, кількість та розміри зовнішніх тілесних ушкоджень, виникнення їх при падінні з висоти власного зросту малоймовірне. В момент нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_10 міг знаходитись в будь-якому положенні, доступному для нанесення їх сторонньою особою, тобто повернутим до нападаючого поверхньою тіла, або близькому до такого положення. Вказані тілесні ушкодження могли виникнути за обставин, які повідомляв ОСОБА_7 зображений на відеозаписі, але кількість вказаних ним ударів менша (три-чотири), ніж кількість виявлених зовнішніх тілесних ушкоджень, в ділянці обличчя та вух 8, в ділянці зовнішньої поверхні грудної клітки, в проекції 9 ребра по передньопідмишечній лінії 1(т.1 а.м.к.п.247-250).
На підтвердження винуватості обвинуваченого ОСОБА_7 стороною обвинувачення надано також протокол огляду документа від 28 травня 2021 року: DVD-R диск, на якому наявний відеозапис, який також досліджений судом. На указаному відеозаписі зафіксовано надання пояснень ОСОБА_7 28 квітня 2021 року у приміщенні СКП ВП №1 ХРУП ГУНП в Хмельницькій області, в ході яких останній повідомив обставини побиття ним ОСОБА_10 .
Суд уважає, що зазначений доказ є недопустимим та не може бути прийнятий до уваги на підтвердження вини ОСОБА_7 з огляду на таке.
Як убачається з протоколу затримання від 29 квітня 2021 року, ОСОБА_7 було затримано о 23 годині 59 хвилин 28 квітня 2021 року (Т.1 а.м.к.п.210-212), про що повідомлено орган надання безоплатної правової допомоги.
Згідно доручення про надання безоплатної правової допомоги адвокату ОСОБА_23 визначено прибути 29 квітня 2021 року об 01 годині 30 хвилин для забезпечення захисту ОСОБА_7 до ВП Старокостянтинівського ГУНП в Хмельницькій області, час видачі доручення о 00 год 30 хв. (Т.1 а.м.к.п.213).
Як убачається з переглянутого судом відеозапису, ОСОБА_7 був допитаний працівниками поліції 28 квітня 2021 року у відсутності захисника, зміст ст. 63 Конституції України йому не роз'яснювався та його пояснення про обставини побиття ним потерпілого ОСОБА_10 були покладені в основу підозри у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України, яка була йому оголошена 29 квітня 2021 року.
Таким чином ОСОБА_7 було допитано як свідка, який надалі був визнаний підозрюваним у цьому кримінальному провадженні, що відповідно до п.1 ч.3 ст. 87 КПК України є безумовною підставою для визнання доказу недопустимим.
Разом з тим, твердження ОСОБА_7 про те, що порушено його право на захист, оскільки захисник ОСОБА_23 не вживав необхідних, на думку обвинуваченого, заходів на його захист, не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду.
Твердження захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_8 , про те, що відсутні прямі докази, які б підтвердили те, що ОСОБА_7 заподіяв ОСОБА_10 тілесні ушкодження, від яких він помер, і тому також він підлягає виправданню, не приймається судом до уваги, оскільки обставини вчиненого ОСОБА_7 злочину підтверджуються сукупністю інших непрямих доказів, визнаних судом належними і допустимими, з якими не узгоджуються непослідовна та непідтверджена версія обвинуваченого ОСОБА_7 щодо обставин смерті потерпілого ОСОБА_10 , що він прийшов вже побитийта він не причетний до нанесення останньому тілесних ушкоджень.
Посилання захисника, що протокол огляду місця події від 28 квітня 2021 року, а саме квартири є недопустимим доказом, оскільки слідчу дію проведено за відсутності захисника, суд зазначає про те, що ця обставина не тягне за собою недопустимості доказів, отриманих під час цієї слідчої дії, оскільки при проведенні огляду місця події не був присутній захисник, за обставин цієї справи в суду немає підстав вважати, що виявлені речові докази були отримані саме внаслідок відсутності адвоката у значенні ч. 1 ст. 87 КПК, оскільки його присутність чи відсутність не могла вплинути на ці властивості - існування речових доказів незалежно від волі засудженого (постанови Верховного Суду від 17 січня 2023 року, справа № 648/1543/15-к, провадження №51-4767км21 та від 14 вересня 2023 року, справа № 521/18533/15-к, провадження №51-3013км22, а також від 02 травня 2024 року, справа 676/4040/20, провадження № 51-7883км 23).
Крім того вказана слідча дія була проведена з дозволу ОСОБА_7 , який проживає в цій квартирі, тобто був тимчасовим володільцем.
