Справа №766/5325/24
н/п 3/766/4862/24
03.07.2024 року м. Херсон
Суддя Херсонського міського суду Херсонської області Валігурська Л.В., розглянувши матеріали, які надійшли з Відділення поліції №1 Херсонського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Херсонській області про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 187 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП), відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Шевченко Жовтневого району Миколаївської області, РНОКПП згідно довідки ДП «ІСС» від 24.04.2024 не встановлено, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №362359 від 05.04.2024 ОСОБА_1 04.04.2024 о 22:30 годині, перебуваючи під адміністративним наглядом під час перевірки за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 , був відсутній.
Дії ОСОБА_1 згідно протоколу про адміністративне правопорушення кваліфіковано за ч. 1 ст. 187 КУпАП як порушення правил адміністративного нагляду особами, щодо яких встановлено такий нагляд, а саме: порушення заборони виходу з будинку (квартири) у визначений час, який не може перевищувати восьми годин на добу .
У судові засідання, призначені на 14.05.2024, 04.06.2024, 25.06.2024 та 03.07.2024 ОСОБА_1 не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, шляхом направлення судової повістки на вказану в протоколі адресу проживання, а також розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Херсонського міського суду Херсонської області.
Надані судом доручення про примусовий привід фактично залишилися невиконаними, оскільки ОСОБА_1 проігнорував вимоги представників поліції.
Вимогами ч. 1 ст. 268 КУпАП передбачено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Законодавством (КУпАП) встановлено строки здійснення провадження у справах про притягнення до адміністративної відповідальності з метою забезпечення учасникам процесу визначеності у часі, протягом якого суд розгляне справу. Передусім такі строки слугують інтересам особи, яка зазнає заходів впливу, оскільки наявність визначеного строку дає розуміння того, скільки триватиме такий вплив. Водночас протягом такого строку особу наділено процесуальними правами та обов'язками, що дає можливість, в тому числі з використанням адміністративного ресурсу (повноважень суду щодо витребування доказів, допиту свідків тощо), представити суду доводи на захист своєї правової позиції. Добросовісна участь особи у процесі вирішення справи щодо неї полягає в активній участі в її розгляді і недопущенні зловживань наданими правами.
Недотримання строків розгляду справ про адміністративні правопорушення порушує конституційне право на судовий захист, гарантований ст. 55 Конституції України, і негативно впливає на ефективність правосуддя та на авторитет судової влади.
Дотримання балансу між інтересами всіх сторін при розгляді справи покладено на суд, який, вирішуючи питання про права та обов'язки сторін, також зобов'язаний дотримуватися встановлених законодавством правил та строків розгляду справи.
Європейський суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 03.04.2008 зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
З огляду на викладене судом не встановлено поважних причин неявки ОСОБА_1 до суду, що відповідно до вимог ч. 1 ст. 268 КУпАП не є перешкодою для розгляду адміністративної справи, а тому вважає за можливе надати оцінку фактам, викладеним у протоколі про адміністративне правопорушення за відсутності останнього.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 187 КУпАП представниками поліції була обґрунтована наступними дослідженими в судовому засіданні доказами:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №362359 від 05.04.2024, який містить відомості, щодо дати, часу, місця та способу вчинення адміністративного правопорушення;
- копією ухвали Херсонського міського суду Херсонської області від 08.11.2023, відповідно до якої відносно ОСОБА_1 встановлено адміністративний нагляд терміном на 1 (один) рік з наступними обмеженнями: реєстрація у відділенні поліції №1 Херсонського РУП ГУНП в Херсонській області за адресою: смт Білозерка, пров. Торговий, 11, Херсонського району, Херсонської області в першу та третю суботу кожного місяця з 09:00 години до 12:00 години; заборона виходу з будинку АДРЕСА_1 в період часу з 22:00 години до 06:00 годину; заборона з'являтись та перебувати в місцях, де спиртні напої продаються на розлив; заборона виїзду за межі м. Херсон в особистих та службових справах, без дозволу працівників відділення поліції №1 Херсонського РУП ГУНП в Херсонській області;
- письмовими поясненнями ОСОБА_1 , в яких зазначав, що під час перевірки 04.04.2024 о 22:00 годині був відсутній за місцем проживання.
Інших доказів матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять.
Дослідивши наведені вище докази, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ч. 1 ст. 9 КУпАП).
Згідно ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішенні її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення повинен з'ясувати чи винна дана особа у вчиненні адміністративного правопорушення, а також всі обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
Так, за ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Зі змісту протоколу серії ВАД №362359 від 05.04.2024 вбачається, що відносно ОСОБА_1 складено протокол за порушення обмежень адміністративного нагляду, передбачене підпунктом 3 ч. 1 ст. 187 КУпАП, а саме: порушення правил адміністративного нагляду особами, щодо яких встановлено такий нагляд, а саме: порушення заборони виходу з будинку (квартири) у визначений час, який не може перевищувати восьми годин на добу.
Проте жодних належних та допустимих доказів, які б вказували на вчинення ОСОБА_1 зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення дій, суду надано не було.
ОСОБА_1 до суду не з'явився, надане судом доручення про примусовий привід залишилось невиконаним, що позбавляє суд можливості перевірити позицію ОСОБА_1 , висловдену в його письових поясненнях.
Отоже, дійшовши висновку про відсутність ОСОБА_1 за місцем свого проживання, особа, уповноважена на складання протоколу не була позбавлена можливості опитати відповідних осіб (сусідів тощо), які б могли підтвердити факт відсутності за місцем проживання.
Протокол про адміністративне правопорушення, з огляду на вимоги ст. 251 КУпАП хоча і є самостійним видом доказу, проте без обґрунтування іншими матеріалами є лише констатацією обставин, встановлених представником поліції, що за своїм змістом є «візуальним спостереженням» інспектора поліції. Таке спостереження працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі лише у тому випадку, коли воно зафіксовано у встановленому законом порядку (Постанова Верховного Суду від 26.04.2018 року у справі №338/1/17). Обґрунтування ж матеріалів справи про адміністративне правопорушення фактично лише показами (власним спостереженням) поліцейського ставить під сумнів його незацікавленість в результатах розгляду справи.
Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення. Наприклад, у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011 р., заява №16347/02, «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia», заява №36673/04, «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява №926/08, рішення від 20.09.2016 р.). При цьому Європейський суд робить висновок, що суд не має права самостійно редагувати фабулу правопорушення, відображену в протоколі, або відшукувати докази на користь обвинувачення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у вчиненні якого певною особою має доводитися в суді. Також суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, адже діючи таким чином неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
За таких обставин, з урахуванням загального принципу про те, що всі сумніви щодо доведеності вини особи у вчиненні правопорушення необхідно тлумачити на її користь (ст. 62 Конституції України), суд приходить до висновку, що обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення не знайшли своє підтвердження під час судового розгляду, а тому в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 187 КУпАП, що на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП України має своїм наслідком закриття провадження, оскільки провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. ст. 187, 247, 250-252, 280, 283, 284 КУпАП, -
Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1 ст. 187 КУпАП України закрити у зв'язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Херсонського апеляційного суду через Херсонський міський суд Херсонської області особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом 10 (десяти) днів з дня винесення постанови.
У разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Суддя: Людмила ВАЛІГУРСЬКА