вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"18" червня 2024 р. Справа№ 910/18706/23
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Вовка І.В.
суддів: Палія В.В.
Сибіги О.М.
секретар судового засідання: Михайленко С.О.
за участю :
представника позивача -Лаврищева В.В.
представника відповідача - Бондаренко О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"
на рішення Господарського суду міста Києва від 22.02.2024
(Повне рішення складено 11.03.2024)
у справі № 910/18706/23 (суддя Смирнова Ю.М.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги"
до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"
про стягнення 12 863 007,78 грн, -
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2023 ТОВ "Дніпровські енергетичні послуги" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до ПрАТ "Національна енергетична компанія "Укренерго" про стягнення 3 118 247,79 грн пені, 6 523 929,26 грн штрафу, 915 608,82 грн інфляційних втрат та 2 305 221,91 грн 3% річних, а всього - 12 863 007,78 грн.
Позов мотивовано тим, що в порушення умов договору про надання послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел № 0145-09021 від 27.06.2019 відповідач (замовник) у встановлені строки не оплатив надані йому позивачем (постачальник) послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел за період з вересня 2019 року по червень 2023 року у зв'язку з чим, позивачем нараховано відповідачу пеня і штраф, на підставі п. 4.3 зазначеного договору та інфляційні втрат і 3 % річних, враховуючи положення ч. 2 ст. 625 ЦК України.
В подальшому, заявою від 20.02.2024 позивач відмовився від позовних вимог в частині стягнення 915 608,82 грн інфляційних втрат.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття
Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.02.2024 у справі № 910/18706/23 позов задоволено частково.
Стягнуто з ПрАТ "НЕК "Укренерго" на користь ТОВ "Дніпровські енергетичні послуги" 3 118 247,79 грн пені, 6 523 929,26 грн штрафу, 2 305 221,91 грн 3% річних та судовий збір у розмірі 179 210,98 грн.
Прийнято відмову позивача від позову в частині стягнення з відповідача 915 608,82 грн інфляційних втрат, у зв'язку з чим на підставі п.4 ч.1 ст.231 ГПК України провадження у справі № 910/18706/23 у цій частині закрито.
В задоволенні заяви ПрАТ "НЕК "Укренерго" про відстрочення виконання судового рішення відмовлено.
Суд першої інстанції виходив з того, що відповідач вартість послуг позивача із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел за спірний період сплатив із порушенням строку, визначеного законодавством та договором, зазначене підтверджується належними доказами та ним не заперечується, а тому позивачем правомірно нараховано відповідачу пеню, штраф та 3 % річних за порушення ним грошових зобов'язань.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції ПрАТ "НЕК "Укренерго" звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 22.02.2024 у справі № 910/18706/23 скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення ухвалено судом першої інстанції без з'ясування обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
Так, в апеляційній скарзі відповідач посилається на те, що суд першої інстанції вирішуючи даний спір не врахував положення ст. ст. 1, 4, 33, 62 Закону України «Про ринок електричної енергії», зокрема те, що цей Закон не передбачає покриття витрат оператора системи передачі на виконання спеціальних обов'язків з інших джерел, ніж з тарифу на послуги з передачі електроенергії поза розміром, ніж це визначено у затвердженому НКРЕКП тарифі. Отже на думку скаржника чинне законодавство виключає вину відповідача у несвоєчасному розрахунку та можливість сплати грошових коштів поза лімітом, що передбачений тарифом на передачу електричної енергії для виконання ОСП спеціальних обов'язків на ринку.
Таким чином, з урахуванням наведеного, скаржник вважає, що суд першої інстанції безпідставно стягнув з відповідача на користь позивача штрафні санкції та 3 % річних.
До того ж, в апеляційній скарзі відповідач вважає, що суд не обґрунтовано та безпідставно залишив поза увагою скрутне становище підприємства відповідача, а тому на його думку неправомірно не звільнив від відповідальності відповідача за порушення грошового зобов'язання або зменшив розмір штрафних санкцій та 3 % річних.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.03.2024, матеріали апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" у судовій справі № 910/18706/23 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя: Вовк І.В., судді: Сибіга О.М., Палій В.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.03.2024 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали господарської справи № 910/18706/23.
25.04.2024 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 910/18706/23.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.04.2024 відкрито апеляційне провадження у справі № 910/18706/23 за апеляційною скаргою ПрАТ "НЕК "Укренерго" на рішення Господарського суду міста Києва від 22.02.2024 та розгляд справи призначено на 29.05.2024 о 10 год. 40 хв.