Суд визнає твердження і доводи обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисника -адвоката ОСОБА_8 , про невинуватість обвинуваченого у заподіянні умисного тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого ОСОБА_10 , та недоведеність його вини належними і допустимими доказами, неспроможними, голослівними, не підтвердженими доказами, такими, що мають своєю ціллю створити враження наявності порушень при проведенні досудового розслідування обставин смерті ОСОБА_10 , при цьому спрямовані з метою уникнення обвинуваченим ОСОБА_7 відповідальності за вчинений ним злочин, користуючись, в першу чергу, відсутністю очевидців вчиненого злочину.
Виходячи із проведеного вище аналізу доказів, суд визнає покази свідків сторони захисту, письмові докази сторони обвинувачення в їх сукупності належними і допустимими, оскільки всі досліджені докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов'язані з тими обставинами, які підтверджують вину ОСОБА_7 у вчиненні злочину, вони передбачені, як джерела доказування у КПК України, зібрані у відповідності з чинним кримінальним процесуальним законодавством і не дають підстав для сумніву у винуватості останнього.
Жоден із доказів, який визнаний судом належним та допустимим не спростований, містить інформацію щодо предмету доказування.
Зокрема, про побиття ОСОБА_10 в квартирі ОСОБА_7 свідчать виявлені при огляді місця події розбитий скляний стакан, плями крові на підлозі, подушці та постільній білизні, на якій лежав ОСОБА_10 , його одязі та рушнику. Крім того, кров потерпілого також виявлена на одязі та взутті ОСОБА_7 : кімнатних тапках, кросівках та футболці, що також підтверджується висновками наведених вище судово-імунологічних експертиз.
Доводи ОСОБА_7 про те, що плями крові на його одязі та кімнатних тапках з'явились, коли він допомагав бригаді швидкої допомоги виносити ОСОБА_10 з квартири спростовуються показаннями в суді свідка ОСОБА_18 , яка зазначала, що обвинувачений допомагав виносити потерпілого з квартири взявши за лямки носілок лише там де ноги в потерпілого. На переконання суду, саме тому на його взутті - кросівках також наявна кров потерпілого, оскільки кровотечі в потерпілого не було коли його транспортували з квартири до автомобіля швидкої допомоги.
Про побиття ОСОБА_10 саме обвинуваченим, на думку суду, указує і поведінка ОСОБА_7 , спрямована на приховання факту побиття, зокрема, наявність плям крові на рушнику, яким він витирав ОСОБА_10 , а також, що він протягом тривалого часу з 16 години 27 квітня 2021 року до 18 години 28 квітня 2021 року знаходився в квартирі, чув хрипи потерпілого, однак не викликав швидку медичну допомогу, незважаючи на наполягання ОСОБА_12 .
Прагнення ОСОБА_7 з'ясувати в ОСОБА_10 , хто його побив, не перешкоджали йому одразу викликати швидку медичну допомогу, а його твердження про те, що він думав, що ОСОБА_10 просто спить є надуманими, оскільки свідок ОСОБА_12 вказувала йому на незадовільний стан потерпілого.
Відсутність у ОСОБА_7 тілесних ушкоджень на руках та тілі, спортивна тіло будова потерпілого ОСОБА_10 , порівняно із обвинуваченим, на переконання суду, не є достатнім доказом його непричетності до побиття.
Встановлені обставини виключають будь-яке інше розумне пояснення події.
Посилання захисника на відсутність умислу у ОСОБА_7 на нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_10 не заслуговують на увагу, оскільки нанесення значної кількості цілеспрямованих ударів, частина яких спричинила тяжкі та легкі тілесні ушкодження у потерпілого, свідчить про спрямованість умислу обвинуваченого саме на спричинення шкоди його здоров'ю.
Ураховуючи викладене, посилання сторони захисту про відсутність прямих доказів винуватості ОСОБА_7 в умисному заподіянні потерпілому тяжких тілесних ушкоджень, що спричинили смерть, є надуманими та спростовуються дослідженими судом доказами, наведеними вище.
Згідно зі ст.85 КПК належними також є докази, які прямо чи непрямо підтверджують достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.
При цьому, чинний КПК не містить заборони щодо встановлення тих чи інших обставин на підставі сукупності непрямих (стосовно конкретного факту) доказів, які хоча й безпосередньо не вказують на відповідну обставину, але підтверджують її поза розумним сумнівом на основі логічного аналізу їх сукупності та взаємозв'язку.
