79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"28" червня 2024 р. м. Львів Справа №907/715/20
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді І.Б. Малех
суддів О.В.Зварич
О.І. Матущак
секретар судового засідання Залуцький Д.Т.
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Оператор газотранспортної системи України”, б/н від 21.11.2023 (вх. № апеляційного суду 01-05/3560/23 від 22.11.2023)
на рішення Господарського суду Закарпатської області від 02 листопада 2023 року (суддя Андрейчук Л.В., повний текст рішення складено 02.11.2023, м. Ужгород)
у справі №907/715/20
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Оператор газотранспортної системи України”, м. Київ
до відповідача Акціонерного товариства “Оператор газорозподільної системи “Закарпатгаз”, м. Ужгород
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, м. Київ
про стягнення 336 145 399,00 грн. (з урахуванням збільшення позовних вимог)
за участю представників учасників процесу:
від позивача: Хромов О.І. - адвокат (довіреність від 30.05.2023);
від відповідача: Ландовська М.Р. - адвокат (довіреність №01Др-2-0124 від 01.01.2024);
третя особа: не з'явились;
19.10.2020 на розгляд Господарського суду Закарпатської області поступила позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Оператор газотранспортної системи України” до відповідача Акціонерного товариства “Оператор газорозподільної системи “Закарпатгаз” про стягнення 28 792 111,18 грн. заборгованості з оплати за негативні щодобові небаланси за січень 2020 року , 2940491,56 грн. пені, 639 861,70 грн. три відсотки річних, 601 273,01 грн. інфляційних втрат та 494 606,06 грн. судового збору.
В процесі розгляду справи, позивачем подано заяву про збільшення розміру позовних вимог, яка ухвалою суду від 06.04.2023 задоволено, у зв'язку із чим має місце нова ціна позову в загальному розмірі 336 145 399,00 грн., в т.ч. 310 070 917,78 грн. основного боргу, 17 627 588,03 грн. пені, 3 574 687,31 грн. 3 % річних та 4 872 205,88 грн. інфляційних втрат.
Дані позовні вимоги мотивовано тим, що сторонами укладено договір транспортування природного газу № 2002000101, що відповідає умовам типового договору транспортування природного газу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2497. На виконання умов договору та Кодексу газотранспортної системи, позивач, за результатами співставлення остаточних алокацій подач/відборів відповідачем природного газу до/з газотранспортної системи за січень 2020 року, січень-березень 2021 року (складених, зокрема, на підставі інформації, поданої відповідачем до інформаційної платформи, згідно форм 2, 3, 4, 9) виявив наявність у відповідача негативних щодобових небалансів, як різниці між вказаними алокаціями подач/відборів природного газу, на підставі чого здійснив розрахунок остаточних обсягів щодобового небалансу відповідача за кожну газову добу звітного місяця та визначив його остаточну плату за такі щодобові небаланси за кожну газову добу і сумарно за звітний місяць, а саме: за січень 2020 року виявлено остаточні обсяги негативних щодобових небалансів в розмірі 6097,05853 тис.куб.м. (63104556 кВт*год) всього на загальну суму 38414984,01 грн з ПДВ; за січень 2021 року виявлено остаточні обсяги негативних щодобових небалансів в розмірі 13,50551 тис.куб.м. (139782кВт*год) всього на загальну суму 135506,41 грн з ПДВ; за лютий 2021 року (з 01.02.2021 по 16.02.2021) виявлено остаточні обсяги негативних щодобових небалансів в розмірі 421,04893 тис.куб.м. (4357856 кВт*год) всього на загальну суму 5 079 149,35 грн з ПДВ; за лютий 2021 року (з 17.02.2021 по 28.02.2021) виявлено остаточні обсяги негативних щодобових небалансів в розмірі 9416,16198 тис.куб.м. (97457276 кВт*год.) всього на загальну суму 68 040 998,15 грн. з ПДВ; за березень 2021 року було виявлено остаточні обсяги негативних щодобових небалансів в розмірі 34628,15299 тис.куб.м. (358401383 кВт*год) всього на загальну суму 250 452 548,88 грн. з ПДВ.
Вважає, що щодобові небаланси відповідача, виникли, внаслідок безпідставного відбору відповідачем у січні-2020, січні-березні 2021 року з газотранспортної системи природного газу без подання таких обсягів природного газу до газотранспортної системи у зазначені періоди; несанкціонованих відборів з газорозподільної системи Відповідача у січні-березні 2021 року природного газу споживачами, у яких в зазначені періоди не було жодного постачальника природного газу.
В подальшому, як вказує позивач, на виконання до п. 2.8. та 9.3. договору транспортування природного газу №2002000101 від 04.02.2020, позивачем через інформаційну платформу направлено відповідачу: акт врегулювання щодобових небалансів за 31.01.2020 №01-2020-2002000101, акт врегулювання щодобових небалансів за 31.01.2021 №01-2021-2002000101, акт врегулювання щодобових небалансів за період з 01.02.2021 по 16.02.2021 № 02-2021-2002000101 від 28.02.2021, акт врегулювання щодобових небалансів за період з 17.02.2021 по 28.02.2021 № 02-2021-2002000101/2 за газовий місяць лютий 2021 року, акт врегулювання щодобових небалансів від 31.03.2021 № 03-2021-2002000101 за газовий місяць березень 2021 року. Також, на виконання п.9.3 договору, як вказує позивач ним через інформаційну платформу направлено відповідачу рахунки №01-2020-20011000101 від 31.01.2020, № 01-2021-20011000101 від 31.01.2021, № 02-2021-2002000101 від 28.02.2021, №02-2021-2002000101 (за період з 17.02.2021 по 28.02.2021) та № 03-2021-2002000101 на загальну суму 323 708 202,79 грн.
Враховуючи період надання послуги врегулювання щодобових негативних небалансів (січень-березень 2021) балансуючі дії (в т.ч. визначення маржинальної ціни придбання/продажу природного газу) у цей період здійснювалося Позивачем у різний спосіб наступним чином: - з 01.01.2021 по 18.01.2021, шляхом використання послуги балансування, яка надавалась оператору на підставі договорів купівлі-продажу природного газу (НКРЕКП надано позивачеві роз'яснення №13910/16.3.2/7-20 від 24.12.2021 та №9/16/5-21 від 18.01.2021 у відповідності до яких, у зв'язку із змінами у Кодексі ГТС, які набирають чинності з 01.01.2021 Оператор може на протязі січня 2021 до укладення договору про надання послуг балансування визначати маржинальні ціни придбання/продажу природного газу, виходячи із середньозважених цін, що складуться, відповідно до умов діючих договорів купівлі-продажу природного газу); - з 19.01.2021 по 16.02.2021 на підставі договору про надання послуг балансування від 19.01.2021; - з 17.02.2021 по 31.03.2021 з урахуванням положень Постанови НКРЕКП №235 від 17.02.2021. Разом з тим вказує, що матеріали справи містять копію листа НКРЕКП від 18.01.2021 №9/16/5-21, де НКРЕКП, як регулятор ринку правовідносин, щодо постачання/ транспортування природного газу зазначає, що можливим способом визначення маржинальних цін продажу та придбання природного газу, у випадку непогодження торгової платформи, є визначення маржинальних цін придбання/продажу природного газу з огляду на ціни придбання/продажу природного газу оператором газотранспортної системи, визначеної відповідно до умов договору про надання послуги балансування для відповідної газової доби.
Відтак, зв'язку з простроченням виконання відповідачем зобов'язань з оплати щодобових небалансів позивачем на підставах п.п.13.1, 13.5 Договору ст. 536, ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, ч. 3 ст. 198 Господарського кодексу України нараховано відповідачу: - за січень 2020 року - пеню в розмірі 2 940 491,56 грн., три відсотки річних від простроченої суми в розмірі 639 861,70 грн та інфляційні втрати в розмірі 601 273,01 грн. - за січень-березень 2021 року - пеню в розмірі 14 687 096,47 грн., три відсотки річних від простроченої суми в розмірі 2 934 825,61 грн. та інфляційні втрати в розмірі 4 270 932,87 грн.
В обґрунтування даного посилається на п.19 глави 6 розділу XIV кодексу ГТС, ст. ст. 526, 530, 612, 625 Цивільного кодексу України, абз. 1 ч.1 ст. 193, ч.2 ст. 231 ГК України.
Відповідач, в свою чергу не погоджується зі збільшеними позовними вимогами АТ «Закарпатгаз» вважає, що такі є безпідставними, суперечать умовам договору на транспортування природного газу від 04.02.2020 №2002000101, Кодексу газотранспортної системи, затвердженого Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 №2493, Кодексу газорозподільних систем, затвердженого Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 30.09.2015 №2494, ЗУ «Про ринок природного газу».
Вважає, що з метою врегулювання небалансів, оператору ГТС заборонено використовувати природний газ, закуплений для забезпечення власної господарської діяльності, згідно п.6 розділу ХІІІ «Фізичне балансування» Кодексу ГТС. Пункт 3 глави 3 розділу XIV «Комерційне балансування» Кодексу ГТС визначає, що Оператор газотранспортної системи вчиняє балансуючі дії, шляхом купівлі та продажу короткострокових стандартизованих продуктів та/або використання послуг балансування. Таким чином, на думку відповідача, реальні та обґрунтовані витрати Оператора ГТС, пов'язані із врегулювання добових небалансів можуть підтверджуватися виключно доказами про купівлю та продаж короткострокових стандартизованих продуктів та/або використання послуг балансування. Відповідач вважає, що долучені позивачем договори купівлі продажу природного газу не є короткостроковими стандартизованими продуктами та не є договорами про надання послуг балансування, а отже не підтверджують понесення Оператором ГТС реальних та обґрунтованих витрат у відповідності до умов Кодексу ГТС та Договору транспортування природного газу. Зазначає, що акти купівлі-продажу природного газу не містять інформацію про складові розподілу закупленого газу, в тому числі, чи був такий придбаний для врегулювання добових небалансів, саме АТ «Закарпатгаз», у період січня-березня 2021 року. Враховуючи наведене, АТ «Закарпатгаз» вважає, що Оператор ГТС не поніс будь-які обґрунтовані та реальні витрати, пов'язані із вчиненням балансуючих дій, що відповідно до частини 2 статті 35 ЗУ «Про ринок природного газу» виключає можливість Оператора ГТС отримати плату за врегулювання добових небалансів.
