Справа № 585/1407/24
Номер провадження 2/585/516/24
02 липня 2024 року м.Ромни
Роменський міськрайонний суд Сумської області у складі :
головуючого - судді Євлах О.О.,
за участі:
секретаря :- Безручко О.П.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ромни цивільну справу
за позовом ОСОБА_1 ,
до
відповідач: ОСОБА_2 ,
вимоги заявника: про виділ частки із майна, що є у спільній частковій власності,-
негайно після закінчення судового розгляду, перебуваючи в нарадчій кімнаті, ухвалив рішення про наступне:
І. Стислий виклад позиції позивача та відповідача.
1. 25 березня 2024 року, уточнивши заявлені вимоги, позивач звернувся до суду з позовом про поділ в натурі та визнати за ним право власності на наступні приміщення і надвірні будівлі садиби: приміщення житлового будинку літ. «А»: прихожа « 1-3» площею 7,3 кв.м.; житлова кімната «1-4», площею 20,8 кв.м.; житлова кімната « 1-5», площею 7.1 кв. м. Приміщення прибудови літ. «а2»: веренда «1-1», площею 5,0 кв.м.; кухня «1-2», площею 11,4 кв.м.; ванна « 1-6», площею 3,6 кв.м. Ганок літ. «а4». Господарські споруди: сарай літ. «Б», гараж літ. «В», сарай літ. «Ж», погріб літ. «П», вбиральня літ «У1», 50 / 100 огорожі № 1, що розташовані в АДРЕСА_1 ( показано рожевим кольором в додатку № 1 Висновку експерта за результатами проведення будівльно-технічної експертизи № 1791 від 06.05.2024 року по цивільній справі № 585/1407/24, провадження № 2/585/516/24). Припинити її право спільної часткової власності на садибу, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 .
2. Свої вимоги позивачі обґрунтовують тим, що на підставі Договору купівлі-продажу від 14.03.1986 року та Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 31055622 від 22.09.2022 року, йому на праві спільної часткової власності належить 1 / 2 частки житлового будинку з прибудовами літ. «а1», літ. «а.2», житловою площею 55,00 кв.м., загальною площею 101,4 кв.м., ганок літ. «а3», ганок літ. «а4», сарай літ. «Б», погріб під «Б» літ. «П», сарай літ. «Б1», сарай літ. «Б2», гараж літ. «В», сарай літ. «Д», сарай літ. «Ж», погріб літ. «П1», вбиральня літ. «У», вбиральня літ. «У1», що знаходяться за адресою АДРЕСА_1 ., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 . Інша 1 / 2 частка житлового будинку з прибудовами даного домоволодіння належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_2 .
Позивач зазначає, що він не домовилися з відповідачкою про порядок володіння та користування житловим будинком з належними до нього господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а тому вони змушені звернутися до суду з цим позовом.
06.05.2024 року на замовлення позивача складено Висновок експерта за результатами проведення будівельно-технічної експертизи № 1791 від 06.05.2024 року, згідно якого експерт пропонує на розгляд суду варіант поділу житлового будинку літ. «А» з прибудовами і надвірними будівлями, що знаходяться за адресою АДРЕСА_1 по сформованому порядку користування житловим будиноком з надвірними спорудами.
3. Відповідач відзиву на позовну заяву не подала.
ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.
4. Позивач та його представник в судове засідання не з'явилися. Подали заяву про розгляд справи у їх відсутності. Уточнені позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити. Не заперечували проти винесення по справі заочного рішення.
5. Відповідач в судове засідання не з'явилася. Хоча належним чином була повідомлена про час та місце розгляду справи, шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-порталі «Судова влада України».
ІІІ. Інші процесуальні дії у справі.
6. Ухвалою суду від 27 березня 2024 року (а. с.28) було постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження, з повідомленням сторін.
7. Судом на підставі частини другої статті 247 ЦПК України, у зв'язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
ІV. Фактичні обставини, встановлені Судом, та зміст спірних правовідносин.