Навпаки, ст. 94 КПК визначає, що суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює не тільки кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, але й сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Як засвідчує судова практика, доказування тих чи інших обставин злочину досить часто ґрунтується не на основі одного чи кількох прямих доказів, а на аналізі саме сукупності всіх, у тому числі непрямих доказів, на підставі чого й робиться висновок про доведеність поза розумним сумнівом або недоведеність (згідно з цим стандартом доказування) факту вчинення злочину конкретною особою.
Дослідивши усі наявні у цьому кримінальному провадженні докази у їх сукупності, з урахуванням обставин цього кримінального провадження, відсутності доказів про причетність до заподіяння потерпілому тілесних ушкоджень іншими особами, версія обвинуваченого щодо обставин побиття потерпілого, висунута на свій захист, що не узгоджуються із вказаними доказами, на думку суду є непереконливою, а тому суд дійшов висновку про скоєння цього злочину саме ОСОБА_7 .
Наведені вище докази отримані у порядку, встановленому КПК України, підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, зокрема подію кримінального правопорушення (час, місце, спосіб, наслідки вчинення кримінального правопорушення) та інші обставини, які мають значення для кримінального провадження, а відтак в силу положень ст.ст. 84, 85, 86 КПК України є належними, допустимими, достовірними та у своїй сукупності поза розумним сумнівом доводять винуватість ОСОБА_7 в умисному спричинені тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого. Його дії вірно кваліфіковані за ч.2 ст. 121 КК України.
Обвинувачений ОСОБА_7 на момент вчинення інкримінованого йому діяння та на даний час психічним розладам не страждав, міг усвідомлювати свої дії та керувати ними, під час вчинення інкримінованого йому діяння в стані патологічного сп'яніння не знаходився, міг усвідомлювати свої дії та керувати ними, застосування до нього примусових заходів медичного характеру не потребує, що підтверджується висновком судово-психіатричної експертизи №233 від 19 травня 2021 року, тому суд визнає його осудним та відповідальним за скоєне.
Відповідно до вимог ст.65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Суд, призначаючи покарання, зобов'язаний врахувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винного та обставини справи, що пом'якшують і обтяжують покарання.
Обвинувачений ОСОБА_7 , будучи засудженим за злочин проти життя і здоров'я, маючи непогашені судимості, на шлях виправлення не став та належних висновків для себе не зробив, вдуге вчинив аналогічний злочин проти життя та здоров'я особи, вини у скоєному не визнав, завдану шкоду не відшкодував, не працює, зловживає спиртними напоями та порушує громадський порядок, за що неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності, що підтверджується постановою Старокостянтинівського районного суду від 23 червня 2020 року про встановлення йому адміністративного нагляду, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває.
Обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченому судом не встановлено.
Так, Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що чинне кримінальне процесуальне законодавство не позбавляє суд права встановити факт перебування осіб у стані алкогольного сп'яніння в момент вчинення кримінального правопорушення шляхом дослідження всієї сукупності доказів, а не виключно результатами відповідного огляду, та не визначає, що такий факт має бути доведеним якимось певним видом доказів, у тому числі показань свідків (постанови Верховного Суду від 15 березня 2018 року у справі №372/2291/16-к, 22 травня 2018 року у справі №459/3331/16-к, 16 квітня 2019 року у справі №739/1367/17, 10 листопада 2020 року у справі №442/66/16-к).
Доказами, які у своїй сукупності та взаємозв'язку доводять перебування ОСОБА_7 , в стані алкогольного сп'яніння в момент вчинення кримінального правопорушення та спростовуються його доводи в даній частині показанням свідків ОСОБА_19 та ОСОБА_12 , які вказують на перебування його 27 квітня 2021 року з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а також згідно протоколу огляду місця події, в ході проведення якого в квартирі обвинуваченого виявлено два скляних стакани та пляшку з алкогольним напоєм. Також, суд враховує висновок, зроблений ВС у постанові від 29.05.2018 (справа №484/3291/16-к), відповідно до якого перебування засудженого у стані навіть легкого алкогольного сп'яніння не можна не враховувати при призначенні покарання.
Тому, суд уважає підтвердженою інкриміновану органом досудового розслідування в обвинувальному акті обставину, яка обтяжує покарання обвинуваченого - вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння.
Крім того суд також визнає обставину, що обтяжує покарання обвинуваченому рецидив злочину.
Суд не ураховує обвинуваченому як обставину, що обтяжує покарання, зазначену в обвинувальному акті ще й повторність, оскільки рецидив і є різновидом повторності.