Щодо укладеного між ТОВ «Оператор ГТС України» з ТОВ «ГК «Нафтогаз України» Договору про надання послуг балансування від 19.01.2021 року та підписаних актів надання послуг балансування за січень, лютий, березень 2021 року зазначає, що такими підтверджується закупівля послуг балансування (природній газ для врегулювання щодобових негативних небалансів) тільки в окремі дні, а саме: 20.01.2021, 30.01.2020, з 06.02.2021 по 09.02.2021, 09.03.2021 та 13.03.2021.
АТ «Закарпатгаз» стверджує, що в матеріалах справи відсутні первинні документи та інші докази, які б підтвердили відхилення у функціонуванні ГТС Позивача у січні 2020, січні-березні 2021 року від її звичайного рівня, відсутня інформація, щодо власної оцінки попиту на природний газ за газову добу або протягом газової доби, щодо якої здійснюється балансуюча дія у січні 2020, січні-березні 2021 року, відсутня інформація про номінації, алокації в розрізі усіх замовників послуг транспортування та виміряні потоки природного газу, про тиск природного газу в газотранспортній системі, тобто, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження, які саме дії були вчинені Позивачем з врегулювання небалансу (вчинення балансуючих дій), як того вимагають положення розділу ХІІІ та розділу XIV Кодексу ГТС. Зазначає, також, що Оператор ГТС не надав жодного документу, який би підтверджував поділ за певний розрахунковий період фактичного обсягу (об'єму) природного газу, поданого для транспортування в точку входу в ГТС або відібраного з точки виходу з ГТС, між усіма замовниками послуг транспортування природного газу, в тому числі в розрізі їх споживачів.
Вважає, що Оператор ГТС залишив поза увагою той факт, що положення постанови №235, яка є актом індивідуальної дії, містять вказівки виключно для Оператора ГТС та суперечать чинному, на той час, законодавству України, а саме порядку вчинення балансуючих дій визначеному Кодексом ГТС та погодженими сторонами умовами Договору, оскільки відповідно до положень глави 2 розділу XIII Кодексу ГТС при здійсненні балансуючих дій оператору газотранспортної системи забороняється використовувати власний природний газ із газосховища.
В той же час, станом на січень-березень 2021 року господарські відносини між сторонами були врегульовані Договором транспортування природного газу №2002000101 від 04.02.2020 року, який відповідає умовам Типового договору транспортування природного газу, затвердженого Постановою НКРЕКП №2497 від 30.09.2015 року, положеннями п. 7 гл. 3.1. розділу ІІІ якого сторонами було погоджено, що Оператор ГТС зобов'язаний повідомляти Замовника про зміну умов, які стали підставою для укладення цього Договору; усі зміни та доповнення до цього Договору оформлюються письмово та підписуються уповноваженими особами Сторін (п. 17.2. розділу XVII Договору). Зазначає, що жодного повідомлення Позивачем про застосування іншого механізму вчинення балансуючих дій до АТ «Закарпатгаз» не надходило, як і жодних додаткових угод між ТОВ «Оператор ОГТС України» та АТ «Закарпатгаз», щодо врегулювання спірного питання укладено не було.
Акти звірки розрахунків були ініційовані позивачем та підписані відповідачем лише для виконання вимог та умов Закону України №1639-IX від 14.07.2021 для проведення відповідних розрахунків. З огляду на це, АТ «Закарпатгаз» просить відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.
Третя особа - НКРЕКП, у своїх поясненнях зазначила, що при визначенні вартості щодобових негативних небалансів та здійсненні розрахунків за ними, позивач та відповідач мали керуватися вимогами Кодексу ГТС та умовами договору транспортування природного газу від 04.02.2020 №2002000101.
Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 02.11.2023 у справі №907/715/20 позов задоволено частково; стягнуто з Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Закарпатгаз» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» 30 627 451,78 грн., в т.ч. 28 589 042,42 грн. основного боргу, 1 318 579,87 грн. пені, 260 905,94 грн. 3 % річних та 458 923,55 грн. інфляційних втрат, а також 72 378,95 грн. на відшкодування витрат по сплаті судового збору. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Дане рішення, в частині відмови в задоволенні позовних вимог мотивоване тим, що доводи позивача, щодо виникнення у відповідача негативних небалансів у обсязі, визначеному позивачем у спірному періоді є обґрунтованими і відповідач відібрав відповідний обсяг природного газу із газотранспортної системи , однак відсутній обов'язок відповідача з оплати негативного добового небалансу. Дане мотивовано тим, що позивач не довів врегулювання негативних небалансів у встановленому законодавством порядку , оскільки відсутніми є докази отримання оператором ГТС послуг балансування . Вказано, що акти звірки , підписані сторонами не є первинними документами, а отже не є належними доказами та не підтверджують розмір заборгованості.
Позивач - ТОВ «Оператор газотранспортної системи України», частково не погодившись з винесеним рішення, в частині відмови у задоволені позову про стягнення 281 481 875,36 грн. основного боргу, 16 309 008,16 грн. пені , 3 313 781,37 грн. річних та 4 413 282,33 грн. інфляційних втрат подав апеляційну скаргу, в якій вважає останнє в цій частині таким, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права з неповним дослідженням матеріалів та обставин справи, а саме:
- суд, встановивши обставини існування негативного балансу, дійшов помилкового висновку про відсутність в ТОВ «Закарпатгаз» обов'язку з його оплати;
- також вважає, що суд дійшов помилкових висновків, вважаючи, що позивач не довів витрати на природний газ для цілей надання послуги балансування відповідачеві, що призвело до хибного висновку про відсутність у відповідача обов'язку з оплати газу. Вказує, що такі помилкові висновки суду ґрунтуються на невірному застосуванні постанови №235 , висновків Великої Палати Верховного Суду , викладених у справі №910/11273/20, та ненаданні оцінки договорам купівлі-продажу природного газу , укладеним Оператором ГТС із АТ «НАК «Нафтогаз України», ТОВ «ЕРУ Трейдінг», ТОВ «Трафігура Юкрейн»;
- вважає також, що суд першої інстанції помилково залишив без уваги обставини того, що відповідач вчиняв дії щодо визнання боргу, зокрема здійснював часткову оплату за негативні щодобові небаланси за січень 2020 року.
Відповідно до цього, просить , скасувати рішення Господарського суду Закарпатської області від 02.11.2023 у справі №907/715/20, в частині відмови у задоволенні позову про стягнення 281 481 875,36 грн. основного боргу, 16 309 008,16 грн. пені, 3 313 781,37 грн. 3% річних та 4 413 282,23 грн. інфляційних втрат та ухвалити нове рішення, в цій частині, яким позов задоволити в повному обсязі.
Відповідач - АТ «Оператор газорозподільної системи «Закарпатгаз» у відзиві, б/н від 04.12.2023 не погоджується з апеляційною скаргою, вважає, що така є безпідставною, суперечить умовам договору на транспортування природного газу від 04.02.2020 №2002000101, Кодексу газотранспортної системи, затвердженого постановою національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 №2493, Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 30.09.2015 №2494, Закону України «Про ринок природного газу». Зазначає, що для стягнення вартості врегулювання негативних небалансів АТ «Закарпатгаз» на оператора ГТС покладається обов'язок доведення понесення ним реальних та обґрунтованих витрат оператора на природний газ, придбаний саме для балансуючих дій. Реальні та обґрунтовані витрати оператора ГТС пов'язані із врегулюванням добових небалансів можуть підтверджуватись виключно доказами про купівлю та продаж кророткострокових стандартизованих продуктів та/або використання послуг балансування. Станом на сього дні, як вказує відповідач в Україні не створена торгова платформа, що позбавляє операторів ГРМ можливості закуповувати природний газ для врегулювання небалансів та позбавляє можливості оператора ГТС закуповувати природний газ для балансування шляхом купівлі та продажу короткострокових стандартизованих продуктів. Таким чином , вказує, що оскільки торгова платформа не погоджена регулятором , то єдиними належними та допустимими доказами на підтвердження витрат оператора ГТC є докази , які підтверджують факт закупівлі/продажу природного газу внаслідок отримання послуг балансування за конкретну газову добу на підставі укладеного договору про надання послуг балансування. Вважає, що будь-які інші договори купівлі-продажу природного газу не є та не можуть бути доказом на підтвердження факту понесення оператором ГТС витрат, оскільки не відповідають порядку, встановленому Кодексом ГТС та суперечать п.7.1. договору транспортування природного газу. Також відмічає, що судом вірно відхилено доводи позивача про те, що фізичне балансування не має жодного відношення до комерційного балансування, оскільки відповідно до положень Кодексу ГТС, маржинальна ціна, яка використовується при визначені плати за добові небаланси, формується саме за насідками вчинення оператором ГТС фізичного балансування , на основі отриманих послуг балансування за газову добу. Посилання позивача на листи НКРЕКП №13910/16.3.2/7-20 від 24.12.1 та №9/16/5-21 від 18.01.2021 в обґрунтування своїх вимог, то відповідач зазначає, що такі не є рішеннями регулятора, якими б вносились зміни до кодексу ГТС , як єдиної підстави для зміни порядку визначення маржинальних цін, а відтак не породжують правових наслідків для сторін. Оператор ГТС не довів факт врегулювання ним щодобових негативних небалансів АТ «Закарпатгаз» і в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження, які саме дії були вчинені позивачем з врегулювання небалансу (вчинення балансуючих дій), як того вимагають положення розділу ХІІІ та розділу XIV кодексу ГТС. Отже, відповідно до цього, просить рішення місцевого господарського суду залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.