8. Судом встановлено, що відповідно до Договору купівлі-продажу від 14.03.1986 року, посвідченого державним нотаріусом Роменської державної нотаріальної контори Гордієнко І.К., зареєстрованого в реєстрі за № 848, ОСОБА_3 продала ОСОБА_1 1/ 2 частину житлового будинку загальною житловою площею 54,10 кв.м. з відповідною частиною надвірних будівель в АДРЕСА_1 на земельній ділянці мірою 1520,00 кв.м. (а.с.5-6).
9. Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 31055622 від 22.09.2022 року ОСОБА_1 на праві спільної часткової власності належить 1/ 2 частина житлового будинку в АДРЕСА_1 , загальною площею 101, 4 кв.м., житлова площа 55 кв.м., житловий будинок літ. «А», прибудова літ. «а1», літ. «а.2», ганок літ. «а3», ганок літ. «а4», сарай літ. «Б», погріб під «Б» літ. «П», сарай літ. «Б1», сарай літ. «Б2», гараж літ. «В», сарай літ. «Д», сарай літ. «Ж», погріб літ. «П1», вбиральня літ. «У», вбиральня літ. «У1», огорожа літ. «№1». Згідно матеріалів інвентарної справи право власності станом на 01.01.2013 року на вищевказане майно зареєстроване в реєстрових книгах № 1, 52, реєстрований номер 121, 11159008 за наступними власниками: 1/ 2 за ОСОБА_1 та 1 / 2 за ОСОБА_2 . Житлова площа будинку збільшилася на 0.9 кв. м. за рахунок демонтажу опалювальної плити дозвіл не потрібний згідно постанови КМ України від 07.06.2017 р. № 406. Збудовано сарай літ. «Д», сарай літ. «Ж», вбирально літ. «У», вбиральню літ. «У1», огорожу літ. «№1». Огорожу літ. «№», «№1» знесено ( а.с.7).
10. Відповідно до довідки-характеристики від 19.09.2022 року № 626, за адресою АДРЕСА_1 , за даними технічної інвентаризації від 30 серпня 2022 року розташовані наступні будівлі та споруди: житловий будинок «А» , прибудова літ. «а1», літ. «а2», жилою площею 55,0 кв.м., загальною площею 101,4 кв.м., ганок літ. «а3», ганок літ. «а4», сарай літ. «Б», погріб під «Б» літ. «П», сарай літ. «Б1», сарай літ. «Б2», гараж літ. «В», сарай літ. «Д», сарай літ. «Ж», погріб літ. «П1», вбиральня літ. «У», вбиральня літ. «У1», огорожа літ. «№1» ( а.с.7).
11. Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого мйана щодо об'єкта нерухомого майна ОСОБА_1 на праві спільної часткової власності належить 1 / 2 частка житлового будинку загальною площею 101, 4 кв.м., житлова площа 55 кв.м., житловий будинок літ. «А», прибудова літ. «а1», літ. «а.2», ганок літ. «а3», ганок літ. «а4», сарай літ. «Б», погріб під «Б» літ. «П», сарай літ. «Б1», сарай літ. «Б2», гараж літ. «В», сарай літ. «Д», сарай літ. «Ж», погріб літ. «П1», вбиральня літ. «У», вбиральня літ. «У1», огорожа літ. «№1», за адресою: АДРЕСА_1 ( а.с.9-10).
12. На замовлення ОСОБА_1 було виготовлено технічний паспорт на будинок садибного типу за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.11-13).
13. Згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії СМ № 097974, ОСОБА_1 на підставі рішення 14 сесії 24 скликання Роменської міської ради від 25 лютого 2004 року є власником земельної ділянки площею 0,0701 га, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 . Цілове призначення для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд ( а.с.14).
Вказане також підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 26.02.2024 року ( а.с.15-19).
14. Згідно звіту про оцінку майна 22 лютого 2024 року, вартість 1 / 2 частка житлового будинку що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 складає 177000 грн. ( а.с .21-22).
15. Відповідно до висновку експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи № 1791 від 06 травня 2024 року, виходячи з нормативних вимог поділ житлового будинку літ. «А» з прибудовами і надвірними будівлями, що перебувають за адресою: АДРЕСА_1 в натурі, по сформованому порядку користування, можливий. Експерт пропонує на розгляд суду варіант поділу по сформованому порядку користування житловими будинками з надвірними спорудами: При даному варіанті: ОСОБА_1 виділяються (показано рожевим кольором в додатку №1) наступні приміщення і надвірні будівлі садиби: приміщення житлового будинку літ. «А»: прихожа «1-3», площею 7,3 м2; житлова кімната «1-4», площею 20,8 м2; житлова кімната «1-5», площею 7,1 м2. Приміщення прибудови літ. «а2»: веранда «1-1», площею 5,0 м2; кухня «1-2», площею 11,4 м2; ванна «1-6», площею 3,6 м2. Ганок літ. «а4». Господарські споруди: Сарай літ. «Б», гараж літ. «В», сарай літ. «Ж», погріб літ. «П», вбиральня літ. «У1», 50/100 огорожі №1. ОСОБА_2 виділяються (показано синім кольором в додатку №1) наступні приміщення і надвірні будівлі садиби: приміщення житлового будинку літ. «А»: прихожа «2-2», площею 6,6 м2; житлова кімната «2-3», площею 6,8 м2; житлова кімната «2-4», площею 20,3 м2. Приміщення прибудови літ. «а1»: кухня «2-1», площею 12,5 м2. 3. Ганок літ. «а3». Господарські споруди: сарай літ. «Б1», сарай літ. «Б2», сарай літ. «Д», погріб літ. «П1», вбиральня літ. «У», 50/100 огорожі №1.
V. Норми права
16. Згідно вимог ч.1 ст. 10 ЦПК України суд при розгляді справи керується верховенством права. В Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу; закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй, що прямо передбачено у статті 8 Конституції України.
Згідно з частиною першою статті 1 ЦК України цивільні відносини засновані на засадах юридичної рівності, вольного волевиявлення та майнової самостійності їх учасників. Основні засади цивільного законодавства визначені у статті 3 ЦК України. Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частини першої статті 3 ЦК України. Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини першої статті 3 ЦК України. Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.
Згідно ст.ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Статтею 76 ЦПК України визначено, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (ч. 1 ст. 95 ЦПК України).
Відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За правилами ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до статті 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом. Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно.
Згідно статті 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю. Суб'єктами права спільної часткової власності можуть бути фізичні особи, юридичні особи, держава, територіальні громади.
Відповідно до ч.1,2 статті 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки.
Згідно статті 370 ЦК України співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності, крім випадків, установлених законом.У разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду. Виділ частки із майна, що є у спільній сумісній власності, здійснюється у порядку, встановленому статтею 364 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1,3 ст. 367 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. У разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.
Згідно п.6.Постанови Пленуму Верховного Суду України N 7 від 04.10.91 «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок», при вирішенні справ про виділ в натурі часток жилого будинку, що є спільною частковою власністю, судам належить мати на увазі, що це можливо, якщо кожній із сторін може бути виділено відокремлену частину будинку з самостійним виходом (квартиру). Виділ також може мати місце при наявності технічної можливості переобладнати приміщення в ізольовані квартири.
Виходячи з аналізу змісту норм статей 183,358,364 ЦК України можна дійти висновку, що виділ часток (поділ) нерухомого майна, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін буде виділено нерухоме майно, яке за розміром відповідає розміру часток співвласників у праві власності.
VІ. Оцінка Суду.
17. Оцінивши докази, подані сторонами, встановивши характер спірних правовідносин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають до задоволення виходячи з наступного.
Визначальним для виділу частки будівлі в натурі, яка перебуває у спільній частковій власності, є розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки будинку відповідно до часток співвласників.