Беручи до уваги викладене та реалізуючи принципи справедливості та індивідуалізації покарання, а також, враховуючи, що призначене покарання повинно бути не тільки карою, але і переслідувати цілі загальної та спеціальної превенції, має бути відповідним до скоєного, тобто необхідним та достатнім для виправлення особи, яка вчинила злочин, а також для попередження вчинення нових злочинів самим обвинуваченим та іншими особами, з урахуванням думки потерпілої ОСОБА_6 , яка просила призначити обвинуваченому найсуворіше покарання, суд приходить до висновку призначити ОСОБА_7 покарання у виді позбавлення волі в максимальному розмірі, передбаченому ч.2 ст.121 КК України.
На думку суду таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та запобігання вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
При вирішенні цивільного позову ОСОБА_6 , суд виходить з наступного.
Судом установлено, що позивачка ОСОБА_6 є матір'ю ОСОБА_10 , що підтверджується свідоцтвом про народження останнього серії НОМЕР_1 .
29 квітня 2021 року ОСОБА_10 помер внаслідок заподіяних йому ОСОБА_7 тяжких тілесних ушкоджень.
Відповідно до ч.2 ст.127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову.
Статтею 128 КПК України визначено, що особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової та моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до обвинуваченого.
Згідно з ч.1 ст.129 КПК України суд, ухвалюючи обвинувальний вирок, залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ч.1 ст.1201 ЦК України особа, яка завдала шкоди смертю потерпілого, зобов'язана відшкодувати особі, яка зробила необхідні витрати на поховання та на спорудження надгробного пам'ятника, ці витрати.
На підтвердження понесених потерпілою ОСОБА_6 витрат на поховання ОСОБА_10 нею надано накладні від 30 квітня 2021 року на суму 9845 грн. та 646 грн, а всього на суму 10491 грн., а тому ці витрати підлягають стягненню з ОСОБА_7 на її користь.
Згідно з ч.1 ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, заподіяної внаслідок порушення її прав. Така шкода, виходячи з п.1 та п.2 ч.2 ст.23 ЦК України може проявлятися у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я та у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.
Частиною 1 ст.1167 ЦК України встановлено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Відповідно до усталеної судової практики, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.
Згідно ч.3 ст.23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
При визначенні розміру моральної шкоди, завданої потерпілій ОСОБА_6 , суд враховує, що внаслідок вчинення ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, потерпіла втратила сина, через що зазнала сильних душевних страждань та переживань, змушена була змінити свій звичний уклад життя, докладати додаткових зусиль для організації свого життя, а також, що жодна майнова компенсація практично не в змозі відновити попередній стан, який існував до смерті її сина ОСОБА_10 , повернути його до життя.
Ураховуючи наведене, характер заподіяння моральної шкоди, характер і обсяг моральних страждань потерпілої, виходячи із засад розумності, виваженості і справедливості, суд вважає, що її позовні вимоги про стягнення моральної шкоди в розмірі 250000 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
При вирішенні цивільного позову прокурора в інтересах держави в особі органу уповноваженого державою здійснювати функції у спірних правовідносинах - Старокостянтинівської міської ради Хмельницької області в особі КНП «Старокостянтинівська багатопрофільна лікарня» Старокостянтинівської міської ради» доОСОБА_7 про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілогоОСОБА_10 від кримінального правопорушення, суд виходить з наступного.
Відповідно до положень ст.1206 ЦК України особа, яка вчинила злочин, зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього злочину, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого. Якщо лікування проводилося закладом охорони здоров'я, що є у державній власності, у власності Автономної Республіки Крим або територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.
Згідно ч.3 ст.128 КПК України цивільний позов в інтересах держави пред'являється прокурором.
Відповідно до роз'яснень, даних у п.3 Постанови Пленуму Верховного суду України від 07.07.1995 року № 11 «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину та судових витрат» питання про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого вирішується згідно з «Порядком обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 545 від 16 липня 1993 року (далі Порядок).
Відповідно до п. 2 Порядку, сума коштів, яка підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров'я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, виходячи з кількості ліжко - днів, проведених ним в стаціонарі та витрати на його лікування в день.
Згідно п.4 вищезазначеного Порядку стягнені в установленому порядку кошти залежно від джерела фінансування закладу охорони здоров'я, у якому перебував на стаціонарному лікуванні потерпілий, зараховуються до відповідного бюджету або на користь юридичної особи (відомства), якій належить заклад охорони здоров'я.