16.01.2024 в канцелярію суду через систему електронний суд від відповідача поступили додаткові пояснення у справі, б/н від 15.01.2024, де такий аналізує постанови об'єднаної палати Верховного Суду у справі №918/686/21 від 03.11.2023 і вказує, що такі висновки є суперечливими, здійсненими вибірково, без врахування всіх спеціальних норм законодавства, які діють на ринку природного газу, суперечать висновкам ВП ВС по справі №910/11273/20 від 02.11.2022 та висновкам ВС у справі №916/2471/22 від 31.10.2023. Вказує, що ОПВС у справі №918/686/21 повністю проігноровано положення ст. 35 Закону України «Про ринок природного газу» без врахування положень глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС , зробила хибний висновок про те, що у справах між Оператором ГРМ та оператором ГТС , останній має доводити фактичне надання ним послуг, шляхом надання доказів понесення оператором ГТС реальних та обґрунтованих витрат на врегулювання небалансів саме відповідача, зокрема й факти купівлі-продажу оператором ГТС короткострокових стандартизованих продуктів та зазначило , що закупівля природного газу на підставі договорів купівлі-продажу природного газу (що не відповідає положенням кодексу ГТС, в тому числі розділу XIV) є достатнім для підтвердження факту балансування, зазначивши наступне: « 280. Між оператором ГТС та оператором ГРМ виникають відносини комерційного балансування , які врегульовані не розд. ХІІІ, а розділом XIV кодексу…..» .
Відповідач зазначає, що згідно п.1 глави 1 розділу ХІ Кодексу ГТС , номінації подаються замовниками послуг транспортування на відповідну добу в розрізі кожної точки входу/виходу. Досліджуючи додаток 1 до договору транспортування Верховний Суд, в тому числі у межах справи №921/184/21 та №918/686/21, не перевірив той факт, що виключно у вказаному додатку , у всіх його редакціях, саме у колонці 2 сторони узгоджують точки входу та точки виходу до/з газотранспортної системи, де здійснюється облік. Без підписаного додатку №1 між сторонами відсутні узгоджені точки входу/виходу до/з газотранспортної системи , а отже неможливо перевірити обсяги небалансів.
27.02.2024 в канцелярію суду від АТ «Оператора газорозподільної системи «Закарпатгаз» поступили додаткові пояснення у справі, б/н від 26.02.2024, де останній вказує, що станом на час їх подання, залишок основної заборгованості за період січня 2020 року, січня - березня 2021 року складає 188 472 902,20 грн. (а не 310 070 917,75 грн.) тобто менша на 121 598 015,58 грн. В підтвердження даного долучено оборотно-сальдові відомості за січень 2021 року - лютий 2024 року, акти звірки розрахунків (однак такі в т.ч. включають заборгованості за попередні періоди які виникли у наступні періоди ,в тому числі у квітні, травні, вересня2021 року) та копії платіжних інструкцій. Однак, вказує, що товариство не визнавало та не визнає право оператора ГТС на отримання плати за врегулювання щодобових небалансів, оскільки позивачем не доведено, що ним понесені реальні та обґрунтовані витрати, здійснено закупівлю природного газу у визначеному кодексом ГТС та договором порядку.
Відмічає, що згідно п.9.6. договору №2002000101 від 04.02.2020 розбіжності, щодо вартості добових небалансів підлягають урегулюванню, відповідно до умов цього договору або в суді. До прийняття рішення вартість добових небалансів , яку замовник зобов'язаний сплатити, у строк, визначений п.9.3. цього договору, визначається за даними оператора. Частиною 3 ст. 59 Закону України «Про ринок природного газу» визначено, що у разі скоєння правопорушення на ринку природного газу до відповідних суб'єктів ринку природного газу можуть застосовуватись санкції, зокрема у вигляді зупинення дії ліцензії або анулювання ліцензії. Вказує, що упродовж 2021-2023 років НКРЕКП за наслідками здійснення перевірок неодноразово притягувало АТ «Закарпатгаз» до відповідальності за порушення ліцензійних умов в тому числі за нездійснення оплати за договором транспортування природного газу.
Відповідно до цього відмічає, що з метою уникнення ситуації, за якої НКРЕКП могло б зупинити дію ліцензії або ж взагалі анулювати ліцензію АТ «Закарпатгазґ», до моменту винесення судом остаточного рішення по справі про стягнення вартості добових небалансів, вимушене здійснити хоча б часткову, попередню оплату за договором транспортування. Дана оплата, як відмічає останній, жодним чином не підтверджує факт визнання товариством заборгованості, а є лише превентивним методом уникнення анулювання ліцензії товариства. Звертає увагу на те, що призначення платежів , які товариство здійснило після перевірки НКРЕКП, значиться наступне: «оплата за добовий небаланс, згідно договору від 04.02.2020 №2002000101, в т. ч. ПДВ 20%-__ грн.+Р.1.3.1+». Жодного призначення оплати за добовий небаланс, який начебто виник у січні 2020 року, січні-березні 2021 у платежах - не зазначено, посилання на номери актів теж відсутні. У випадку якщо наявні підстави вважати, що акти та рахунки виставлені оператором ГТС безпідставно , то вся раніше здійснена оплата АТ «Закарпатгаз» піде в погашення наступної заборгованості або буде вважатися авансовим платежем. Тому суд першої інстанції не закрив провадження у справі, в частині оплаченої заборгованості за січень 2020 року, а відмовив у задоволенні позовних вимог у цій частині.
25.03.2024 в канцелярію суду через систему електронний суд від представника АТ «Оператора газорозподільної системи «Закарпатгаз» надійшли додаткові пояснення у справі, б/н від 22.03.2024, де останній вказує, що у своєму відзиві на збільшені позовні вимоги АТ «Закарпатгаз» зазначало, що товариство бере участь у врегулюванні спірної заборгованості в тому числі через процедуру визначену Законом України «Про заходи ,спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу» №1639-ІХ від 14.07.2021. В такому відмічено, як вказує відповідач, що заборгованість операторів газорозподільних систем, у тому числі підтверджена судовими рішеннями, які набрали законної сили, та/або реструктуризована, за договором з транспортування природного газу укладеними з особою, що здійснює функції оператора газотранспортної системи з 01.січня 2020, яка виникла з 1 січня 2020 року по 28 лютого 2022 року включно. Розрахунковою датою, даним законом, визначено 28 лютого 2022 року та імперативно передбачено, що заборгованість, яка не сплачена станом на вказану дату , врегульовується між суб'єктами ринку природного газу виключно на умовах даного закону, а саме шляхом взаєморозрахунку за рахунок субвенцій з державного бюджету. 19.11.2022 на засіданні регулятора - НКРЕКП. АТ «Закарпатгаз» включено до реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб'єктів ринку природного газу. З посиланням на ст. 551 Цивільного кодексу України, ст. ст. 24, 216, 217, 233 Господарського кодексу України АТ «Закарпатгаз» вважає, що відсутність вини, яка полягає у неспроможності здійснення оплати у зв'язку з багаторічним, неправомірним заниженням НКРЕКП (державним органом) тарифу на розподіл природного газу, а відтак і відсутністю коштів є підставою для відмови або зменшення нарахованих штрафних санкцій , у випадку, якщо суд дійде висновку що така заборгованість виникла правомірно та є підтвердженою. При цьому, звертає увагу на те, що в суді першої інстанції АТ «Закарпатгаз» просило зменшити розмір заявлених суму пені, інфляційних втрат та 3% річних до 1 гривні. Зазначає, що спірна сума основної заборгованості за січень 2020 року , січень - лютий 2021 року та частина заборгованості за березень 2021 року погашені до 31.12.2022, а тому вважає, що всі інші нарахування в будь-якому разі підлягають списанню на підставі Закону України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу».
Відповідно до цього, просить у разі прийняття рішення на користь позивача, відмовити у частині стягнення пені, 3% річних та інфляційних нарахувань на суму основної заборгованості за січень 2020 року, січень - лютий 2021 року та в частині заборгованості за березень 2021 року ; зменшити розмір заявлених сум пені, інфляційних втрат та 3% річних нарахованих на залишок заборгованості за березень 2021 року , яка складає 188 472 902,20 грн. до 1 гривні.
26.03.2024 в канцелярію суду через систему електронний суд від ТОВ «Оператора газотранспортної системи України» поступили письмові пояснення, з урахуванням пояснень відповідача від 26.02.2024 , б/н від 26.03.2024, де такий вказує , про те, що під час розгляду справи ТОВ «Закарпатгаз» частково погасило заборгованість за негативні щодобові небаланси за спірний період (січень 2020 року, січень-березень 201 року) повністю сплативши заборгованість за січень 2020 року на суму 38 414 984,01 грн.; січень 201 року на суму 135 506,41 грн.; лютий 2021 року на суму 73 120 147,50 грн. частково сплативши заборгованість за березень 2021 року на суму 61 786859,77 грн. Залишок не сплаченої заборгованості за березень 2021 року становить 188 665 689,11 грн. Призначення платежу в оплатах АТ «Закарпатгаз» вказало: «оплата за добовий небаланс, згідно договору від 04.02.2020 №2002000101». Також, ним подано клопотання про зменшення суми пені, 3% річних та інфляційних нарахувань, згідно якого фактично визнає заборгованість перед Оператором ГТС. Звертає увагу на те, що АТ «Закарпатгаз» самостійно подавало регулятору форми 8в, в яких у повному обсязі визнає наявність у нього негативних добових небалансів у спірний період , визнає наявність боргу з врегулювання негативних щодобових небалансів перед оператором ГТС за відповідні періоди і акти є підписаними.
Також, позивач відмічає про помилковий підхід відповідача та суду першої інстанції у застосуванні положень кодексу ГТС, що зводиться до хибного висновку, а саме «за відсутності купівлі оператором ГТС природного газу в певні дні місяця саме у Нафтогаз Трейдинг та для врегулювання добового небалансу саме у відповідача , АТ «Закарпатгаз» може відбирати природний газ із газотранспортної системи безоплатно і використовувати його на власний розсуд. Такий висновок суперечить положенням Закону України «Про ринок природного газу», Кодексу ГТС та договору транспортування природного газу, а також висновкам ОП ВС викладеним у постанові від 03.11.2023 у справі №918/686/21. Обов'язок відповідача сплатити плату за негативний небаланс у разі його виникнення прямо передбачений пунктами 4.1., 9.1., 9.2, 9.3. договору укладеного сторонами , а положеннями глави 6 розділу XIVГТС встановлений порядок розрахунку плати за небаланси.
