іменем України
03.07.2024
Справа № 331/2913/24
Провадження № 2/331/1742/2024
Жовтневий районний суд м. Запоріжжя у складі головуючої судді Фісун Н.В., за участю секретаря Коростельової К.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за правилами спрощеного позовного провадження за позовною заявою
ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
Позивачка звернулася до суду з позовом в якому вказує, що 16 вересня 1995 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено шлюб, який зареєстрований в Новоукраїнській сільській раді Куйбишевського району Запорізької області , актовий запис №17.
Від шлюбу мають двох повнолітніх дітей - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Спільне життя з відповідачем у позивача не склалось через відсутність взаєморозуміння між ними. З відповідачем проживає однією сім'єю, але вже досить давно через різні погляди на сімейне життя та обов'язки, між ними виникали суперечки та сварки, а на тлі сьогоднішньої ситуації в країні спільне проживання стає нестерпним. Чоловік часто буває нетверезим, не контролює свою поведінку та висловлювання. Спільне життя не складається. Подальше збереження шлюбу є неможливим та суперечить її інтересам, примирення з відповідачем вважає неможливим.
Позивач просить винести рішення про розірвання шлюбу, укладеного 16 вересня 1995 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який зареєстрований в Новоукраїнській сільській раді Куйбишевського району Запорізької області , актовий запис №17.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 13.05.2024 року відкрито спрощене позовне провадження, у якій роз'яснено відповідачу, право подати заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та відзив на позов протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Відзив від відповідача до суду не надходив.
Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням сторін.
У судове засідання позивачка не з'явилася, надала заяву , в якій просила справу розглянути без її участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
Відповідач у судове засідання повторно не з'явився, по невідомій суду причині, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином шляхом направлення судових повісток з повідомленням. Конверти з судовими повістками, що направлявся за адресою останнього відомого місця проживання відповідача, повернулися до суду не врученим з відміткою Укрпошти про причини повернення - «За закінченням терміну зберігання».
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у справі даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до Свідоцтва про шлюб Серія НОМЕР_1 встановлено, що 16 вересня 1995 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено шлюб, який зареєстрований в Новоукраїнській сільській раді Куйбишевського району Запорізької області , актовий запис №17.
Від шлюбу мають двох повнолітніх дітей - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Згідно із ст.51 Конституції України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Статтею 5 Протоколу №7, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен із подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають зі вступу в шлюб, перебування в шлюбі та щодо його розірвання.
Згідно зі ст.24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (ст. 110 СК України). Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.
Відповідно до ч.3 ст. 105 Сімейного Кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, беручи до уваги вимоги ст. 110 Сімейного Кодексу.
Відповідно до ст. 112 ч.2 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.
Судом встановлено, що на теперішній час подружні відносини між сторонами по справі припинені, разом не проживають, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить їх інтересам. Таким чином, суд вважає встановленим, що шлюб між сторонами по справі необхідно припинити шляхом його розірвання, оскільки це відповідатиме волі позивача та відповідача і після розірвання шлюбу не будуть порушені права подружжя.
Згідно з ч. 3 ст. 115 Сімейного кодексу України - документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Згідно ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у повному розмірі, а саме 1211,20 грн.
Керуючись ст.ст.12,29 76, 81,82, 245, 265 ЦПК, ст. ст.29, 110, 113,115 Сімейного кодексу України,суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу- задовольнити у повному обсязі.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрованийв Новоукраїнській сільській раді Куйбишевського району Запорізької області.
Стягнути з ОСОБА_2 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ,зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ) судовий збір у сумі 1211,20 грн.
Шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Рішення суду, після набрання ним законної сили, надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та поставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Запорізького апеляційного суду.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення.
Повний текст рішення складено 3 липня 2024 року.
Суддя Н.В.Фісун