Згідно довідки директора КНП «Старокостянтинівська багатопрофільна лікарня» №960 від 31.05.2021 року (Т.3 а.м.к.п.133) щодо матеріальних витрат на лікування потерпілого ОСОБА_10 вбачається, що потерпілий знаходився на стаціонарному лікуванні у відділенні анестезіології та інтенсивної терапії з 28.04.2021 о 19 год. 25 хв. по 29.04.2021, на лікування якого понесено витрати з врахуванням медикаментів, які використовувались для лікування та діагностичного обстеження, а також з урахування 1 ліжко-дня щодо перебування потерпілого у лікарні, витрати лікарні становлять 6544,01 грн.
Зазначені витрати підтверджені належними та допустимими доказами, а тому вони підлягають стягненню ізОСОБА_7 на користь держави в особі органу уповноваженого державою здійснювати функції у спірних правовідносинах - Старокостянтинівської міської ради Хмельницької області в особі Комунального некомерційного підприємства «Старокостянтинівська багатопрофільна лікарня» Старокостянтинівської міської ради Хмельницької області.
Ураховуючи особу обвинуваченого та призначене йому покарання у виді реального позбавлення волі, до вступу вироку в законну силу йому слід залишити запобіжний захід у виді тримання під вартою, оскільки перебуваючи на волі, він може ухилятись від суду та відбування покарання. Лише запобіжний захід у виді тримання під вартою може забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
Разом з тим, відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України та ст. 1 Закону України «Про попереднє ув'язнення» ОСОБА_7 в строк відбуття покарання слід зарахувати строк його попереднього ув'язнення із 28 квітня 2021 року (дня затримання) до вступу вироку в законну силу із розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Долю речових доказів слід вирішити відповідно до положень ст. 100 КПК України.
Процесуальні витрати у провадженні відсутні.
Керуючись ст.ст.368, 370, 374-376, КПК України, суд
ОСОБА_7 визнати винуватим у вчинені злочину, передбаченого ч.2 ст.121КК України, та призначити йому покарання у виді 10 (десяти) років позбавлення волі.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_7 рахувати з дня набрання вироком законної сили, зарахувавши в строк відбуття покарання час попереднього ув'язнення з 28 квітня 2021 року до дня вступу вироку в законну силу із розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Запобіжний захід до набрання вироком законної сили ОСОБА_7 залишити попередній - тримання під вартою.
Цивільний позов ОСОБА_6 до ОСОБА_7 задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 10491 грн. матеріальної та 250 000 грн. моральної шкоди.
Цивільний позов прокурора в інтересах держави в особі органу уповноваженого державою здійснювати функції у спірних правовідносинах - Старокостянтинівської міської ради Хмельницької області в особі КНП «Старокостянтинівська багатопрофільна лікарня» Старокостянтинівської міської ради» доОСОБА_7 про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від кримінального правопорушення задовольнити.
Стягнути зОСОБА_7 на користь Старокостянтинівської міської ради Хмельницької області для зарахування в бюджет Комунального некомерційного підприємства «Старокостянтинівська багатопрофільна лікарня» Старокостянтинівської міської ради Хмельницької обласної (р/р UA568999980314040544000022751, відкритий в ГУК у Хмельницькій області /Старокост.мтг/24060300, код платежу 24060300, код отримувача (ЄДРПОУ) 37971775, витрат на стаціонарне лікування потерпілого від кримінального правопорушення в розмірі 6544 грн. 01 коп.
Речові докази:
-одну пару кімнатного взуття, гольф, куртку чорного кольору, наволочку, підодіяльник, змив, недопалки від цигарок, 2 скляні стопки, скляну пляшку, поліетиленову пляшку, кружку білого кольору, рушник, наволочку, підодіяльник, які зберігаються в кімнаті зберігання речових доказів Хмельницького районного управління ГУНП в Хмельницькій області, - знищити;
-кросівки коричневого кольору, сині джинсові штани, помаранчеву кофту, сіру футболку, які були вилучені у ОСОБА_7 під час його затримання та зберігаються в кімнаті зберігання речових доказів Хмельницького районного управління ГУНП в Хмельницькій області, повернути останньому;
-мобільний телефон марки «Samsung» моделі SM- НОМЕР_2 із сім-картою Київстар з абонентським номером телефону « НОМЕР_3 », який вилучений при затриманні ОСОБА_7 та переданий захиснику ОСОБА_23 , повернути ОСОБА_7 .
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку. Апеляційна скарга подається через Строкостянтинівський районний суд Хмельницької області, а обвинуваченим, який тримаються під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому її копії.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку, після його проголошення, негайно вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.
Суддя: