Справа № 308/7599/24
1-кс/308/3711/24
26 червня 2024 року м. Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
підозрюваного - ОСОБА_4 ,
захисника підозрюваного - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області клопотання начальника відділу розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого управління Головного управління Національної поліції в Закарпатській області підполковника поліції ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № 12024070000000195, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24 квітня 2024 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дмитров Покровського району Донецької області, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , проживаючого в АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, з середньою освітою, раніше не судимого, працюючого сапером в ТОВ "Гуманітарний сервіс розмінування",
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, -
Начальник відділу розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого управління Головного управління Національної поліції в Закарпатській області підполковник поліції ОСОБА_6 звернувся до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з клопотанням у кримінальному провадженні 12024070000000195, відомості про яке внесено 24.04.2024 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, погодженим прокурором Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_4 .
Клопотання мотивоване тим, що останній обґрунтовано обгрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбачениого ч. 2 ст. 286 КК України, і є достатні підстави вважати, що існують ризики переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду, незаконно впливу на потерпілого, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення. Застосування більш м'яких запобіжних заходів не здатне запобігти зазначеним ризикам.
У судовому засіданні прокурор клопотання підтримала, просила його задовольнити та обрати підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Захисник підозрюваного заперечив щодо задоволення клопотання. Звернув увагу на те, що підозрюваний визнає вину у вчиненні інкримінованого йому стороною обвинувачення кримінального правопорушення, співпрацює з органом досудового розслідування, з'являється на виклики слідчого. Частково відшкодував завдану кримінальним правопорушенням шкоду потерпілій. Взяв на себе відшкодування витрат на встановлення пам'ятника загиблому. Подія, з приводу якої розпочате досудове розслідування відбулася майже два місяці тому. Жодних фактів, які б вказували на існування заявлених прокурором ризиків стороною обвинувачення не наведено. Має постійне місце роботи. Робота віддалена - в Миколаївській області. Є не судимий. Має дружину, трьох малолітніх дітей. Є учасником бойових дій, характеризується позитивно.
Підозрюваний підтримав позицію свого захисника.
Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши подане клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя прийшов до наступних висновків.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Під час розгляду клопотання слідчим суддею встановлено, що у провадженні Головного управління Національної поліції в Закарпатській області перебувають матеріали кримінального провадження № 12024070000000195 за ч. 2 ст. 286 КК України, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24.04.2024, що підтверджується витягом з відповідного реєстру від 24.04.2024 року.
Двадцять першого червня 2024 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Обставини кримінального правопорушення та причетність громадянина ОСОБА_4 до даного кримінального правопорушення підтверджується відомостями, що містяться в доданих до матеріалів клопотання протоколах слідчих дій.
Сукупність фактичних даних, які містяться в наведених матеріалах кримінального провадження, дають підстави вважати пред'явлену ОСОБА_4 підозру у вчиненні даних кримінальних правопорушень обґрунтованою, а обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини потребують перевірки та оцінки в сукупності з іншими доказами в кримінальному провадженні вже під час подальшого досудового розслідування, що не виключає можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу із передбачених ст. 176 КПК України.
Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними в рішеннях Європейського суду з прав людини. Так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 року суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Слідчий суддя вважає, що, враховуючи, що кримінальне правопорушення у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , за ступенем тяжкості відноситься до тяжких злочинів (ч. 2 ст. 286 КК України), а тому зважаючи на вид та розмір покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, останній може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, що свідчить про існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а відповідно до рішення Європейського суду з прав людини (надалі - ЄСПЛ) у справі «Ілійков проти Болгарії» від 26.07.2001 «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування».
Беручи до уваги те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, не виключено, що він може вчинити аналогічне кримінальне правопорушення, пов'язане з порушенням правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту.
Разом з цим, слідчий суддя, беручи до уваги конкретні обставини досудового розслідування, вважає, що, ризик незаконного впливу на свідків, потерпілу, експертів, спеціалістів у даному кримінальному провадженні не є доведеним стороною обвинувачення.
Не обгрунтованим являється і ризик перешкоджання підозрюваним кримінальному провадженню іншим чином, оскільки він ґрунтується виключно на припущеннях.
Відповідно до ч. 3 ст. 176 слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду клопотання ризику або ризикам. При цьому найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.
Відповідно до п. 3 ст. 5 Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожна заарештована або затримана особа має право на судовий розгляд справи упродовж розумного строку чи звільнення від судового розгляду. Таке звільнення має бути обґрунтоване гарантіями явки до суду. При цьому, відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливість запобігання їм більш м'яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування злочину (наявність або відсутність спроб ухилення від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків).
Під час вирішення питання про обрання запобіжного заходу, слідчий суддя відповідно до ст. 178 врахував, що підозрюваний є раніше не судимим, від виконання обов'язків підозрюваного, передбачених КПК України, не ухилявся, вживає заходи, щодо відшкодування завданої потерпілій шкоди, має постійне місце роботи, утриманців (в тому числі неповнолітніх дітей), позитивну характеристику з місця проживання та роботи, є учасником бойових дій, спроб перешкоджати досудовому розслідуванню не вчиняв, є одруженим, Окрім цього, слідчий суддя враховує, що під час досудового розслідування підозрюваний визнає вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 194 КПК, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами 5 та 6 ст. 194 КПК України, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
На переконання слідчого судді, запобігти встановленим та доведеним у судовому засіданні ризикам переховування підозрюваного від органу досудового розслідування, прокурора, суду та вчинення іншого кримінального правопорушення, враховуючи особу підозрюваного, необережний характер інкримінованого йому кримінального правопорушення, можна застосувавши запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
З огляду на викладене, враховуючи те, що у ході розгляду клопотання стороною обвинувачення не доведено, що встановлені під час розгляду обставини є достатніми для переконання, що запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання не зможе запобігти доведеним під час розгляду клопотання ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, слідчий суддя у ракурсі установлених фактичних обставин уважає, що на даному етапі кримінального провадження запобіжний захід у вигляді домашнього арешту є надмірним, та таким, потреба у застосуванні якого, на сьогодні не є дійсною, та сприймає, як доречним (слушним) застосування в цей час запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання, з покладенням обов'язків визначених ч. 5 ст. 194 КПК України, які будуть пропорційними, помірними, та таким, що не становитимуть надмірний тягар для підозрюваного, тобто не суперечитимуть п. 2 ч. 3 ст. 132 КПК України, дасть змогу уникнути доведеним у ході розгляду клопотання ризикам та забезпечити виконання підозрюваним покладених процесуальних обов'язків.
Враховуючи всі обставини, встановлені слідчим суддею при розгляді даного клопотання, та недоведеність стороною обвинувачення, що застосування щодо підозрюваного ОСОБА_4 більш м'яких запобіжних заходів ніж домашнього арешту недостатньо для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні та встановленим в судовому засіданні, слідчий суддя прийшов до переконання, що у задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту слід відмовити, застосувавши відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, що, на думку слідчого судді, є достатньою мірою щоб запобігти доведеним в судовому засіданні ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 177, 178, 181,183, 186, 193, 196, 197, 309 КПК України, слідчий суддя, -
У задоволенні клопотання відмовити.
Застосувати відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання на строк до двох місяців у межах строку досудового розслідування, а саме до 21 серпня 2024 року включно
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора, або суду за першою вимогою;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі невиконання покладених на нього обов'язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід та накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 до 2 (двох) прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Копію ухвали вручити підозрюваному ОСОБА_4 негайно після її оголошення.
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого, а у разі перебування справи у провадженні суду - на прокурора.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Час та дата оголошення повного тексту ухвали 13 год. 40 хв. 01 липня 2024 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1