Справа № 454/5070/23
03 липня 2024 року Сокальський районний суд Львівської області у складі:
головуючого - судді Фарина Л. Ю. ,
за участю секретаря Кочмар Н.-Г.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в місті Сокалі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
Позивач звернувся в суд з позовом до відповідачки та просить розірвати шлюб між сторонами який був укладений 24.07.1982 року та вирішити питання судових витрат.
Від даного шлюбу у сторін неповнолітніх дітей немає.
Свої вимоги мотивує тим, що їхнє подружнє життя не склалося через постійні непорозуміння та різні погляди на життя. Все це призвело до втрати взаємних почуттів любові та поваги, за таких обставин не бажає зберігати шлюб. Вказує, що на даний час сторони подружніх відносин не підтримують та спільного господарства не ведуть. Просить шлюб між ними розірвати.
За клопотанням відповідачки сторонам надавався термін на примирення - три місяці.
Позивач в судове засідання не прибув, однак надав суду заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує, просить їх задовольнити.
Відповідач в судове засідання не прибула, однак надав суду заяву, в якій вказує, що позовні вимоги визнає, просить задовольнити, судового збору не визнає, оскільки є пенсіонером та має невеликий дохід.
Відповідно до ч.3 ст.211 ЦПК України, особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.
Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.
Відповідно до свідоцтва про шлюб встановлено, що 24.07.1982 року у Двірцівській сільській раді Сокальського району Львівської області зареєстровали свій шлюб ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , після чого прізвище дружини « ОСОБА_4 », про що зроблено відповідний актовий запис №09.
Згідно ст. 112 Сімейного Кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам одного з них.
Верховний Суд у Постанові від 03 грудня 2020 року у справі № 456/848/16-ц вказав на те, що за змістом указаної норми (ст.11 СК України) заходи щодо примирення подружжя вживаються судом за умови, що це не суперечить моральним засадам суспільства. Суд не може примушувати дружину та чоловіка проживати разом, цікавитися обставинами їх приватного життя, вимагати надання доказів порушення сімейних обов'язків особистого характеру тощо. Закон не визначає, які саме заходи можуть застосовуватися судом для примирення подружжя. Надання строку для примирення подружжя є правом суду, а не його обов'язком.
Виходячи з засад сімейного законодавства, шлюб має добровільний характер та ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка і припиняється внаслідок його розірвання, що засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків і позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Суд не може примушувати дружину та чоловіка проживати разом, цікавитися обставинами їх приватного життя, вимагати надання доказів порушення сімейних обов'язків особистого характеру тощо. Закон не визначає, які саме заходи можуть застосовуватися судом для примирення подружжя і як вже вказано вище надання строку для примирення подружжя є правом суду, а не його обов'язком. А тому суд не вбачає у цьому порушення прав відповідача.
В судовому засіданні встановлено, що сторони втратили взаємні подружні почуття.
Тривалий час сторони не підтримують шлюбних відносин, не ведуть спільного господарства.
Між сторонами втрачено любов та взаємоповагу.
Сім'я розпалася остаточно, зберегти її - неможливо. З наведених підстав у суду не виникає сумніву, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, а тому шлюб слід розірвати.
Згідно статті 141 ЦПК України передбачено порядок розподілу судових витрат між сторонами, зокрема судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
В зв'язку з тим, що відповідач надала суду заяву про визнання позову, тому з неї слід стягнути половину судового збору.
Однак враховуючи те, що ОСОБА_2 є пенсійного віку та отримує мінімальну пенсію, приходжу до переконання що її слід звільнити від сплати половини вартості судового збору на користь позивача згідно ч.2 ст. 8 ЗУ «Про судовий збір».
Керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 200 263-265 ЦПК України, суд,
Позов задовольнити.
Розірвати шлюб, укладений 24.07.1982 року у Двірцівській сільській раді Сокальського району Львівської області між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , актовий запис №09.
Рішення може бути оскаржене сторонами в апеляційному порядку безпосередньо до Львівського апеляційного суду шляхом подання в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Головуючий: Л. Ю. Фарина