У постанові Верховного Суду від 10 лютого 2021 року у справі № 445/442/16 (провадження № 61-13434св19) зроблено висновок, що допустимим доказом про технічну можливість поділу в натурі об'єкта нерухомого майна є висновок експерта або уповноваженого суб'єкта господарювання саме щодо технічної можливості такого поділу.
З такого ж висновку виходив Верховний Суд у постанові від 17 травня 2022 року у справі № 570/2438/19 (провадження № 61-11448св20).
Таким чином, виділ з нерухомого майна частки як самостійного об'єкта повинен відповідати умовам, що передбачені чинними будівельними нормами, що, зокрема, встановлюється за результатами проведення будівельно-технічної експертизи та висновку щодо технічної можливості такого виділу.
Оскільки після виділу частки зі спільного нерухомого майна в порядку статті 364 ЦК України право спільної власності припиняється, то при виділі частки зі спільного нерухомого майна власнику, частка якого виділяється, та власнику (власникам), частки яких залишаються, мають бути виділені окремі приміщення, які повинні бути ізольованими від приміщень іншого (інших) співвласників, мати окремий вихід, підведену систему водопостачання, водовідведення, опалення тощо, тобто складати окремий об'єкт нерухомого майна в розумінні статті 181 ЦК.
У разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється.
Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації. Договір про виділ у натурі частки з нерухомого спільного майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.
За змістом цієї норми виділ частки зі спільного майна - це перехід частини цього майна у власність учасника спільної власності пропорційно його частки в праві спільної власності й припинення для цієї особи права на частку у спільному майні.
Вимогами процесуального закону визначено обов'язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив при вирішенні спору. Без виконання цих процесуальних дій ухвалити законне й обґрунтоване рішення у справі неможливо.
У постанові Верховного Суду від 28 жовтня 2020 року у справі № 2114/2-3819/11 (провадження № 61-1070св19) наголошено на необхідності забезпечення дійсного вирішення у дієвий спосіб спору, що виник та існує між сторонами та існування якого позбавляє їх можливості спільно використовувати єдиний об'єкт нерухомості без його поділу (виділу частки) в натурі.
Оцінивши докази, подані сторонами, встановивши характер спірних правовідносин, враховуючи висновок експерта та за наявності доказів, що такий виділ є технічно можливий, та враховуючи вище викладене, уточнені позовні вимоги позивачів, суд приходить до висновку, про необхідність задовольнити позовні вимоги позивача в повному обсязі.
З цих підстав,
керуючись статтями 2, 5, 10-13, 18, 81,141,258-259, 263-265, 280-283 Цивільного процесуального кодексу України, Суд, -
1.Позовні вимоги ОСОБА_1 , до ОСОБА_2 , про поділ майна, що є у спільній частковій власності,- задовольнити.
2. Виділити в натурі та визнати за ОСОБА_1 , право власності на наступні приміщення і надвірні будівлі садиби: приміщення житлового будинку літ. «А»: прихожа « 1-3» площею 7,3 кв.м.; житлова кімната «1-4», площею 20,8 кв.м.; житлова кімната « 1-5», площею 7.1 кв. м. Приміщення прибудови літ. «а2»: веренда «1-1», площею 5,0 кв.м.; кухня «1-2», площею 11,4 кв.м.; ванна « 1-6», площею 3,6 кв.м. Ганок літ. «а4». Господарські споруди: сарай літ. «Б», гараж літ. «В», сарай літ. «Ж», погріб літ. «П», вбиральня літ «У1», 50 / 100 огорожі № 1, що розташовані в АДРЕСА_1 ( показано рожевим кольором в додатку № 1 Висновку експерта за результатами проведення будівльно-технічної експертизи № 1791 від 06.05.2024 року по цивільній справі № 585/1407/24, провадження № 2/585/516/24).
3. Припинити ОСОБА_1 право спільної часткової власності на садибу, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 .
Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільного процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.
Рішення може бути оскаржено до Сумського апеляційного суду.
До дня початку функціонування єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Роменський міськрайонний суд Сумської області.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 .
МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ Оксана ЄВЛАХ