В судовому засідання 29.05.2024 було оголошено перерву до 18.06.2024 об 11 год. 30 хв.
Позиції учасників справи
У відзиві позивач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване Господарського суду міста Києва від 22.02.2024 у даній справі без змін, яка таке що прийняте з урахуванням всіх обставин справи та з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
Порядок розгляду апеляційної скарги
У судове засідання 18.06.2024 з'явилися представники сторін та надали пояснення по справі, зокрема, представник відповідача підтримав подану апеляційну скаргу та просив її задовольнити в повному обсязі, а представник позивача заперечував проти задоволення поданої апеляційної скарги.
Апеляційний господарський суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу та надані учасниками справи пояснення, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскаржуваного рішення суду першої інстанції, дійшов до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом, між сторонами укладено договір від 27.06.2019 № 0145-09021 про надання послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, за умовами якого цей договір укладено для забезпечення покриття економічно обґрунтованих витрат ТОВ "Дніпровські енергетичні послуги" (постачальник послуг) послуг на виконання спеціальних обов'язків із купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом надає Державним підприємством "Національна енергетична компанія "Укренерго" (замовнику) послугу із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії (послуга) в обсязі та на умовах, визначених договором (п.1.1 зазначеного договору ).
Пунктом 1.2 цього договору передбачено, що замовник сплачує постачальнику послуг вартість наданих послуг відповідно до умов договору.
Вартість та порядок оплати послуги визначаються відповідно до вимог Порядку купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом, затвердженого постановою НКРЕКП від 26.04.2019 №641 (далі-Порядок), у розрахунковому періоді та відповідно до фактичних обсягів купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом постачальником послуг (п.2.1 цього договору).
Відповідно до підпункту 4 пункту 3.3 вказаного договору, замовник зобов'язаний у повному обсязі здійснювати оплату вартості послуги, розрахованої постачальником послуг та затвердженої регулятором.
Згідно з п. 4.3 цього договору, у разі порушення замовником зобов'язань щодо строків оплати наданих послуг, визначених у Порядку, замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі 0,1% від вартості послуг, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення. Додатково сплачується штраф у розмірі 7% від зазначеної вартості послуг за прострочення понад 30 днів.
Наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2019 №321 Державне підприємство "Національна енергетична компанія "Укренерго" перетворено у Приватне акціонерне товариства (ПрАТ), 100% акцій якого належить державі та не підлягають відчуженню, затверджено статут новоутвореного підприємства. Новоутворене Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" є правонаступником усіх майнових прав та обов'язків Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго".
Судом першої інстанції встановлено, що позивач є постачальником універсальних послуг та учасником ринку електричної енергії, який проводить господарську діяльність з постачання електричної енергії споживачу, а відповідач є оператором системи передачі та здійснює централізоване диспетчерське (оперативно-технологічне) управління об'єднаної енергетичної системи України, відповідно до положень Закону України "Про ринок електричної енергії" та постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП, регулятор) від 14.06.2018 № 429.
За п. 55 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про ринок електричної енергії" визначено, що оператор системи передачі - це юридична особа, відповідальна за експлуатацію, диспетчеризацію, забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, а також за забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії.
Згідно з п. 23 ч. 1 ст. 33 Закону України "Про ринок електричної енергії" оператор системи передачі виконує покладені на нього спеціальні обов'язки для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії, зокрема, загальносуспільний інтерес зі збільшення частки виробництва енергії з альтернативних джерел, підвищення ефективності комбінованого виробництва електричної та теплової енергії, інших спеціальних обов'язків (ч.8 ст.33 Закону України "Про ринок електричної енергії").
Частиною 6 ст.63 Закону України "Про ринок електричної енергії" визначено, що постачальник універсальних послуг одночасно з виконанням обов'язку щодо купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом у приватних домогосподарств, величина встановленої потужності генеруючих установок яких не перевищує 50 кВт, надає оператору системи передачі послугу із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії. Розрахунок вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії здійснюється постачальником універсальних послуг відповідно до порядку купівлі електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії. Вартість послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії затверджується регулятором.
Враховуючи зазначене, суд встановив, що на відповідача, як оператора системи передачі об'єднаної енергетичної системи України та позивача, як постачальника універсальних послуг, покладені спеціальні обов'язки для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії, зокрема, спеціальні обов'язки із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел.