В підсумку вказує, що 03.11.2023 ОПВС у справі №918/686/21 прийняла постанову, в якій вказала, що оператор ГТС не повинен доводи існування загрози цілісності ГТС, вчинення балансуючих дій, наявності ресурсу природного газу саме для врегулювання добових небалансів , факту понесення реальних витрат на врегулювання добових небалансів саме відповідача. В зв'язку з цим, вказує, що сформувалась судова практика, яка викладена в постановах Західного апеляційного господарського суду від 09.01.2024 у справі №909/840/22, Східного апеляційного господарського суду від 19.12.2024 у справі №922/1924/22, від 15.02.2024 у справі №922/2800/23.
23.04.2024 в канцелярію суду через систему електронний суд від ТОВ «Оператора газотранспортної системи України» поступили додаткові пояснення, б/н від 23.04.2024 до останній аналізує висновки Верховного Суду викладені в постанові від 03.04.2024 у справі №907/749/19 в контексті даної справи.
Крім цього, звертає увагу, щодо відсутності підстав для списання пені, інфляційних нарахувань, процентів річних згідно положень Закону України №1639, то виключними підставами для списання штрафних санкцій про стягнення яких просить оператор ГТС у цій справі є: погашення відповідачем основного боргу у повному обсязі до 31 грудня 2022 року (дана вимога не виконана в повному обсязі) ; повне виконання відповідачем укладеного договору про реструктуризацію заборгованості (такий договір не укладено) . Отже, твердження АТ «Закарпатгаз» про відсутність підстав для стягнення штрафних санкцій не відповідає дійсності.
Щодо відсутності підстав для зменшення пені, інфляційних нарахувань , процентів річних то вказує, що в даній справі відсутні обставини , які б свідчили про можливість зменшення таких. Розмір пені заявленої до стягнення складає 6% і є співмірним (адекватним) з розміром основного боргу. Крім цього, зазначає, що такий не є надмірним і пов'язаний виключно із тривалим простроченням виконання зобов'язань за договором. Крім цього , зазначає, що законом не передбачено право суду зменшувати розмір інших штрафних санкцій , окрім неустойки (штрафу або пені).
31.05.2024 в канцелярію суду через систему електронний суд від представника позивача поступили чергові додаткові пояснення у даній справі, б/н від 31.05.2024, де в котре аналізує правові висновки викладені в постанові Верховного Суду від 03.04.2024 у справі 907/749/19, постанові Об'єднаної палати Верховного Суду від 03.11.2023 у справі №918/686/21 та у постанові Верховного Суду від 30.04.2024 у справі №910/10643/22.
11.06.2024 в канцелярію суду від через систему електронний суд від представника відповідача поступили додаткові пояснення у справі, б/н від 10.06.2024 де останній заперечує висновки Верховного Суду викладені у постановах по справах №907/749/ та №910/10643/22, які полягають в наступному, а саме: в даних справах не застосовано положення ст. 35 Закону України «Про природний газ»; безпідставно ототожнено доводи про необхідність перевірки здійснення закупівлі природного газу для врегулювання небалансів з фізичним балансуванням, в той час, як саме комерційне балансування передбачає необхідність закупівлі природного газу та/або використання послуг балансування; не встановлено обставин щодо природи плати за врегулювання щодобових небалансів. Вказує, що АТ «Закарпатгаз» в жодному випадку не ухиляється від взятих на себе зобов'язань по договору транспортування природного газу, однак саме на позивача покладений обов'язок довести суму, яка підлягає компенсації з урахуванням вимог ст. 35 Закону України «Про ринок природного газу». В підтвердження даного, повторно наголошує, на тому що станом на сьогодні , залишок спірної заборгованості за період січня 2020 року, січня-березня 2021 року складає 188 472 902,20 грн. (а не 310 070 917,78 грн.), тобто сума заборгованості наразі менша на 121 598 015,58 грн. Відповідно просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а у випадку задоволення такої врахувати, що залишок спірної заборгованості за період січня 2020 року, січня - березня 2021 року складає 188 472 902,20 грн.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 27 листопада 2023 року (головуючий суддя Малех І.Б., Зварич О.В., Матущак О.І.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю “Оператор газотранспортної системи України”, б/н від 21.11.2023 (вх. № апеляційного суду 01-05/3560/23 від 22.11.2023) на рішення Господарського суду Закарпатської області від 02 листопада 2023 року у справі №907/715/20. Витребувано матеріали справи № 907/715/20 в Господарського суду Закарпатської області.
Ухвалою суду від 04.12.2023 клопотання АТ «Оператора газотранспортної системи «Закарпатгаз» задоволено; продовжено такому строк для подання відзиву на апеляційну скаргу у справі №907/715/20 до 08.12.2023.
06.12.2024 в канцелярію суду поступили матеріали справи №907/715/20.
В подальшому, ухвалою суду від 07 грудня 2024 року розгляд справи №907/715/20 призначено в судове засідання на 16 січня 2024 року.
16.01.2024 розгляд справи відкладено в судове засідання на 27.02.2024, з підстав наведених в такій.
В подальшому, розгляд справи ухвалами суду відкладався з 27.02.2024 на 26.03.2024; 26.03.2024 на 23.04.2024; 23.04.2024 на 14.05.2024 ;14.05.2024 на 11.06.2024, з підстав наведених в таких.
11.06.2024 в судове засідання з'явились представники в режимі відеоконференції, як позивача так і відповідача, які підтримали свої вимоги і заперечення з мотивів, наведених в апеляційній скарзі, відзиві на неї та численних письмових поясненнях.
Третя особа - Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг участі уповноваженого представника до суду апеляційної інстанції по розгляду апеляційної скарги у справі №907/715/20 не забезпечили, причин неявки не повідомила, хоча належним чином була повідомлена про час та місце розгляду справи ухвалами суду через систему електронний суд, докази чого містяться в матеріалах справи.
Згідно статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Вивчивши матеріали справи в сукупності з апеляційною скаргою, відзивом на неї та письмовими поясненнями, оцінивши зібрані у справі докази, заслухавши пояснення представників учасників процесу, судова колегія Західного апеляційного господарського суду прийшла до висновку про часткову не відповідність рішення Господарського суду Закарпатської області від 02 листопада 2024 року в частині відмови в позові у справі №907/715/20, нормам чинного матеріального та процесуального права, матеріалам та обставинам справи, виходячи з наступного.
Обставини справи.
04.02.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» та Акціонерним товариством «Оператор газорозподільної системи «Закарпатгаз» укладено договір транспортування природного газу №2002000101, що відповідає умовам Типового договору транспортування природного газу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30.09.2015 №2497.
За цим договором оператор надає замовнику послугу транспортування природного газу на умовах, визначених у цьому договорі, а замовник сплачує оператору встановлені в договорі вартість такої послуги та плат (за їх наявності), які виникають при його виконанні (п. 2.1 договору).
Відповідно до п. 2.2 договору, замовник погоджується з тим, що обов'язковою умовою надання послуг є доступ замовника до інформаційної платформи на підставі правил надання доступу до інформаційної платформи, розміщених на веб-сайті оператора.
Взаємовідносини між замовником та оператором при забезпеченні (замовленні, наданні, супроводженні) послуг транспортування за цим договором здійснюються сторонами через інформаційну платформу оператора відповідно до вимог Кодексу газотранспортної системи. Замовник набуває права доступу до інформаційної платформи з моменту підписання цього договору, а його уповноважені особи - з моменту їх авторизації, що оформлюється наданим замовником повідомленням на створення облікового запису уповноважених осіб користувача платформи за формою, визначеною кодексом.
За умовами п. 2.4. договору приймання-передача газу, документальне оформлення та подання звітності оператору здійснюються відповідно до вимог кодексу.
Згідно п. 2.5. договору замовник має виконувати вимоги, визначені в кодексі, подавати газ в точках входу та/або приймати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим договором, протягом погоджених термінів, а також оплачувати послуги на умовах, зазначених у договорі.
У відповідності до п.2.7. договору додаток 1 є невід'ємною частиною цього договору у випадку, коли замовнику надається право використання гарантованої та/або переривчастої потужності, крім випадку замовлення потужності на добу наперед.
Додаток 2 є невід'ємною частиною цього договору у випадку, коли замовнику надається право використання потужності з обмеженнями, крім випадку замовлення потужності на добу наперед.
Додаток 3 є невід'ємною частиною цього договору у випадку коли замовником є оператор газорозподільної системи, прямий споживач, газовидобувне підприємство або виробник біогазу.
Судом встановлено, що додатки 1 та 2 сторонами не укладалися, точки входу-виходу до/з газотранспортної системи не узгоджувалися.
Відповідно до п. 2.8. договору, взаємовідносини між замовником та оператором при забезпеченні (замовленні, наданні, супроводженні) послуг транспортування за цим договором здійснюються сторонами через інформаційну платформу оператора та аукціонні платформи (у частині розподілу потужності на міждержавних з'єднаннях) відповідно до вимог Кодексу. Замовник набуває права доступу до інформаційної платформи з моменту підписання цього договору, а його уповноважені особи - з моменту їх авторизації, що оформлюється наданим замовником повідомленням на створення облікового запису уповноважених осіб користувача платформи за формою, визначеною кодексом. Після набуття права доступу до інформаційної платформи та/або до аукціонної платформи Замовник зобов'язується дотримуватися порядку взаємодії з інформаційною платформою та/або аукціонною платформою, визначеного кодексом.
Згідно положень п.4.1. договору замовник зобов'язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі оплачувати вартість наданих йому послуг; вчасно збалансовувати своє портфоліо балансування; здійснити своєчасну та повну оплату за перевищення розміру договірної потужності, додаткову плату за зміну умов (обмежень) використання потужності з обмеженнями, плату за добовий небаланс, плату за нейтральність балансування, додаткову плату у разі недотримання параметрів ФХП газу та плату за несанкціонований відбір природного газу з газотранспортної системи в порядку, визначеному Кодексом та цим договором; здійснити у термін до 5 робочих днів з дня виставлення рахунка оплату вартості добових небалансів, якщо загальна вартість щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових позитивних небалансів Замовника протягом звітного газового місяця.
