Справа № 1-449/11
провадження 1-в/462/181/24
01 липня 2024 року Залізничний районний суд м. Львова у складі:
головуючого - судді - ОСОБА_1
за участю секретаря судових засідань - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові клопотання заступника начальника управління - начальника відділу Департаменту юридичного забезпечення Міністерства внутрішніх справ України - ОСОБА_3 про вирішення долі речових доказів у кримінальній справі № 1-449/11 про обвинувачення ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 307 КК України та ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 307 КК України, -
встановив:
Заступник начальника управління - начальник відділу Департаменту юридичного забезпечення Міністерства внутрішніх справ України - ОСОБА_3 звернувся до суду із письмовим клопотанням у кримінальній справі № 1-449/2012 про обвинувачення ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 307 КК України та ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 307 КК України, в якому просить вирішити питання долі речових доказів, а саме грошових коштів у сумі 10 000 грн у кримінальній справі № 30-0208, які були вилучені у громадянина ОСОБА_6 та які зберігаються в касі апарату МВС. В обґрунтування клопотання зазначає, що у касі Міністерства внутрішніх справ України знаходяться на зберіганні речові докази - грошові кошти у розмірі 10 000 грн, які були вилучені у гр. ОСОБА_6 та долучені до кримінальної справи № 30-0208 в якості речових доказів, та постановою старшого слідчого в ОВС ЛУ на Львівській залізниці УМВСУ на залізничному транспорті майора міліції ОСОБА_7 «Про здачу грошей на зберігання» від 03.09.2008 здано на зберігання в касу відділу фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку УМВСУ на залізничному транспорті.
У відповідності до ч. 4 ст. 107 КПК України у зв'язку із відсутністю учасників провадження, фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів не здійснюється.
Суд, вивчивши клопотання про вирішення долі речових доказів та оглянувши матеріали, додані до клопотання, приходить до наступного висновку.
Згідно до вимог ч. 9 ст. 100 КК України питання про долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом при ухваленні судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження.
У відповідності до п. 12 ч. 1 ст. 368 КПК України ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити питання, що належить вчинити з речовими доказами.
Відповідно до п.п. 4 п. 1 ч. 4 ст. 374 КПК України, у резолютивній частині вироку зазначається рішення щодо речових доказів.
Встановлено, що вироком Залізничного районного суду м. Львова від 31 липня 2012 року визнано винуватим ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 307 КК України із застосуванням ст. 69 КК України та на підставі ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначено покарання у виді чотирьох років і двох місяців позбавлення волі.
Визнано винуватим ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 307 КК України із застосуванням ст. 69 КК України та на підставі ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначено покарання у виді п'яти років позбавлення волі. На підставі ст. 75, 104 КК України ОСОБА_5 звільнено від відбування покарання за цим вироком з випробуванням, призначивши іспитовий строк тривалістю два роки та у відповідності до ст. 76 КК України покладено на ОСОБА_8 ряд обов'язків.
Вказаним вироком також вирішено питання долі речових доказів, зокрема в частині, що стосується грошових коштів, ухвалено 24 000 грн /відомості про які містились в т.2, а.с. 162-163/ повернути УМВС України на Залізничному транспорті, грошові кошти у сумі 62 грн /т. 3, а.с. 99-105/ повернути ОСОБА_9 , грошові кошти в сумі 130 грн /відомості із т. 2, а.с. 103, 207/ повернуто ОСОБА_4 .
Заявник покликаючись на те, що у тексті зазначеного вироку суду від 31 липня 2012 року у справі № 1-449/11 міститься посилання на вилучення 10 000 грн у гр. ОСОБА_6 з автомобіля «Нісан», зазначає, що подальша доля таких речових доказів вироком суду від 31.07.2012 не була вирішена, у зв'язку із чим просить клопотання задовольнити.
Разом з тим, згідно мотивувальної частини вироку, із досліджених судом документів в ході судового розгляду було встановлено, що згідно протоколу огляду автомобіля ОСОБА_6 марки «Нісан», днз НОМЕР_1 від 05.07.2009 /т.1, а.с.75/ в багажнику автомобіля виявлено пакет з грошима у сумі 15 500 грн, купюрами по 100, 50 та 5 грн, серії та номери купюр номіналом 100 грн, співпадають з номерами і серіями купюр, які видавались ОСОБА_10 для проведення оперативної закупки.
Однак, будь-яких інших відомостей, які б при цьому не містили розбіжностей щодо суми грошових коштів саме у розмірі 10 000 грн та даних про визнання таких грошових коштів речовими доказами у межах кримінальної справи № 1-449/11 про обвинувачення ОСОБА_4 та ОСОБА_5 вирок суду від 31.07.2012 не містить.
Зважаючи на те, що у відповідності до Переліку судових справ та документів, що утворюються у діяльності суду, із зазначенням строків зберігання, затвердженого Наказом державної судової адміністрації України № 1087 від 07.12.2017 із відповідними змінами, матеріали кримінальної справи № 1-449/11 (провадження 1/1309/60/12) знищені у зв'язку із закінченням строків зберігання такої, будь-які дані (процесуальні рішення прокурора, слідчого) про визнання грошових коштів саме у розмірі 10 000 грн речовими доказами у розпорядженні суду також відсутні, що позбавляє суд можливості достовірно перевірити та встановити обставини, на які покликається у своєму клопотанні про вирішення долі речових доказів заявник, зокрема щодо безсумнівності факту, що грошові кошти у сумі 10 000 грн набули статусу речових доказів у межах згаданої кримінальної справи, з огляду на те, що доля інших речових доказів у вказаній справі була вирішена судом при ухваленні вироку суду від 31.07.2012.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 374, 537, 539 КПК України, суд, -
постановив:
У задоволенні клопотання заступника начальника управління - начальника відділу Департаменту юридичного забезпечення Міністерства внутрішніх справ України - ОСОБА_3 про вирішення долі речових доказів у кримінальній справі № 1-449/11 про обвинувачення ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 307 КК України та ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 307 КК України відмовити.
На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя: (підпис) ОСОБА_1
З оригіналом згідно. Оригінал ухвали у справі № 1-449/11
Суддя: ОСОБА_1