Постановою НКРЕКП від 26.04.2019 №641 затверджено Порядок купівлі-продажу електричної енергії за "зеленим" тарифом (Порядок), який поширюється, зокрема, на виробників електричної енергії за "зеленим" тарифом, постачальників електричної енергії, що виконують функцію постачальника універсальних послуг (ПУП, постачальник), оператора системи передачі (ОСП, оператор) (п.1.2 глави 1 Порядку).
Пунктами 13.2,13.3 зазначеного Порядку передбачено, що протягом перших семи робочих днів місяця, наступного за розрахунковим, постачальник направляє оператору акт приймання-передачі та відповідний розрахунок вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої постачальником. Оператор протягом трьох робочих днів з дати отримання повертає акт приймання-передачі постачальника, підписаний зі своєї сторони.
Протягом двох робочих днів після отримання від ОСП підписаного акта приймання-передачі ПУП надає регулятору розрахунок вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії та копію акта приймання-передачі для затвердження.
За п.13.4 цього Порядку визначено, що ОСП здійснює 100% оплату ПУП вартості наданої послуги відповідно до акта приймання-передачі протягом трьох робочих днів з дати затвердження Регулятором розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ПУП у розрахунковому місяці.
Згідно з п.13.5 вказаного Порядку, у разі надходження оновлених даних від учасників ринку після проведення розрахунків обсягів врегулювання сторони корегують акти приймання-передачі наданих послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел. Після підписання ОСП акта корегування ПУП надає регулятору корегований розрахунок вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел та копію акта корегування для затвердження.
Із матеріалів справи вбачається та як встановлено судом, на виконання умов договору від 27.06.2019 № 0145-09021 за період з вересня 2019 по червень 2023 ТОВ "Дніпровські енергетичні послуги" надано ПрАТ «Національна енергетична компанія «Укренерго» послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел.
Судом першої інстанції встановлено, що Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, у відповідний період був затверджений розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданих постачальниками універсальних послуг, а саме: за вересень 2019 року - постановою НКРЕП №2249 від 24.10.2019 у сумі 216420363,47 грн (без ПДВ); за жовтень 2019 року - постановою НКРЕП №2484 від 26.11.2019 у сумі 12030419,61 грн (без ПДВ); за листопад 2019 року - постановою НКРЕП №3158 від 24.12.2019 у сумі 6987733,35 грн (без ПДВ); за грудень 2019 року - постановою НКРЕП №259 від 28.01.2020 у сумі 3301156,29 грн (без ПДВ); за січень 2020 року - постановою НКРЕП №485 від 25.02.2020 у сумі 5958282,13 грн (без ПДВ); за лютий 2020 року - постановою НКРЕП №727 від 25.03.2020 у сумі 14229894,98 грн (без ПДВ); за березень 2020 року - постановою НКРЕП №864 від 22.04.2020 у сумі 29763473,47 грн (без ПДВ); за квітень 2020 року - постановою НКРЕП №996 від 27.05.2020 у сумі 51110800,94 грн (без ПДВ); за травень 2020 року - постановою НКРЕП №1210 від 24.06.2020 у сумі 46390021,62 грн (без ПДВ); за червень 2020 року - постановою НКРЕП №1472 від 29.07.2020 у сумі 57224276,10 грн (без ПДВ); за липень 2020 року - постановою НКРЕП №1612 від 26.08.2020 у сумі 64926757,79 грн (без ПДВ); за серпень 2020 року - постановою НКРЕП №1741 від 23.09.2020 у сумі 65288727,29 грн (без ПДВ); за вересень 2020 року - постановою НКРЕП №1939 від 21.10.2020 у сумі 49491503,98 грн (без ПДВ); за жовтень 2020 року - постановою НКРЕП №2137 від 20.11.2020 у сумі 41468218,23 грн (без ПДВ); за листопад 2020 року - постановою НКРЕП №2683 від 23.12.2020 у сумі 13757799,62 грн (без ПДВ); за грудень 2020 року - постановою НКРЕП №76 від 20.01.2021 у сумі 7395050,02 грн (без ПДВ); за січень 2021 року - постановою