Відповідно до п.7.1., 7.2. договору вартість послуг балансування розраховується за фактичною вартістю, яка визначається відповідно до порядку, встановленого кодексом. Оператор розміщує інформацію про чинні тарифи та базову ціну газу на своєму веб-сайті: www.tsoua.com.
Розділом 9 договору сторони погодили порядок визначення вартості щодобових небалансів та порядок розрахунків за них.
Так у п.9.1. договору сторони дійшли згоди, що у разі виникнення у замовника добового небалансу оператор здійснює купівлю/продаж природного газу замовника в обсягах добового небалансу.
У разі виникнення у замовника негативного добового небалансу оператор здійснює продаж замовнику, а замовник купівлю в оператора природного газу в обсягах негативного добового небалансу за ціною, яка встановлюється розділом XIV кодексу.
У разі виникнення у замовника позитивного добового небалансу оператор здійснює купівлю у замовника, а замовник продаж природного газу оператору в обсягах позитивного добового небалансу за ціною, яка встановлюється розділом XIV кодексу (п.9.2.договору).
Згідно п.9.3. договору у випадку, якщо загальна вартість щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця, оператор до 14 числа газового місяця, наступного за звітним, надсилає замовнику рахунок на оплату за добовий небаланс (розмір визначається як різниця між загальною вартістю щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця та загальною вартістю щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця). Замовник має оплатити рахунок на оплату за добовий небаланс у термін до 5 робочих днів, крім вартості послуг, визначених абзацом другим цього пункту.
Оплата вартості щодобових небалансів оператором газорозподільної системи за рахунок виділених субвенцій з державного бюджету на покриття пільг, субсидій та компенсацій побутовим споживачам проводиться у строки та за процедурою, передбаченою чинним законодавством, у сумі, що не перевищує вартості послуг розподілу фактично спожитого природного газу зазначеними споживачами за розрахунковий період.
Відповідно до п.9.6. договору розбіжності щодо вартості щодобових небалансів підлягають урегулюванню відповідно до умов цього договору або в суді. До прийняття рішення суду вартість добових небалансів, яку замовник зобов'язаний сплатити у строк, визначений пунктом 9.3 цього договору, визначається за даними оператора.
За умовами п.11.1. договору, послуги, які надаються за цим договором, за винятком послуг з врегулювання добового небалансу, оформлюються оператором і замовником актами наданих послуг.
Згідно п.11.4. договору врегулювання щодобових небалансів оформлюються одностороннім актом за підписом оператора на весь обсяг щодобових небалансів. В акті зазначаються щодобові обсяги небалансів, а також ціни, за якими оператор врегулював щодобові небаланси (у розрізі кожної доби).
За умовами п.13.1. договору у випадку невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством та цим договором.
Згідно п.17.1. договору цей договір набирає чинності з дати його укладення, поширює дію на відносини, що склались між сторонами з 01 січня 2020 року та діє до 31 грудня 2022 року. Цей договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо не менше ніж за місяць до закінчення строку дії цього договору жодної із сторін не буде.
Отже, позивач вказує, що відносини між АТ «Закарпатгаз» та Оператором ГТС за договором здійснюються через інформаційну платформу, прав доступу до якої відповідач набув з моменту підписання договору.
В процесі співпраці Оператором ГТС та АТ «Закарпатгаз» підписані зведені акти приймання-передачі природного газу у фізичних точках виходу з газотранспортної системи , а саме:
- зведений акт приймання-передачі природного газу №2 від 03.02.2021 про те, що у січні 2021 року Закарпатське ЛВУМГ передало, а АТ «Закарпатгаз» прийняло на ГРС для транспортування до споживачів природний газ в обсязі 69 869 339,58 куб. м.;
- зведений акт приймання-передачі природного газу №4 від 04.03.2021 про те, що у лютому 2021 року Закарпатське ЛВУМГ передало, а АТ «Закарпатгаз» прийняло на ГРС для транспортування до споживачів природний газ в обсязі 63 641 274,38 куб. м.;
- зведений акт приймання-передачі природного газу №6 від 02.04.2021 про те, що у березні 2021 року Закарпатське ЛВУМГ передало, а АТ «Закарпатгаз» прийняло на ГРС для транспортування до споживачів природний газ в обсязі 56 534 721,32 куб. м.
За результатами співставлення остаточної інформації про подачі/відбори відповідачем газу до/з газотранспортної системи за спірний період (як зазначає позивач така інформація подана відповідачем) оператор ГТС виявив у відповідача негативні щодобові небаланси в спірний період у розмірі та визначив його остаточну плату за такі щодобові небаланси за кожну газову добу звітного місяця і сумарно за період на загальну суму 310 070 917,78 грн.
Вказує позивач, що дані негативні небаланси АТ «Закарпатгаз» виникли внаслідок:
- відбору відповідачем з газотранспортної системи газу в зазначений період без подання відповідних обсягів газу до газотранспортної системи (довідки №1, №3);
- несанкціонованих відборів з газорозподільної системи відповідача газу споживачами , у яких в спірні періоди не було жодного постачальника газу (довідка №2).
В подальшому, як вказує позивач , у зв'язку з виявленням добових небалансів та у відповідності до п.2.8. договору , позивач через інформаційну платформу направив відповідачу:
- акт врегулювання щодобових небалансів за 31.01.2020 №01-2020-2002000101,
- акт врегулювання щодобових небалансів за 31.01.2021 №01-2021-2002000101,
- акт врегулювання щодобових небалансів за період з 01.02.2021 по 16.02.2021 № 02-2021-2002000101 від 28.02.2021,
- акт врегулювання щодобових небалансів за період з 17.02.2021 по 28.02.2021 № 02-2021-2002000101/2 за газовий місяць лютий 2021 року,
- акт врегулювання щодобових небалансів від 31.03.2021 № 03-2021-2002000101 за газовий місяць березень 2021 року.
Також, на виконання п.9.3 договору позивачем через інформаційну платформу направлено відповідачу рахунки № 01-2020-20011000101 від 31.01.2020, № 01-2021-20011000101 від 31.01.2021, № 02-2021-2002000101 від 28.02.2021, №02-2021-2002000101 (за період з 17.02.2021 по 28.02.2021) та № 03-2021-2002000101. В підтвердження чого, позивачем надано суду реєстри файлів, завантажених до інформаційної платформи АТ "Закарпатгаз".
На підтвердження наявності негативних небалансів позивачем також надано суду:
- копії укладених 01.01.2020 із АТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (далі НАК «Нафтогаз України», продавець) договорів купівлі-продажу природного газу №200100000, №200100001, №200100002, №200100005, №200100006 згідно яких Продавець зобов'язується передати у власність Покупцеві протягом січня 2020 року природний газ для забезпечення балансуючих дій та інших потреб споживача, додаткові угоди, акти приймання-передачі природного газу та платіжних доручень до цих договорів;
- укладені між позивачем та АТ НАК «Нафтогаз України», ТОВ "ЕРУ Трейдінг", ТОВ "Трафігура Юкрейн" договори купівлі-продажу природного газу №№ 2009000213, № 2009000214, 2009000215, 2009000216, 2009000217, 2010000007, 2010000009, 2010000012, 2010000013, 2010000015, 2010000016, 2010000019, 2010000021, 2010000022, 2010000023, 2010000024, 2010000025, 2010000026, 2010000027, 2010000029, 2010000031, 2009000218 від 30.09.2020р., № 2010000043 від 01.10.2020р., № 2011000103 від 13.11.2020р., додаткову угоду № 1 від 13.11.2020р. до договору № 2011000103 від 13.11.2020р., акти приймання-передачі природного газу від 31.01.2020 року, договори купівлі-продажу природного газу № 2001000001, № 2001000002, № 2001000005, № 2001000006 від 01.01.2020 року, додаткові угоди до договорів № 1 від 31.01.2020 року, акти приймання-передачі природного газу від 31.01.2021р., від 28.02.2021р., від 31.03.2021р., та платіжні доручення про сплату коштів за придбаний природний газ, згідно яких ціна закупівлі природного газу варієювалася від 6 288,05 до 10 151,57 грн без ПДВ за 1000.куб.м.;
- акти звірки розрахунків за період з 01.10.2020 по 14.05.2021;
- довідки з банківської установи щодо часткової оплати заборгованості за щодобові небаланси;
- бухгалтерські довідки щодо відображення в бухгалтерському обліку списання газу на користь АТ «Закарпатгаз» для покриття обсягу небалансу, що виник у період січень-березень 2021 року, відображення надання послуги врегулювання щодобових небалансів;
- копії актів приймання-передачі природного газу оформлених між Закарпатським ЛВУМГ та АТ «Закарпатгаз» на виконання Технічної угоди про умови приймання-передачі природного газу та вимог пункту 5 глави 1 розділу XII Кодексу ГРМ, а саме: зведений акт приймання-передачі природного газу №2 від 03.02.2021 про те, що у січні 2021 року Закарпатське ЛВУМГ передало, а АТ «Закарпатгаз» прийняло на ГРС для транспортування до споживачів природний газ в обсязі 69 869 339,58 куб.м.; зведений акт приймання-передачі природного газу №4 від 04.03.2021 про те, що у лютому 2021 року Закарпатське ЛВУМГ передало, а АТ «Закарпатгаз» прийняло на ГРС для транспортування до споживачів природний газ в обсязі 63 641 274,38 куб.м.; зведений акт приймання-передачі природного газу №6 від 02.04.2021 про те, що у березні 2021 року Закарпатське ЛВУМГ передало, а АТ «Закарпатгаз» прийняло на ГРС для транспортування до споживачів природний газ в обсязі 56 534 721,32 куб.м.
- інформацію щодо ціни продажу природного газу, придбання природного газу, маржинальної ціни продажу та маржинальної ціни придбання за період з 01.01.2021 по 31.03.2021 у табличній формі.
