03.07.2024
Справа № 331/2136/24
Провадження № 2/331/1483/2024
03 липня 2024 року м. Запоріжжя
Жовтневий районний суд м. Запоріжжя у складі
головуючого судді: Жукової О.Є
за участю секретаря: Мироненко О.В.
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про зменшення розміру аліментів,
Позивач в особі представника ОСОБА_2 звернувся до Жовтневого районного суду м.Запоріжжя з вказаним позовом, в якому просив змінити розмір аліментів, що стягуються з нього на підставі заочного рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 06 листопада 2014 року по справі № 310/6545/14-ц на користь ОСОБА_3 на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 40% з усіх видів доходу, але не менше ніж 30 % прожиткового мінімуму встановленого на дитину відповідного віку, на 1/4 частину від усіх видів його заробітку (доходу), але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з дня набрання цим рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що наразі у нього змінився матеріальний стан, оскільки з моменту широкомасштабного вторгнення Росії в Україну наприкінці лютого 2022 року позивача було мобілізовано до лав ЗСУ, де він почав захищати Батьківщину у військовій частині НОМЕР_1 . Також позивач вказав на те, що 28.08.20023 року він отримав вогнепальне осколкове поранення лівої кисті, пов'язане з проходженням військової служби. У зв'язку з цим він проходив лікування в опіковому відділенні з пластичної хірургії та відновно - реконстуктивної ортопедії, та потребує в подальшому коштовної реабілітації та необхідність пластично - хірургічного втручання. Такі травми і захворювання спричинили для позивача витрати на тривале лікування, а також призвели до переведення та несення служби із бойових позицій, що знизило розмір грошового забезпечення до 15 000 - 20 000 гривень щомісячно, 40 % із яких позивач сплачує на користь відповідачки на утримання спільного сина.
Ухвалою судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 09 квітня 2024 року провадження по справі відкрите.
Відповідач надала заперечення на позов, в яких зазначила, що ОСОБА_1 не є добропорядною людиною і хорошим батьком. З моменту розлучення він жодного разу не навідував свого сина ОСОБА_4 і не приймав жодної участі у його вихованні. Для стягнення аліментів виконавча служба постійно була змушена розшукувати його, оскільки за вказаною адресою він не проживав з 2014 року. З початку вторгнення Росії вона не отримувала аліментів. У 2022 році вона була змушена продавати свою техніку з дому, влазити у борги перед Приватбанком та родичами, щоб прогодувати дитину та вивезти її у безпечне місце, оскільки роботу вона втратила. З червня 2022 року вона з дитиною проживає у Німеччині. З огляду на зазначені обставини просила залишити аліменти у тому ж розмірі з тим же способом їх стягнення.
В судове засідання представник позивача ОСОБА_2 надала клопотання про розгляд справи у її відсутність та відсутність позивача, наполягала на задоволенні позову.
Відповідач в наданих на позов запереченнях просила провести засідання суду без її присутності, в задоволенні позову відмовити.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази у їх сукупності суд приходить до наступних висновків.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_3 є колишнім подружжям, від шлюбу мають спільну дитину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає разом з відповідачем.
Заочним рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 06 листопада 2014 року у справі № 310/6545/14-ц стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Краматорська Донецької області, ІДН.3265912616, на користь ОСОБА_3 , ІДН. НОМЕР_2 , на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти в розмірі 40% з усіх видів доходу, але не менше ніж 30 % прожиткового мінімуму встановленного на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 18.08.2014 року до повноліття дитини.
У частині першій статті 3 Конвенції Організації Обєднаних Націй про права дитини від 20 листопада 1989 року визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Відповідно до статті 18 Конвенції батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Частинами першою та другою статті 27 Конвенції встановлено, що держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Статтею 51 Конституції України та статтею 180 СК України передбачено, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ст.8 Закону України від 26 квітня 2001 року №2402-ІІІ «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Згідно з ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до статей150,180 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоровя дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.
Стаття 182 СК України визначає, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Частина 1статті 192 СК України передбачає, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоровя когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
За змістом даної норми СК України зміна розміру аліментів у бік зменшення можлива у випадку такої зміни матеріального чи сімейного стану платника, в результаті якого у нього погіршився матеріальний стан, наприклад зменшився дохід чи такий взагалі відсутній, або у нього зявився додатковий обовязок утримання інших осіб (неповнолітніх, непрацездатних), тощо.
Згідно з роз'ясненнями, які виклачені у п.23Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у звязку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.