НКРЕП №268 від 19.02.2021 у сумі 10909196,59 грн (без ПДВ); за лютий 2021 року - постановою НКРЕП №482 від 22.03.2021 у сумі 20445265,55 грн (без ПДВ); за березень 2021 року - постановою НКРЕП №673 від 21.04.2021 у сумі 50979217,23 грн (без ПДВ); за квітень 2021 року - постановою НКРЕП №852 від 26.05.2021 у сумі 60716515,60 грн (без ПДВ); за травень 2021 року - постановою НКРЕП №1042 від 23.06.2021 у сумі 100777968,28 грн (без ПДВ); за червень 2021 року - постановою НКРЕП №1177 від 23.07.2021 у сумі 81927380,84 грн (без ПДВ), за липень 2021 року - постановою НКРЕП №1443 від 25.08.2021 у сумі 108933237,18 грн (без ПДВ); за серпень 2021 року - постановою НКРЕП №1600 від 22.09.2021 у сумі 86705057,54 грн (без ПДВ); за вересень 2021 року - постановою НКРЕП №1841 від 23.10.2021 у сумі 65780364,44 грн (без ПДВ); за жовтень 2021 року - постановою НКРЕП №2300 від 24.11.2021 у сумі 46693069,65 грн (без ПДВ); за листопад 2021 року - постановою НКРЕП №2823 від 22.12.2021 у сумі 18948254,77 грн (без ПДВ); за грудень 2021 року - постановою НКРЕП №120 від 25.01.2022 у сумі 4491044,86 грн (без ПДВ); за січень 2022 року - постановою НКРЕП №330.1 від 22.02.2022 у сумі 11177581,48 грн (без ПДВ); за лютий 2022 року - постановою НКРЕП №456 від 06.05.2022 у сумі 36153409,90 грн (без ПДВ); за березень 2022 року - постановою НКРЕП №487 від 13.05.2022 у сумі 62883548,26 грн (без ПДВ); за квітень 2022 року - постановою НКРЕП №559 від 31.05.2022 у сумі 57849580,52 грн (без ПДВ); за травень 2022 року - постановою НКРЕП №652 від 28.06.2022 у сумі 91301046,52 грн (без ПДВ); за червень 2022 року - постановою НКРЕП №820 від 26.07.2022 у сумі 99557687,87 грн (без ПДВ); за липень 2022 року - постановою НКРЕП №1053 від 30.08.2022 у сумі 90747641,19 грн (без ПДВ); за серпень 2022 року - постановою НКРЕП №1239 від 30.09.2022 у сумі 65820705,76 грн (без ПДВ); за вересень 2022 року - постановою НКРЕП №1354 від 25.10.2022 у сумі 35640781,71 грн (без ПДВ); за жовтень 2022 року - постановою НКРЕП №55 від 10.01.2023 у сумі 44854694,15 грн (без ПДВ); за листопад 2022 року - постановою НКРЕП №56 від 10.01.2023 у сумі 14509512,89 грн (без ПДВ); за грудень 2022 року - постановою НКРЕП №208 від 31.01.2023 у сумі 9706942,11 грн (без ПДВ); за січень 2023 року - постановою НКРЕП №389 від 28.02.2023 у сумі 14487852,09 грн (без ПДВ); за лютий 2023 року - постановою НКРЕП №522 від 22.03.2023 у сумі 36103674,94 грн (без ПДВ); за березень 2023 року - постановою НКРЕП №761 від 25.04.2023 у сумі 58259136,88 грн (без ПДВ); за квітень 2023 року - постановою НКРЕП №958 від 23.05.2023 у сумі 59615384,25 грн (без ПДВ); за травень 2023 року - постановою НКРЕП №1177 від 28.06.2023 у сумі 114177265,84 грн (без ПДВ); за червень 2023 року - постановою НКРЕП №1383 від 25.07.2022 у сумі 120682235,17 грн (без ПДВ).
Так, місцевим господарським судом встановлено, що відповідач неналежним чином виконав свій обов'язок щодо вчасної оплати наданих йому послуг та у визначені строки не сплатив позивачу вартість наданих послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел за спірний період, що підтверджується належними та допустимими доказами в розумінні ст. ст. 76, 77 ГПК України, зокрема і не заперечується відповідачем.
Як встановлено судом першої інстанції, на час розгляду даної справи відповідач розрахувався з позивачем за надані йому послуги за період з вересня 2019 по червень 2023 в повному обсязі, це сторонами не оспорюється.
Предметом позову у даній справі є вимоги про стягнення з відповідача пені і штрафу, нарахованих на підставі п. 4.3 договору та інфляційних втрат і 3 % річних, розрахованих відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України у зв'язку з порушенням строків оплати наданих йому послуг за укладеним між сторонами договором про надання послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел.