- договір про надання послуги балансування №2101000095 від 19.01.2021 укладений між оператором ГТС та ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (виконавець);
- акти наданих послуг (перевищення потужності);
- скріншоти з інформаційної платформи, в яких відображено обсяг та вартість негативних щодобових небалансів ТОВ «Закарпатгаз»;
- звіти ТОВ «Закарпатгаз» про використані потужності газорозподільної системи та стан розрахунків (звіти Форми 8в) за лютий-березень 2021 року.
У процесі виконання вищевказаного договору, за результатами співставлення остаточних алокацій подач/відборів природного газу до/з газотранспортної системи здійснених відповідачем за січень 2020, січень-березень 2021 року позивач виявив наявність у відповідача негативних щодобових небалансів як різниці між вказаними алокаціями подач/відборів природного газу, на підставі чого здійснив розрахунок остаточних обсягів щодобового небалансу відповідача за кожну газову добу звітного місяця та визначив його остаточну плату за такі щодобові небаланси за кожну газову добу і сумарно за звітний місяць, а саме:
за січень 2020 року виявлено остаточні обсяги негативних щодобових небалансів в розмірі 6097,05853 тис.куб.м. (63104556 кВт*год) всього на загальну суму 38414984,01 грн з ПДВ;
за січень 2021 року виявлено остаточні обсяги негативних щодобових небалансів в розмірі 13,50551 тис.куб.м (13 9782 кВтЧгод) всього на загальну суму 135 506,41 грн, з ПДВ;
за лютий 2021 року (з 01.02.2021 по 16.02.2021) виявлено остаточні обсяги негативних щодобових небалансів в розмірі 421,04893 тис.куб.м. (4357856 кВтЧгод) всього на загальну суму 5 079 149,35 грн., з ПДВ;
за лютий 2021 року (з 17.02.2021 по 28.02.2021) виявлено остаточні обсяги негативних щодобових небалансів в розмірі 9416,16198 тис.куб.м. (97457276 кВтЧгод) всього на загальну суму 68 040 998,15 грн., з ПДВ;
за березень 2021 року виявлено остаточні обсяги негативних щодобових небалансів в розмірі 34628,15299 тис.куб.м. (358401383 кВтЧгод) всього на загальну суму 250 452 548,88 грн, з ПДВ.
У відповідності до п. 2.8. та 9.3. договору транспортування природного газу №2002000101 від 04.02.2020 позивачем через інформаційну платформу направлено відповідачу:
Також на підтвердження своєї правової позиції позивачем та підтвердження витрат пов'язаних з врегулюванням небалансів, позивачем надано копію договору про надання послуги балансування №2101000095 від 19.01.2021, укладений між ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" (оператор) та ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (виконавець).
Згідно п.2.1.1. договору №2101000095 від 19.01.2021 передбачено, що протягом періоду надання послуги балансування виконавець зобов'язується надати оператору послуги балансування, які полягають в тому, що виконавець зобов'язаний за дорученням оператора у визначену оператором газову добу подати природний газ в газотранспортну систему оператора або відібрати природний газ з газотранспортної системи оператора.
Згідно п. 2.1.2. договору оператор зобов'язується прийняти послуги балансування та оплатити їх на умовах, визначених цим договором.
Послуги балансування надаються на добовій основі. Газова доба, в якій надаються послуги балансування, визначається дорученням оператора (п.2.3. Договору).
Відповідно до п.5.1. договору у випадку, якщо за результатом газового місяця надання послуг балансування сума вартості послуг балансування має позитивне значення (більше нуля), Оператор здійснює оплату послуг балансування шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Виконавця на підставі акту надання послуг балансування до 25-го числа місяця, наступного за газовим місяцем надання послуг балансування.
У випадку, якщо за результатом газового місяця надання послуг балансування сума вартості послуг балансування має від'ємне значення (менше нуля), то Виконавець здійснює перерахування грошових коштів на рахунок Оператора на підставі акту надання послуг балансування до 25-го числа місяця, наступного за газовим місяцем надання послуг балансування.
Відповідно до п.6.3.3. договору №2101000095 від 19.01.2021, виконавець зобов'язаний здійснювати подачу/відбір газу до/з газотранспортної системи оператора у відповідності до вимог Кодексу газотранспортної системи шляхом подачі відповідних номінацій/реномінацій.
Як вбачається із односторонніх актів врегулювання щодобових небалансів за газові місяці січня, лютого та березня 2021 року, оператор ГТС визначав наявність негативних небалансів
Згідно підписаних актів надання послуг балансування, ТОВ «Оператор ГТС України» отримав послуги балансування у ТОВ «ГК «Нафтогаз України» шляхом:
подачі газу до газотранспортної системи 20.01.2021, 30.01.2020, з 06.02.2021, 07.02.2021, 08.02.2021, 09.02.2021, 09.03.2021, 12.03.2021, що свідчить про закупівлю природного газу у зв'язку з недостатністю природного газу у газотранспортній системі;
відбору газу з газотранспортної системи 27.01.2021, 28.03.2021, що свідчить про продаж природного газу у зв'язку з надлишком природного газу у газотранспортній системі.
Судом також встановлено та перевірено факт повного погашення АТ «Закарпатгаз» основної суми заборгованості за січень 2020 року у розмірі 28 792 111,18 грн. Часткові погашення заборгованості сторонами не заперечувалися.
Отже, відповідно до цього, позивач, згідно заяви про збільшення позовних вимог просить стягнути з АТ «ОГС «Закарпатгаз» на користь ТОВ «Оператора газотранспортної системи України 336 145 399,00 грн., в т. ч. 310 070 917,78 грн. основного боргу, 17 627 588,03 грн. пені, 3 574 687,31 грн. 3 % річних та 4 872 205,88 грн. інфляційних втрат.
Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 02.11.2023 у справі №907/715/20 позов задоволено частково; стягнуто з Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Закарпатгаз» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» 30 627 451,78 грн., в т.ч. 28 589 042,42 грн. основного боргу, 1 318 579,87 грн. пені, 260 905,94 грн. 3 % річних та 458 923,55 грн. інфляційних втрат, а також 72 378,95 грн. на відшкодування витрат по сплаті судового збору. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
З даним рішення не погодився позивач, в частині відмови в позові щодо стягнення 281 481 875,36 грн. основного боргу, 16 309 008,16 грн. пені , 3 313 781,37 грн. річних та 4 413 282,33 грн. інфляційних втрат подавши апеляційну скаргу.
Відповідно до цього, судом апеляційної інстанції, з врахуванням вимог ст. 269 ГПК України, рішення Господарського суду Закарпатської області від 02.11.2023 в даній справі переглядається в частині оскарження.
При перегляді рішення Господарського суду Закарпатської області від 02.11.2023, Західний апеляційний господарський суд керувався наступним.
Як вбачається з обставин справи та як встановлено судом першої інстанції, оператор ГТС, належним чином довів існування щодобового негативного небалансу у відповідача та обов'язку відповідача з оплати таких небалансів.
Однак попри це, суд першої інстанції констатував наявність у відповідача щодобового негативного небалансу (відбір відповідачем газу із системи), але відсутність обов'язку, щодо оплати відібраного із системи природного газу.
Щодо даного, то суд апеляційної інстанції відмічає, що сукупний аналіз пунктів 1, 2, 17, 18, 19 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС свідчить про те, що достатньою підставою для оплати послуг балансування є наявність небалансу в звітному місяці, який доводиться алокаціями (звітами), складеними Оператором ГТС, на підставі інформації, наданої самим замовником.
Наведений висновок відповідає висновкам Верховного Суду, наведеним у постановах від 18.02.2022 по справі № 918/450/20, від 31.05.2022 по справі № 904/5697/20, від 19.07.2022 по справі № 914/2718/20, від 21.07.2022 по справі 906/1261/20, від 28.07.2022 по справі№904/5698/20.
Зі змісту п. 2 гл. 3 розділу ХІІ Кодексу ГТС оператор газорозподільної системи (вАТ «Закарпатгаз»), надає Оператору ГТС інформацію про подачі та відбори/споживання, що вимірюються протягом доби.
В свою чергу, оплата послуг балансування має бути здійснена замовником у разі надсилання оператором ГТС такому замовнику рахунку на оплату за добовий небаланс (п. 19 гл. 6 розділу XIV Кодексу ГТС), відсутності доказів самостійного врегулювання небалансу.
Крім цього, згідно п. 11.4 договору врегулювання щодобових небалансів оформлюються одностороннім актом за підписом оператора ГТС на весь обсяг щодобових небалансів. В акті зазначаються щодобові обсяги небалансів, а також ціни, за якими Оператор ГТС врегулював щодобові небаланси (у розрізі кожної доби).
Відтак, достатньою підставою для оплати послуг балансування є існування у відповідача небалансу в звітному місяця, який доводиться, на підставі інформації наданої самим АТ «Закарпатгаз».
Аналогічні висновки зроблені Верховним Судом, у постановах від 18.02.2022 по справі № 918/450/20, від 31.05.2022 по справі № 904/5697/20, від 19.07.2022 по справі № 914/2718/20, від 21.07.2022 по справі 906/1261/20, від 28.07.2022 по справі №904/5698/20.
Згідно висновків Верховного Суду у наведених справах достатньою підставою для оплати послуг балансування є: 1) існування негативного небалансу, який доводиться алокаціями, складеними оператором ГТС, на підставі інформації, наданої самим замовником; 2) оформлення і надсилання оператором ГТС замовнику одностороннього акта врегулювання добових небалансів та рахунку на оплату; 3) відсутність доказів самостійного врегулювання небалансу.
Отже, проаналізувавши зміст наданих позивачем доказів, а саме: форми № 2, 3 та реєстри файлів, в яких відповідач самостійно зазначив обсяги відборів газу у спірний період, акти врегулювання щодобових небалансів за спірний період 2021, акт наданих послуг (перевищення потужності) за січень 2020 року (підписано АТ «Закарпатгаз» без зауважень), рахунки на оплату за врегулювання щодобових небалансів за спірний період, довідки № 1, № 2 № 3, в яких оператор ГТС фактично перевів дані відповідача з форм 2, 3, та актів приймання-передачі природнього газу в зручну для аналізу форму, бухгалтерські довідки про обсяги негативного добового небалансу у відповідача за спірний період, зведені акти приймання-передачі природного газу за спірний період (підписано АТ «Закарпатгаз» без зауважень), звіти Форма 8в, які АТ «Закарпатгаз» самостійно подавало регулятору та в яких відповідач у повному обсязі визнає наявність у нього негативних щодобових небалансів за спірний період, визнає наявність боргу з врегулювання негативних щодобових небалансів перед оператором ГТС за відповідні періоди, а також визнає обсяги фактично використаної ним потужності.
