Справа № 587/719/23
03 липня 2024 року Сумський районний суд Сумської області в складі головуючого судді Гончаренко Л.М., за участю секретаря судового засідання Макошенець С.І., представника позивача ОСОБА_1 , представника відповідача ОСОБА_2 , розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про розірвання договору довічного утримання,
У провадженні Сумського районного суду Сумської області перебуває вказана цивільна справа. Згідно заявленого позову ОСОБА_3 просить постановити рішення, яким розірвати договір довічного утримання укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , правонаступником якого є ОСОБА_4
07.05.2024 від представника позивача - адвоката Бровко Р.М. надійшла заява про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просить постановити рішення, яким: розірвати договір довічного утримання укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , правонаступникром якого є ОСОБА_4 ; визнати за позивачкою право власності на житловий будинок, який знаходиться в АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_5 .
Представник відповідача -адвокат Кондратенко М.М. подав заяву про заперечення на заяву про уточнення позовних вимог , в якій зазначав, що з даної заяви, вбачається, що вона містить виклад нового предмету позову щодо визнання права власності на житловий будинок, тобто нову позовну вимогу майнового характеру, а тому просив повернути заяву про уточнення позовних вимог.
В судовому засіданні представник позивача просив прийняти уточнену позовну заяву.
Представник відповідача в судовому засіданні просив повернути уточнену позовну заяву з підстав, які зазначені в його запереченні проти прийняття уточненої позовної заяви.
Суд, заслухавши сторони, дослідивши заяву, дійшов до наступного.
Судом встановлено, що 28.03.2023 до суду звернулась позивачка ОСОБА_4 з позовною заявою до ОСОБА_5 про розірвання договору довічного утримання та залишення у власності житлового будинку.
23.06.2023 ОСОБА_5 звернулась до суду з зустрічною позовною заявою до ОСОБА_4 про розірвання договору довічного утримання, який ухвалою суду від 31.07.2023 був приєднаний до матеріалів цивільної справи для спільного розгляду.
27.09.2023 ухвалою суду було зупинено розгляд справи до залучення до участі у справі правонаступників померлої ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
26.02.2024 ухвалою суду було залучено правонаступників ОСОБА_5 - ОСОБА_3 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8
18.04.2024 ухвалою суду було прийнято відмову позивачів за зустрічним позовом ОСОБА_7 та ОСОБА_8 та закрито провадження у справі в частині зустрічних вимог ОСОБА_7 та ОСОБА_8 про розірвання договору довічного утримання.
13.06.2024 ухвалою суду було закрито провадження у справі за первісним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 про розірвання договору довічного утримання та залишення у власності житлового будинку.
У відповідності до ч. 3 ст. 49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п'ять днів до початку першого судового засідання у справі.
За п. 2 ч. 2 ст. 49 ЦПК України крім прав та обов'язків, визначених у статті 43 цього Кодексу, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
У позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи. Позовна заява повинна містити, зокрема, зміст позовних вимог:
- спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні;
- якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;
- виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги;
- зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
- правові підстави позову. У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.
Отже, позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмета і підстави позову.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.
Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Під збільшенням розміру позовних вимог не може розумітися заявлення ще однієї чи кількох вимог, додатково до викладених у позовній заяві. Неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені у тексті позовної заяви.
Під змістом позову розуміють вид (спосіб) судового захисту, що прямо передбачається законом (наприклад, ст. 16 Цивільного кодексу України), з яким позивач звертається до суду. Таким чином, предмет позову - це те, що конкретно вимагає позивач; підстава позову - те, чим позивач обґрунтовує свої вимоги; зміст позову - це спосіб захисту порушеного права.
Зазначене розуміння елементів позову закріплюється у п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду» від 12 червня 2009 року № 5.
Також вказане відповідає правовій позиції, викладеній в постанові Верховного Суду у справі №911/2139/19 від 03 серпня 2020 року, в якій також зазначено, що процесуальним законом не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п.
Тому в разі надходження до суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як:
- подання іншого (ще одного) позову, чи
- збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи
- об'єднання позовних вимог, чи
- зміну предмета або підстав позову.
Таким чином, дослідивши редакцію первісного позову від 23.06.2023 року, та заяву сторони позивача від 07.05.2024 «уточнення позовних вимог», суд вбачає, що за останніми змінено не лише предмет позовних вимог, а і його підстави; викладено нові обґрунтування та обставини позовних вимог, визначено нові правові підстави позовних вимог.
Отже, суд вбачає, що у заяві від 07.05.2024 фактично змінено як предмет, так і підстави позову, що суперечить положенням ст. 49 ЦПК України, та не допускається.
За встановлених обставин, виходячи з предмету спору, суд приходить до висновку про відсутність підстав для прийняття заяви позивача про уточнення позовних вимог, оскільки позивач заявляє до відповідача нові позовні вимоги у справі.
Зазначене не перешкоджає позивачу звернутися з такими вимогами в загальному порядку пред'явивши новий позов.
Керуючись ст.ст. 49, 255, 258, 260-261 ЦПК України, суд
Повернути представнику позивача ОСОБА_1 подану ним 07.05.2024 заяву про уточнення позовних вимог.
Роз'яснити стороні позивача право на звернення до суду з відповідними вимогами у загальному порядку шляхом подання іншого позову.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Л.М. Гончаренко