Суд першої інстанції встановивши, що умовами зазначеного договору, зокрема у п.4.3, сторони передбачили, що за порушення строків оплати наданих послуг визначених у Порядку, замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі 0,1% від вартості послуг, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення та штраф у розмірі 7% від зазначеної вартості послуг за прострочення понад 30 днів та врахувавши те, що відповідач неналежним чином виконав свої зобов'язання щодо вчасної оплати наданих послуг, дійшов висновку про наявність у позивача права вимагати від відповідача сплати штрафних санкцій та нарахованої суми відповідальності за порушення грошового зобов'язання, згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
Статтями 525, 526 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
За ст. ст. 626, 627, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 901 ЦК України передбачено, що За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Ч. 1 ст. 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено відповідальність за порушення грошового зобов'язання.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Положення зазначеної норми права передбачають, що зобов'язання можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів, передбачених законом, а також з угод, які не передбачені законом, але йому не суперечать, а в окремих випадках встановлені актами цивільного законодавства цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Згідно з ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Як зазначено в частині сьомій статті 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
За змістом частини другої статті 9 ЦК України законом можуть бути передбачені особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання. Тож до правовідносин сторін договору щодо забезпечення належного виконання господарського договору штрафними санкціями (неустойка, штраф, пеня) слід застосовувати положення глави 26 ГК України.
Згідно з ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ст. 233 ГК України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи із інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов'язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначного прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (у тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.
Зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
З огляду на наведене та враховуючи те, що відповідач в порушення взятих на себе обов'язків у визначені строки не оплатив надані йому позивачем послуги, що підтверджується наявними у справі доказами та зворотного належним чином не доведено, господарський суд першої інстанції, з яким погоджується і суд апеляційної інстанції, дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог та обґрунтовано стягнув з відповідача на користь позивача грн. 3118247,79 грн пені та 6523929,26 грн штрафу, нарахованої згідно п. 4.3. договору, а також 2305221,91 грн 3 % річних, з урахуванням положень ч. 2 ст. 625 ЦК України, при цьому вірно навів розрахунок штрафних санкцій та 3 % річних.
Разом з тим, місцевий господарський суд прийнявши заяву позивача про відмову від позову в частині стягнення з відповідача інфляційних втрат у сумі 915608,82 грн, яка підписана уповноваженою на це особою, це підтверджується матеріалами справи, обґрунтовано провадження у справі в частині позовних вимог щодо стягнення 915608,82 грн інфляційних втрат на підставі п. 4 ч.1 ст.231 ГПК України, з чим погоджується суд апеляційної інстанції.
Крім того, суд першої інстанції правомірно відмовив у клопотанні відповідача про зменшення розміру неустойки на 95 % за недоведеності належними чином наявності виняткових обставин для зменшення розміру штрафних санкцій, зокрема, апеляційний господарський суд зазначає, що відповідач укладаючи договір від 27.06.2019 № 0145-09021 про надання послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел з позивачем усвідомлював, що несвоєчасність розрахунків за надані послуги призведе до його обов'язку сплатити нараховані кредитором штрафні санкції, що прямо передбачено пунктом 4.3. договору.
Відтак, враховуючи встановлені обставини та наведені мотиви, суд першої інстанції, з яким погоджується і апеляційний господарський суд, дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення даного позову та ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для скасування чи зміни оскаржуваного рішення Господарського суду міста Києва від 22.02.2024 у даній справі, при ухваленні якого, з огляду на встановлені судом обставини, відсутні порушення норм матеріального та процесуального права, а висновки суду зроблені на підставі повно та належно досліджених доказів із встановленням всіх необхідних обставин.
Доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків місцевого господарського суду.
У рішенні у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Згідно з рішеннями Європейського суду з прав людини від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України" та від 28.10.2010 у справі "Трофимчук проти України" п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім цього, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
У даній справі сторонам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин згідно з нормами матеріального та процесуального права.
Згідно з ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до частини першої статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Суд першої інстанції повно і всебічно з'ясував обставини справи, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, дослідив та оцінив надані сторонами докази, правильно застосувавши норми права до спірних правовідносин, а тому рішення Господарського суду міста Києва від 22.02.2024 у справі № 910/18706/23 законні та обґрунтовані, і підстав для його скасування або зміни не вбачається.
Таким чином, апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" задоволенню не підлягає, а рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.
Судові витрати
Витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги відповідно до статті 129 ГПК України покладаються судом на апелянта.
Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 129, 269, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-
1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"- залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 22.02.2024 у справі № 910/18706/23 - залишити без змін.
3. Судовий збір за розгляд апеляційної скарги розподіляється відповідно до ст.ст. 129 та 282 Господарського процесуального кодексу України.
4. Матеріали справи № 910/18706/23 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Постанова складена та підписана 27.06.2024.
Головуючий суддя І.В. Вовк
Судді В.В. Палій
О.М. Сибіга