Довідки з банківської установи, щодо часткової оплати Відповідачем заборгованості за щодобові небаланси; бухгалтерські довідки щодо відображення в бухгалтерському обліку списання газу на користь АТ «Закарпатгаз» для покриття обсягу небалансу, що виник у період січень-березень 2021 року, відображення надання послуги врегулювання щодобових небалансів; скріншоти з інформаційної платформи, в яких відображено обсяг та вартість негативних щодобових небалансів Закарпатгаз, суд першої інстанції дійшов до висновку про виникнення у відповідача негативних небалансів у обсязі, визначеному Оператором ГТС.
З врахуванням наведеного, суд першої інстанції дійшов до вірного висновку, що оператором ГТС доведено факт наявності негативних небалансів у спірний період, однак відмовлено в позові з підстав того, що позивач не довів витрат на природний газ для цілей надання послуги балансування відповідачеві, що призвело до хибного висновку про відсутність у відповідача обов'язку з оплати газу.
Дані висновки обґрунтовані тим, що Оператор ГТС не надав належних доказів здійснення ним реальних витрат на балансування системи, зокрема, доказів на підтвердження купівлі природного газу для врегулювання негативного небалансу. З чим не погоджується суд апеляційної інстанції, з врахуванням наступного.
В матеріалах справи наявні докази закупівлі природного газу у спірний період, а саме договір про надання послуги балансування № 2101000095 від 19.01.2021 укладений між Оператором ГТС та ТОВ "Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (аиконавець); акти наданих послуг балансування; договори купівлі-продажу природного газу від 01.01.2020 р. між АТ «НАК «Нафтогаз України» (продавець) №200100000, №200100001, №200100002, №200100005, №200100006; договори купівлі-продажу природного газу між Позивачем та АТ НАК «Нафтогаз України», ТОВ «ЕРУ Трейдінг», ТОВ «Трафігура Юкрейн» №№ 2009000213, № 2009000214, 2009000215, 2009000216, 2009000217, 2010000007, 2010000009, 2010000012, 2010000013, 2010000015, 2010000016, 2010000019, 2010000021, 2010000022, 2010000023, 2010000024, 2010000025, 2010000026, 2010000027, 2010000029, 2010000031, 2009000218 від 30.09.2020р., № 2010000043 від 01.10.2020, № 2011000103 від 13.11.2020, додаткову угоду № 1 від 13.11.2020 до договору № 2011000103 від 13.11.2020р.; акти приймання-передачі природного газу від 31.01.2020 року, договори купівлі-продажу природного газу № 2001000001, № 2001000002, № 2001000005, № 2001000006 від 01.01.2020 року, додаткові угоди до договорів № 1 від 31.01.2020 року, акти приймання-передачі природного газу від 31.01.2021р., від 28.02.2021р., від 31.03.2021р., та платіжні доручення про сплату коштів за придбаний природний газ; інформацію щодо ціни продажу природного газу, придбання природного газу, маржинальної ціни продажу та маржинальної ціни придбання за період з 01.01.2021 по 31.03.2021 у табличній формі.
В наведених доказах, договорах та актах відображено ціну природного газу, за якою оператор ГТС отримував газ для балансування та підтверджується факт отримання такого газу для послуг балансування.
Аналогічного висновку дійшов Північно-західний апеляційний господарський суд у справі № 918/686/21, постанова якого була залишена без змін Об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03 листопада 2023.
Також, слід відмітити, що суд першої інстанції невірно застосував п. 3 глави 3 розділу XIV Кодексу ГТС, згідно з яким оператор ГТС вчиняє балансуючі дії, шляхом купівлі та продажу короткострокових стандартизованих продуктів та/або використання послуг балансування.
Також суд неправильно не застосував постанову № 235 до спірних правовідносин.
Як слідує з положень п. 6 глави 5 розділу XIV Кодексу ГТС, оператору газотранспортної системи надається послуга балансування на умовах відповідного договору про надання послуги балансування.
При цьому, редакція п. 6 глави 5 розділу XIV Кодексу ГТС до 01 вересня 2020 року також містила додаткове положення про те, що оператор ГТС укладає окремий договір про надання послуги балансування щодо придбання природного газу оператором газотранспортної системи для покриття небалансів, що виникають у межах виконання спеціальних обов'язків, які в установленому порядку на підставі статті 11 Закону покладені на суб'єктів ринку природного газу.
Згідно положень постанови НКРЕКП № 235 від 17.02.2021 «Про заходи, спрямовані на безперебійний розподіл природного газу споживачам», яка була постановлена за численними зверненнями операторів газорозподільних систем щодо необхідності вдосконалення умов забезпечення послугами розподілу споживачів, Оператор ГТС здійснює балансування газотранспортної системи в період лютий-березень 2021 року з урахуванням таких особливостей, зокрема: вчиняє балансуючі дії в частині врегулювання добових небалансів операторів газорозподільних систем за рахунок закупівлі газу на підставі договору(-ів) про закупівлю природного газу, укладеного(-их) відповідно до ЗУ «Про публічні закупівлі».
Тобто, згідно з наведеними положеннями Кодексу ГТС та постанови НКРЕКП № 235 Оператор ГТС отримував послуги балансування на підставі договорів купівлі-продажу природного газу, укладених відповідно до ЗУ «Про публічні закупівлі» та відповідного договору про надання послуги балансування.
Оператор ГТС на підтвердження вчинення балансуючих дій у січні 2020 року та протягом січня-березня 2021 року надав суду першої інстанції, зокрема:укладений між ним та ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» договір про надання послуг балансування для забезпечення балансуючих дій; акти надання ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» оператору ГТС послуг балансування; договори купівлі-продажу природного газу Оператором ГТС з постачальниками природного газу (АТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», ТОВ «ЕРУ ТРЕЙДИНГ», ТОВ «ТРАФІГУРА ЮКРЕЙН»), акти приймання-передачі природного газу, платіжні доручення про перерахування коштів у межах цих договорів, інформацію про щодо порядку розрахунку маржинальної ціни.
Отже, слід відмітити, що саме вказані договори та акти наданих послуг балансування підтверджують отримання оператором ГТС газу послуг балансування для вчинення дій врегулювання щодобових небалансів відповідача у спірний період.
Проте, суд першої інстанції помилково зробив висновок про те, що закупівля оператором ГТС газу в постачальників природного газу не свідчить про використання оператором ГТС такого газу з метою врегулювання небалансу, що виник у відповідача.
В свою чергу, предметом наданих позивачем договорів є купівля-продаж газу. Акти приймання-передачі газу підписані оператором ГТС до договорів купівлі-продажу природного газу відображають обсяги природного газу, придбаного позивачем для балансування газотранспортної системи.
Відтак, укладений між Оператором ГТС та ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» договір про надання послуг балансування та договори купівлі-продажу природного газу з постачальниками газу є належними доказами, які підтверджують вчинення Оператором ГТС балансуючих дій, шляхом використання послуг балансування.
Аналогічного висновку дійшов Північно-західний апеляційний господарський суд у справі № 918/686/21, постанова якого була залишена без змін Об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03 листопада 2023 року. При цьому, суд відмічає, щоспірний період у даній справі та у справі№918/686/21 співпадають.
Висновок суду про те, що постанова НКРЕКП № 235 не має застосовуватися до спірних правовідносин як акт індивідуальної дії, також вважає невірним.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 та ст. 1 Закону «Про ринок природного газу» (в редакції, чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин) державне регулювання ринку природного газу здійснює регулятор у межах повноважень, визначених цим законом та іншими актами законодавства. Регулятором є НКРЕКП.
Пунктами 1, 7, 11 ч. 3 ст. 4 Закону «Про ринок природного газу» передбачено, що до повноважень регулятора належить затвердження правил балансування як частини кодексу відповідної газотранспортної системи; забезпечення дотримання операторами газотранспортних і газорозподільних систем, а також іншими суб'єктами ринку природного газу (крім споживачів) їхніх обов'язків згідно з цим Законом та іншими відповідними актами законодавства, у тому числі обов'язків щодо співпраці та взаємодії із суб'єктами ринку природного газу інших держав - сторін Енергетичного Співтовариства.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 17 Закону «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» для ефективного виконання завдань державного регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг регулятор приймає обов'язкові до виконання рішення з питань, що належать до його компетенції.
Отже, незастосування судом Постанови №235 до спірних правовідносин не відповідає законодавчим нормам та йде у розріз із сталою практикою Верховного Суду, щодо застосування цієї постанови.
Аналогічно невірно суд не взяв до уваги і листи НКРЕКП №13910/16.3.2/7-20 від 24.12.2021 та №9/16/5-21 від 18.01.2021, у відповідності до яких Оператор ГТС може на протягом січня 2021 року визначати маржинальні ціни придбання/продажу природного газу, виходячи із середньозважених цін, що складаються відповідно до умов діючих договорів купівлі-продажу природного газу.
Аналогічного висновку дійшов Північно-західний апеляційний господарський суд у справі № 918/686/21, постанова якого була залишена без змін Об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03 листопада 2023 року.
Керуючись вказаною позицією Регулятора, Оператор ГТС розраховував вартість негативних небалансів, і жодних заперечень від АТ «Закарпатгаз» не отримував.
Слід відмітити, що АТ «Закарпатгаз» не надав жодного контррозрахунку або інших даних для визначення вартості природного газу, який використовувався для балансуючих дій. Так само АТ «Закарпатгаз» не надав і доказів самостійної закупівлі природного газу для покриття небалансів.
Слід відмітити, що системний аналіз статті 35 Закону України «Про ринок природного газу», пунктів 3, 6, 8, 10, 11, 17 глави 6 розділу ХІV Кодексу ГТС дає підстави для таких висновків: заявлена оператором газотранспортної системи попередня вартість газу в обсязі добового небалансу корегується для визначення остаточної плати за добовий небаланс, яку сплачує оператор замовнику або навпаки, оскільки така плата остаточно встановлюється за наслідками визначення витрат оператора газотранспортної системи на купівлю природного газу для надання послуг балансування.
Суд першої інстанції виходив з того, що оператором не доведено реальності таких витрат, але дане твердження суду детально спростовано зазначеними вище договорами купівлі-продажу газу, укладеними між Оператором ГТС та постачальниками.
Також оператор спростовує висновок суду про те, що природний газ, який Оператор ГТС закуповував на підставі вказаних вище договорів, покривається за рахунок тарифу на транспортування. Такий висновок не обґрунтований судом є нелогічним та таким, що не підтверджений жодними нормами та фактичними обставинами справи.
Суд апеляційної інстанції вказує, що суд першої інстанції помилково залишив без уваги обставини того, що відповідач вчиняв дії, щодо визнання боргу, шляхом часткової оплати відповідачем заборгованості за негативні щодобові небаланси: під час розгляду справи АТ «Закарпатгаз» частково погасило заборгованість за негативні щодобові небаланси, повністю сплативши заборгованість за січень 2020 року на суму 28 792 111,18 грн.; АТ «Закарпатгаз» підписало акти приймання-передачі природного газу за спірний період, АТ «Закарпатгаз» самостійно подавало регулятору Форми 8в, в яких АТ «Закарпатгаз» у повному обсязі визнає наявність у нього негативних добових небалансів за спірний період, визнає наявність боргу з врегулювання негативних щодобових небалансів перед Оператором ГТС за відповідні періоди.
Суд апеляційної інстанції відмічає, що в письмових додаткових поясненнях по даній справі, б/н від 10.06.2024, даних в суді апеляційної інстанції відповідач вказує, що АТ «Закарпатгаз» в жодному випадку не ухиляється від взятих на себе зобов'язань по договору транспортування природного газу, однак стверджує, що саме на позивача поставлений обов'язок довести суму, яка підлягає компенсації з урахуванням вимог ст. 35 Закону України «Про ринок природного газу». Факт того, що АТ «Закарпатгаз» не ухиляється від сплати вартості щодобових небалансів, в тому числі підтверджується тим, що станом на час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, залишок спірної заборгованості за період січня 2020 року, січня - березня 2021 року складає 188 472 902,20 грн. (а не 310 070 917,78 грн.) тобто вказує, що сума заборгованості менша на 121 598 015,58 грн. Слід відмітити, що свого контр розрахунку, щодо спірної заборгованості відповідачем не подано.
З врахуванням наведеного та того, що суд апеляційної інстанції переглядає оскаржуване рішення суду першої інстанції на час його винесення, то відповідно обґрунтованими та не спростованими є вимоги позивача про стягнення з відповідача на його користь 281 481 875,36 грн. заборгованості з оплати за негативні щодобові небаланси.
При винесенні даного рішення враховано правові позиції, викладені в постановах Верховного Суду від 03.04.2024 у справі №907/749/19 та від 30.04.2024 у справі №910/10643/22 а також висновків викладених у постанові Об'єднаної Палати Верховного Суду від 03.11.2023 у справі №918/686/21.
Відповідач, у додаткових поясненнях, б/н від 22.03.2024 вказує, що у разі прийняття судом рішення на користь позивача , просить відмовити у частині стягнення пені 3% річних та інфляційних нарахованих на суму основної заборгованості за січень 2020 року, січень - лютий 2021 року та частину заборгованості за березень 2021 року, зменшити розмір заявлених сум пені, інфляційних втрат та 3% річних нарахованих на залишок заборгованості за березень 2021 року, яка складає 188 472 902,грн. до 1 гривні. Звертає увагу на те, що в суді першої інстанції АТ «Закарпатгаз» просило зменшити розмір заявлених сум пені, інфляційних втрат та 3% річних до 1 гривні. В обґрунтування даного посилається на положення Закону України «Про заходи спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу» №1639-ІХ від 14.07.2021.
Згідно з положеннями ст. 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) йог виконання , то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник , який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За приписами ст. 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом , пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках відж суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Згідно з вимог п.13.1. договору №2002000101 від 04.02.2020 встановлено, що у випадку невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність , передбачену чинним законодавством та цим договором.
У разі порушення замовником строків оплати, передбачених договором , замовник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБ України , що діяла в період , за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу (п. 13.5. договору).
Згідно розрахунку сум основного боргу, пені, 3% річних та інфляційних, який додано до заяви про збільшення позовних вимог вбачається , що таким розрахована на основу суму заборгованості 281 278 806,60 грн. основного боргу, 14 687 096,474 грн. пені , 2 934 825,61 грн. 3% річних та 4 270 932,87 грн. інфляційних втрат (Т-3 а, а.с.292-293).
Предметом апеляційного перегляду є сума основної заборгованості в розмірі 281 481 875,36 грн., яка визнано обґрунтованою, а відтак відносно неї позивачем нараховано 16 309 008,16 грн. пені, 331378137 грн. річних та 4 413 282,33 грн. інфляційних втрат.
До пояснень АТ «Закарпатгаз» додає постанову №495 якою НКРЕКП затвердило обсяги перевищення та постанову НКРЕКП про включення АТ «Закарпатгаз» до реєстру з метою участі у процедурі врегулювання спірної заборгованості із Законом України №1639 -ІХ від 14.07.2021.
Однак, як вірно відмічає позивач, відповідно до ст. 6 Закону України №1639 -ІХ від 14.07.2021 виключними підставами для списання штрафних санкцій про стягнення яких просить позивач в даній справі є погашення відповідачем основного боргу у повномі обсязі до 31 грудня 2022 року , однак така вимога не виконана відповідачем в повному обсязі, що підтверджується матеріалами справи ; повне виконання відповідачем укладеного договору про реструктуризацію заборгованості, такий, щодо даних правовідносин в даній справі не укладався.
Відповідно до цього, твердження АТ «Закарпатгаз» про відсутність підстав для стягнення штрафних санкцій не відповідає дійсності.
Щодо стягнення пені то вбачається розмір такої складає 6% від розміру заборгованості а відтак такий є адекватним з розміром основного боргу.
Отже, вірним є посилання позивача на те, що розмір штрафних санкцій, заявлений оператором ГТС не є надмірним, і пов'язаний виключно із тривалим простроченням зобов'язань відповідача за договором.
Щодо стягнення 3% річних та інфляційних то, як вірно відмічено позивачем, законом не передбачено право суду зменшувати розмір інших штрафних санкцій, крім неустойки (штрафу або пені).
Відповідно до цього, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача 16 309 008,16 грн. пені, 3 313 781,37 грн. річних та 4 413 282,33 грн. інфляційних втрат, як таких, що є обґрунтованими.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших . які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є ті докази на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Згідно ч. 5 ст. 236 ГПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Як вбачається зі змісту оскаржуваного рішення, таке в частині оскарження, не відповідає критеріям законності та обґрунтованості, визначеним ст. 236 ГПК України.
У відповідності до п.2 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.
Водночас згідно ч. 1 ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: не з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
В частині другій ст. 277 ГПК України зазначено, що неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
За таких обставин судова колегія приходить до висновку, що рішення Господарського суду Закарпатської області 02.11.2023 року у справі №907/715/20, в частині оскарження є таким, що не відповідає критеріям законності та обґрунтованості, визначеним діючим процесуальним законодавством та прийняте з порушенням норм матеріального і процесуального права, що є у свою чергу безумовною підставою для скасування такого в рішення, в частині відмови в позові.
Згідно з п.2 ч.1 ст.129 ГПК України у спорах, що виникають виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Пунктом 4 ч.1 ст. 282 ГПК України встановлено, що резолютивна частина постанови складається із зазначенням, зокрема: висновку суду апеляційної інстанції по суті вимог апеляційної скарги; нового розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення; розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Керуючись ст. ст. 114, 129, 236, 269, 275, 277, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Оператор газотранспортної системи України”, б/н від 21.11.2023 (вх. № апеляційного суду 01-05/3560/23 від 22.11.2023) - задоволити.
2. Рішення Господарського суду Закарпатської області від 02 листопада 2023 року у справі №907/715/20 в частині відмови у задоволенні позову про стягнення 281 481 875,36 грн. основного боргу, 16 309 008,16 грн. пені, 3 313 781,37 грн. річних та 4 413 282,33 грн. інфляційних втрат скасувати. В цій частині прийняти нове рішення.
3. Стягнути з Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Закарпатгаз» (88015, Закарпатська обл., м. Ужгород, вул. Погорєлова, буд. 2, код ЄДРПОУ 05448610) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» (03065, м. Київ, пр. Любомира Гузара, 44, код ЄДРПОУ 42795490) 281 481 875,36 грн. основного боргу, 16 309 008,16 грн. пені, 3 313 781,37 грн. річних та 4 413 282,33 грн. інфляційних втрат.
4. Стягнути з Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Закарпатгаз» (88015, Закарпатська обл., м. Ужгород, вул. Погорєлова, буд. 2, код ЄДРПОУ 05448610) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» (03065, м. Київ, пр. Любомира Гузара, 44, код ЄДРПОУ 42795490) - 663 321,05 грн. судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції.
5. Стягнути з Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Закарпатгаз» (88015, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Погорєлова, буд. 2, код ЄДРПОУ 05448610) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» (03065, м. Київ, пр. Любомира Гузара, 44, код ЄДРПОУ 42795490) - 953 400,00 грн. судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.
6. Місцевому господарському суду видати відповідні накази.
7. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів відповідно до ст.ст. 286 - 289 ГПК України.
8. Матеріали справи №907/715/20 повернути Господарському суду Закарпатської області.
Повний текст рішення складено та підписано 28.06.2024 .
Головуючий суддя І.Б. Малех
Суддя О.В. Зварич
Суддя О.І. Матущак