Аналіз вказаних норм права дає підстави для висновку що підставами зміни розміру аліментів є як зміна матеріального, так і зміна сімейного стану як самостійна підстава для зменшення або збільшення розміру аліментів.
При цьому такі положення закону не виключають одночасне настання обох підстав для зміни розміру аліментів: зміни і сімейного, і матеріального стану. Однак зміна сімейного стану є самостійною, не залежної від зміни матеріального стану, підставою для зміни розміру аліментів.
Враховуючи зміст статей 181,192 СК України розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів один із батьків дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища платника аліментів може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
Аналогічні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі №6-143цс13.
Позивач, звертаючись до суду з даним позом вказував на те, що погіршився стан його здоров'я , а також матеріальний стан.
З наданих позивачем доказів вбачається, що позивача було мобілізовано до лав ЗСУ, де він почав захищати Батьківщину у військовій частині НОМЕР_1 .
28.08.20023 року позивач отримав вогнепальне осколкове поранення лівої кисті, пов'язане з проходженням військової служби, що підтверджено довідкою ВЛК від 11.10.2023 № 10111.
Згідно доданої до позову виписки стаціонарного хворого № 26789, позивач проходив стаціонарне та амбулаторне лікування, після лікування у позивача зберігається пастозність м'яких тканин лівої кисті, обмеження рухів суглобів І - III пальця кисті. Порушення захоплення і утримання предметів кисті.
Позивач також проходив лікування в опіковому відділенні з пластичної хірургії та відновно - реконстуктивної ортопедії, , що підтверджується випискою - епікризом із медичної карти хворого № 13078.
Позивач вказує на те, що його дохід через отримане поранення зменшився до 15-20 тис. грн.. на місяць , оскільки через стан здоров'я він був переведений з бойових позицій .
Доказів отримання позивачем інших доходів матеріали справи не містять, і відповідачем зазначені обставини не спростовано.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку , що позивачем доведено, що в нього змінився матеріальний стан та стан його здоров'я - після ухвалення рішення суду про стягнення з нього на користь ОСОБА_3 аліментів, оскільки на час ухвалення рішення про стягнення аліментів на користь відповідача зазначені вище обставини були відсутні.
Частиною 2 статті 182 СК України визначено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Відповідно до частини 3 вищезазначеної статті суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.
Згідно з ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» визначено у 2024 році прожитковий мінімум на дітей віком від 6 до 18 років складає 3196 гривні.
Відповідно до ч.3 ст.12, ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.ч.5, 6ст.81 ЦПК України).
Суд, виходячи з розміру отриманих позивачем доходів та стану здоров'я , враховує, що визначений судом у рішенні від 06 листопада 2014 року розмір аліментів - 40% з усіх видів доходу відповідача є значно більшим ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Зважаючи на зміну матеріального стану позивача, а також враховуючи стан здоров'я ОСОБА_1 , суд дійшов висновку, що наявні правові підстави передбачені ч.1 ст.192 СК України для зміни розміру аліментів, визначених рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 06 листопада 2014 року у справі № 310/6545/14-ц .
А відтак, суд вважає вірним змінити розмір аліментів, що стягуються з ОСОБА_1 на підставі заочного рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 06 листопада 2014 року по справі № 310/6545/14-ц на користь ОСОБА_3 на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 40% з усіх видів доходу, але не менше ніж 30 % прожиткового мінімуму встановленого на дитину відповідного віку, на 1/4 частину від усіх видів його заробітку (доходу), але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з дня набрання цим рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.
Визначення розміру аліментів на дитину в розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку,відповідає вимогам сімейного законодавства, крім того, вказаний розмір аліментів в майбутньому може бути змінений за позовом матері дитини у разі покращення матеріального стану позивача та стану його здоров'я.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Питання про судові витрати слід вирішитри відповідно до положень ст. 141 ЦПК України.
Керуючись 3,4,11-13, 19, 259, 263, 265,279 ЦПК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про зменшення розміру аліментів- задовольнити.
Змінити розмір аліментів, що стягуються з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Краматорськ Донецької області, РНОКПП НОМЕР_3 , на підставі заочного рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 06 листопада 2014 року у справі № 310/6545/14-ц на користь ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 40% з усіх видів доходу, але не менше ніж 30 % прожиткового мінімуму встановленого на дитину відповідного віку, на 1/4 частину від усіх видів його заробітку (доходу), але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з дня набрання цим рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття
Стягнути з ОСОБА_3 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) судовий збір 1211,20 гривень.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення .
Повний текст судового ріщення складений 03 липня 2024 року.
Суддя: